8.5. Порушення правил охорони надр

Згідно зі ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу.

Діяння, передбачене ст. 240 КК, є порушенням цієї конституційної норми. Видобування корисних копалин (нафти, вугілля, газу, металевих руд тощо) може здійснюватися лише на підставі закону. Юридичним актом, що дає право на видобування корисних копалин, є акт на гірське відведення. В акті визначаються: вид корисної копалини, місце, розміри, терміни та інші умови видобування.

Незаконним визнається видобування корисних копалин без відповідного дозволу, якщо воно створило небезпеку для життя або здоров'я людей чи довкілля (ч. 1 ст. 240 КК). За ч. 1 ст. 240 КК кваліфікується також незаконне видобування корисних копалин, крім загально-поширених - глини, піску, гравію тощо.

Обтяжуючими відповідальність ознаками злочину є:

а) вчинення діяння на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду; б) вчинення діяння повторно; в) спричинення загибелі людей або їх масового захворювання; г) настання інших тяжких наслідків. За наявності однієї з цих обтяжуючих ознак, діяння кваліфікується за ч. 2 ст. 240 КК.

Порушення правил охорони надр чи незаконне видо-

344

бування корисних копалин може бути вчинено умисно і необережно.

Відповідальність за порушення правил охорони надр чи незаконне видобування корисних копалин настає з ипстнадцяти років.