ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ

¹ Див.: Еллинек Г. Общее учение о государстве. Изд. 2-е испр. и доп. по второму немецкому изданию С.И. Гессеном.— СПб., 1908 — Т.1.—С.488.

² Порівняльне правознавство.

³ Там само.—С.130-135.

⁴ Гумплович Л. Общее учение о государстве.—Спб.,1910.— С.221.

⁵ Докладніше див.: Бостан С.К. Форма правління в творчій спадщині античних мислителів: питання методології, теорії та практики//Актуальні проблеми права: теорія і практика. Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля —2002.—Xs 3—С.16-26.

⁶ Так, тобто “конституційною монархією” німецькі вчені визначали “дуалістичну монархію” часів кайзерівської Німеччини (1871-1918 рр.)

⁷ Див.: Конституционное государство. Сборник статей 3. Авалова,

B. В. Водовозова, М.Б.Горенберг и др.—СПб.: Изд-во И.В. Гессена и АИ. Камынка. При участии ред. газеты “Право”, 1905.—366 с.

ⁱ Медушевский АН Демократия и авторитаризм: Российский конституци­онализм в сравнительной перспективе. — M.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 1997.—С.210.

⁹ Див.: Гумплович Л. Общее учение о государстве.—Спб.,1910.—-516 с.

¹⁰ Див.: Еллинек Г. Общее учение о государстве.—Т.1.—Изд. 2-е испр. и доп. по второму немецкому изданию С.И. Гессеном.— СПб., 1908.— 599 с.; його ж: Конституции, их изменения и преобразования. Разрешенный автором перевод с немецкого под ред. и с вступительной статьей Б.А. Кистяковского.— С-Петербург: “Право”, 1907.—93 с.

¹¹ Дув.: Алексеев A.C. Безответственность монарха и ответственность правительства.— M.,1907.-— 70 с.; його ж: К вопросу о юридической природе власти монарха в конституционном государстве.— Ярославль, 1910.— 121 с.

¹² Див.: Гачек Ю. Общее государственное право на основе сравнительного правоведения.—Ч.І. Право современной монархии.— Рига, 1912.—216 с.; його ж: Общее государственное право на основе сравнительного правоведения.— Ч.П. Право современной демократии.—Рига, 1912.—-172 с.

¹³ Див.: Грабовский А. Государственное право важнейших европейских Держав.—Том первый. Часть историческая.—С.-Петербург, 1886.—774 с.

¹⁴ Див.: Кистяковский Б. Социальные науки и право. Очерки по методологи социальных наук и общей теории права. — M.,1916.—704 с.; його ж: Сущность государственной власти / Академічна юридична думка / Укладачі: І-Б. Усенко, Т.ГБондарук; За заг. ред. Ю.С. Шемшученка.— K.: Ih Юре,1998.—

C. 111-132.

¹⁵ Див.: Коркунов НМ. Русское государственное право. Т.І-П.—M.,1908- 1909; його ж.: Сравнительный очерк государственного права иностранных держав. Часть первая. Государство и его элементы.—С.-Петербург, 1890.— 417 с.

¹⁶ Див.: Кокошкин Т. Русское государственное право в связи с началами общего государственного права. Конспект лекций, составленный слушателем Н. Невзоровым под ред. лектора: Вып.1.—M.,1908.-—88 с; Вып.2.—M.,1908.— 155 с.

¹' Див.: Котляревский С.А. Конституционное государство. Опыт политико­морфологического обзора.—С.-Петербург: Изд. Г.Ф. Львовича, 1907.—252 с.

¹⁸ Див.: Чичерин Б.Н. Курс государственной науки. 4.1. Общее государственное право.—M.,1894 ; його ж-. О народном представительстве.— M.,1899.—810 с.

¹⁹ Див.: Шершеневич Г.Ф. Общее учение о праве и государстве—M.,1911; його ж: Общая теория права.—M.,1911.—805 с.

²⁰ Див.: Ардашев П. Абсолютная монархия на западе.— СПб., Изд. “Бронгауз-Ефрон”, 1902.— 184 с.; Науман Ф. Демократия и императорская власть / Пер. с нем. И.И. Шиту. — M.: Изд-во В.М. Саблина. — 1907. — 295 с.; Гессен В.М. Теория правового государства /Статья из сборника “Политический строй современных государств”.—СПб.,1912.—67 с.; Кистяковский Ф.

²¹ Докладніше див.: Тимошенко В.І. Розвиток теорії держави в політико- правовій думці України і Росії (кінець XIX - початок XX ст.).—K.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького HAH України, 2004.—358 с.; і» же'. Сутність і форма держави в політико-правовій концепції І.О. Ільїна // Правова держава: Щорічник. K.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького HAH України, 2002.— Вип.13.—С.96-102.

²²Докладніше див.: Бостан С.К. Форма державного правління в юридичній

науці другої пол. XIX - початку XX століть: деякі теоретико-мегодологічні аспекти//Держава і право. Збірник наукових праць: юридичні і політичні науки. — K.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького HAH України, 2004.—Вип.23.—С.185-193; Корнев В.H Учение о формах правления в либеральном государствоведении России начала XX века // Журнал Российского права.—2001.—№ 6.—С.154-165....

²³ Виходячи з того, що державознавство як “наука про державу, ¹¹ походження, сутність, ознаки, типи, форми є предметом низки наук, ¹ насамперед філософії, політології, загальної теорії держави і конституційно ге

'....... ^^ " ^^ ^; ~ ■ '' ~ ' ^^^^{1 j} '^^^{4 1}^^q" ’ '^ ^ηl"' ^l~^ ¹ " ■

Права’’ (Див.: Погорілко В.Ф., Бобровник С.В. Державознавство//Юридична енциклопедія: В 6 т./ Редкол.:Ю.С. Шемшученко та ін.— К.:“Укр. енцикл” ім. j_vf,∏.

²⁴ Див.: История политических и правовых учений: Учебник / Под. ред. О.Э. Лейста.—M.: Юрид. лит.,1997. — С.350,539.

²⁵ Див.: Антология мировой политической мысли: В 5 т.—M., 1997.—Т.2.— С.59-79,118-134.

²⁶ Див.: Вильсон В. Государство. Прошлое и настоящее конституционных учреждений. /Пер. ант. изд. с послед, пересмотр, под ред. Н. Матрова.— СПб.: Изд. Н.Ф. Мертца, 1906.—208 с.

²⁷ Стосовно самих вадів республіканської форми правління, які були обрані провідними державами цього “табору” (Австрія, Німеччина, Росія), слід відзначити, що кожна з них зробила свій певний внесок у світовий досвід конституційного будівництва державних форм, що детальніше розглянуто у наступних розділах.

^⁸ Див.: Водовозов В.В. Царь или республика.— 2-е изд. испр. и доп.— П. “Единение”.— 1917. —14 с.; Гуревич Я.Я О государственном правлении.— Пл., Б.г.— 23 с; Дублянскій В.В. 1917.— Монархія і Республіка.— Кіевь, Изд- во “Свободная Росія” (16.Х.П).—31 c.; Кононенко М.С. 1917.— Про монархію та демократичну республіку.— Полтава, Друк. Громадського Комітету (24.Х.16).— 26 c.; Ипполитов М. Монархия и республика- Пг., Изд-во “Освобожденная Россия”.- 1917.— 24 с.; Лаврентьев Д.К. Что такое монархия и что такое республика и какие права должны был, у граждан.— Пг., изд. Н.Н. Карбасникова.—1917.—23 с; ЛозовикГ. Что такое демократическая республика.— К.: Свободная Россия, 1917.— 31с.; Панейко В. 1917.— Олігархія і демократія. Сторінка із соціології боротьби за владу у демократичних організаціях суспільства.— Львів, Наклад укр. вид. спілки.— 36 с.; Республика и конституционная монархия.— M.,1917.—18 c.; Сахаров И. Республика и монархия. Учредительное собрание и выборы. Государственное устройство. Права граждан.— 2-е изд.— M.,1917.—16 с.; Феденко П. Монархія і республіка / Укр.

²⁹ Див.: Ардан Филипп. Франция: государственная система: Пер. с франц. — M.,1994,—176 с.

³⁰ Див.: Бенетон Ф. Введение в политическую науку / Пер. с фр. М.М. Федоровой. — M.: Весь мир, 2002. — 368 с. (Раздел XV. Формы правления. — С.325-339).

³¹ Див.: Burdeau G. Droit Constitutionel et institutions politiques. — Paris: 1970. — 392 p.

^j2 Див.: Duverger M. Institutions politiques et droit Constitutionnelle. — Paris: 1970. — 872 p.; Duverger M. La Monarchie Republicaine, ou comment les democraties se donnent des roi. Paris. Robert Laffont, 1974; Duverger M. A New Political Sistem Model: Semi-Presidential Government H European Journal of Political Research.—1980.—№ 2(8).

³³ Дне.: Жакке Ж.-П. Конституционное право и политические институты: Учебное пособие / Пер. с франц.—M.: Юрисгь,2002.— 365 с. ■>

³⁴ Див.: Прело М. Конституционное право Франции: Пер. с франц,—M.: Юрид.лиг., 1957. — 671 с.

³⁵ Див.: Guchel У. La Ve Republique. Paris, 1995; Meny Y. Le systeme politique francais. Paris: Montchrestien, 1996; Meny Y. Politique comparee. Les democraties: Allemagne, Etats-Unis, France, Grande-Bretagne, Italie. Paris: Montchrestien, 1996; Rosselto J. Les institutions politiques de IaFrance.— Paris: Colin, 1995.

³⁶ Див.: Lfoyzzz/ Теодор. Государственное право Германии (ФРГ и ГДР) [Пер. с нем.]. — M.: ИЛ, 1959,— 596 с.

³⁷Див.: XecceK. Основы конституционного права ФРГ: Пер. с нем. -— M.: Юрид. лит., 1981.— 368 с.

³⁸ Див.: Даль Р. Полиархия, плюрализм и пространство // Антология мировой политической мысли: В 5 т.—M.,1997.—С.612-627; його ж: Поліархія. Участь у політичному житті та опозиція/Пер з англ. О.Д. Більгорського,—X.: Каравелла, 2002.—216 с.

^>ч Див.: Capmopi Джованні. Порівняльна конституційна інженерія. Дослідження структур, мотивів і результатів: Пер.

K. : АртЕк, 2001,—211 с.

⁴⁰ Див.: Шугарт М.С., Кэри Д.М. Президентские системы // Современная сравнительная политология.— M.: МОНФ, 1997.

⁴¹ Див.: Loewenstein К Political Power and the Governmental Process.—Chicago and London. 1965; Finer S.E., Bogdanor V., Rudden B. Comparing Constitutions. Oxford: Clarendon Press, 1995.

⁴² Див.: Alvarez Conde E. Curso de derecho constitucional.— Vol. 1,2.—Madrid: Tecnos, 1996-1997; Aparicio M.A. Introduccion al sistema politico у constitucional esρanol.—Barcelona: Ariel, 1994; Presidenzialismi, Semipresidenzialismi, Parlamentarismi: ModeIli comparati e riforme istituzionali in Italia / A cura di

L. Mezzetti, V. Piergigli. Torino: Giappichelli, 1997.

^4j Оскільки за радянських часів політологія вважалася наукою “буржуазною”, то державознавство було представлено такими юридичними науками, як “теорія держави і права” та “державне право” (назва “конституційне право”, за поодинокими випадками, не використовувалася).

⁴⁴ Див.: Теория государства и права: Учебник для средних юридических школ/Отв. ред. Н.Г. Александров.—M.: Госиздат юридической лит­ры, 1958,—307 с.; Теория государства и права. Основы марксистско- ленинского учения о государстве и праве / Под ред. чл.-кор. АН СССР П.С. Ромашкина, чл.-кор. АН СССР М.С. Строговича, канд. юр. наук В.А. Туманова.—M.: Изд-во Академии наук СССР, 1962.—534 с.

⁴⁵ Див: Денисов А.И. Сущность и формы государства.— М.:МГУ,1960.— 67 с.

⁴⁶ Див: Петров В.С. Сущность содержания и форма государства.—Л.: Наука, 1971,—163 с.;

⁴⁷ Див: Хабибулин А. Соотношение типов и форм государств.— Дис.... канд. ₅op. наук. — M.,1981; його ж: Теоретико-методологические проблемы типологии государства.—Дис.... док-pa. юр. наук.—СПб., 1997.—340 л.

⁴⁸ Див: Лашин А.Г Возникновение и развитие форм социалистического государства.— Дис.... докт. юр. наук.—M., 1965.—742 л.;

⁴⁹ Див: Чиркин В.Е. Переходные государственные формы (Формы государства, переходного к социалистическому типу).— Свердловск, 1963.— 510 с.; його ж: Формы государства, переходного к социалистическом}' типу.— M-' Юрид.лит., 1966 —223 с; Чиркин В.Е, Рябое С.В., Тихонов А.А. Формы государства в странах Латинской Америки. — M.: Наука, 1982.—193 с.

⁵⁰ Див: Ермаков А.П. Теория формы государства в советской юридической науке: Дис.... канд. юр. наук.—M.,1985.—231 с.

⁵¹ Див: Благож Й. Формы правления и права человека в буржуазных государствах. I C предисловием и под общей редакцией доктора юридических наук, профессора В.А. Туманова.— M.: Юридическая литература, 1985.— 222 с.

⁵² Дещо пізніше в Румунії видасться спеціально присвячена формі держави праця С. Попеску. Див.: Popescu S. Forma de stat.— Bucurejti, 1983.

⁵³ Див.: Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов.-М.: Новый Юрист, 1998.—С.118-122.

⁵⁴ Див.: Voicu С. Teoria generala a dreptului.—Bucurejti, 2002.—Р.92-96.

⁵⁵ Див.: Григонис Э.П. Теория государства и права: Курс лекций.— СПб.: Питер, 2002.-59-60.

⁵⁶ Див.: Теорія держави і права: Навчальний посібник /А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.А. Лисенков та ін.; За заг. ред. С.А. Лисенкова та В.В. Копейчикова. —K.: Юрінком Інтер, 2002.—С.90-99.

⁵⁷ Див.: Общая теория права и государства: Учебник / Под ред.

B. В. Лазарева. — 2-е изд., перераб. и доп. — M.: Юристь, 1996. — С.44-45, 301-318.

⁵⁸ Див.: Марченко М.Н. Методологические проблемы изучения форм государства // Проблемы теории государства и права.— M.: Проспект, 1999.—

C. 162-191; Проблемы теории права и государства: Учебное пособие / Под ред.

М.Н. Марченко,—M.: Юристь,2002.—С.179-224.

⁹ Див.: Морозова Л.А. Теория государства и права: Учебник,— M.: Юристь, 2002,—С.75.

⁶⁰ Див.: Myxaee Р.Т. Теория государства и права. -— M.: Приор, 2002.—С.118- 128.

⁶¹ Див.: Проблемы общей теории права и государства: Учебник для вузов/ Под. общ. ред. акад. РАН, д.ю.н., проф. В.С. Нерсесянца.—М.:НОРМА (НОРМА-ИНФРА, 2002,—С.593-595.

⁶² Див.: PopaN. Teoria generala a dreptului.—Bucurejti, 2002.—Р.100-103.

⁶³ Див.: Протасов В.Н. Теория права к государства. Проблемы теории права и государства. — 2-е изд., перераб. и доп. — M.: Юрайт-М.,2001.—С.61-65.

⁶⁴ Див.: Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави: Навч. иосібник.— Вид. 5-е.—K.: Атіка, 2001.—С.53-55.

⅛~- — г-... —_r-

⁶⁵ Див.: Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. М.М. Рассолова, В.О. Лучина, Б.С. Эбзеева, — M.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001.—С.74-79.

⁶⁶ Див.: Скакун ОФ. Теорія держави і права: Підручник.—2-е вид./Пер. з рос.—Харків: Консум, 2005.—С.73-78.

⁶⁷ Див.: Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] Z М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, Л.Л. Богачова та ін.; За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина.—Харків: Право, 2002.—С.85.

⁶⁸ Див.: Черданцев А.Ф. Теория государства н права: Учебник для вузов. —■ M.: Юрайг-М, 2002. —С. 124-125.

⁶⁹ Див.: Конституционное право зарубежных стран. Учебник для вузов / Под общ. ред. члена корр. РАН, проф. М.В. Баглая, д.ю.н., проф. Ю.И. Лейбо и д.ю.н., проф. Л.М. Энтина.— М.:НОРМА,2000.—С.115-116.

⁷⁰ Див.: Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник.— Тернопіль: Астон, 2003.—С. 194-224.

⁷¹ Див.: Медушевский А Н. Сравнительное конституционное право и политические институты: Курс лекций.—M.: ГУ ВШЭ, 2002.—С.189-244.

⁷² Див: Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний

посібник / М.С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та ін.: За заг. ред.

B. О Ріяки. — 2-е вид. доп. і переробл. —K.: Юрінком Інтер, 2002. — С. 115-132.

^7j Див.: Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Учебник в 4-х томах..—Т.1-2 /Отв. ред. Б.А. Страшун- M.: БЕК, 1996.—С.303- 317.

⁷⁴ Див: Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран: Учебник.— M.: Юристь,1997.—С.140-154; Сравнительное конституционное право/ Б.Н. Топорнин, В.Е. Чиркин, Ю.А. Юдин и др.—M.: Манускрипт, 1996.—

C.454-467; Сравнительное конституционное право: Уч. пособие / Отв. ред. В.Е. Чиркин.—M.: Международные отношения, 2002.—С.248-257.

⁷⁵ Див: Чудаков М.Ф. Конституционное (государственное) право зарубежных стран.—Мн.: Харвест, 1998.—С.282-305.

'^δ Див: Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник.— К.: АртЕк Вищ. школа, 1997; 4-е вид. стереотип.—К.: АртЕк Вищ. школа, 2001.—С.80-90.

⁷⁷ Див: Гукепшоков М.Х. Проблемы классификации форм государства: Дис... канд. юрид. наук. — Саратов, 2000.—182 с.

⁷⁸ Див: Арзамаскин Н.Н. Эволюция формы государства (на современном опыте РФ): Дис.... канд. юр. наук.—M., 1996.—196 с.; його ж: Форма современного Российского государства: эволюция и правовая основа: (Учеб, пособие) / Арзамаскин Н.Н., Кененов А.А., Хабибулин А.Г.; Смол, гуманитар, ун-т. — Смоленск: Изд-во Смол, гуманитар, ун-та, 1997. —96 с.

⁷⁹ Див: Бердников А.Ф. Сущность и форма государства в конституциях стран СНГ: теоретико-правовые основы: Автореферат дис.... канд. юр. наук.— M., 1999. —26 с.

⁸⁰ Див.: OnpumoeЯ.И. Специфика формы государственного правления современной России: теоретико-правовое исследование: Автореф. дис.... кацд. юрид. наук. Волгогр. акад. МВД России.— Волгоград, 2001.

⁸¹ Див: Кайнов В.И. Президентская республика как форма правления: Автореферат дис... канд. юр. наук.—M.,1997.—16 с.

⁸² Див.: Александров И.А. Монархии персидского залива: этап модернизации.— M.: Дело и сервис, 2000.—544 с.

^κ Дмв.: Гукепшоков М.Х. Форма государства: основание и проблемы классификации.—Нальчик.: Кабард.-Балк. гос. ун-т им Х.М. Бербекова, 2001.—126 с.;

⁸⁴ Див.: Лузин В.В. Формы правления современных государств: Учеб, пособие для заоч. фак. по специальности 0211 “Юриспруденция” / В.В. Лузин; Волж. гос. акад. вод. трансп., Каф. права. — Н. Новгород: ВГАВТ, 1998. — 114 с..

⁸⁵ Див.: Орлов А.Г. Президентские республики в Латинской Америке.— M.: МГИМО, 1995.

⁸⁶ Див.: Писаренко К.А. Об эволюции форм правления европейских государств в новое и новейшее время (конец XVI-XX вв.) / К.А. Писаренко. — M.: Apxeorp. центр, 1998.—79 с.

⁸⁷ J∖wb:. Xymuuaee И.Д. Институт президентства и проблемы формы государства.—M.: Луч, 1994.—-39 с.

⁸⁸ Див.: Чиркин В.Е. Нетипичные формы правления в современном государстве//Государство и право.—1994.—№ 1.—С.109-115; його ж: Переходное постсоциалистическое государство: содержание и форма // Государство и право.—1997.—№ 1.—С.4-12.

⁸⁹ Див.: Стародубский Б.А. Уникальная система правления в

Израиле // Государство и право.—2000.—№ 2.—С.86-91.

⁹⁰ Див.: Гукепшоков М.X. Форма правления современного государства И Правовая политика и правовая жизнь.—2002.—№ 1.—С.96-97.

⁹¹ Див.: Rusu I. Forma de guvemamant: Drept constitutional. — Bucure⅞ti: Lumina Lex,1997.—340 р,

ⁿ Див.: Шаповал В.М. Форма держави у трьох “іпостасях” // Державний лад країн світу. —К. Український Центр Правничих Студій, 1999.—С.282-294; його ж: Форма держави в конституційному праві // Вісник Конституційного суду України,— 2003,—№ 2,— С.47-58; № 3.—С.65-80.

⁹³ Див.: Телешун С.О. Державний устрій України. Проблеми політики, теорії і практики. — Івано-Франківськ, Лілея, 2000.— 344 с.; його ж: Поняття державного устрою України. Проблеми теорії і практики // Право України. — 2000, —№6. —С.14-19

⁹⁴ Див.: Коваленко А.А. Поняття форми правління та врядування в суспільно- політичній теорії Ж.-Ж. Pycco // Держава і право. Збірник наукових праць: юридичні і політичні науки. — K.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького ПАН України, 2001. — Вип.13. — С.103-110; його ж: Проблема форми правління в політичній концепції Ж.-Ж. Pycco // Держава і

_І/, право. Збірник наукових праць: юридичні і політичні науки. — K.: lHc∏∏y_τ держави і права ім. В.М. Корецького HAH України, 2003. — Вил. 19.— С.624­629.

⁹⁵ Див.: Королько В. Порівняльний аналіз форм державного правління і український тип демократії H Схід.—1996.—№ 7.—С.1-11.

⁹⁶ Див.: Верстюк С. Форма держави: проблеми вибору в сучасній Україні U Молода нащя. Альманах.—K.,1998.—Вип.8.—С.3-45.

⁹⁷ Див.: Павленко Р. Президентсько-парламентська форма правління і

слабкість парламентських партій в Україні H Нова влада. — 2000. — Т. 2(2),

С. 18-33; його ж: Вплив вибору форми державного правління на ефективність взаємодії парламенту і уряду // Україна: людина, суспільство, природа (тези доповідей на конференції). — K.: KM Academia, 23-26 січня 2001. — С.105-108.

⁹⁸ РябовС. До питання про класифікацію форм державного правління відповідно до параметрів політичної науки // WORKING PAPERS IN UKRAINIAN STUDES.- вересень.— 1999.— URL < http: legacy, uni. ac.uk/ Ukrainecentre/

⁹⁹ Див.: Полешко А. Методологічний семінар з питань конституційно- правових проблем українського державотворення//Право України.—2003,— №2.—С.162.

¹⁰⁰ Див.: Кресіна L, Перегуда C. До питання про законодавче забезпечення політичної реформи // Право України.—2003.—№ 3.—С.9-14; їх же: Політична реформа: проблеми і перспективи //Віче.—2003.—№ 2.—С.22-30, № 3.—С.15- 21, №4,—С.12-15.

^m Див.: Кривенко Я. Функції Верховної Ради України в контексті конституційної реформи // Юридический вестник.—∙2004.—№ 4.—С.50-59.

¹⁰² Див.: Орзих М.П. Конституційна реформа в Україні: започаткувати нормативно-правової моделі конституційного ладу//Наукові праці Одеської національної юридичної академії.—Одеса.: Юрид. літ., 2003.—Т.2.'—С.27-41; його ж: Конституционная реформа в Украине: Учебное пособие.— Одесса: Юридична література, 2003. — 128 с.

¹⁰³ Див.: Погорілко В.Ф. Політична реформа в Україні: ключові питання і суперечності//Політична реформа в Україні: ключові питання і суперечності: Матеріали “круглого столу”.—K.,2003.—С.39-41.

¹⁰⁷ Див.: Скакун О.Ф. Президентська гілка влади в системі розподілу влад (у контексті сучасного реформування)//Вісник Луганської академії внутрішніх справ MBC імені 10-річчя незалежності України. Спеціальний випуск. 2004,—Частина 1.—С.8-15.

'⁰⁵ Див.: Васильєв Г. Конституційний аспект політичної реформи//Віче.—

2003. —-№4.—С.3-11; Добродумов П. Про реформу політичної системи України // Право України.—2003.—№ 5.—С.19-23; Законотворення у контексті політичної реформи. Інтерв’ю з першим заступником голови Комітету з питань правової політики Верховної Ради України М. Оніщуком // Юридичний вісник України.—2002.—№45.—9-15 листопада.—С.6-7; №46.—16-22 листопада- С.6-7; Кабанець Н.І. Теоретико-правові аспекти політичної реформи"

Проблеми філософії права.— Т.П.—Кшв-Чернівці: РутаД004.—С.187-190; Наливайко Л.Р., Макаренко О.Л. Парламентаризм та конституційна реформа в Україні // Влада. Людина. Закон. Юридичний науково-публіцистичний,курнал.—2004.—№9.—С.4-9; РехкалоВ.А. Етапи становлення, динаміка та [фіоритети політичної реформи в Україні // Парламентсько-президентська форма правління: Україна та німецький досвід: 36. наук, праць / Національна Дкадемія держ. управління при Президентові України. Інститут підвищення кваліфікації керівних кадрів I LB. Розпугенко (наук. ред.). —- K.: К.І.С., 2003.,-С.44-58; Реформування політичної системи в Україні: Актуальні питання: Науковий огляд/ Г.І. Барчук, А.М. Колодій, С.О. Халюк.—K.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003.—64 с. Ставнійчук М.І. Вибори в умовах політичної реформи H Віче.—2003.—№3.—С.3-10; Тихонов В.H Политическая реформа необходима H Вісник Луганської академії внутрішніх справ MBC імені 10-річчя незалежності України. Спеціальний випуск.—

2004. —Частина 1.—С.3-8 та ін.

¹⁰⁶ Див.: Бабкин В.Д., Селиванов В.Н. Народ и власть: Опыт системного исследования воззрений М.Е. Салтыкова-Щедрина / Академия правовых наук ' Украины; Институт частного права и предпринимательства. — К.: Манускрипт, 1996. — 448 с.

¹⁰⁷ Див.: Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду.—K.: Парламентське ввд-во,1999.—248 с.

^los Див.: Погорілко ВФ Державотворчий процес в Україні і “парад факторів” И Віче.—1999.—№ 10.—С.3-24.

¹⁰⁹ Див.: Cenieauoe В.М. Право і влада суверенної України. Методологічні іспекти / Академія правових наук України; НДІ приватного права і аідприємницгва / О.Д. Святоцький (наук. ред.). — K.: Видавничий Дім “Ін- Юре”, 2002,—723 с.

¹¹⁰ Див.: Цветков В.В., Кресіна І.О., Коваленко А. А. Суспільна трансформація і державне управління в Україні: політико-правові детермінанти: Монографія.—K.: Концерн “Видавничий Дім “Ін. Юре”, 2003.—496 с.

Див.: Богініч О.Л. Форми здіснення державної влади в постсоціалістичних іраїнах//Правова держава: Щорічник. K.; Інститут держави і права ім. 9.М. Корецького HAH України, 2000.—Вип.П.—С.41-48; Державотворення і фавогворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи: До 10-ти річчя «залежності України: Монографія / За ред. Ю.С. Шемшученка.—K.: Інститут «ржави і права ім. В.М. Корецького HAH України, 2001.—656 с.

Див.: Бабкін В.Д. Політична система та інститути громадянського Успільсгва: Метод, розробка для магістрів.— K.: Київський університет Тризму, економіки і права, 2002.—120 с.

■ Див.: Журавський В. Політична система України: особливості, фактори, ⅛a∏πui права // Віче—2000.—№ 2,—С.49-65.

Див.: Онищенко HM., Лощихін О.М. Правова, політична та економічна ^,tcreMH України (взаємозв’язок та взаємозумовленість^) // Держава і право. ⅛hhk наукових праць: юридичні і політичні науки. — K.: Інститут держави і ⅛asa ім. В.М. Корецького HAH України, 2003. — Вип. 20. — С.3-8.

¹¹⁵ Див.: Лісничий В. В. Політичні та адміністративні системи зарубіжних країн: Навч. посіб. — 2-е вид., випр. — K.: ВД “Професіонал?’, 2004. — 336 с.; Ніколаєва М.І. Політична система сучасної України: процеси інституціональних змін і стабілізації: Автореф. дис... канд. політ, наук: / Одеська національна юридична академія. — O.,2003. — 18 с.

¹¹⁶ Див.: Aeep 'янов В.Б. Президент і Уряд: новий розподіл повноважень// Юридична Україна.—2003.—№6; Aeep 'янов В.Б. Система органів виконавчої влади: проблеми реформування у світлі конституційних вимог H Право України,—2003,—№9,—С.24-30.

¹¹⁷ J∖wb.: Георгіца А.З. Конституційно-правові інститути зарубіжних країн.— Чернівці, ЧДУ: “Рута”, 1994.—138 с.; його ж: Сучасний парламентаризм: проблеми теорії та практики. — Чернівці: “Рута”, 1998.— 484 с.

¹¹⁸ Див.: Шаповал В. Зарубіжний парламентаризм. — K.: Основи, 1993. — 143 с.; його ж: Виді органи сучасної держави,—K., 1995; його ж: Президент у механізмі здійснення державної влади.—K.,1995.—30 с.; його ж: Державний лад країн світу.—K.: Український центр Правничих студій, 1999.—320 с.; Шаповал В.М., Єрмолін В.П. Політико-правові засади організації виконавчої влади в зарубіжних країнах // Виконавча влада і адміністративне право / За ред. В.Б. Аверьянова.—K.: ІнЮре, 2002.—С.115-144.

¹¹⁹ Див.: Коломієць Ю.М. Інститут глави держави в системі вищих органів влади й управління зарубіжних країн— Харків: Основа, Ун-т внутр, справ, 1998. —246 с.

¹²⁰ Див.: Коваленко А.А. Розвиток виконавчої влади в Україні на сучасному етапі: Теорія і практика: Монографія. — Київ: Інститут держави і права ім.

B. М. Корецького HAH України, 2002. — 512 с.

¹²¹ Див.: Павленко Р.М. Парламентська відповідальність уряду: світовий та український досвід.—K.: Академія,2002.—253 с.

¹²² Органи державної влади України / За ред. В.Ф. Погорілка: Монографія. — K.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2002. — 592 с.

¹²³ Див.: Тодыка Ю.Н, Яворский В.Д. Президент Украины: конституционно­правовой статус. Монография.— Харьков: Факт, 1999.—256 с.

¹²⁴ Див.: Агафонов CA. Інститут Президента в системі державної влади України: Дис... канд. юрид. наук / Київський національний економічний ун-т. — K., 2003. — 179 арк.; Веніславський Ф.В. Конституційні основи взаємовідносин законодавчої та виконавчої влади в Україні: Автореферат дис... кавд. юр. наук.— Харків, 2000. —22 с.; Плахотнюк Н.Г. Інститут президентства в Україні: конституційно-правовий аспект: Автореферат дис..- кацд. юр. наук.— Харків, 1999.—20 с.; Стасюк Ю.Є. Інститут президентства в контексті досвіду України та Росії: Автореферат дис... канд. політ, наук.'' K.,2001.—19 с;

¹²⁵ Див.: Кривенко Л. Конституційні моделі легітимації глави держави ¹ баланс повноважень між інститутами влади//Віче.—2000.—№ 9.—С.19-37; " же-. Конституційна відповідальність глави держави//Віче.—2001.—Xs lθ ∙ Т.

C. 3-18; п же-. Законодавча влада в системі державної влади // Вісник Акадеь*¹¹ правових наук України—2001—№ 1.—С.58-72; її же: Конституційна модель Верховної Ради. Повернення до майбутнього// Віче.—2002.—№10.—С.17-23; п же: Конституційний процес. Кому вигідне Перетягування ковдри” // Віче.— 2004,—№ 2,—С.9-14.

¹²⁶ Див.: Нижник H Верховна Рада і Кабінет Міністрів: правила симетрії // Віче.—2002.—№ 4.—С.3-6.

¹²⁷ Див.: Корнієнко В. Республіка яку ми обираємо: ідеальна політика чи політичний ідеал? // Віче.—2000.—№ 10.-—С.34-36.

¹²⁸ Див.: Павленко Р. Парламент і уряд. Як опгимізувати механізм відносин // Віче.—2002.—№ 4.—С.7-13.

¹²⁹ Див.: Бостан С.К. Змішана форма республіканського правління: проблеми теорії і практики//Вісник Академії праці і соціальних відносин федерації профспілок України.— 2002.— №2.—С.53-56.

^m Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) / 2-е изд.—C.l 10.

¹³¹ Там само.—C.314.

¹³² Me∂yuιeβcκuu А.Н Сравнительное конституционное право и политические институты.—С. 190.

¹³³ Див.: Руденко BH Прямая демократия: модели правления, конституционно-правовые институты. [Рос. акад. наук. Ур. отд-ние. Ин-т философии и права].— Екатеринбург: УрО РАН: Ин-т философии и права, 2003.— 474 с.; Рудич Ф.М. Політологія: Підручник. — К.: Либідь, 2004. — С.95-98; СааданбековЖ.С. Современные политические тенденции в странах Центральной Азии в контексте авторитарной и демократической альтернатив: Автореф. дис... д-ра полит, наук: — Алматы, 2002. — 52 с.; Чернов В. Форма правления посткоммунистической Беларуси: эволюция и проблема выбора оптимальной конституционной модели // Информационно-аналитический бюллетень фонда Сороса "Открытое общество”.— www: library.by / data / 005 / 055 htm та ін.

¹³⁴ Див.: Бёрк Э. Правление, политика и общество / Эдмунд Бёрк; [Пер. с англ., сост., вступ, ст. и коммент. Л. Полякова]; Ин-т социологии РАН [и Др.].— M.: Канон-пресс-Ц: Кучково поле, 2001.— 478 с.; Шейнов В.П. Психология власти.— M.: Ось-89, 2003,— 525 с.; Щёкин ГВ. Теория социального управления: Монография.—К.: МАУП,199б.—408 с.

³ Див.: Цветков В.В., Кресіна 1.0., Коваленко А.А. Суспільна трансформація

і Державне управління в Україні.—С.242.

Див.: Тихомиров О. Методології науки поняття // Міжнародна поліцейська енциклопедія: У 10 т. / Відп. ред. Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьев, В-Я. Тацій, Ю.С. Шемшученко.—K.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. — Т.1 (Теоретико-методологічні та концептуальні засади поліцейського права та Поліцейської деонтології).—С.354.

_ιζ Див.: Філософський енциклопедичний словник.—K.,2001.-С.374.

Керимов Д.А. Методология права. — 2-е изд.—С.46, 47.

^lj" Див.: Тихомиров О. Юриспруденції методологія 7/ Міжнародна поліцейська енциклопедія: У 10т.—Т.1.—С.1120.

¹⁴⁰ Див.: Гусарєв C., Тихомиров О. Юриспруденції методи //Там само.— С.Ш2.

¹⁴¹ Рабінович П. Методології вітчизняної юриспруденції сучасні проблеми перетворення // Там само.—С.354.

¹⁴² Автором цього поняття є російський учений В. Швирьов. Див.: Керимов ДА. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) / 2-е изд.—С.24.

¹⁴³ Рабінович П.М. Методології вітчизняної юриспруденції сучасні проблеми перетворення // Міжнародна поліцейська енциклопедія: У 10 т.—Т.1.—С.354.

¹⁴⁴ Воловик В.І. Філософія, соціологія, педагогіка і психологія // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини: Вип.З.—1996.—С.75.

¹⁴⁵ Селіванов В.М. До проблеми розроблення концепції розвитку вітчизняної юридичної наклей // Право України.—2001. — № 7. — С.16.

¹⁴⁶Там само.

¹⁴⁷ В. Ленін, розмірковуючи над шляхами пізнання істини, відзначив: “Від живого споглядання до абстрактного мислення й від нього до практики — таким є діалектичний шлях пізнання істини, пізнання об’єктивної реальності'’. Див.: Ленин В.И. Конспект книги Гегеля “Наука логики”. Учение о понятии//Поли. собр. соч.—Т.29.—152-153.

¹⁴⁸ Див.: Ленин В.И. Письмо И.Ф. Арманд. 30.XI.1916 г. // Поли. собр. соч.— Т.49.—С.329.

¹⁴⁹ Див.: Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) / 2-е изд.—С. 109.

¹⁵⁰ Див.: Ленин В.И. Статистика и социология//Поли. собр. соч.—Т.ЗО.— 350-351.

¹⁵¹ Див.: Ковальченко ИД. Методы исторического исследования. —- M.: Наука, 1987,—С.241-243.

¹⁵² Див.: Ленин В.И. Экономическое содержание народничества и критика его в книге г. Струве // Поли. собр. соч.—Т.1.—С.419.

¹⁵³ Селіванов В.М. Право і влада суверенної України. Методологічні аспекти / Академія правових наук України; НДІ приватного права і підприємництва О.Д. Святоцький (наук. ред.). — K.: Видавничий Дім “Ін-Юре”, 2002.— С.545.

¹⁵⁴ Стосовно змісту цього (шостого) розділу наголосимо на тому, що ще H^a стадії підготовки цієї роботи, як правило, з боку фахівців, котрі досліджують різні аспекти “вітчизняного державознавства”, ми одержали зауваження щодо недостатньої розробленості тих чи інших проблем, відображених у ньоМУ- Оскільки такі питання та зауваження, можливо, виникнуть і після видання монографії, є прохання враховувати обраний автором предмет дослідження і загальноінтернаціональний (універсальний) контекст, у якому розглядається форма правління сучасної української держави. Ми наперед погоджуємося з тим, що окремі аспекти зазначеного розділу можуть бути розширені й суттєво

доповнені, але в силу того, що стосовно України зазначена тема також майже не розроблена, вони, на нашу думку, заслуговують на самостійне вивчення.

¹⁵⁵ Селиванов В.М. Право і влада суверенної України. Методологічні аспекти.— С.554.

¹⁵⁶ Там само.—С.552.

¹⁵⁷ У сучасних умовах може виникнути спокуса відмовитись від вітчизняної теоретичної й методологічної спадщини “радянської” доби. Цього не можна робити, оскільки, як справедливо зазначає В. Селіванов, “без критичного аналізу юридичного минулого Радянського Союзу, зокрема, його юридичної науки, що забезпечувала, як і інші суспільні науки, його функціонування, неможливе усвідомлення закономірностей та перспектив власного національного правового розвитку...” І далі: “Без дотримання принципу наступності, збереження та подальшого розвитку того прогресивного, раціонального, що було досягнуто на попередніх історичних етапах розвитку людства, ефективний соціальний, у тому числі правовий, рух України неможливий”. Див.: Селіванов В.М. Право і влада суверенної України. Методологічні аспекти.— С.546-547.

¹⁵⁸ Селіванов В.М. До проблеми розроблення концепції розвитку вітчизняної юридичної науки // Право України. — 2001. — № 7. — С.16.

^{1 5q} Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. — 5-е изд. — M.: Политиздат, 1987,—С.434.

¹⁶⁰ Новый философский словарь. —2-е изд. перераб. и доп.—Мн.: Кн. дом,2001.—С.949.

¹⁶¹ Маркс К. Дебаты шестого'рейнского лавдтага (статья третья). Дебаты по поводу закона о краже леса//Маркс К., Энгельс Ф. Соч,—Т.1.—С. 159.

¹⁶² Див.: Гегель ГВ. Энциклопедия философских наук.—M.,1974.—Т.1.— С.298.

¹⁶³ Див.: Богданов Ю.А. Сущность и явление.—К.: Изд. АН УССР, 1962.— 232 с.; Вахтомин НК. О роли категории сущность и явление в познании.—-M.: Изд. АН СССР,1963.—222 с.; Минасян А.М. Категории содержания и формы.— Ростов н/Д. Изд. Рост. Ун-та, 1962.—312 с.

¹⁶⁴ Гегель. Наука логики. И Соч,—M.,1937,— T.V.— С.532, 533.

^w J∖m.∙. Атаманчук ГВ. Теория государственного управления. Курс лекций.—M.: Юрид.лит. 1997.—С.43.

¹⁶⁶ Марченко MH Методологические проблемы изучения форм государства H Проблемы теории государства и права.— M.: Проспект, 1999.—С.165.

¹⁶⁷ Оскільки теорія “суспільно-економічної формації” як один з найважливіших складників усього марксистського вчення має стосовно нашої теми не стільки теоретичне, скільки методологічне значення, то більш докладно на характеристиці її ролі в детермінації державних форми зупинимось у подальшому.

¹⁶⁸ Див.: Рожкова Л.П. Принципы и методы типологии государства / Под ред. М.И. Байтина.—Саратов: Изд-во Саратовского университета, 1984.— С.12-13.

¹⁶⁹ Рабинович П. Методологія юридичної науки // Юридична енциклопедія: ц 6τ./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— К.:“Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана,1998 — Т.З: K-M.-С.618.

¹⁷⁰ Див.: Историческое и логическое в познании государства _и права / А.И. Королев, Д.И. Луковская, Л.С. Явич и др.— Под ред.

А.И. Королева. — Л.: Изд-во ЛГУ,1988.—156 с.

¹⁷¹ Докладніше див.: Див. Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн (Держава і право епохи станово-кастового суспільства)-. Навчальний посібник для студентів, курсантів, слухачів.—Запоріжжя: Юридичний ін-т, 2000.—340 с.; 2-е вид.—Запоріжжя: Просвіта, 2003.—360 с.; Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн (Держава і право епохи громадянського суспільства): Навчальний посібник для студентів, курсантів, слухачів.—Запоріжжя: Просвіта,2003.—451 с.

^m Див.: Керимов ДА. Методология права.—Изд. 2-е.— C.l 14.

¹⁷³ Див.: Ганьба Б. Системний підхід та його застосування в дослідженні державно-правових явищ.—Право України.—2000.—№ 3.—41-44.

¹⁷⁴ Більш докладно аналіз форми державного правління як виду соціально- владної системи наведений у наступному розділі.

¹⁷⁵ Протасов В.Н. Теория права к государства. Проблемы теории права и государства. — 2-е изд., перераб. и доп. — M.: Юрайт-М, 2001. — С.61.

¹⁷⁶ Там само.

¹⁷⁷ Денисов А.И. Сущность и формы государства.—С.18.

¹⁷⁸ Див.: Петров В.С. Сущность содержания и форма государства.—С.87.

¹⁷⁹ У зв’язку з цим ми повністю згодні з В. Петровим, стосовно того, що до форми правління не слід включати весь обсяг організації органів влади та управління и розмежовувати компетенцію між ними, як це пропонує А. Лашин, оскільки таке розширене поняття форми правління може привести до ототожнення його з поняттям механізму держави. Див.: Лашин А.Г. Возникновение и развитие форм социалистического государства.—М. Изд. Москв. Ун-та, 1965.— С.341, 342.

¹⁸⁰ Петров В.С. Сущность содержания и форма государства.,— С.107.

¹⁸¹ Лашин А.Г. Возникновение и развитие форм социалистического государства.—C. 342

¹⁸² Див.: Денисов А.И. Сущность и формы государства.—С.17.

¹⁸³ Див.: Розин ВИ Политическая организация общества, — Изд. МГУ, 1967,—С.91-92.

¹⁸⁴ Див.: Керимов ДА. Сущность общенародного государства //Вестник ЛГУ- Сер. экономики, философии и права: Вып. 4.—1961.— № 23— С.133.

¹⁸⁵ Див.: КаскЛ.И. Функции и структура государства.—Л.,1969.—С.5-6.

¹⁸⁶ Дивись перелік видань цих років, наведений нами у передмові.

¹⁸⁷ Докладніше див.: Бостан С.К. Історичні засади форми політико- теригоріального устрою та перспективи її розвитку//Вісник Запорізького юридичного інституту.—2003.—№3.—С. 18-28.

^m Протасов В.Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства. — 2-е изд., перераб. и доп. — M.: Юрайт-М. 2001. — С.61.

¹⁸⁹ Там само.

'⁹⁰ Дт.; Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов.—M.: Новый Юрист, 1998.—С.118-122; Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] / М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, Л.Л. Богачова та ін.; За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина.—Харків: Право, 2002.—С.85; Myxaee PT Теория государства и права.— M.: Приор, 2002.—С. 118-128; Проблемы общей теории права и государства: Учебник для вузов /Под. общ. ред. акад. РАН, д.ю.н., проф. В.С. Нерсесянца.-М.-.НОРМА (HOPMA- ИНФРА,2002.—-С.593-595; Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник.— 2-е вид. / Пер. з рос.—Харків: Консум, 2005.—С.73-88; Теория государства и права: Учебник для вузов/ Под ред. ММ. Рассолова, В.О. Лучина, Б.С. Эбзеева, — М.:ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право,2001.—С.74-79; Теорія держави і права: Навчальний посібник /А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.А. Лисенков та ін.; За заг. ред. С.А. Лисенкова та В.В. Копейчикова. — K.: Юрінком lHτep,2002.—С.90-99; Черданцев А.Ф. Теория государства н права: Учебник для вузов. — M.: Юрайт-М, 2002. —С. 124-125 та ін.

^і9г Див.: Бостан С.К. До питання про типологію форми держави // Правова держава: Щорічник. K.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького HAH України, 2004: Вип.15.—С.52-59.

¹⁹² Див.: Введение в теорию государственно-правовой организации социальных систем / Под общей ред. Е.Б. Кубко. — К.: Юринком, 1997. — С.35.

¹⁹³ Див.: Там само. —С.82.

¹⁹⁴ Див.: Розділ 6 цієї праці

¹⁹⁵ Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) / 2-е изд.—С.36.

¹⁹⁶ Див.: Керимов Д.А. Философские основания политике-правовых исследований.—M.: Мысль, 1986.—332 с.; Лукашевич В.Г, Солов’свич І.В. Методологія правових досліджень: багаторівневість поняття//Науковий вісник Української академії внутрішніх справ.-—1996.—№ 2.—С.24-28; Методологические проблемы юридической науки. Сб. научных трудов / АН УССР, Ин-т государства и права (Отв. ред. Н.И. Козюбра).—К.: Наукова думка, 1990.—134 с.; Методологические проблемы правоведения/ Под ред. M.H. Марченко.—M.: Изд-во МГУ,1994.—176 с.; Проблеми методології сучасного правознавства. Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції. 9-10 жовтня 1996 у м. Києві.—K.,1996.—161 с. (Інформацію про зазначену конференцію також див.: Вісник Академії правових наук України.— 1997.—№ 1(8).—-С.143-154); Селіванов В. Проблема методологічної обгрунтованості вітчизняного правознавства та юридичної практики// Право України. —1998,—№ 12,—С.34-43; 1999.—№ 1—С.20-26.

¹⁹⁷ Див.: КеримовД.А. Методология права (предмет, функции, проблему философии права) / 2-е изд.—M.: Аванта+,2001.—560 с.

¹⁹⁸ Див.: Селіванов В.М. Право і влада суверенної України. Методологічні аспекти / Академія правових наук України; НДІ приватного права і підприємництва / О.Д. Святоцький (наук. ред.). — K.: Видавничий Дім “І_н. Юре”, 2002. — 723 с.

¹⁹⁹ Див.: Бабкін В.Д. Взаємозв’язок філософії права та загальної теорії держави і права H Проблеми філософії права.—2003.—Вип.1.—С.56-60.

²⁰⁰ Див.: Бигич О.Л. Місце порівняльного методу в правовій методології// Правова держава: Щорічник. K.: Інститут держави і права Lm. В.М. Корецького HAH України, 2002.— Вип. 13.—С.448-454.

²⁰¹ Див.: Брызгалов А.И. О некоторых теоретико-методологических проблемах юридической науки на современном этапе// Государство и право,—2004.—№ 4,—С. 17-22.

²⁰² Дне.-. Погорілко В.Ф. Методологічні проблеми науки конституційного права // Методологічні проблеми правової науки: Матеріали міжнародної наукової конференції. —X.: Право,2003.—С.181-185.

²⁰³ Див.: Рабинович П. Методологія юридичної науки 11 Юридична енциклопедія: В 6 т./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— K.: “Укр. енцикл” ім. М.П. БажанаД998.— Т.З: K-M.—С.618-619; його ж: Методологія вітчизняного праводержавознавства // Юридичний вісник України.—2002.— 9-15 листопада.—С.4. таін.

²⁰⁴ Див.: Тарасов Н.Н. Метод и методологический подход в правоведении (попытка проблемного анализа) // Правоведение.—2001.—№ 1.—С.31-50.

²⁰⁵ Див.: Тихомиров О. Методології науки поняття // Міжнародна поліцейська енциклопедія: У 10 т. — Т.1.—С.354-355; його ж: Юриспруденції методологія 1/ Там само.—С.Ш8-1120.

²⁰⁶ Див.: Методологічні проблеми правової науки. Матеріали міжнар. наук, конференції 13-14 грудня 2002 р. Харків / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. Акад. прав, наук України [Упоряд. М.І. Панов, Ю.М. Грошевий]. —X.: Право, 2003.—-426 с.; ПавленкоЖ.О. Правове знання як технологічний ресурс: логіко-методологічний аспект.—Харків,2004.— 128 с.; Циппеліус Райнголд Юридична методологія —K.: Реферат,2004.—176 с.

²⁰⁷ Див.: Лукашевич В.Г, Солов євич І.В. Методологія правових досліджень: багаторівневість поняття//Науковий вісник Української академії внутрішніх справ.—1996.—№ 2.—С.26.

²⁰⁸ Див.: Марченко М.Н. Место и роль теории государства и права в системе других наук//Проблемы теории государства и права.—M.: Проспект, 1999 С.34.

²⁰⁹ Див.: Лукашевич В.Г, Солов‘євич І.В. Методологія правових досліджень, багаторівневість поняття//Науковий вісник Української академії внутрішніх справ.—1996.—№2.—С.26.

²¹⁰ Див.: Керимов ДА. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) / 2-е изд.—С.47.

²¹¹ Докладніше див.: Бостан С.К. Форма правління в творчій спадщині античних мислителів: питання методології, теорії та практики//Актуальні проблеми права: теорія і практика. Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля —2002.—№ З—С. 16-26.

²¹² Див. Платон. Государство. Законы. Политик. —М.,1998. — С.225-228.

²¹³ Див: Ксенофонт. Воспоминания о Сократе // Антология мировой правовой мысли. В 5 т.—Т. 1. Античный мир и восточные цивилизации / Нац. обществ, науч, фонд; Руководитель научного проекта Г.Ю. Семигин.—M.: Мысль,1999.—С.144.

²¹⁴ Див.: Аристотель. Политика. Афинская политик.—M.,1997.—С.148-149.

²¹⁵ Див.: Там само.

²¹⁴ Про це більш докладно йтиметься в наступному розділі роботи (дивись параграф, присвячений типології форм державного правління).

²¹⁷ Гроций Г. O праве войны и мира. Три книги, в которых объясняются естественное право и право народов, а также принципы публичного права / Пер. с латыни А.А. Саккети.—M.,1957.—868 с.

²¹⁸ Докладніше див.: Энтин Л.M Разделение властей: опыт современных государств.—M.: Юрцд. лит.,1995,—176 с.; Каневський О.С. Доктрина розподілу влади: від теоретичної концепції до політико-конституційного принципу: Автореферат дис... кацд. політ, наук.— Львів, 1999.—19 с. та ін.

²¹⁹ Саме в такому сенсі нами використаний термін “поділ влади”.

²²⁰ Локк Д. Два трактата о правлении // Антология мировой политической мысли. В 5 т. —Т.І. Зарубежная политическая мысль: истоки и эволюция /Нац. обществ, науч, фонд; Руководитель научного проекта Г.Ю. Семигин.—-M.: Мысль, 1997.—С.366.

²²¹ В. Ткаченко, використовуючи як критерій принцип законності, поділяє “держави на дві великі групи — держави дограмадянського і держави громадянського типу”. Див.: Ткаченко В. Принцип законності як класифікаційний критерій типології держав // Міжнародна поліцейська енциклопедія: У 10 т. —Т.1.—С.879.

²²² Див. Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн (Держава і право епохи станово-кастового суспільства): Навчальний посібник для студентів, курсантів, слухачів. — Запоріжжя: Юридичний ін-т, 2000.— 340 с.; 2-е вид.—Запоріжжя: Просвіта, 2003.—360 с.; Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн (Держава і право епохи громадянського суспільства): Навчальний посібник для студентів, курсантів, слухачів.—Запоріжжя: Просвіта,2003.—451 с.

²²³ Див.: Myxaee Р.Т. Теория государства и права.— M.: Приор, 2002.— С. 126-128; Сравнительное конституционное право / Б.Н. Топорнин,

В.Е. Чиркин, Ю.А. Юдин и др. — M.: Манускрипт, 1996.—С.451; Сравнительное конституционное право: Уч. пособие / Отв. ред. В.Е. Чиркин.— M.; Международные отношения, 2002.—С. 255; Теория государства и права: Учебник для вузов/ Под ред. М.М. Рассолова, В.О. Лучина, Б.С. Эбзеева, — М.:ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001,—С.74-79.

²²⁴ Задля справедливості слід зазначити, що подібні спроби типологізації форм держави здійснювалися ще раніше. У середині., 80-х рр. χχ _er JL Рожкова писала, що, залежно від джерела суверенітету державної влади “всі форми держави можуть бути розподілені на два основних класи або типи — автократія та полікратія”. Див.: Рожкова Л.П. Принципы и методы типологии государства и права / Под ред. проф. М.И. Байтина.—Саратов.— Изд-во Саратовского ун-та, 1984.—С.55.

²²⁵ Р.Т. Мухаєв називає її поліархичною, що, на нашу думку, не зовсім вірно, оскільки цей термін більш придатний для позначення форми правління, а не форми держави. Див.: Мухаєв Р.Т. Теория государства и права.— M.: Приор, 2002.—С. 128.

²²⁶ Див.: Сравнительное конституционное право. — M.: Манускрипт, 1996.—

С.451; Сравнительное конституционное право.— M.: Международные отношения, 2002.—С.255-256.

²²⁷ Див.: Сравнительное конституционное право.— M.: Международные отношения, 2002.—С.255.

²²⁸ Докладніше див.: Бостан С.К. Форма державного правління в юридичній науці другої пол. XIX - початку XX століть: деякі теоретико-методологічні аспекти//Держава і право. Збірник наукових праць: юридичні і політичні науки. — K.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького HAH України, 2004. — Вип.23. — С.185 -193.

²²⁹ Докладніше див.: Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения.—- M.: НОРМА, 1996.—С.54-66.

²³⁰ Запропонований Г. Єллінеком підхід був підтриманий іншими державознавцями того часу, зокрема С. Котляревським (Див.: Котлярев- ский С.А. Конституционное государство. Опыт политико-морфологического обзора. —С.-Петербург: Изд. Г.Ф. Львовича, 1907.—С. 1-8.), а пізніше і Й. Благожом (Див: Благож Й. Форма правления и права человека в буржуазных странах.—M.,1985.)

²³¹ ЕллинекГ. Общее учение о государстве.—Т.1.—С.491.

²³² Там само.

²” Див.: Керимов ДА. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) / 2-е изд.—С.314-315.

²³⁴ Див.: Аристотель. Политика. Афинская политая.—M.: Мысль. 1997.— С. 105

²³⁵ Див.: Там само.—С.498-499.

²³⁶ Локк Д. Два трактата о правлении // История политических и правовых учений/Сост. и общ. ред. проф., д.и.н. Г.Г. Демиденко.— Харьков. 1999.— С.200.

²³⁷ Див.: История политических и правовых учений / Под ред. О.Є. Лейста.— M.,1997,—С.173.

^2j8 Монтескье Ш. О духе законов// Избранные произведения.—M., 1955.— С.169.

²³⁹ Дот.: Шаповал В. Форма держави в конституційному праві // Вісник Конституційного суду України.— 2003.—№ 2.—С.50.

²⁴⁰ Конституція Швеції зазвичай визначається як “некодифікована”.

²⁴¹ Див.: Могунова М.А. Вводная статья к Конституции Швеции И Конституции государств Европы. В 3-х тг./ Под общей редакцией и со вступительной статьей директора Института законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации Л.А. Окунькова. —M.: НОРМА. 2001.—Т.З. —С.584.

²⁴² Там само.—-С.585.

²⁴³ Див.: Шаповал В. Форма держави в конституційному праві // Вісник Конституційного суду України.— 2003.—№ 2.— С.50.

²⁴⁴ Бібліографічні дані їх наукових праць наведені у передмові.

²⁴⁵ Кистяковский Ф. Лекции по общему государственному праву.— С.289. ^wMuuiuh А. А. Государственное право буржуазных стран и стран,

освободившихся от колониальной зависимости.— M.,1976.—С.119.

²⁴⁷Див.: Теория государства и права. Основы марксистско-ленинского учения о государстве и праве / Под ред. чл.-кор. АН СССР П.С. Ромашкина, чл.-кор. АН СССР М.С. Строговича, канд. юр. наук В.А. Туманова.—M.: Изд-во Академии наук СССР,1962.—С.32.

²⁴⁸Див.: Чиркин В.Е. Конституционные институты формы правления// Сравнительное конституционное право.—M.,2002.—С.258.

‘⁴⁹ Государственное право буржуазных стран и стран, освободившихся от колониальной зависимости / Под ред. Ильинского И.П. и Крутоголова М.А. — M.,1979,—С.170.

²⁵⁰ Див.: Благож И. Формы правления и права человека в буржуазных государствах. — С.20.

²⁵¹ Див.: Там само.— С.195.

²⁵² Там само.— С.21.

^25j Там само.—С.21-22

²⁵⁴ Там само.—С.8.

²⁵⁵ Див.: Петров В.С. Сущность содержания и форма государства.— С.112.

²⁵⁶ Див.: Теория государства и права: Учебник для студентов юридических специальностей высших учебных заведений / Под ред. А.М. Васильева.— M.: Юридическая лит-ра, 1977.—С.59.

²⁵⁷ Див.: Теория государства и права: Учебник.—Л.: ЛГУ, 1982—С.49.

²⁵⁸ Див.: Теория государства и права: Учебник для специальных средних учебных заведений МВД СССР.— Изд. 2-е перераб. и доп. — M.: Юридическая лит-ра, 1973.—С.58; Теория государства и права: Учебник/Под ред. В.М. Курицина, З.Д. Ивановой.—M.: Юридическая лит-ра, 1986.—С.40.

²⁵⁹ Теория государства и права: Учебник/Под ред. А.И. Денисова.—M.: Юридическая лит-ра, 1980.—С.49-50.

²⁶⁰ Чудаков М.Ф. Конституционное (государственное) право зарубежных стран.—Мн.: Харвест, 1998.—С.282-283.

²⁶ⁱ Комаров С.А. Общая теория государства и права: Учебник.—7-е изд..^ СПб.: Питер,2004,—С.69. ^v

²⁶²Див.: Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави: Навч посібник.—Вид. 5-е. K.: Атіка, 2001.— С.54, 55.

²⁶³ Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник.—Сво­його ж: Державний лад країн світу. — К. Український Центр Правничих Студій, 1999.—С.282.

²⁶⁴ Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник 2-е вид./Пер. з рос.— Харків: Консум, 2005.—С.73. Дещо вужче дефініція російського дослідника

A. Якушева. Див.: Якушев А.В. Конституционное право зарубежных стран (курс лекцій).—M.: Приор,2000.—С.23.

²⁶⁵ Словарь современных экономических и правовых терминов / Авт. сост.

B. Н. Шимов, А.Н. Тур, Н.В. Стах и др. Под ред. В.Н. Шимова и

B. С. Каменкова.— Мн.: Амалфея, 2002.—С.668.

²⁶⁶ Поляков А.В. Общая теория права: Проблемы интерпретации в контексте коммуникативного подхода: Курс лекций.—Спб.: Изд. Дом “Санкт- Петербургского государственного университета”, 2004.—С.555.

²⁶⁷ Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний посібник/ М.С. Горшеньов, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та ін. За заг. ред. В.О. Ріяки.—2-е вид., доп. і перероб.—K.: Юрінком Інтер, 2004.—С.115.

²⁶⁸ Див.: Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник / За заг. ред. акад. AnpH України, д.ю.н., проф. В.В. Копейчикова. Стереотипне видання.— K.: Юрінком Інгер,2001.— С.78; Теорія держави і права: Навчальний посібник /А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.А. Лисенков та ін.; За заг. ред.

C. А. Лисенкова та В.В. Копейчикова. — K.: Юрінком Інтер, 2002.— С.93.

²⁶⁹ Див.: Марченко MH Проблемы теории государства и права. Учебник — M.: ∏ρocπeκr,2001. —С. 180.

²⁷⁰ Див.:Хропанюк В.Н. Теория государства и права./ Под ред. проф.

B. Г. Стрекозова.—M.,1995— С.100.

²⁷¹ Теория государства и права / Под ред. В.П. Малахова, В.Н Казакова.—M.: Академический проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2002.—С.431.

²⁷² Див.: Проблемы теории права и государства: Учебное пособие / Под ред. М.Н. Марченко.—M.: Юриста, 2002.—С. 183.

²⁷³ Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и

А.В. Малько.—2-е изд. перераб и доп.—M.: Юриста, 2001.—С.79

²⁷⁴ Морозова Л.А. Теория государства и права: Учебник. —M.: Юриста, 2002,—С.75.

²⁷⁵ Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. — 2-е изд., перераб. и доп. — M.: Юриста, 1996. —С.ЗОЗ; Теория государства и права: Учебник для вузов/ Под ред. М.М. Рассолова, В.О. Лучина, Б.С. Эбзеева, — М.:ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001,—С.80.

^і76Див.: Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова.—M.: ИНФРА-М- HOPMA,1997,—С.179, 2-е изд. изм. и доп. — M.: НОРМА (ИНФРА-М), 2002.—С.184; Myxaee Р.Т. Теория государства и права.— M.: Приор, 2002.—

C. 129-130.

²⁷⁷ Конституционное право зарубежных стран. Учебник для вузов / Под общ. ред члена-корр. РАН, проф. М.В. Баглая, д.ю.н., проф. Ю.И. Лейбо и д.го.н., ∏p₀φ Л.М. Энтина,—M.: НОРМА (ИНФРA-M),2000.—С.116.

²⁷⁸ Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] I М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, Л-Л. Рогачова та ін.; За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина.— Харків: Право, 2002.—С.86.

^m Мишин А.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник.— M.: Белые альвы,1996.— С.79.

²⁸⁰ Див.: Арановский К.Ф. Государственное право зарубежных стран: Учебник для вузов. —M.: ФОРУМ-ИНФРА-М, 1998.— С.154.

²⁸¹ Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран.—M.: Юристъ, 1997,—С.139.

²⁸² Чиркин В.Е. Конституционные институты формы государства H Сравнительное конституционное право.—M.,2002,—С.258.

²⁸³ Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Учебник в 4-х томах. —Т.1-2 /Отв. ред. Б.А. Страшун.— M.: БЕК, 1995— С.303.

²⁸⁴ Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних кран: Підручник,— Тернопіль: Астон.2003.—С.199.

²⁸⁵ Шаповал В. Форма держави в конституційному праві // Вісник конституційного суду України.—2003.—№ 2.—С.49.

²⁸⁶ Див.: Шаповал В.М. Форма державного правління // Юридична енциклопедія: В 6 т./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— K.: “Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана, 2004.— Т.6: Т-Я.—С.295.

²⁸⁷ Григонис Э.П. Теория государства и права’ Курс лекций.—СПб.: Питер, 2002,—С.60.

²⁸⁸ За офіційними даними, членами ООН є 191 держави (2004 p.), а на літній Олімпіаді в Афінах (2004 р.) для участі у спортивних змаганнях були зареєстровані команди 202 держав світу.

²⁸⁹ Философский словарь.—Изд. 5-е.—М.,1987.—C.372.

²⁹⁰ Юридична енциклопедія: В 6 т./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— K.: “Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана, 2002.— Т.4: H-П.—С.715.

²⁹¹ Тихомиров Ю.А. Административное право и административный процесе.—M., 2001.—С.18.

²⁹² Див.: Чиркин В.Е. Конституционные институты формы государства// Сравнительное конституционное право.—M.,2002,—С.258.

²⁹³ Философский словарь.— Изд. 5-е.—С.427.

²⁹⁴ Там само.—С.462.

²⁹⁵ Див.: Формы государственного управления: [Сб. ст.] / АН СССР, Ин-т государства и права; [Редкол.: Б.М. Лазарев (отв. ред.) и др.].— M.: ИГПАН, 1983,—149 с.

²⁹⁶ 3 зазначених вище видань форму правління як “систему формування та взаємовідносин” розуміють автори 4-х-томного видання з “Конституційного права зарубіжних країн під ред. Б.А. Страшуна. Див.: Конституционное

(государственное) право зарубежных стран. Учебник в 4-х томах. — Т.1-2 /Отв. р*ед. Б.А. Страшун.— M.: БЕК, 1995— С.303.,_s

²⁹⁷ Див.: Конституционное (государственное) право зарубежных стран Учебник в 4-х томах. — Т.1-2 /Отв. ред. Б.А. Страшун.— M.: БЕК, 1995— С.234.

²⁹⁸ Батанов О.В., Чехович С.Б. Населения//Юридична енциклопедія: В б т_/ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— К.; “Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана,2002.— Т.4: H-П.—С.67-68.

²⁹⁹ Чиркин В.E. Конституционные институты формы государства//

Сравнительное конституционное право.—M.,2002.—С.258.

³⁰⁰ Конституционное право зарубежных стран. Учебник для вузов / Под общ. ред. члена-корр. РАН, проф. М.В.Баглая, д.ю.н., проф. Ю.И. Лейбо и д.ю.н,, проф. Л.М. Энтина,—M.: НОРМА (HHΦPA-M),2000.-С.116.

³⁰¹ Философский словарь.— Изд. 5-е.—С.301.

³⁰² Звертаємо увагу на те, що з усіх елементів форми держави, населення ближче до останніх двох: форми державно-територіального устрою та форми політичного режиму. Тим не менш у їх дефініціях термін “населення” майже не трапляється.

³⁰³ Див.: Философский словарь.—Изд. 5-е.—∙C.434.

³⁰⁴ История политических и правовых учений / Под ред. В.С. Нерсесянца.— M.: НОРМА-ИНФРА, 1999.—С.42.

³⁰⁵ Див. Платон. Государство. Законы. Политик. — M.: Мысль, 1998. — С.298-299.

³⁰⁶ Див.: Там само,— С.299-302.

³⁰⁷ Див.: Там само,— С.304-320.

³⁰⁸ Див.: Аристотель. Политика. Афинская политая.—M., 1997 —С. 105

^j°⁹ Див.: Полибий. Всеобщая история в сорока книгах. — M., 1890. — Т.П. — KH.VI.—С. 15,16.

³¹⁰ Див.: Мирзаев С.Б. Полибий. — M.,1986. — С.71.

³¹¹ Цицерон Марк Туллій. Про державу. Про закони. Про природу богів / Пер.

з латин. В. Литвинова.—- К.: Основи, 1998.—С.65-66.

³¹² Макиавелли H Рассуждения о первой декаде Тита Ливия// Макиавелли Н. Государь: Сочинения,—M.: ЭКСМО-Пресс, Харьков: Фолио, 1998.—С.130.

³¹³ Там само.—С.130-131.

³¹⁴ Боден Ж. Шесть книг о государстве//Антология мировой правовой мысли. В 5 т.—Т.П. Европа. V-XVΠ / Нац. обществ, науч, фонд; Руководитель научного проекта Г.Ю. Семигин.—M.: Мысль, 1999.—С.694-695.

³¹⁵ Гоббс Т. Левіафан, или материя, форма и власть государства церковного и гражданского // Антология мировой политической мысли. В 5 т. — Т.І. Зарубежная политическая мысль: истоки и эволюция/Нац. обществ, науч, фонд; Руководитель научного проекта Г.Ю. Семигин.—M.: Мысль, 1997.— С.323.

³¹⁶ Монтескье Ш. О духе законов // Избранные произведения.—M.,1955.— С.178.

³¹⁷ Монтескье Ш. О духе законов H Избранные произведения.—С.187.

^3l8Pycco Жан-Жак. Об общественном договоре, или Принципы политического права. Трактаты. —-M., 1969.— С.204.

³¹⁹Pyceo Жан-Жак. Об общественном договоре. Трактати/Пер. с фр.— М.,1998.—С.271.

³²⁰Kaunt И. Соч.—Т.4.—Ч.2.—С.269.

³²¹ Див.: Громаков Б. С. Политические и правовые взгляды Томаса Пейна. — M., I960,— С.50-52.

³²² Пазенюк В.С. //Юридична енциклопедія: В 6 τ./ Редкол.: Ю.С.Шемшученко та ін.— К.:“Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана, 1998.— Tl: A- Г,—С.153.

^32j Див.: Сравнительное конституционное право / Отв. ред. В.Е. Чиркин.— M.: Международные отношения, 2002.—С.255

³²⁴ Див.: Цицерон. О Государстве — О законах. •—M.: Наука,1966.—С.20, 183.

³²⁵ ЕллинекГ. Общее учение о государстве.—СПб., 1908.—Т.1.—С.492.

^j2δ Макиавелли Н. Государь: Сочинения.—Харьков: Фолио,1998.—С.50.

³²⁷ Там само.—-С. 179.

³²⁸Pycco Жан-Жак. Об общественном договоре, или Принципы

политического права. Трактаты.— M.,1969.— С.204.

³²⁹ Пазенюк В.С. Архія //Юридична енциклопедія: В 6 τ./ Редкол.: Ю.С.Шемшученко та ін.— К.:“Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана, 1998.— Tl: A- Г,—С.153.

^j3° Водночас деякими сучасними авторами термін “поліархія” трактується дуже вузько, наприклад як “множинна форма правління різних осіб, родин”. Див.: ПазенюкВ.С. Архія//Юридична енциклопедія; В 6 т./ Редкол.: Ю.С.Шемшученко та ін,— К.:“Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана,1998.— Т.1: А-Г. —С.153.

³³¹ Даль Р. Полиархия, плюрализм и пространство//Антология мировой политической мысли: В 5 т.—Т.2.—С.614.

³³² Burdeau G. Droit Constitutionnel et Institutions politiques.—Paris. 1976— P.146f.

³³³ Ibid.—P.156,158,160.

³³⁴ Ibid.- P.167,168

³³⁵ Див.: Благож И. Формы правления и права человека в буржуазных государствах. — С.22.

³³⁶ Там само.—С.24.

³³⁷ Там само.—С.31.

³³⁸ Loewenstein К. Political Power and the Governmental Process.—Chicago and London. 1965.—P.ll.

^jj9 Див.: Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] / М.В. Цвік,

В.Д. Ткаченко, Л.Л. Богачова та ін.; За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина.—Харків: Право, 2002.—С.86-90.

³⁴⁰ Див.: Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] / За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина.—С.88.

’^4| Див.: Шаповал BM. Конституційне право зарубіжних країн.—С.87, 89.

³⁴² Див.: Григонис Э.П. Теория государства и права.—С.64.

³⁴¹ Див.: Myxaee P. T Теория государства и права.—С.131

³⁴⁴ Григонис Э.П. Теория государства и права.—С.62.

³⁴⁵ Тихонова Є.А. Парламентська республіка // Юридична енциклопедія: В 6 τ./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— K.: “Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана, 2002,— Т.4: H-П.—С.438-439.

³⁴⁶ Проблемы общей теории права и государства: Учебник для вузов /Под. общ. ред. акад. РАН, д.ю.н., проф. В.С. Нерсесянца.—М.:НОРМА (HOPMA- ИНФРА, 2002,—С.593.

³⁴⁷ Медушевский АН Сравнительное конституционное право и политические институты.—С.190.

^j48 ГеоргіцаА.З. Конституційне право зарубіжних країн. —С.205.

³⁴⁹ ЕллинекГ. Общее учение о государстве.—Т.1.—СПб., 1908.—С.502.

³⁵⁰ Див.: Ильин ИА. Собр. соч.: В 10 τ.-Т.4.—М.,1994.

³⁵¹ На жаль, І. Ільїн свою працю не встиг закінчити, тому ці риси монархічної та республіканської правосвідомості в такому систематизованому вигляді відтворив дослідник його спадщини М.Полторацький. Див.:Лисица Ю.Т И.А. Ильин как правовед и государствовед ∕/Вопросы философии.—-1991.— №5,—С. 146-157.

³⁵² Див.: Федоренко В.Л. Бахрейн//Юридична енциклопедія: В 6 τ./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— К.: “Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана,1998.— Т.1: A- Г.—С.202.

³⁵³ Порядок заміщення поста Короля в Саудівській Аравії відзначається певною особливістю: кандидатура наступника престолу має бути ухвалена своєрідною колегію, котра складається з представників дому саудитів, які мають титул принців. Див.: Сравнительное конституционное право.— M.,2002—С.359.

³⁵⁴ Див.: Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник / Отв. ред.—д.ю.н., проф. А.Я. Сухарев.—2-е изд. изм. и доп.—M.: НОРМА-ИНФРА-М,2001.—С.562.

³⁵⁵ Докладніше див.: Коломієць Ю.М. Інститут глави держави в системі вищих органів влади.—С.74-101.

³⁵⁶ Див.: Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн.—С.201

³⁵⁷ Див.: Федоренко В.Л. Бруней//Юридична енциклопедія: В 6 т./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— К.:“Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана,1998— Т.Г. A- Г,—С.278.

³⁵⁸ Див.: Шаповал BM., Федоренко В.Л. Об’єднані арабські емірати //Юридична енциклопедія: В 6 т./ Редкол.: Ю.С.Шемшученко та ін.— K.: “Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана,2002.—Т.4: Н-П.—С.209.

ts=≈

³⁵⁹ Див.: Коломієць Ю.М. Інститут глави держави в системі вищих органів влади.—С.87.

³⁶⁰ Див.: Федоренко В.Л. Кувейт H Юридична енциклопедія: В 6 т./ Редкол.:

Ю-С. Шемшученко та ін.— К.:“Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана,2001.— Т.З: K- М—С.426. _u

³⁶¹ Див.: Федоренко В.Л. Йорданія // Юридична енциклопедія: В 6 т./ Редкол.: Ю-С. Шемшученко та ін.— K.: “Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана, 1999.— Т.2: Д- Й.-С.740.

³⁶² Див.: Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник.—

С.242-243.

³⁶³ Див.: Федоренко В.Л. Бруней// Юридична енциклопедія: В 6 τ./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— К.:“Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана,1998— Т.1: A- Г.—С.287.

³⁶⁴ Нижня палата парламенту Непалу — палата представників (205 депутатів) — формується на основі загального і прямого виборчого права, а верхня — національна рада (60 депутатів) — шляхом призначення (королем 10 членів) та обрання інших 40 членів.

³⁶⁵ Див.: Федоренко В.Л. Непал H Юридична енциклопедія: В 6 т./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— K.: “Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана,2002.-—Т.4: H- П.—С.143.

³⁶⁶ Див.: Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник.— С.414-416.

³⁶⁷ Див.: Федоренко В.Л. Свазіленд//Юридична енциклопедія: В 6 τ./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— К.: “Укр. енцикл” ім. M.IL Бажана,2003.— Т.5:П-С,—С.434.

³⁶⁸ Див.: Александров И.А. Монархии персидского залива: этап модернизации.— M.: Дело и сервис, 2000.—С.152.

³⁶⁹ Див.: Лисица ЮТ И. А. Ильин как правовед и государствовед И Вопросы философии.—-1991,—№ 5.—С.146-157.

^j7° Циг. за: Котляревский С.А. Конституционное государство. Опыт политико-морфологического обзора. —С.-Петербург, 1909.—С.113.

³⁷¹ Автором глави VI “Форми правління та державні режими в зарубіжних країнах” у цьому виданні є С. Кашкін.

³⁷² Докладніше див.: ГеоргіцаА.З. Сучасний парламентаризм: проблеми теорії та практики. — Чернівці: “Рута”, 1998. — 484 с.; Шаповал В. Зарубіжний парламентаризм. —K.: Основи, 1993. — 143 с.

³⁷³ Докладніше див.: Коломієць Ю.М. Інститут глави держави в системі вищих органів влади й управління зарубіжних країн— Харків: Основа, Ун-т внутр, справ, 1998.—246 с.; Сахаров Н.А. Институт президентства в современном мире.—- M.: Юрид. лиг.,1994. Шаповал В, Президент у механізмі здійснення державної влади.—K., 1995.—30 с. та ін.

³⁷⁴ Докладніше див.: Шаповал В. Вищі органи сучасної держави.—K.,1995; Шаповал В.М., Єрмолін В.П. Політико-правові засади організації виконавчої

злзди в зарубіжних країнах H Виконавча влада і адміністративне право / За ред. В.Б. Аверьянова.—∙K.: Ін IOpe, 2002.—С.115-144 та ін. •>

³⁷⁵ Див.: Павленко Р.М. Парламентська відповідальність уряду: світовий та український досвід.—K.: Академія,2002.—253 с.

³⁷⁶ Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн.—С.81.

³⁷⁷ Там само.—С.83.

³⁷⁸ Саме так — “новаційною” пропонує назвати “нову гілку” влади 3. Скакун, оскільки сформувалася ця гілка влади пізніше “традиційних” “основних”) — законодавчої, виконавчої та судової. Див.: Скакун О.Ф. !резидентська гілка влади в системі розподілу влад (у контексті сучасного деформування) // Вісник Луганської академії внутрішніх справ MBC імені 10- зіччя незалежності України. Спеціальний випуск.—2004.—Частина 1.—С.9.

³⁷⁹ Чиркин В.Е. Государствоведение: Учебник.—М.:Юрист,1999.—С.258.

³⁸⁰ Див.: История политических и правовых учений / Под ред. О.Э. Лейста.— Vl.,1997.-С.173.

³⁸¹ Тогочасний англійський парламент складався з однієї палати — палати ■ромад.

³⁸² Див.: История политических и правовых учений / Под ред. О.Э. Лейста.— И.,1997.—С.172-173.

³⁸³ Див.: Бостан Л.M., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник.—K.: Центр навчальної літератури, 2004.—С.347

^j84 Див.: Ковалев А.В. Социально-политическая концепция Джона Локка и становление конституционной монархии в Англии: Автореф. дис....канд. ист. гаук [Волгоград, гос. пед. ун-т, Ист. фак.]. — Волгоград, 1997.—18 с.

^j85 Локк Д. Два трактата о правлении // Антология мировой политической лысли. В 5 т. — T.I. Зарубежная политическая мысль: истоки и эволюция /Нац. тбществ. науч, фонд; Руководитель научного проекта Г.Ю. Семигин.—M.: Иысль, 1997,—С.366.

³⁸⁶ Див.: Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн. -C.347

^λ' Див.: Шаповал В. Форма держави в конституційному праві // Вісник “управління ООН”, Союзна Республіка Югославія, по суті, перетворилася на конфедерацію “Державне об’єднання Сербії і Чорногорії”. Її правовий статус регулюється “Конституційною хартією державного об’єднання Сербії і Чорногорії”, прийнятою парламентами двох республік — Сербії (27.01.2003 р.) та Чорногорії (29.01.2003 р.), а також Скупщиною Союзної Республіки Югославії від 4 лютого 2003 р. За цим правовим актом, перейменована держава sa формою правління знову стала парламентською, (див.: Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.З.—С.747-788; Вулевич М.Р. Сербія і Чорногорія // Юридична енциклопедія: В 6 т./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та н.— К.:“Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана,1998.— Т.5:П-С.—С.471.). Оскільки встановлений у цій країні конституційний державний устрій (відповідно, > |>орма правління) тимчасовий, обмежимося тільки наведеним матеріалом.

⁴²⁶ Тут і далі посилання даються на: Constitutia Republicei Moldova de Ia 29 Julie 1994 cu modificari.— Kh.: Cartea S.A., 2004.—64 р.

⁴²⁷ Тут і далі посилання даються на: Конституция Чешской Республики от 16 декабря 1992 г.// Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.2.—С.500-530.

⁴²⁸ Тут і далі посилання даються на: Конституция Республики Албания от 21 октября 1998 г. U Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.1.—С.171-218.

⁴²⁹Tyr і далі посилання даються на: Конституция Эстонии от 28 июля 1992 г.// Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.З.—С.703-744.

⁴³⁰ Тут і далі посилання даються на: Конституция Итальянской Республики от 22 декабря 1947 г. с последующими изменениями // Конституции государств Европы: В 3 τ.-Т.2.—С.104-132.

⁴³¹ Тут і далі посилання даються на: Constitution of India from January 26.01.1950//www∕ uni-wuerzburg. de∕law∕

⁴³² Тут і далі посилання даються на: Основной Закон ФРГ от 23 мая 1949 г.// Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.1.—С.565-636.

⁴³³Tyr і далі посилання даються на: Конституция Венгерской Республики от 18 августа 1949 г. в редакции 1989 г. // Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.1.—С.538-564.⁴³⁴ Див.: Шаповал В.М. Державний лад країн світу.— C.246.

⁴³⁵ Тут і далі посилання даються на: Конституция Латвийской Республики от 15 февраля 1922 г. с последующими изменениями// Конституции государств Европы: В 3 τ.-Т.2.—С.308-316.

⁴³⁶ Див.: Федоренко В.Л. Мікронезія//Юридична енциклопедія: В 6 τ./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— К.:“Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана, 2001.— Т.3: K-M.-С.702.

⁴³⁷ Див.: Федоренко В.Л. Науру//Юридична енциклопедія: В 6 τ./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— К.: “Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана, 2002.— Т.4: H- П,—С.81-82.

⁴³⁸ Див.: Федоренко В.Л. Суринам // Юридична енциклопедія: В 6 τ./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— К.: “Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана, 2003.— Т.5: П- С.—С.75.

⁴³⁹ Див.: Федоренко В.Л. Маршаллові острови // Юридична енциклопедія: В 6 τ./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— К.:“Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана, 2001,— Т.З: K-M.-С.591-592.

⁴⁴⁰ Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник.—С.381.

⁴⁴¹ Тут і далі посилання даються на: Конституция Греции от 11 июня 1975 г. И Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.1.—С.646-696.

⁴⁴² Тут і далі посилання даються на: Конституция Турецкой Республики от 7 ноября 1982 г. // Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.З.—С.222-286.

^44> Див.: Конституция Чешской Республики от 16 декабря 1992 г.// Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.2.—С.509-510.

⁴⁴⁴ Див.: Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник. — С.435-436.

⁴⁴⁵ Див.: ConstitutiaRepublicei Moldova de la 29 julie 1994 cu modificari.— Kh.: Cartea S.A., 2004.—P.40.

⁴⁴⁶ Докладніше див.: Стародубский Б. А Уникальная система правления в Израиле // Государство и право.—2000.—№ 2.—С.86-91.

⁴⁴' CapmopiДж. Порівняльна конституційна інженерія.—С.111.

⁴⁴⁸ Шаповал В.М. Державний лад країн світу.—С. 178.

⁴⁴⁹ Tyr і далі посилання даються на: Союзная конституция Швейцарской Конфедерации от 18 апреля 1999 г. //Конституции государств Европы: В 3 т. —Т.З. —С.537-580.

⁴⁵⁰ Див.: ГеоргіцаА.З. Конституційне право зарубіжних країн.—C.224; Маклаков В. В. Основы государственного (конституционного) права Швейцарии//Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Особенная часть. Страны Европы. — T 3. —- M.,1997.— С.421.

⁴⁵¹ Шаповал В.М. Державний лад країн світу.—С.267-268.

⁴⁵² На підставі цього деякі дослідники визначають Швейцарію “республікою безпосередньої демократи’ Див.: Арановский К.В. Государственное право зарубежных стран: Учебник для вузов.—M.: ФОРУМ-ИНФРА-МД998.— С.156-158.

⁴⁵³ Шаповал В.М. Державний лад країн світу.—С.269.

⁴⁵⁴ Швейцарію вважали “директоріальною республікою”, зокрема

К. Доллінгер, К. Левенштейн, Й. Благож.

⁴⁵⁵ Див.: Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн.—С.87-88.

⁴⁵⁶ Шаповал В.М. Державний лад країн світу.—С.47.

⁴⁵⁷ Там само.—С.118.

⁴⁵⁸ Там само.—С.124.

⁴⁵⁹ Див.: Китайская Народная Республика: Конституция и законодательные акты. —M.: Прогресс, 1984.

⁴⁶⁰У В'єтнамі ситуація є дещо іншою: судова влада певною мірою дистанційована від контролю рад, оскільки професійних суддів усіх рівнів призначає терміном на 5 років Президент, він же їх і звільняє. Радами відповідних рівнів обираються лише народні засідателі. Див.: Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник.—С.156-157.

⁴⁶¹ Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов.-М.: Новый Юрист,1998.—С.126-127

⁴⁶² Див.: Королька В. Порівняльний аналіз форм державного правління і український тип демократії // Схід.—1996.—№ 7.—С.1-11.

⁴⁶³ Див.: Там само.—С.2.

⁴⁶⁴ Див.: Там само.

⁴⁶⁵ Див.: The failure OfPresidential Democracy. Comparative Perspectives. Ed. by Juan J. Linz and Arturo Velenzuela. The John Hopkins Univ. Press. 1994.— P.71­74.

⁴⁶⁶ Чичерин Б.М. О народном представительстве.—M.,1866.— С. 175.

⁴⁶⁷ Capmopi Дж. Порівняльна конституційна інженерія.—С. 106.

g— — ' - — —..............

⁴⁶⁸ Див.: Конституционное (государственное) право зарубежных стран.

Учебник в 4-х томах. /Отв. ред. Б.А. Страшун.—2-е изд. исправл. и доп.— M..1996.—Т.1-2 —С.ЗО9.

⁴⁶⁹ Див.: Там само.

⁴⁷⁰ Capmapi Дж. Порівняльна конституційна інженерія.—C.98.

⁴⁷¹3 1923 ρ., коли на зміну лібералам прийшла утворена в 1906 р. Лейбористська (робоча) партія, і дотепер, основними партіями Великобританії є консерватори та лейбористи.

⁴⁷² Див.: Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн.—С.350-352.

⁴⁷³ Див.: Там само.—С.375-366.

⁴⁷⁴ Capmopi Дж. Порівняльна конституційна інженерія.—С.102.

⁴⁷⁵ Омельченко О.А. Всеобщая история государства и права.—-Т.2.—С.389- 390.

⁴⁷⁶ Capmopi Дж. Порівняльна конституційна інженерія.—C.99.

⁴⁷⁷ Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник.—С.339.

⁴⁷⁸ Конституция США: История и современность/ Под общ. ред. проф.

Мишина А.А. и проф. Языкова Е.Ф. — M.: Юридическая литература, 1988.— С.15.

⁴⁷⁹Мишин А.А. Принцип разделения властей в конституционном механизме США,—М: Наука, 1984 —С.10.

⁴⁸⁰Фурсенко А.А. Американская революция и образование США.— Л.,1978,—С.46

⁴⁸¹ Див.: Согрин В.В. Идейные течения в Американской революции XVHI века,— M.,1980.—С.188.

⁴⁸²Севастьянов Р.Н., Уткин А.У. Томас Джефферсон.— M.: Мысль 1976.— С.57-58.

⁴⁸³Мишин А.А. Принцип разделения властей в конституционном механизме США,—M.: Наука,1984,—С.12.

⁴⁸⁴ Див.: Согрин В.В. Идейные течения в Американской революции XVIΠ века,—M.,1980,—С.191.

⁴⁸⁵ Печатное В О. Гамильтон и Джефферсон. — M.: Международные отношения, 1984.—С.56.

⁴⁸⁶ Див.: Американские федералисты: Избр. статьи.—Вермонт, 1990.— С.217

⁴⁸⁷ Див.: Там само. —С.221.

⁴⁸⁸ Печатное В.О. Гамильтон и Джефферсон,— С.94.

⁴⁸⁹ Див.: Там само.—С. 150-153

⁴⁹⁰ Див.: Согрин В. В. Идейные течения в Американской революции XVIlI века.—С. 192

⁴⁹¹ Capmopi Дж. Порівняльна конституційна інженерія—C.82.

⁴⁹² Шаповал В. Форма держави в конституційному праві H Вісник Конституційного суду України.— 2003.—№2,— С.56.

⁴⁹³ Дрв.: Дмитриев Ю.А., Николаев А.М. Система государственной власти в России и в мире: историко-правовая ретроспектива: Монография.—С.122-139;

Лузин В. В. Президентская модель разделения властей (на примере США)// Государство и траво.—1999.—№ 3.—С.82-91. _Л

⁴⁹⁴ Див.: Энтин Л.М. Разделение властей опыт современных государств.— M.: Юрид. лит., 1995.— С.26.

⁴⁹⁵ Коломісць Ю.М. Інститут глави держави в системі вищих органів влади й управління зарубіжних країн.— Харків: Основа, Уп-т внутрішніх справ,1998.— С.142.

⁴⁹⁶ Див.: История средних веков / Под ред. Н.Ф. Колесницкого.—M., 1980.— С.461.

⁴⁹⁷ Див.: Коломієць Ю.М. Інститут глави держави в системі вищих органів влади й управління зарубіжних країн. —С.142-143.

⁴⁹⁸ Capmopi Дж. Порівняльна конституційна інженерія.—С.79.

⁴⁹⁹ Там само — С.80.

⁵⁰⁰ Тут і далі посилання даються на: Конституция Соединенных Штатов Америки// Чудаков М.Ф. Конституционное (государственное) право зарубежных стран.—Мн.: Харвест, 1998.—С.685-716.

⁵⁰¹ Шаповал В. Форма держави в конституційному праві // Вісник Конституційного суду України.— 2003.—№ 2.— С.56-57.

⁵⁰² Див.: Конституция США (вступительная статья) // Конституции зарубежных государств.—M.: БЕК, 1996.—С.9.

^50j Див.: Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн.—C.237.

⁵⁰⁴ Див.: Конституция США (вступительная статья) // Конституции зарубежных государств.—С.9.

⁵⁰⁵ Див.: Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн.—C.237.

⁵⁰⁶ Див.: Там само.—С.201.

⁵⁰⁷ Докладніше див.: Інститут імпічменту: Порівняльний політико-правовий аналіз / І.О. Кресіна, А.А. Коваленко, С.В. Балаш; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького HAH України.—K.: Юридична думка, 2004.—173 с.

⁵⁰⁸ Цит. за: Конституция США (вступительная статья) // Конституции зарубежных государств.—С.7-8.

⁵⁰⁹ Дж. Capropi має на увазі, що в деяких президентських країнах, про що мова піде у наступному параграфі, є посада глави уряду (адміністративного прем’єра), котрий призначається також президентом.

⁵¹⁰ Capmopi Дж. Порівняльна конституційна інженерія.—С.80.

⁵¹¹ Див.: Федоренко В.Л. Зімбабве //Юридична енциклопедія: В 6 т./Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— K.: “Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана, 1999.— Т.2: Д' Й.—С.611.

⁵¹² Дій.: Федоренко В.Л. Мальдиви.// Юридична енциклопедія: В 6 T-' Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— K.: “Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана, 2001,— Т.З: K-M.-С.567.

⁵¹³ Див.: Федоренко В.Л. Сейшельські острови// Юридична енциклопедій θ 6 т./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— К.:“Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана, 2003,—Т.5: П-C.—С.451

^5.4 Чиркин В.Е. Конституционное право: Россия и зарубежный опыт.—M.: Зерцало, 1998.— С.273

^5.5 Там само

⁵¹⁶ Див.: Федоренко В.Л. Малі// Юридична енциклопедія: В 6 τ./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— К.: “Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана, 2001.— Т.З:К- М—С.563.

^5,7 Див.: Федоренко В.Л. Сьерра-Леоне//Юридична енциклопедія: В 6 τ./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— К.:“Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана, 2003,— Т.5: П-С.—С.732

⁵¹⁸ Див.: Конституция Республики Кипра от 16 августа 1960 г. // Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.2. —С.233-235.

⁵¹⁹ Тут і далі посилання даються на: Конституция Республики Кипра от 16 августа 1960 г. // Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.2. —С.233-235.

⁵²⁰ Див.: Касаткина Н.М. Вводная статья к Конституции Кипра от 16 августа 1960 г. // Конституции государств Европы: В 3 τ.-Т.2. —С.204.

⁵²¹ Тут і далі посилання даються на: Конституция Грузии от 24 августа 1995 г. И Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.1. —С.723-750.

⁵²²Див.: Деметрешвили А.В. Вводная статья к Конституции Грузии от 24 августа 1995 г. //Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.1. —С.714.

⁵²³ Там само.—С.716.

⁵²⁴ Стосовно інституціональної особливості слід зазначити, що вона пов’язана з наявністю або відсутністю в системі виконавчої влади посади віце- президента. Спільним для більшості президентських поліархій є правило, за яким поряд з президентом обирається та діє один віце-президент, як, наприклад, у США. Але в деяких державах ( Коста-Рика, Панама) разом із президентами обираються два віце-президенти, у Єгипті президент може призначати одного, двох або більше віце-президентів. Призначення віце- президента як заступника президента — допомогти йому в поточному управлінні державою й, особливо, забезпечити в непередбачених випадках наступність президентської влади. Алі слід припустити, що водночас віце- президент, перетягаючи на себе частину повноважень президента, “розпорошує” владу останнього. Тому серед президентських поліархій відсутність посади віце-президента є непоодиноким явищем. У Домініканській республіці, Перу, Чилі, Еквадорі, Алжирі, Грузії, Єгипті, Сирії, Сенегалі, Судані, Таджикистані, Тунісі, Туркмешстані, Узбекистані та деяких інших державах ці посади взагалі не передбачені конституційним законодавством.

⁵²⁵ Про це свідчила активна діяльність загиблого за нез’ясованих обставин на початку 2005 р. Державного міністра Грузії Д. Джванії.

⁵²⁶ Див.: Федоренко В.Л. Замбія//Юридична енциклопедія: В 6 т./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— K.: “Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана. 1999.— Т.2: Д- Й.—С.507-508.

⁵²⁶ Див.: Федоренко В.Л. Нікарагуа. Юридична енциклопедія: В 6 т./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— K.: “Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана, 2002.— Т.4: Н-П,—С.164.

⁵²⁷ Див.: Федоренко В.Л. Нікарагуа. Юридична енциклопедія: В 6 т./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— K.: “Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана, 2002.— Т.4: Н-П,—С.164.

⁵²⁸ IIpaBOBbie системы стран мира. Энциклопедический справочник—С.196, 330.

⁵²⁹ TaM само,—С. 196, 330.

⁵³⁰ Шаповал В. Форма держави в конституційному праві // Вісник Конституційного суду України.— 2003.—№ 2.— С.56-57.

⁵³¹ Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник.—С.579.

⁵³² Якушев А.В. Конституционное право зарубежных стран.—M.: Приор,

2000. —С.239.

⁵³³ Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник.—С.95.

⁵³⁴ Шаповал В. Державний лад країн світу.—C.37.

⁵³⁵ Якушев А.В. Конституционное право зарубежных стран.—С.239.

⁵³⁶ Тут і далі посилання даються на: Конституция Республики Таджикистан от 6 ноября 1994 г. // Конституции государств-участников СНГ.—С.497-522.

⁵³⁷ Тут і далі посилання даються на: Конституция Республики Узбекистан от 8 декабря 1991 г. с последующими изменениями //Конституции государств- участников СНГ.—С.594-626.

⁵³⁸ Тут і далі посилання даються на: Конституция Туркменистана от 18 мая 1992 г. с последующими изменениями//Конституции государств-участников СНГ,—С.551-578.

⁵³⁹ Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник.— С.654.

⁵⁴⁰ Халк Macnaxari (Народна Рада), за Конституцією Туркменісгану, є вищим представницьким органом народної влади, у той час як парламент (Меджліс) — вищим законодавчим органом. До складу Халк Маслахаті входять Президент, депутати Меджлісу, а також члени, обрані народом у кількості, що дорівнює числу депутатів Меджлісу. Крім того, до складу Халк Маслахаті входять голова Верховного Суду, голова Вищого господарського суду, генеральний прокурор, члени уряду, глави адміністрацій в адміністративно- територіальних одиницях, а також мери муніципальних рад міст і селищ. До компетенції Халк Маслахаті, що обирається на термін й п’ять років, віднесено розгляд і прийняття рішень з питань доцільності змін Конституції або прийняття нової; проведення всенародних референдумів, розробки рекомендацій про основні напрями економічного, соціального і політичного розвитку країни тощо. Халк Маслахаті скликається “за необхідності”, однак не менше ніж один раз на рік, за ініціативою Президента, Меджлісу або третини встановленого числа членів Халк Маслахаті. Його роботою керує Президент або обраний за його пропозицією будь-який член Халк Маслахаті.

⁵⁴¹ Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник— С.654.

⁵⁴² Якушев А.В. Конституционное право зарубежных стран.—С.239.

⁵⁴³ Там само.

⁵⁴⁴ Шаповал В.М. Державний лад країн світу.—C.80.

⁵⁴⁵ Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник.—С.235.

⁵⁴⁶ Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник,— С.234.

⁵⁴⁷ Див.: Федоренко В.Л. Гамбія // Юридична енциклопедія: В 6 τ./ Редкол.: JO.C. Шемшученко та ін.— К.:“Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана, 1998.— Т.1: A- Г —С.55О.

⁵⁴⁸ Див.: Федоренко В.Л. Кенія // Юридична енциклопедія: В 6 τ./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— К.: “Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана,2001.— Т.З: K- М.—С.80.

⁵⁴⁹ Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник.— С.501.

⁵⁵⁰ Див.: Федоренко В.Л. Буркіна-Фасо//Юридична енциклопедія: В 6 τ./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— К.:“Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана, 1998.— Т.1: A-Г.—С.285.

⁵³¹ Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник,— С.30.

⁵⁵² Див.: Федоренко В.Л. Мадагаскар //Юридична енциклопедія: В 6 τ./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.— К.: “Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана,

2001. —Т.З: K-M.-С.547.

⁵⁵³ Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник.— С.697.

⁵⁵⁴ Там само.— С.351.

⁵⁵⁵ Там само.— С.ЗО.

⁵⁵⁶ Там само.— С.509.

⁵³⁷ Там само.— С.139.

⁵³⁸ Шаповал В.М. Державний лад країн світу.—C.242.

⁵³⁹ Там само.—С.241.

³⁶⁰ Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник.—С.201, 615.

⁵⁶¹ Там само.—С.569.

³⁶² Там само.—С.647-648.

³⁶³ Тут і далі посилання даються на: Конституция Азербайджанской республики от 12 ноября 1995 г. //Конституции государств Европы: В 3 т.— Т.1.—С.131-170.

⁵⁶⁴ Шаповал В.М. Державний лад країн світу.—С.12. Цієї точки зори дотримувались раніше і ми: Див.: Бостан С.К. Президентсько-парламентська республіка як різновид змішаної форми республіканського правління // Вісник Запорізького юридичного інституту.—2001.—№ 2.—С.41.

³⁶⁵ Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник.— С.252

³⁶⁶ Див.: Иран: эволюция исламского правления / Ин-т востоковедения РАН, Ин-т изуч. Израиля и Ближ. Востока; [Отв. ред. Мамедова H. M.] М.: ИВ РАН, 1998.— 190 с.

⁵⁶⁷ Capmopi Дж. Порівняльна конституційна інженерія.—С. 82.

³⁶⁸ Там само.—С. 83.

⁵⁶⁹ Там само.

⁵⁷⁰ Чернов В. Форма правления посткоммунистической Беларуси: эволюция и проблема выбора оптимальной конституционной модели И Информационно­аналитический бюллетень фонда Сороса "Открытое общество”.— ww. library.by∕data∕005∕055 him

⁵⁷¹ На Кіпрі політико-національна конфронтація між грецькою й турецькими общинами, у Грузії — недавня (грудень 2003 р.) зміна влади, що межувала з “насиллям”, в Азербайджані — гостра політична конфронтація 90-х рр., яка останнім часом пом’якшується більш менш ефективною соціальною політикою за рахунок нафторесурсів.

⁵⁷² У Венесуелі дві спроби державного перевороту все ж такі були здійснені у 1992 і 1993 рр.

⁵⁷³ У Перу своєрідний “самопереворот” у квітні 1992 р. здійснив чинний тоді президент Фуджіморі. Упродовж 18 місяців він управляв за допомогою надзвичайних повноважень та військової підтримки, поки не виграв референдум стосовно прийняття нової конституції, котра містила норму про можливість повторного обрання президента, чого Фуджіморі фактично й домігся на виборах 1995 року. Див.: Capmopi Дж. Порівняльна конституційна. інженерія.—С.93.

⁵⁷⁴ Capmopi Дж. Порівняльна конституційна інженерія.—С.87.

⁵⁷⁵ Там само.—С.88.

⁵⁷⁶ Шаповал В.М. Державний лад країн світу.—С.68. Під час, коли наша робота знаходилась у видавництві, на всеєгипетському референдумі, а згодом і у спеціальному законі був змінений порядок обрання Президента Єгипту, який обиратимусь безпосередньо громадянами на альтернативній основі.

⁵⁷⁷ Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник.—С.579.

⁵⁷⁸ Там само.—С.623-625.

⁵⁷⁹ Якушев А.В. Конституционное право зарубежных стран.—С.313.

⁵⁸⁰ Capmopi Дж. Порівняльна конституційна інженерія—С. 165-166; Правовые системы стран мира.—С.139, 746.

⁵⁸¹ Там само.—С.166-167.

⁵⁸² Див.: Сравнительное конституционное право.—M.,2002.— С.358

⁵⁸³ Цит. за Capmopi Дж. Порівняльна конституційна інженерія.—С.89.

⁵⁸⁴ Там само.—С.89.

⁵⁸⁵ Більш аргументоване обгрунтування нашого вибору міститься у наступному параграфі.

⁵⁸⁰ Сравнительное конституционное право.—M.,1996.—С.463.

⁵⁸⁷ Деякі дослідники взагалі вважають їх парламентськими і якщо мова йде про юридичну, а не політичну їх конструкцію, то ми з цим не згодні.

⁵⁸⁸ Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти]. Харьків,1999.— С.353; Capmopi Дж. Порівняльна конституційна інженерія.—С.121.

⁵⁸⁹ Конституція Фінляндії з 1919 по 1999 рр. була некодифікованою, тобто складалася з кількох актів: окрім згадуваного “Форми правління”, це “Акт про Парламент” 1928 р., “Акт про право Парламенту контролювати діяльність Державної Ради і канцлера юстиції” 1922 р. і “Акт про Державний Суд” 1922 P­

⁵⁹⁰ Див.: Могунова М.А. Вводная статья к Конституции Финляндии от U июня 1999 г.//Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.З.—С.358.

^5,1 Там само.—С.357.

⁵⁹²Capmopi Дж. Порівняльна конституційна інженерія.—С.121.

⁵⁹³ Медушевский А.Н. Демократия и авторитаризм: Российский конституционализм в сравнительной перспективе.—C∙242.

⁵⁹⁴ Там само.—С.243.

⁵⁹⁵ Capmopi Дж. Порівняльна конституційна інженерія.—С. 122-123.

^59еТамсамо,—С.116-117.

⁵⁹⁷ Див.: Чиркин В.Е. Конституционное право: Россия и зарубежный опыт.— M.,1998,—С.283.

⁵⁹⁸ Чиркин В.Е. Современная модель конституции: прежние и новые приоритеты H Известия вузов. Правоведение.—2003.—№2.—С.54.

⁵⁹⁹ Див.: Дмитриев Ю.А., Николаев А.М. Система государственной власти в России и в мире: историко-правовая ретроспектива: Монография.—С. 178-186.

⁶⁰⁰ Тут і далі посилання даються на: Конституция Французской Республики от 4 октября 1958 г. с последующими изменениями Il Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.З.—С.411-430.

⁶⁰¹ Див.: Шаповал В.М. Державний лад країн світу.—С.255-256.

⁶⁰² Шаповал В. Форма держави в конституційному праві // Вісник Конституційного суду України.— 2003.— № 3.—С.68.

⁶⁰³ Тут і далі посилання даються на: Конституция Португальской Республики от 2 апреля 1976 г. Il Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.2.—С.748-836.

⁶⁰⁴ Тут і далі посилання даються на: Constitutia Romaniei.—Іа§і: Sedcom Libris,2003.—64 р. Конституция Румынии от 21 ноября 1991 г. H Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.З.—С.63-92.

⁶⁰⁵ Тут і далі посилання даються на: Конституція Республіки Хорватія від 22 грудня 1990 р. //Конституції нових держав Європи та Азії.—K.,1996.—С.371- 403.

⁶⁰⁶ Constitu∣ia Romaniei.—Іа§і: Sedcom Libris,2003.—Р.36.

⁶⁰⁷ Шаповал В. Форма держави в конституційному праві // Вісник Конституційного суду України.— 2003.— № 3.—С.69.

⁶⁰⁸ Там само.—С.69.

⁶⁰⁹ Там само.

^6,0 Див.: CapmopiДж. Порівняльна конституційна інженерія—С.125.

⁶¹¹ Див.: Могунова М.А. Вводная статья к Конституции Финляндии от 11 июня 1999 г.//Констигуции государств Европы: В 3 т.—Т.З.—С.363.

⁶¹² Див.: Capmopi Дж. Порівняльна конституційна інженерія—C.125.

⁶¹³ Шаповал В. Форма держави в конституційному праві И Вісник Конституційного суду України.— 2003.— Ns 3.—С.66.

^6,4 Докладніше див.: Бостан С.К. До питання про юридичні ознаки та дефініцію змішаної форми республіканського правління // Вісник Запорізького юридичного інституту.—2001.-—№ 1.—С.46-55.

⁶¹³ Див.: Шаповал В. Форма держави в конституційному праві // Вісник Конституційного суду України.— 2003.— № 3.—С.66.

⁶¹⁶ Див.: CapmopiДж. Порівняльна конституційна інженерія.—С.125.

⁶¹⁷ Див.: Конституционное (государственное) право зарубежных стран: В 4 т.

—М.,1996.—Т.1-2.—С.314; Скакун О.Ф. Теория государства и права.— Харьков,2000.—С.82. ^>

⁶¹⁸ Див.: Конституції нових держав Європи та Азії.—С.529; Чиркин В.Е. Современная модель конституции: прежние и новые приоритеты//Известия вузов. Правоведение.—2003.—С.54; Чудаков М.Ф. Конституционное государственное право зарубежных стран.—Минск, 1998.—С.302; Конституції нових держав Європи та Азії. —C.529.

⁶¹⁹Див.: Чиркин В.Е. Государствоведение.—M.,1999.—С.157.

⁶²⁰Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн.—-С.88.

⁶²¹ Див.: Див.: Алексеев С.С. Государство и право. Начальный курс / Изд. 2-е перераб. и доп.—M.,1994.—С.44; Теория государства и права/ Под ред. В.П. Малахова, В.Н. Казакова.—M.,2002.—С.435.

⁶²²CapmopiДж. Порівняльна конституційна інженерія.—С. 118.

⁶²³ Шаповал В. Форма держави в конституційному праві // Вісник Конституційного суду України.— 2003.— № 3.—С.65.

⁶²⁴Capmopi Дж. Порівняльна конституційна інженерія.—С.118.

⁶²⁵ Шаповал В. Форма держави в конституційному праві // Вісник Конституційного суду України.— 2003.— № 3.—С.66.

⁶²⁶Там само.

⁶ⁱ⁷ Докладніше див.: Бостан С.К. Президентсько-парламентська республіка як різновид змішаної форми республіканського правління // Вісник Запорізького юридичного інституту.—2001.—№ 2.—С.39-50.

⁶²⁸ Тут і далі посилання даються на: Конституция Республики Беларусь от 24 ноября 1996 г. // Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.1.—С.298-330.

⁶²⁹ Тут і далі посилання даються на: Конституция Российской Федерации от 12 декабря 1993 г. // Конституции государств Европы: В 3 τ.∙—Т.З.—С.18-50.

⁶³⁰ Тут і далі посилання даються на: Конституция Республики Казахстан от ЗО августа 1995 г. //Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.2.—С. 166-196.

^6jlTyτ і далі посилання даються на: Конституция Киргизской Республики от 5 мая 1993 г. с последующими изменениями // Конституции государств- участников СНГ.—С.326-366.

⁶³² Див.: Шаповал В.М. Державний лад країн світу.—С.14,100,109.

⁶³³Див.: Там само.—С.122-123.

⁶³⁴ У конституційному праві імпічмент розуміють як відповідну процедуру притягнення глави держави до відповідальності за порушення конституції й законодавства, результатом котрої є тільки політична оцінка його дій. Усунення з посади президентів за державну зраду та скоєєня злочину здійснюється за більш складною процедурою й передбачає зазвичай і констіпуційну, і кримінальну відповідальність.

^6j5 Capmopi Дж. Порівняльна конституційна інженерія. —С.123.

⁶³⁶ Докладніше див.: Бостан С.К. Напівпрезиденгсько-напівпарламентська республіка як різновид змішаної форми республіканського правління // Вісник Запорізького юридичного інституту. — 2001.—Ns 3.—С.16-25.

⁶³⁷ Докладніше про це в другому параграфі (“Конституційна модель форми правління української держави”) шостого розділу цієї праці.

⁰³⁸ Тут і далі посилання даються на: Конституция Республики Армения от 5 июня 1995 г. // Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.1.—С.262-284.

^6>9 Див. більш докладно у наступному розділі.

^o40Ynepnie запроваджено саме у Франції наприкінці XVIΠcτ. Зміст її в цьому випадку полягає в тому, що глава уряду або окремий міністр повинні дати відповідь на внесений до нижньої палати й підтриманий певного кількістю депутатів письмовий запит. Відповідь обговорюється й може спричинити постановку в палаті питання про недовіру урядові.

⁶⁴¹ Хоча ст.1 Конституції Болгарії від 12 липня 1991 р. визначає її як “республіку з парламентарним правлінням” (Див.: Конституции государств Европы.—T.l.—-С.394.) за змістом основного закону, Болгарія є державою зі змішаною формою поліархічного правління.

⁶⁴² До 1999 р. Словаччину можна було визначити як державу з парламентською формою правління. Після прийняття в липні 1998 р. та січні 1999 р. словацьким парламентом (Національною Радою) Конституційних законів, котрі суттєво змінили порядок обрання Президента (замість парламенту він обирається безпосередньо громадянами), його повноваження та порядок усунення з посади, юридична конструкція форми державного правління Словаччини може бути схарактеризована як змішана поліархічна. Див.; Новикова С.С. Вводная статья к Конституции Словацкой Республики от 1 сентября 1992г. с последующими изменениями// Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.З.—С.ПО.

⁶⁴³ Докладніше див.: Бостан С.К. Напівпарламентсько-напівпрезвденгська республіка як різновид змішаної форми республіканського правління // Вісник Запорізького юридичного інституту.—2001.—№ 4.—С.31-40.

⁶⁴⁴ Тут і далі посилання даються на: Конституция Португальской Республики от 2 апреля 1976 г. И Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.2.—С.748-836.

⁶⁴⁵ Тут і далі посилання даються на:Констигуция Республики Польша от 02 апреля 1997 г. // Конституции государств Европы: В 3 τ.--Т.2.—С.687-732.

⁶⁴⁶ Тут і далі посилання даються на: Конституция Словацкой Республики от 01 сентября 1992 г.// Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.З.—С. 170­208.

⁶⁴⁷ Тут і далі посилання даються на: Конституция Румынии от 21 ноября 1991 г. H Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.З—С.63-92.

⁶⁴⁸ Тут і далі посилання даються на: Конституция Литовской Республики от 25 октября 1992 г. // Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.2.—С.332-362.

⁶⁴⁹ Тут і далі посилання даються на: Конституция Республики Македония от 17 ноября 1991 г. // Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.2.—С.433-460.

⁶⁵⁰ Тут і далі посилання даються на: Конституция Республики Словения от 25 июня 1991 г. // Конституции государств Европы: В 3 т,—Т.З.—С.170-208.

⁶⁵¹ Тут і далі посилання даються на: Конституция Республики Болгария от 12 июля 1991г.// Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.1.—С.170-208.— Т.1.—С.394-422.

⁶⁵² Прийнятий 08 грудня 2004 р. Закон України “Про аміни до Конституції України” серед інших вже закріплює подібну норму.

⁶⁵⁵ Докладніше див.: Бостан С.К. Парламентсько-президентська республіка як різновид змішаної форми республіканського правління // Вісник Запорізького юридичного інституту.—2002.—№ 2.—С.88-97.

⁶⁵⁴ Duverger М. A New Political Sistem Model: Semi-Presidential Government /І European Journal of Political Research.—1980.—№ 2(8).—P.167.

⁶⁵⁵ CapmopiДж. Порівняльна конституційна інженерія.—C.79,120-121.

⁶⁵⁶ Див.: Тимошенко ИГ Вводная статья к Конституции Республики Исландии от 17 июня 1944 г. И Конституции государств Европы.—Т.2.—С.9; Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник. •—С.8, 265. В Австрії, наприклад, Федеральний президент став обиратися на основі загальних та прямих виборів тільки з 1957 року.

⁶⁵⁷Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн.—С.88.

⁶⁵⁸ Окрім зазначених вище країн, В. Шаповал відзначає як парламентські й такі змішані держави: Болгарія, Литва, Македонія, Словаччина, Словенія, Фінляндія (Див.: Шаповал В. Форма держави в конституційному' праві // Вісник Конституційного суду' України.— 2003.—№ 2. — С.47). Але незрозуміло, чому автор тоді залишив за межами цього переліку Хорватію, форма правління котрої після внесення відповідних змін до Конституції (2000 р.) стала більшою мірою “парламентською”, ніж в усіх перелічених вище державах.

⁶⁵⁹Capmopi Дж. Порівняльна конституційна інженерія.—С.120.

⁶⁶⁰Там само.

⁶⁶¹ЕллинекГ. Общее учение о государстве.—∙T.1.—СПб., 1908.—C.491.

⁶⁶²Там само.

⁶⁶³ Dmerger М. A New Political Sistem Model: Semi-Presidential Government H European Journal of Political Research.—1980.—№ 2(8).—P.167.

⁶⁶⁴Capmopi Дж. Порівняльна конституційна інженерія.—C.92.

⁶⁶⁵Там само

⁶⁶⁶B Австрії не має т.зв. “кодифікованої” конституції. “Некодифіковану” Конституцію держави складають кілька конституційних законів, серед яких основним є Федеральний конституційний закон 1920 в редакції 1929 р. з подальшими змінами. Інші — це Основний Закон держави про загальні права громадян королівств і земель, що мають представництво в імперській раді, від 21 грудня 1867 р.. Федеральний конституційний закон про нейтралітет Австрії від 26 жовтня 1955 р.

⁶⁶⁷ Тут і далі посилання даються на: Федеральный конституционный закон Австрии от 10 ноября 1920 г. с последующими изменениями// Конституции государств Европы: В 3-хт.—Т.1.—€.26-124.

⁶⁶⁸ Tyr і далі посилання даються на: Конституция Республики Исландия от 17 июня 1944г. с последующими изменениями// Конституции государств Европы: В 3-хт.—Т.2.—С. 17*32.

⁶⁶⁹ Як у Франції, можливість переобрання Президента Ісландії Конституцією не обмежується.

⁶⁷⁰ Тут і далі посилання даються на: Конституция Ирландии от 29 декабря 1937 р. с последующими изменениями // Конституции государств Европы.— T.I.—С.787.

⁶⁷¹ Тут і далі посилання даються на: Основной закон Финляндии от 11 июня 1999 r.(1999∕731)// Конституции государств Европы: В 3-х т.—Т.З.—С.371- 398.

⁶⁷² Попередньо депутати знайомляться з запропонованим кандидатом на посаду прем’єр-міністра урядовою заявою.

^m Mozynoea М.А. Вводная статья к Конституции Финляндии от 11 июня 1999 г. // Конституции государств Европы.: В 3-х т—Т.З.—С.368.

⁶⁷⁴ Там само,— С.369-370.

⁶⁷⁵ Там само.— С.366.

⁶⁷⁶ Тут і далі посилання даються на: Конституція Республіки Хорватія від 22 грудня 1990 р..// Конституції нових держав Європи та Азії.—K.,1996.—С.371- 403.

⁶⁷⁷ Тут і далі посилання даються на: Постановление Палаты представителей Хорватского Государственного сабора “О провозглашении Изменений Конституции Республики Хорватия”// Конституции государств Европы: В 3-х т.—Т.З,—С.473-490.

⁶⁷⁸ Докладніше див.: Бостан С.К. Конституційне реформування державного правління: досвід Республіки Хорватія//Право України.—2004.—№12.—■ С.16-19.

^6,9 Див.: Шаповал BM. Монголія // Юридична енциклопедія: В 6 т./ Редкол.: Ю.С. Шеміпученко та ін.— K.: “Укр. енцикл” ім. М.П. Бажана, 1998.— Т.З: K- М.~ С.761

⁶⁸⁰ Тут і далі посилання даються на: Конституция Боснии и Герцеговины от 14 декабря 1995 г. // Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.1.—С.434-444.

⁶⁸¹ Цит. за: Королъко В. Порівняльний аналіз форм державного правління і український тип демократії H Схід.—1996.— № 7.—С.9-10

⁶⁸² Див.: Конституционное (государственное) право зарубежных стран: В 4 тт. Отв. Б.А.Страшун,—M.: БЕК, 1996,—Т.1-2.-С.314.

⁶⁸³ Згадаємо, що французька Конституція (1958 р.) не обмежує можливість чинного президента переобиратись на пост глави держави.

⁶⁸⁴ Див.: Якушев А.В. Конституционное право зарубежных стран.—C.l 19.

^bs5 Чернов В. Форма правления посткоммунистической Беларуси: эволюция и проблема выбора оптимальной конституционной модели//Информационно­аналитический бюллетень фонда Сороса "Открытое общество” www. library.by/data/005/055 htm

⁶⁸⁶ Там само.

⁶⁸⁷ Казахстан та Узбекистан були першими республіками CPCP, які встановили у себе пост президента республіки одразу після введення поста президента CPCP.

⁶⁸⁸ Конституция Республики Казахстан от ЗО августа 1995 р. // Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.2.—С.142.

⁶⁸⁹ Див.: Якушев А.В. Конституционное право зарубежных стран.— C.293

⁶⁹⁰ Там само,—С.294.

⁶⁹¹ Ми вже звертали увагу на те, що Конституція Казахстану визначає форм правління держави як президентську республіку (ст.2), проте аналіз відповідних конституційних положень це не підтверджує. За змістом Конституції, на нашу думку, форма правління Казахстану є змішаною поліархією з суттєвим домінуванням президентських елементів.

⁶⁹² Цит. по: Назарбаев НА. Доклад на П сессии Ассамблей народов Казахстана // Конституции государств Европы: В 3 т. —Т.2.—С.153.

⁶⁹³ TCH (Телеслужба новин) // Телеканал “1+1”.—2004.—20 вересня,—19^м

⁶⁹⁴ Див.: Бабкин В.Д, Селиванов В.Н. Народ и власть: Опыт системного исследования воззрений М.Е. Салтыкова-Щедрина. — С.352.

⁶⁹⁵ Чернов В. Форма правления посткоммунистической Беларуси: эволюция и проблема выбора оптимальной конституционной модели//Информационно­аналитический бюллетень фонда Сороса "Открытое общество” www. library.by∕data∕005∕055 htm

⁶⁹⁶ Абсолютна більшість громадян Білорусі підтримали чинного Президента О. Лукашенка.

⁶⁹⁷ Див.: Якушев А.В. Конституционное право зарубежных стран.—C.294.

⁶⁹⁸ Див.: Акаев А. На пороге перемен. Интервью Президента Кыргызстана газете “Московский комсомолец” // http: // news, fergana. ru

⁶⁹⁹ Це, зокрема підтвердили вибори російського президента 2004 г., коли

B. Пугін переміг, отримавши більше 70% голосів виборців.

⁷⁰⁰ Докладніше див.: Бостан С.К. Формы государственного правления Украины и России: сравнительный анализ конституционных моделей// Проблемы совершенствования законодательства и правоприменительной деятельности: Сб. трудов докторантов, адъюнктов и соискателей. Выпуск 16 / Под общ. ред. В.П. Сальникова. СПб.: Санкт-Петербургский университет МВД России, 2002.—С.46-56; його ж: Формы государственного правления Украины и России: сравнительный анализ политико-правовых моделей//Общество и право: Сб. трудов докторантов, адъюнктов и соискателей. Выпуск 17/ Под общ. ред. ВЛ.Сальникова. СПб.: Санкт-Петербургский университет МВД РЪссии, 2003,—С.27-37.

⁷⁰¹ Окуньков Л.А. Президент и Правительство в механизме государственной власти H Журнал российского права.—2001.—Xs 2.—С.5

⁷⁰² За часів Б. Єльцина в Державній думі найбільш впливовою була фракція російських комуністів.

⁷⁰³ Головами уряду при Президентові Б. Єльцині були В. Черномирдін.

C. Кириенко, С. Степашин, Є. Примаков та В. Пугін.

⁷⁰⁴ Див.: Коваленко А.И. Конституционное право Российской Федерации. — M.: Артания, 1995.—С.38; Баглай М.В. Конституционное право Российской Федерации: Учебник.— M.,1997.— С.567.

⁷⁰⁵ Згадаємо ситуацію з українським о. Тузлою й побудовою “краснодарцами” дамби, котра виборчому блокові “Родина” на парламентських виборах 2003 г. принесла біля 10% голосів виборців.

⁷⁰⁶ У 2004 р. такі пропозиції В. Путіна були законодавчо оформлені Державною думою, і керівників суб’єктів федерації став призначати Президент, що для федерації є незвичним, навіть нонсенсом.

⁷⁰⁷ Нагадаємо, що 01 вересня 2004 р. у м. Беслан (Північна Осетія) терористи захопили більше 1000 заручників — школярів та їх родичів, кілька сотень з яких у результаті загинули.

'^w JIuncem С.М. Роль политической культуры // Век XX и мир.— 1994.— № 7-8,—С.37.

⁷⁰⁹ Такої процедури не дотримувався Президент України В.Ющенко при призначенні Прем’єр-міністром України Ю. Тимошенко (04.02.2005 р.) та формуванні її уряду.

⁷¹⁰ Див.: Конституции зарубежных государств.—M.,1996.—C.150.

⁷¹¹ Більш докладно див.: Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Учебник: В 4-хт.—M.,1996.—Т.1-2.—С.372-377.

⁷¹² Слабченко М. Соціально-правова організація Січі Запорозької// Праці комісії для вивчення історії західно-руського та українського права.— К.,1927,—Вип. ПІ.—С.131.

^7Ь Там само.—С.332.

⁷¹⁴ Див.: Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: У 3-х т.— Львів,1990,—Т. 1.—С. 139.

⁷¹⁵ Історія української конституції/ У поряд. А.Г. Слюсаренко,

М.В. Томенко.—K.: Право, 1997.— С.38.

¹⁶ Див.: Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: У 3-хт.—Т.1.—конституционализм в сравнительной перспективе.—С.482-556.

⁷⁷⁰ Тут і далі посилання даються на: Конституція (Основний Закон) Української соціалістичної радянської республіки від 15 травня 1929 р. Il Історія української Конституції.—С. 192-207.

⁷⁷¹ Мова документу зберігається.

⁷⁷² Саме з цього часу радянська Україна стала офіційно називати Українською Радянською Соціалістичною Республікою (УРСР).

⁷⁷³ Тут і далі посилання даються на: Конституція (Основний Закот Української Радянської Соціалістичної республіки від ЗО січня 1937 р. // Історія української Конституції.—С.208-234.

⁷⁷⁴ Термін “Уряд” теж використовується уперше.

⁷⁷⁵ Тут і далі посилання даються на: Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки від 20 квітня 1978 р. // Історія української Конституції.—С.236-277.

⁷⁷⁶ Див.: Історія української Конституції.—С.238.

'⁷⁷ Докладніше див.: Бостан С.К. Еволюція змісту форми правління української незалежної держави // Вісник Запорізького юридичного інституту—2002.—№4.—С.3-11.

⁷⁷⁸ Див.: Конституція незалежної України. У 3-х книгах.—K.,1997.—-Книга перша: документи, статті.—С.74.

™ Кудряченко А. Конституціоналізація президентури в Україні // Конституційний процес в Україні і політичні партії. — K.,1996.—С.12.

⁷⁸⁰ Див.: Історія України: нове бачення: У 2 т / Під ред. В.А. Смолія.— Т.2.— С.438.

⁸¹ Певна логіка в цьому була: законодавча діяльність парламенту не встигала за життям, народні депутати замість законотворчості чимало витрачали часу на розв’язання поточних питань управління державою.

⁷⁸² Див.: Голос України.—1993.— 28 вересня.

⁷⁸³ Див.: Шаповал В. Форма держави в конституційному праві // Вісник Конституційного суду України.— 2003.—№ 2.— С.58.

⁷⁸⁴ Див.: Скакун О.Ф. Президентська гілка влади в системі розподілу влад (у контексті сучасного реформування)//Вісник Луганської академії внутрішніх :прав MBC ім. 10-річчя незалежності України. Спеціальний випуск.—2004.— 4.1.—С.9.

⁷⁸⁵ Див.: Шаповал В. Форма держави в конституційному праві // Вісник Конституційного суду України.2003.—-№ 2.— С.58.

⁷⁸⁶ Тут і далі посилання даються на: Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради (BBP).—1996,—№ ЗО.—Ст.142.

⁸⁷ Порівняно з типовими для парламентських країн інвеститурами, Українська інвеститура” є дещо “урізаною”, оскільки процес схвалення ірограми Кабінету Міністрів не пов’язаний із затвердженням або «затвердженням уряду. Наслідки такої інвеститури “відчуваються” через рік, :оли Верховна Рада могла б за невиконання урядом цієї програми відправити того у відставку.

⁷⁸⁸ Див.: Шаповал В.М. Державний лад країн світу.—С.233

^w Шаповал В. M., Єрмолін В.П. Президент України і виконавча їлада // Виконавча влада і адміністративне право / За ред. В.Б. Аверьянова. ’41.

г.— " —" ^ι,~ '

⁷⁹⁰ У 2000 р. Молдова відмовилася від змішаної форми державного правління на користь парламентської. ⁷⁹¹ Див.: Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду.—K.,1999.—С.154.

⁷⁹² Чиркин В.Е. Современная модель конституции: прежние и новые приоритеты // Известия вузов. Правоведение.—2003.—№ 2.—С.54.

⁷⁹³ Руссо Жан-Жак. Об общественном договоре. Трактата / Пер. с фр.— M., 1998.—С.271.

⁷⁹⁴ Бабкин В.Д., Селиванов В.Н. Народ и власть: Опыт системного исследования воззрений М.Е. Салтыкова-Щедрина / Академия правовых наук Украины; Институт частного права и предпринимательства. — С.351.

⁷⁹⁵ Про це свідчать Указ Президента України “Питання взаємодії Адміністрації Президента і апарату Кабінету Міністрів України” від 7 лютого 1996 р. і Указ Президента “Про Адміністрацію Президента України” від 14 грудня 1996 р. //Збірник указів Президента України.— K.,1996: Вип. 4, ч. 2.— С.163-164; Урядовий κyp^,q>. — 1996.— 19 грудня.

⁷⁹⁶ Див.: Конституционное (государственное) право зарубежных стран: В 4-х т. І Отв. ред. Б.А. Страшун.—M., 1996.—Т.1-2.—С. 315.

⁷⁹⁷ За красиву Україну з красивими бур’янами? Інтерв’ю із президентом концерну “Правекс”, народним депутатом України Л. Черновецьким // Человек и закон.—2000.—№ 11.—С.14.

⁷⁹⁸ Див.: Звернення Президента України Леоніда Кучми до українського народу з нагоди 11 річниці незалежності України //Голос Украины.—2002.— 28 серпня.

⁷⁹⁹ Виступ Президента України Леоніда Кучми перед викладачами і студентами вузів I-IV рівнів акредитації міста Харкова і Харківської області 14 березня 2003 року // www. kuchma, gov. ua

⁸⁰⁰ Там само.

⁸⁰¹ Історії відомі такі випадки: наприклад, реформа в Фінляндії, коли чинний Президент М. Койвисго пішов “добровільно” на обмеження своїх повноважень.

⁸⁰² Hama позиція стосовно тих чи інших питань політичної реформи відображена в публікаціях: 1) Реформа політичної системи України в контексті європейського конституційно-правового досвіду // Вісник Луганської Академії внутрішніх справ MBC імені 10-річчя незалежності України.—2002.—№ 4.— С.38-49; 2) До питання про побудову в Україні парламентсько-президентської республіки//Вісник Академії праці і соціальних відносин федерації профспілок України. —2003.— № 1.—С.4-7; 3) Форма державного правління сучасної України: проблеми урядової влади та перспективи її реорганізації в умовах політичної реформи // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2003.—№2.—С.110-119 та ін.

⁸⁰³ Цей же законопроект передбачав створення двопалатного парламенту

⁸⁰⁴ Маються на увазі законопроекти конституційних змін №3207-1 від 01 липня 2003 р., №4105 від 4 вересня 2003 р. та №4180 від 19 вересня 2003 р.//Голос України. — 2003. — 12 серпня; 2004.—16 січня; Урядовий

кур’єр. — 2003.—18 грудня.

⁸⁰⁵ Див.: Закон України “Про внесення змін до Конституції України” №4105 П Голос України.— 2004.— 16 січня.

⁸⁰⁶ Голова Верховної Ради В. Литвин стверджував, що голосів було щ_е менше — 289, оскільки “за законопроект проголосували картки п’яти відсутні депутатів” // Зеркало недели.—2004.—17-23 апреля.—C.l.

⁸⁰⁷ Події, пов’язані з “помаранчевою революцією” в Україні, широко відомі.

⁸⁰⁸ Цей законопроект, як того вимагає Конституція України (ст.155), попередньо був ухвалений 19 вересня 2003 р. більшістю Верховної Ради України.

⁸⁰⁹ Голос України.—2004.— 9 грудня

⁸¹⁰ До цього, так би мовити, “дожити” треба, оскільки ни-’ка політичних сил (серед них і Блок Ю. Тимошенко: див. інтерв’ю прем’єра Ю. Тимошенко тижневику' Зеркало недели.— 2005.—16 апреля.—С.3“) мають намір оскаржити зазначені зміни до Конституції в Конституційному суді.

^8.1 Шаповал В.M., ЄрмолінВ.П. Президент України і виконавча влада// Виконавча влада і адміністративне право / За ред. В.Б. Аверьянова.—С.43.

^8.2 Бостан С.К До питання про побудову в Україні парламентсько- президентської республіки//Вісник Академії праці і соціальних відносин федерації профспілок України. —2003.— № 1.—С.4-5.

^8Ь Більш докладно див.: Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Учебник: В 4-хт.—M., 1996.—Т.1-2.—С.372-377.

⁸¹⁴ Найкращим є варіант, коли вірогідний кандидат у прем’єр-міністри очолює саме політичну партію (і на це спрямовані наші попередні пропозиції щодо реформування виборчого законодавства), оскільки наявність коаліції може породжувати певні дестабілізувальні для виконавчої влади наслідки. Але після закріплення в Законі про вибори народних депутатів положення про зниження відсоткового бар’єра ймовірність проходження у Верховну Раду більшої кількості політичних партій та, відповідно, необхідності створення такої коаліції, на жаль, збільшується.

⁸¹⁵ Телезвернення Президента України Леоніда Кучми до Українського народу з нагоди підписання Указу про винесення на всенародне обговорення проекту Закону' України “Про внесення змін до Конституції України//Голос України—2003.— 7 березня

^8,6 Див.: Окуньков Л.А. Президент и Правительство в механизме государственной власти // Журнал российского права.—2001.—№ 2.—С.6.

⁸¹⁷ Див.: Constitutia Republicei Moldova de Ia 29 julie 1994 cu modificari.— Kh.: Cartea SA., 2004.—P.40; Constitutia Romaniei.—Ia⅞i: Sedcom Libris,2003.—P.41 ∙

⁸¹⁸ У зарубіжній конституційній теорії й практиці подібне рішення, прийняте за ініціативою парламенту, називається “резолюцією осуду”, а “резолюцією недовіри, вотумом недовіри” — рішення, прийняте за ініціативою уряду.

⁸¹⁹ Під компетенцією державного органу, у цьому випадку Президента України, ми розуміємо сукупність функцій та повноважень стосовно певних предметів ведіння. Див.: Конституционное (государственное) право

.— '^m~ " ""^,' - '.......................................................................................................................... ' "■■■..

зарубежных стран. Учебник в 4-х томах. Отв. ред. Б.А. Страшун.—M.: БЕК,1996,—Т.1-2,—С.234.

⁸²⁰ Див.: Круглий стіл “Актуальні проблеми історії та теорії держави і права” // Вісник Академії правових наук.-—2001.—№ 4(27).—С.249-257

⁸²¹ До складу Ради національної безпеки й оборони України, окрім зазначених вище “міністрів-силовиків”, за посадою входить й сам Прем’єр- міністр України.

⁸²² Шаповал В.М., Єрмолін В.П. Президент України і виконавча влада // Виконавча влада і адміністративне право / За ред. В.Б.Аверьянова.—С.41.

⁸²³ Конституція незалежної України: У 3-х книгах.—Книга перша: документи, статті.—С.124.

⁸²⁴Жакке Ж.-П. Конституционное право и политические институты.—C.286.

⁸²⁵ Нинішні президентські адміністрації, на нашу думку, з органів системи виконавчої влади мають бути перетворені на органи самоврядування, а їх голови повинні обиратися безпосередньо виборцями областей.

⁸²⁶ За даними Центральної виборчої комісії України вибори Президента України 2004 р. обійшлися народові в 500 000000 грвн.

⁸²⁷ Дячок О. Якщо не імпічмент і не референдум, то що ж? П Віче.—2002.— №2,—С.26.

⁸^⁸ Тодыка Ю.Н. Конституция Украины: проблемы теории и практики.— X.: Факт, 2000.—С.550.

⁸²⁹ Див.: Пільгун Н. Конституційна основа взаємодії парламенту і глави держави И Юридичний вісник України.—-2002.—17-23 серпня.

⁸³⁰ Див.: Ст.60 Федерального конституційного закону Автрії від 10 листопада 1920 року (у редакції 1929 р. зі наступними змінами) И Конституции государств Европы,—T.l.—C.64.

⁸³¹ В Ісландії парламент (Альтинг) таке рішення, на відміну від Австрії, приймає не ²∕₃, a ³Z₄ голосів депутатів. Див.: Ст.П. Конституції Ісландії від 17 червня 1944 р. (з наступними змінами)//Конституции государств Европы.— Т.2.—C.18

⁸³² Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української конституції.—K.: Т-во “Знання” України, 1993,—С.165.

⁸³³ Бабкин В.Д., Селиванов В.Н. Народ и власть: Опыт системного исследования воззрений М.Е. Салтыкова-Щедрина. — С.351

^8j4 Див.; Бостан С.К. Сучасна українська республіка: юридична модель та політико-правова практика//Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2000.—№4.—С.35.

⁸³⁵Див.; Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн (Держава і право епохи громадянського суспільства): Навчальний посібник для студентів, курсантів, слухачів.—Запоріжжя: Просвіта,2003.—С.9-16, 30-53, 71­102.

^8j6 Див.: Бостан С.К, Тимченко С.М. Державне право зарубіжних країн: Навчальний посібник.—K.: Центр навчальної літератури, 2005.—С.63-229.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА.............................................................................. з

РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ........................................................ I₆

§1. Поняття, структура та вихідні принципи методології дослідження........... I₆

§2. Філософські (загальні) засади методології дослідження форми державного правління....................................................................................................... 27

§3. Загально наукові засади методології дослідження форми державного правління....................................................................................................... 34

§4. Спеціально-методологічні засади дослідження форми державного правління........................................................................................................... 47

РОЗДІЛ 2. ФОРМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ: ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ, КЛАСИФІКАЦІЯ.................................................................. 67

§1. Поняття “форма державного правління”......................................... 67

§2. Класифікація форм державного правління..................................... 85

§3. Монархічна форма державного правління: поняття та види......... 110

§4. Поліархічна форма державного правління: поняття й загальна характеристика основних її видів.......................................................................... 123

РОЗДІЛ 3. ПАРЛАМЕНТСЬКА ПОЛІАРХІЯ............................... 139

§1. Історичні засади парламентської форми державного правління.... 139

§2. Поняття парламентської поліархії............................................... 152

§3. Парламентські поліархії зі спадковим главою держави................. 165

§4. Парламентські поліархії з обраним главою держави..................... 177

§5. Політико-правова практика сучасної парламентської поліархії..... 196

РОЗДІЛ 4. ПРЕЗИДЕНТСЬКА ПОЛІАРХІЯ................................. 213

§1. Історичні засади президентської поліархії.................................... 213

§2. Поняття президентської поліархії................................................. 223

§3. Особливості теоретико-юридичних (конституційних) моделей президентських форм правління сучасних держав........................................................... 233

§4. Політико-правова практика сучасної президентської поліархії..... 258

РОЗДІЛ 5. ЗМІШАНА ПОЛІАРХІЯ.............................................. 273

§1. Історичні засади змішаної форми поліархічного правління............ 273

§2. Поняття змішаної форми поліархічного правління та її підвиди.... 283

§3. Змішані форми поліархічного правління “з домінуванням елементів президентської поліархії’...................................................................................... 294

§4. Змішані форми поліархічного правління “з домінуванням елементів парламентської поліархії”...................................................................................... 308

§5. Політико-правова практика сучасної змішаної поліархії................ 344

РОЗДІЛ 6. ФОРМА ПРАВЛІННЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ: КОНСТИТУЦІЙНА МОДЕЛЬ ТА ПОЛІТИЧНА ПРАКТИКА........... 368

§1. Історичні засади форми правління сучасної української держави.. 368

§2. Форма державного правління України за Конституцією 1996 р.: теоретико-юридична модель й політична практика........................................................ 407

§3. Форма правління української держави в контексті політичної реформи 2002-2004 рр....................................................................................................... 420

§4. Проблеми й перспективи розвитку форми правління української держави.430

ПІСЛЯМОВА......................................................................... 456

ДОДАТКИ.............................................................................. 466

ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ..................................................... 489