Загальна характеристика житлових правовідносин. Суб’єкти житлових відносин

Правове регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі реалізації житлових питань, забезпечується комплексною галуззю права, яка включає норми адміністративного, цивільного, господарського, земельного, сімейного, та іншими спеціальними галузями права, об’єднання яких утворили житлове право.

Норма закону

Житлове право - це сукупність правових норм, які регулюють відносини між громадянами та громадян з державними і громадськими організаціями у процесі реалізації конституційного права людини і громадянина на житло.

Джерелами житлового права є житлове законодавство, що являє собою велику кількість нормативних актів. На сьогодні вони потребують удосконалення шляхом законодавчої діяльності.

Основи нормативно-правового регулювання житлових відносин містить Конституція України. Основним нормативно- правовим актом у цій галузі є Житловий кодекс України, який був прийнятий ще у 1983 р. і тому потребує докорінних змін. Норми житлового права містяться також у Законах України та підзаконних нормативно-пра,вових актах.

Предметом регулювання житлового права е правовідносини, які виникають під час:

Житлові правовідносини виникають, змінюються та припиняються на підставі юридичних фактів, які пов’язані з жилим будинком або іншим приміщенням, придатним для проживання людини. Ці правовідносини неоднорідні. Більшість з них має майновий характер, і виникають вони у сфері розподілу і користування житлом.

Суб’єктами житлових відносин можуть бути громадяни, підприємства, установи та організації, але в користування житлові приміщення надаються лише громадянам і лише для проживання у них.