§ 3. Юридичні колізії та способи їх розв’язання
Поняття та види юридичних колізій.
У деяких випадках можуть існувати ситуації, коли одні і ті ж суспільні відносини регулюються актами, що суперечать одне одному. У цьому випадку ми говоримо про існування так званих юридичних колізій.
Юридичні колізії - це суперечності між правовими приписами відповідних актів, що виявляються у відмінностях у процесі регулювання аналогічних суспільних відносин.
Існує чотири групи юридичних колізій: колізії між нормативними актами чи окремими правовими нормами; колізії у правотворчості; колізії у застосуванні права; колізії повноважень і статусів державних органів, посадових осіб, інших владних структур та утворень.
Перша група колізій виражається у наступному:
1) Колізії між Конституцією і всіма іншими актами (вирішуються на користь Конституції);
2) Колізії між законами і підзаконними актами (вирішуються на користь законів);
3) Колізії між актами того самого органа (застосовується пізніше прийнятий
акт);
4) Колізії між актами, прийнятими різними органами (застосовується акт, що має більш високу юридичну чинність);
5) Колізії між загальним і спеціальним актом
Перший різновид колізій вирішується на користь Конституції, адже згідно ч. II статті 8 Конституції України остання „...має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй”123.
Другий різновид колізій вирішується на користь законів, адже в Україні існує принцип верховенства закону у системі нормативних актів. Так, у п. 4 статті 4 Цивільного кодексу України „Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.
Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються положення цього Кодексу або іншого закону”[107] [108]. Третій різновид колізій вирішується на користь акта, що прийнято пізніше. Саме так вирішували цю колізію ще у Стародавньому Римі, де римські юристи вважали, що пізніше прийнятий закон відміняє попередній у всьому, в чому він з ним розходиться. Четвертий різновид колізії можна проілюструвати на наступному прикладі. 28 червня 1998 року Кабінет міністрів України видав постанову № 644 „Про затвердження порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань”, де у п. 33. зазначалося „Вчене звання професора присвоюють докторам наук, які працюють у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації і прирівняних до них закладах післядипломної освіти на посадах професора, завідуючого кафедрою, ректора (проректора з навчальної та наукової роботи) і мають вчене звання доцента, стаж педагогічної роботи не менше п'яти років (з них не менше календарного року на одній із зазначених посад), друковані наукові та навчально-методичні праці, зокрема не менше десяти праць, опублікованих після захисту докторської дисертації у провідних (фахових) наукових виданнях України та інших держав, готують кандидатів наук”[109]. Уточнюючи це положення, 13 листопада 1997 року Міністерство освіти та науки України видало Наказ № 406 „Про порядок розгляду атестаційних справ про присвоєння вчених звань професора і доцента”, у п. 6.1. зазначалося, що „Вчене звання професора присвоюють докторам наук, які працюють у вищих навчальних закладах освіти III-IV рівня акредитації і прирівняних до них закладах післядипломної освіти, у наукових установах Національної академії наук, Академії медичних наук, Української академії аграрних наук, Академії педагогічних наук та Академії правових наук, науково-дослідних інститутах і прирівняних до них організаціях, а також у науково-виробничих об'єднаннях, міжгалузевих науково- технічних комплексах і міжгалузевих об'єднаннях на посадах завідуючого кафедрою, професора, ректора (проректора з навчальної та наукової роботи), завідуючого (начальника) науково-дослідним відділом (відділенням, сектором, лабораторією), головного наукового співробітника, провідного наукового співробітника або на посадах директора, заступника директора, вченого секретаря, які мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), стаж педагогічної (наукової) роботи не менше п'яти років (з них не менше календарного року на одній із зазначених посад), друковані наукові та науково-методичні праці, зокрема не менше десяти праць (у тому числі монографій), опублікованих після захисту докторської дисертації, підготували не менше п'яти кандидатів наук і залучені до педагогічної роботи”[110]. П’ятий різновид колізії вирішується таким чином: якщо акти прийняті одним органом, то застосовується спеціальний акт, а якщо різними - то загальний. Наприклад, в Конституції РФ є норма про незмінність суддів Конституційного Суду, а в спеціальному законі про цей Суд статтею 9 встановлено термін їх повноважень в 12 років. У даному випадку діє спеціальний закон. Способи розв'язання колізій. Існує два основних способи розв’язання юридичних колізій: нормотворчість та прийняття колізійних норм. Нормотворчість - це прийняття рішення органом правотворчості у разі вияву юридичних колізій про: • Відміну однієї з конфліктуючих норм. • Зміну чи уточнення предмета правового регулювання. Відміну всіх суперечних норм та видання нового нормативно-правового припису. Прийняття колізійних норм надає можливість: • Звільнення нормотворчих органів від пояснень та зміни юридичних колізій. • Полегшення правозастосовчої практики, надавши рішення щодо виду норми застосування права у разі колізій. Неоднорідність та різноплановість юридичних колізій зумовлює спеціалізацію із розв’язання протиріч приписів. Уособлення окремих колізійних правил надає можливість виділити такі різновиди колізійних норм як темпоральні, просторові та ієрархічні. Темпоральні норми спеціалізуються на розв’язанні юридичних колізій між нормами права, що з’явилися з одного і того ж питання, але у різний час. Прямий спосіб характеризується як утрата нормативним актом обов’язковості із закінченням терміну його дії чи видання спеціального акту, яким визначається перелік нормативних документів, що втратили силу. В умовах фактичного способу акт зупиняє дію, коли він замінений пізніше виданим актом, що регулює аналогічні відносини, або коли відсутніми є фактичні умови, що зумовлюють дію акту. Просторові норми забезпечують ліквідацію колізій між приписами, що діють у різноманітних просторових межах їх існування , зумовлюються розбіжністю меж дії суспільних відносин та норм, що їх регулюють, внаслідок зміни просторових меж правового регулювання. Колізію норм у просторі слід розглядати як своєрідний конфлікт норм, що виникає внаслідок регулювання відносин правовими нормами, які діють на різній території. Саме просторові колізійні норми є способом розв’язання цих колізій. Зазначені норми розраховані на невизначену кількість випадків, що у законодавстві є досить значною. Вони регламентують просторові колізії як між державами, так і всередині держави. Ієрархічні норми забезпечують усунення юридичних колізій, що виникають між нормами з різною юридичною силою. Саме вони забезпечують відносини всередині правової системи, що характеризуються певною субординацією. Причинами ієрархічних колізій є наявність права нормотворчих органів видавати різноманітні за змістом акти з одного питання та недостатня інформованість державних органів щодо наявності норми з метою попередження повторного прийняття аналогічного припису. Існують і інші способи розв’язання юридичних колізій: тлумачення норм права, переговорний процес через погоджувальні комісії, референдум тощо. Щодо референдумів, то такий спосіб було реалізовано в Росії у 1993 році, коли, обираючи між нормами, що виходили від президента Б. Єльцина та нормами, що виходили від з’їзду народних депутатів і Верховної Ради РРФСР, 48 мільйонів росіян 25 квітня висловили довіру саме Президенту Росії[111], тим самим усунувши юридичні колізії, що виникали між актами останнього та актами парламенту. Питання для самоконтролю. 1. Що таке юридичні колізії? 2. Які існують групи юридичних колізій? 3. Які існують способи розв'язання юридичних колізій? 4 . На чому спеціалізуються темпоральні норми? 5. Як характеризується прямий спосіб заміни нормативно- правових актів? 6. Як характеризується фактичний спосіб заміни нормативно-правових актів? 7 . Що забезпечують просторові норми? 8. Що забезпечують ієрархічні норми? Дискусійні завдання: На завдання викладача здійснити тлумачення деяких норм права, використовуючи різні способи тлумачення. би