Перелік орієнтовних питань до державного іспиту
1. Поняття “інститут” у державознавстві та інших галузях наукового знання. Співвідношення понять “інститут” і “інституція”.
2. Необхідність і зміст інституційного розвитку держави як складної соціальної системи.
3. Правова держава: поняття та основні ознаки.
4. Інституційне забезпечення народовладдя в умовах демократичної держави.
5. Конституційно-правовий статус Верховної Ради України та його еволюція.
6. Особливості інституту президента в сучасній Україні.
7. Інституційний розвиток Кабінету Міністрів України як вищого органу в системі органів виконавчої влади.
8. Інституційний розвиток системи центральних органів виконавчої влади.
9. Інституційний розвиток системи місцевих органів виконавчої влади.
10. Органи судової влади в структурі державного апарату та необхідність їх інституційного розвитку.
Орієнтовні завдання до державного іспиту
Виконання завдання передбачає підготовку політичної пропозиції за формою, визначеною регламентними нормами Кабінету Міністрів України. Нижче наведені визначення питань, які потребують вирішення, та окреслено суспільну потребу видання відповідного нормативно-правового акта.
1. Про вдосконалення порядку розроблення та доопрацювання Програми діяльності Кабінету Міністрів України
Симптоми проблеми:
■ значущість Програми діяльності як документа, що має визначати зміст функціонування уряду;
■ загальність регламентації розроблення та доопрацювання Програми в ст. 10 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” від 7 жовтня 2010 р. № 2591-VZ;
■ положення Регламенту Кабінету Міністрів України визначають порядок реалізації Програми діяльності, але не її розроблення та доопрацювання.
2. Про правове регулювання видання спільних (міжвідомчих) актів центральними органами виконавчої влади
Симптоми проблеми:
■ поширеність практики видання спільних (міжвідомчих) актів центральними органами виконавчої влади;
■ неврегульованість цього питання у Типовому регламенті центрального органу виконавчої влади.
3. Про вдосконалення координації діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади головами місцевих державних адміністрацій
Симптоми проблеми:
■ постійне зростання кількості територіальних органів та збільшення чисельності їхнього персоналу (в 2010 р. в цих органах нараховувалося майже в 2,5 раза більше державних службовців, ніж у самих місцевих державних адміністраціях);
■ територіальні органи здійснюють розпорядчо-виконавчу діяльність у тих галузях державного управління, відповідальність за стан в яких покладається передусім на голів місцевих державних адміністрацій.
4. Про вдосконалення законодавчого врегулювання поділу посад у державних органах на політичні й адміністративні
Симптоми проблеми:
■ недосконалість регулювання правового статусу політичних і адміністративних посад;
■ реальна альтернативність у державному апараті політичного кар’єрного зростання адміністративному;
■ відсутність чітких критеріїв для віднесення посад до політичних чи адміністративних.
5. Про вдосконалення порядку участі громадськості в прийнятті нормативно-правових актів органами виконавчої влади
Симптоми проблеми:
■ урегулювання лише окремих аспектів залучення громадськості в типових регламентах центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій, а також Регламенті Кабінету Міністрів України;
■ наявність вільного розсуду органів виконавчої влади щодо залучення громадськості в процес нормотворчості;
■ закони України не містять обов'язку залучати громадськість до процедури прийняття нормативних актів;
■ Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затверджений постановою Кабінету Міністрів № 996 від 3 листопада 2010 р., більшою мірою розглядає громадськість як об'єкт, а не суб'єкт формування політики.
6. Про вдосконалення порядку формування та функціонування громадських рад при районних державних адміністраціях
Симптоми проблеми:
■ передбачено створення та функціонування громадських рад (постанова Кабінету Міністрів України № 996 від 3 листопада 2010 р.);
■ Типове положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у м. Києві та Севастополі державній адміністрації недостатньо враховує специфіку функціонування місцевих органів виконавчої влади.
Еще по теме Перелік орієнтовних питань до державного іспиту:
- Орієнтовний перелік питань для підготовки до підсумкового тесту
- Перелік орієнтовних тестових завдань для самоперевірки
- Посібник для підготовки до державного іспиту з навчальної дисципліни «Кримінальний процес» / Т.В.Волошанівська, С.Л. Деревянкін, В.Ю. Калугін- Одеса: ОДУВС,2019. - 262 с., 2019
- Перелік питань для самостійної роботи з дисципліни «Юридична деонтологія»
- Поряд із розкритим вище питанням особливе значення в теоретичному осмисленні феномена форм державного правління має питання про їх класифікацію.
- Відповідно до ст. 377 ЦПК суд за поданням державного виконавця вирішу є питання про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в установах банків та інших фінансових установах. Чи вирішу є суд питання за поданням державного виконавця і при зверненні стягнення на майно боржника, яке знаходиться в інших осіб?
- Деякі питання підвищення ефективності державного управління у сфері надрокористування
- 2. Поняття державної служби і державних службовців: деякі дискусійні питання
- Розгляд питання про державну належність Закарпаття
- if( !cssCompatible ) { document.write(" 9.5. Державна служба Державна служба — це професійна діяльність осіб, які обіймають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження. Посада — це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено вст