1.8. Доведення до самогубства

Певні дії утворюють склад злочину, і їх кваліфікують за відповідною частиною статті 120 КК за наявності таких умов:

якщо винний довів потерпілого до самогубства або до замаху на самогубство жорстоким з ним поводжен ням, шантажем, примусом до протиправних дій чи сис тематичним приниженням його людської гідності (побо ями, голодом, холодом, ганьбою, цькуванням чи накле пами тощо),- за ч.

якщо потерпілий перебував у матеріальній або ін шій залежності від винного (був на утриманні, у шлюбі, підлеглий за службою, притягнутий до кримінальної відповідальності і т. ін.), або якщо до самогубства було доведено двоє чи більше потерпілих,- за ч. 2 ст. 120 КК.

Не визнаються в судовій практиці жорстоким поводженням, здатними довести до самогубства, припинення статевих зв'язків, розірвання шлюбу, поодинокі випадки побоїв та інші незначні дії (відмова одружитися тощо).

Відповідальність за ч. 2 ст. 120 КК за доведення потерпілого до самогубства або до спроби вчинити самогубство може нести лише особа, від якої потерпілий перебував у матеріальній залежності, і тільки у випадку, коли це сталося внаслідок жорстокого поводження з ним.

Жорстоким поводженням визнаються безжалісні, грубі діяння особи, які спричиняють потерпілому фізичні чи психічні страждання (мордування, систематичне нанесення тілесних ушкоджень чи побоїв, позбавлення їжі, води, одягу, житла тощо). Систематичним приниженням людської гідності є тривале принизливе ставлення до потерпілого (постійні образи та інші форми знущання з честі і гідності людини).

П. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я цини» // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.— с.177—178.

151

Перевищення особою влади або посадових повноважень, що призвело до самогубства потерпілого чи спроби вчинити самогубство, не утворює сукупність злочинів і кваліфікується лише за ч. З ст.

За ст. 120 КК кваліфікується злочин як у тих випадках, коли потерпілий позбавив себе життя, так і в тих випадках, коли він намагався це зробити, але з незалежних від нього обставин залишився живий. Обов'язковими ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 120 КК, є певні наслідки жорстокого поводження винного - самогубство чи замах на нього і причинний зв'язок між діями винної особи і цими наслідками.

Не може вважатися жорстоким поводження з потерпілим, якщо щодо нього вчинюються правомірні дії -притягнення до відповідальності; погроза викрити його злочинні дії, вимагання не порушувати громадський порядок, поводити себе гідно тощо. Доведення до самогубства - злочин, як правило, необережний. Але він може бути і умисним (умисел може бути лише побічним).

За ч. 1 ст. 120 КК доведення до самогубства або до спроби вчинити самогубство внаслідок систематичного цькування чи наклепу кваліфікується в тих випадках, коли потерпілий не був у матеріальній або іншій залежності від винного.

Підмова до самогубства чи пособництво самогубству кваліфікується за ч. 4 чи ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 115 КК.2

Доведення до самогубства неповнолітнього кваліфі кується за ч. З ст. 120 КІС. %