<<
>>

§ 6. Мотив вчинення злочину

Мотив є спонукальною причиною поведінки людини. Чинником самого мотиву є потреби людини, її емоції, почуття тощо. Мотив може бути благородним — вираженим у формі любові, совісності, жалю, співпереживання, доброзичливості, щирості, душевності, сердечності тощо.
Мотиви можуть бути і неблагородні: ненависть і помста, злість і ревнощі, корисливість і заздрість, презирство і жорстокість тощо. Мотиви злочину — це найчастіше такі їх психологічні різновиди, як помста, жорстокість та жадібність. Мотив злочину — це усвідомлена спонука особи, яка викликала у неї намір вчинити злочин. Мотив є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони складу злочину у тих випадках, коли він безпосередньо вказаний у диспозиції кримінального закону. Наприклад, однією з обов'язкових ознак суб'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 165, є наявність корисливих мотивів або іншої особистої зацікавленості посадової особи. Корисливий мотив виразно Відповідальність за злочин, вчинений з подвійною формою вини визначена в Кримінальному кодексі Російської Федерації в такій редакції: "Если в результате совершения умышленного преступления причиняются тяжкие последствия, которые по Закону влекут более строгое наказание и которые не охватывались умыслом лица, уголовная ответственность за такие последствия наступает только в случае, если лицо предвидело возможность их наступления, но без достаточных к тому оснований самонадеянно рассчитывало на их предотвращение, или в случае, если лицо не предвидело, но должно было и могло предвидеть возможность наступления этих последствий. В целом такое преступление признается совершенным умышленно" (ст. 27). 181 простежується у складах злочинів, що описані в ст. 168 та ст. 1912. У деяких статтях КК мотив визначено як ознаку, що надає злочину кваліфікованого виду (ч. 2 ст. 63', пункти "а", "б" ст. 93, ч. 2 ст. 177, ч. 2 ст. 178 тощо).
У деяких випадках мотив злочину випливає із самого змісту диспозиції кримінального закону, і в цьому випадку він має важливе значення при встановленні складу злочину та форми вини. Наприклад, такі злочини, як розкрадання майна (статті 81—862, 140—144), одержання хабара (ст. 168), вчиняються з корисливих мотивів, хоча вони і не зазначені у відповідних статтях Кримінального кодексу. Неретельність у встановленні мотиву злочину нерідко призводить до помилкової його кваліфікації. Так, у справі М. судова колегія в кримінальних справах Вер^ховного Суду України у своїй ухвалі вказала, що суд першої інстанції допустив помилку при встановленні мотиву злочину і невірно кваліфікував дії засудженого за ч. 2 ст. 206. Тим часом, зібрані судом матеріали справи свідчили про те, що М. вчинив злочин не з хуліганських мотивів, а з помсти за нанесену йому образу потерпілими П. і Ф. У зв'язку із цим судова колегія перекваліфікувала дії М. на ст. 102 і ч. 2 ст. 106 ККМотив злочину значною мірою характеризує не лише особу злочинця, але і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним діяння. У тих випадках, коли мотив злочину є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони певного складу злочину, він впливає на кваліфікацію самого злочинного діяння. Якщо мотив злочину не викладений у конкретній нормі кримінального закону або не випливає безпосередньо з його змісту, тоді він не має значення для кваліфікації складу злочину, але враховується судом відповідно до ст. 40 і ст. 41 КК при призначенні покарання. Пленум Верховного Суду України у постанові від 25 грудня 1992 p. № 12 "Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності" звернув увагу судів на те, що "оскільки корисливий мотив є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони складів злочинів, передбачених статтями 140—144 КК, посилання у вироку на цю обставину як на обтяжуючу відповідальність не допускається. Не можна також враховувати як обтяжуючі ті обставини, які враховані в якості кваліфікуючих ознак при кваліфікації дій винної особи"2.
<< | >>
Источник: Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, В.В. Бенювський та ін.. Кримінальне право України. Загал, частина: Підруч. для студентів юрид. вузів. 1997

Еще по теме § 6. Мотив вчинення злочину:

  1. Готування до злочину, замах на злочин, добровільна відмова від вчинення злочину, співучасть, виконавець, організатор, підбурювач, пособник.
  2. Стаття 68. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
  3. 15.2. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
  4. § 42. Мотив злочину та його види.
  5. Стадії вчинення злочину.
  6. § 49. Стадії вчинення умисного злочину (поняття, види).
  7. § 1. Поняття та види стадій вчинення злочину
  8. Стаття 28. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією
  9. § 31. Місце, час, ситуація вчинення злочину.
  10. § 30. Спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину.
  11. 18.13. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину
- law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -