Стаття 16

Кожна держава-сторона зобов’язується запобігати на будь-якій території, що перебуває під її юрисдикцією, іншим актам жорстокого, нелюдського і такого, що прини­жує гідність, поводження й покарання, що не підпадають під визначення катування, викладеного устатті 1, коли такі акти здійснюються державними чи посадовими особами або іншими особами, що виступають як офіційні, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи з їх мовчазної згоди.

Зокрема, зобов’язання, що містяться в статтях 10, 11, 12 та 1З, застосовуються із заміною посилань на катування посиланнями на інші форми жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження й покарання.

1. Щодо поняття «жорстокого, нелюдського і такого, що принижує гідність, поводження й покарання» див. коментар до ст. 4 Конвенції.

2. Запобігання актам жорстокого, нелюдського і такого, що принижує гідність, поводження й покарання в першу чергу про­являється у встановленні державою правових вимог та заборон у законодавчих актах, які регламентують поведінку представників влади, в тому числі правоохоронних органів.

Конституційною основою такого правопорядку є норма про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спря­мованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Кожен має право на повагу до його гідності.

Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюд­ському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Зазначені конституційні принципи конкретизовані у зако­нодавстві, що регламентує діяльність правоохоронних та інших державних органів.

Зокрема, державний службовець повинен сумлінно виконувати свої посадові обов'язки, дотримуватися високої культури спілку­вання, шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробіт­ників, інших осіб, з якими у нього виникають відносини під час виконання своїх посадових обов'язків.

Державний службовець зобов'язаний не допускати дій і вчин­ків, які можуть зашкодити інтересам суспільства та держави чи негативно вплинути на його репутацію^[94].

3. Закон України «Про міліцію» містить такі вимоги.

Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповід­ності із законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.

Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне став­лення, захищає права людини незалежно від її соціального похо­дження, майнового та іншого стану, расової та національної належ­ності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. При звертанні до громадянина працівник міліції зобов’язаний назвати своє прізвище, звання та пред’явити на його вимогу службове посвідчення. У взаємовідно­синах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт.

Правила поведінки та професійної етики осібрядового та начальницького складу органів внутрішніх справ Украї­ни^[95] як зібрання основних професійно-етичних норм визначають для працівника органів внутрішніх справ України:

моральні цінності, зобов’язання та принципи служби в органах внутрішніх справ;

професійно-етичні вимоги до службової, позаслужбової та антикорупційної поведінки;

формування єдності переконань і поглядів у сфері професійної етики та службового етикету, орієнтованих на професійно-етич­ний еталон поведінки;

регулювання професійно-етичних проблем взаємин праців­ників, що виникають у процесі їх спільної діяльності;

виховання високоморальної особистості працівника, яка від­повідає етичним нормам і принципам, загальнолюдській і про­фесійній моралі;

взаємодію з трудовими колективами, громадськими організа­ціями, населенням з урахуванням норм і принципів професійної та службової етики.

.1.2. Вищим моральним змістом службової діяльності пра­цівника є захист людини, її життя і здоров’я, честі та особистої гідності, невід’ємних прав і свобод.

1.3. Загальнолюдські цінності складають основу морального духу працівника, який усвідомлює причетність до благородної справи захисту правопорядку, історії органів внутрішніх справ, надбань, досягнень, успіхів попередніх поколінь.

.2.1. Совість, професійний обов’язок, честь і гідність є голов­ними моральними орієнтирами на службовому шляху захисника правопорядку і складають моральний стрижень особистості пра­цівника органів внутрішніх справ.

.2.3. Честь працівника виявляється в сукупності таких якостей, як заслужена репутація, добре ім’я, особистий авторитет, вірність службовому обов’язку, даному слову і прийнятим моральним зо­бов’язанням.

2.4. Гідність нерозривно пов'язана з обов'язком і честю та являє собою єдність морального духу і високих моральних якостей, їх формування та підтримку в самому собі й інших людях.

.3.1. Моральні принципи служби визначають безумовні вимоги професійної та суспільної моралі до діяльності органів внутрішніх справ.

3.2. Службова діяльність працівника органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до таких моральних принципів:

гуманізму, який проголошує людину, її життя і здоров'я вищими цінностями, захист яких становить сенс і моральний зміст пра­воохоронної діяльності;

...толерантності, що полягає у поважному, неконфліктному став­ленні до людей з урахуванням соціально-історичних, релігійних, етнічних традицій і звичаїв.

3.3. Працівник не повинен за будь-яких умов зраджувати мо­ральним принципам служби, що відповідають вимогам держави і очікуванням суспільства, їх неухильне дотримання - справа честі й обов'язку кожного працівника органів внутрішніх справ.

.Працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі й гідності, бере на себе такі моральні зобов'язання:

визнавати пріоритет державних і службових інтересів над осо­бистими у своїй діяльності;

бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни у професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби;

ставитися нетерпимо до будь-яких дій, які ображають та при­нижують людську гідність, заподіюють біль і страждання, являють собою тортури, жорстокість, нелюдське поводження з людьми;

.4.2. Бездоганне виконання моральних зобов'язань забезпечує право працівника на суспільну довіру, повагу, визнання і підтримку громадян.

IV. Професійно-етичні правила поведінки працівника органів внутрішніх справ

.1.1. Поведінка працівника органів внутрішніх справ завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку. Ніщо не повинно паплюжити ділову репу­тацію та авторитет працівника.

1.2. Норми професійної етики вимагають від працівника:

поводитися з почуттям власної гідності, доброзичливо і відкри­то, уважно і ввічливо, викликаючи у громадян повагу до органів внутрішніх справ і готовність співпрацювати з ними;

постійно контролювати свою поведінку, почуття і емоції, не доз­воляючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, не­доброму настрою або дружнім почуттям впливати на службові рішення, уміти передбачати наслідки своїх вчинків і дій;

...2.1. Ці Правила поведінки під час виконання службових обов’язків, оперативно-службових завдань вимагають від пра­цівника:

безперечно і неухильно поважати та захищати права та сво­боди людини і громадянина, відповідаючи перед державою і сус­пільством за життя та безпеку людей у ситуаціях, що потребують втручання правоохоронців. Поважати гідність людини, виявляти до неї гуманне ставлення та повагу;

не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, поважати їх природне право на життя, законні права на свободу думки, совісті, самовираження, збереження здоров’я, мирне зібрання, володіння майном тощо;

.стверджувати та відстоювати честь і гідність правоохоронця як посадової особи, уповноваженої державою та Українським народом захищати законні права й інтереси громадян. Усіляко сприяти підвищенню авторитету органів внутрішніх справ серед населення;

.застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю тільки у випадках, передбачених законом.

2.2. При виявленні протиправних дій та їх припиненні пра­цівник зобов’язаний:

.зберігати витримку і гідність, контролювати свій емоційний стан, своїм виглядом і діями демонструвати впевненість і спокій;

виявляти емоційно-психологічну стійкість при провокації правопорушниками конфліктної ситуації, не дозволяти втягнути себе в конфлікт, уживати всіх можливих заходів до його мирного вирішення і припинення;

уживати всіх можливих заходів для встановлення психологіч­ного контакту з очевидцями та свідками, залишаючись водночас принциповим, рішучим та авторитетним представником дер­жавної влади;

давати роз’яснення правопорушнику про неправомірність його дій доброзичливо, переконливо і ясно, посилаючись на відповідні вимоги нормативно-правових актів;

утримуватися від жорстких дій і різких висловлювань стосовно правопорушника.

...2.5. Надзвичайні обставини не можуть бути виправданням фактів порушення закону, катування та жорстокого поводження.

4. У діяльності Національної гвардії України забороняється за­стосування тортур, катувань та інших жорстких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання (ст. 3 Закону України «Про Національну гвардію України»)^[96].

5. В Україні діють два документи про умови утримання осіб в ізоляторах тимчасового тримання, а саме: Наказ Служби безпе­ки України від 26 липня 2008 року «Про затвердження Інструк­ції про порядок тримання осіб у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання (ізоляторах тимчасового тримання) Служби безпеки України»^[97] та Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 2 грудня 2008 року «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку в ізоляторах тимчасового утримання органів внутрішніх справ України»^[98]. Ці документи містять низку прогресивних положень, зокрема, про необхідність первинного медичного огляду затриманої особи та взятої під варту, санітарну обробку, флюорографічне дослідження^[99].

ЧАСТИНА II

1. Комітет проти тортур (КПП) є органом 10 незалежних екс­пертів, які спостерігають за виконанням державами-учасниками Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання.

Усі держави-учасниці зобов’язані регулярно надавати Комітету доповіді про здійснення відповідних прав. Спочатку держави по­винні надати доповідь через рік після приєднання до Конвенції, а потім - кожні чотири роки. Комітет вивчає кожну доповідь і ви­кладає державі-учасниці свої міркування і рекомендації у вигляді «заключних зауважень».

Крім процедури розгляду доповідей, Конвенція заснувала три інших механізми, за допомогою яких Комітет виконує свої функції моніторингу: за певних обставин Комітет розглядає індивідуальні скарги або повідомлення індивідуальних осіб, які стверджують, що їх права, гарантовані Конвенцією, були порушені, вживають розслідування та розглядають міждержавні скарги.

КПП засідає в Женеві та зазвичай проводить дві сесії на рік, перша з яких проходить у квітні/травні, а друга - в листопаді, протягом чотирьох тижнів кожна.

Комітет також публікує тлумачення змісту положень Конвенції, відомі як загальні зауваження, з тематичних питань^[100].

2. Відповідно до статті 19¹ Закону України «Про Уповноваже­ного Верховної Ради України з прав людини», під час виконання функцій національного превентивного механізму Уповноваже­ний взаємодіє з Підкомітетом з недопущення катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання Комітету проти катувань, утвореним відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що при­нижують гідність, видів поводження та покарання, а також з між­народними організаціями і відповідними органами іноземних держав, діяльність яких пов'язана з цією сферою.