<<
>>

18.13. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину

Неправдиве повідомлення про вчинення злочину посягає на правосуддя, оскільки на його підставі (ст. 94 КПК) порушується кримінальна справа, що може призвести до притягнення до відповідальності невинної особи, до судової помилки та інших шкідливих наслідків.

За ч.

1 ст. 383 КК, кваліфікується завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину суду, прокурору, слідчому чи органу дізнання.

Неправдиве повідомлення може стосуватися особи, яка злочину не вчинила, чи особи, яка вчинила злочин, місця чи часу або інших обставин вчиненого дійсного чи вигаданого діяння.

Злочин визнається вчиненим при обтяжуючих обставинах, якщо неправдиве повідомлення стосується вчинення тяжкого злочину чи особливо тяжкого, або неправдиве повідомлення було поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення чи з корисливою метою, і кваліфікується за ч. 2 ст. 383 КК.

Неправдиве повідомлення вчинюється умисно незалежно від його мотивів - помсти, перешкодити викриттю дійсного злочинця тощо.

Відповідальність за неправдиве повідомлення настає з шістнадцяти років.

<< | >>
Источник: Коржанський М. И.. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге-К.: Атіка, 2002,-640с.. 2002

Еще по теме 18.13. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину:

  1. 4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
  2. 9.5. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності
  3. 18.13. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину
  4. 18.14. Завідомо неправдиве показання
  5. 2.3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
  6. Стаття 259. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності
  7. Стаття 383. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину
  8. Стаття 384. Завідомо неправдиве показання
  9. Стаття 126. Повідомлення про повне фіксування судового процесу технічними засобами
  10. Стаття 227. Повідомлення про заочне рішення
  11. Що означає положення ч. З ст. 36 ЦПК про те, якщо від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї?
  12. Нерідко вищестоящі судові інстанції не приймають як підтвердження факту належного повідомлення учасника процесу про дату судового засідання поштові повідомлення про вручення адресату поштового відправлення. Яким чином ЦПК регулюється це питання?
  13. Чи можна видавати заявнику примірник судового наказу для примусового виконання у разі, якщо від боржника не надійшло повідомлення про отримання копії судового наказу?
  14. ЦПК передбачає різні способи вручення судових повісток. За якими критеріями перевіряється належне повідомлення про дату судового засідання?
  15. Чи можливо ухвалити заочне рішення, якщо у справі за позовом про стягнення аліментів не з'явився відповідач, який належним чином повідомлений про дату судового засідання?
  16. Яким чином заочне рішення набирає законної сили у разі, якщо місцезнаходження відповідача невідоме і його виклик до суду здійснено через оголошення у пресі, так як невідомо куди направляти копію заочного рішення? Чи враховувати для набрання заочного рішення законної сили час, відведений суду для направлення відповідачу копії цього рішення (5 днів), та отримання судом повідомлення про вручення йому рішення?
  17. Чи не є порушенням принципу змагальності і рівноправ'я сторін положення ч. 2 ст. 305 ЦПК про те, що неявка учасника процесу, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -