6.9.3. Кваліфікація знищення або пошкодження чужого майна

Знищення або пошкодження чужого майна є досить поширеними злочинами, відповідальність за які передбачена статтями 194-196 КК.

Знищенням визнається повне зіпсування майна, приведення майна в такий стан, у якому його вже не можна використати за своїм призначенням через повну втрату господарсько-економічних властивостей і не можна поновити (спалення будівлі, загибель худоби, псування продуктів, отруєння напоїв і т.

Знищення або пошкодження чужого майна - це не тільки і не стільки фізичне його зруйнування, а головним чином знищення, ліквідація можливості для власника володіти майном, користуватися ним. Тому в деяких

2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про питання, що виникли в судовій практиці в справах про знищення та юдження державного і колективного майна шляхом підпалу 107^НаСЛ'ДОК п°РУшення правил пожежної безпеки» від 2 липня 'о р. // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України-С. 312.

281

випадках майно може бути знищене і без його фізичного зіпсування (вилиття спирту в міську каналізацію, випущення з кліток на волю диких птахів чи тварин і т. ін )

Знищення лісового масиву означає втрату ним свого господарського, кліматичного або культурно-естетичного значення, внаслідок чого він назавжди або на тривалий час перестає існувати.

Пошкодженням майна називається така його зіпсованість, внаслідок якої зменшилася чи погіршилася його якість, цінність і воно тимчасово або частково не може використовуватись за своїм призначенням.

На відміну від знищеного пошкоджене майно може бути відновлене, але це потребує значних витрат коштів і часу. У тих випадках, коли для визначення ступеня втрати майна своєї цінності, потрібні спеціальні знання, проводиться відповідна експертиза.

Предметом знищення або пошкодження можуть бути машини, механізми, худоба, будівлі, продукти, сиробина, цінні папери та інші матеріальні об'єкти.

Зруйнування або пошкодження шляхів, споруд на них, рухомого складу або суден, засобів зв'язку чи сигналізації також утворює окремий злочин, відповідальність за який передбачена ст. 277 КК. Відповідальність за пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів передбачена ст. 292 КК.

Зруйнування чи пошкодження майна (об'єктів), яке має важливе господарське чи оборонне значення, з метою ослаблення держави кваліфікується за ст. 113 КК як диверсія.

Знищення або пошкодження майна під час масових заворушеннях кваліфікується за ст. 294 КК.

Пошкодження захисних лісонасаджень, плодово-ягідних та інших насаджень кваліфікується за ст. 247 КК, знищення або пошкодження лісових масивів кваліфікується за ст. 245 КК, а незаконна порубка лісу - за ст. 246 КК.

Знищення або пошкодження майна, яке належить працівникові правоохоронного органу чи їхнім близьким родичам, кваліфікується за ст. 347 КК, а судді, народного засідателя чи присяжного - за ст. 378 КК.

Пошкодження кабельної, радіорелейної, повітряної лінії

282

в'язку, проводового мовлення або споруд чи обладнання, шо входять до їх складу, кваліфікується за ст. 360 КК.

Знищення і зруйнування пам'яток історії і культури або природних об'єктів, є особливою історичною або культурною цінністю, кваліфікується за ст. 298 КК.

Знищення або пошкодження військового майна - зброї, боєприпасів, засобів пересування, військової техніки, іншого військового майна кваліфікується за ст. 411 КК.

Знищення чи пошкодження чужого майна, відповідальність за яке передбачена статтями 194-196 КК, може бути вчинене з різних спонукань - помсти, ревнощів, хуліганства тощо.

У деяких випадках знищення або пошкодження майна поєднано з розкраданням. Таке трапляється тоді, коли винна особа знищенням чи пошкодженням майна намагається приховати розкрадання.

Розкрадання і знищення чужого майна кваліфікуються за сукупністю злочинів лише тоді, коли знищено було інше, не викрадене майно. Якщо ж винна особа знищує те майно, яке вона викрала (як майнові докази), то її дії кваліфікуються тільки як розкрадання. Безпідставно були кваліфіковані за ч. 1 ст. 194 КК дії В. і О., які під час розбійного нападу на потерпілих пошкодили їхнє майно на суму 95 000 крб. Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України у своїй ухвалі зазначила, що В. і О. били потерпілих не з метою пошкодити майно останніх, а в процесі розбійного нападу, спрямованого на заво-лодіння їхнім особистим майном. Таким чином, як зазначила колегія, пошкодження та знищення майна потерпілих є наслідком розбійного нападу на них і додаткової кваліфікації дії засуджених за ст. 194 КК не потребують.1

Кримінальне законодавство України передбачає відповідальність за:

1) умисне знищення або пошкодження чужого майна (ст. 194 КК); 2) необережне знищення або пошкодження чужого майна (ст. 196 КК); 3) погрозу знищення або по-кодження чужого майна (ст. 195 КК).

Ухвала судової колегії в кримінальних справах Верховного r SI ^кРаїни ВІД 7 липня 1994 р. в справі В. і О. // Практика...-

^. оО—о 1.

283

Кваліфікуючими ознаками умисного знищення або пошкодження чужого майна (ч. 2 ст. 194 КК) є:

знищення або пошкодження чужого майна спосо бом підпалу за умови, що цей підпал був загальнонебез- печним, тобто створював загрозу вогнем для інших май нових об'єктів. Знищення або пошкодження підпалом певної речі, наприклад автомобіля, далеко від будівель споруд, у полі не може вважатися кваліфікованим;

знищення або пошкодження майна іншим загально- небезпечним способом - вибухом, затопленням чи ін шими подібними діями, які створюють значну небезпеку для людей або предметів, крім тих, на які був спрямова ний злочин;

заподіяння знищенням чи пошкодженням майна майнової шкоди в особливо великих розмірах;

спричинення знищенням чи пошкодженням майна загибелі людей чи інших тяжких наслідків (загибелі хо ча б однієї особи, заподіяння тяжких тілесних ушкод жень кільком потерпілим, припинення роботи школи, лікарні, дитячої установи тощо).

Неправильно, наприклад, за ч.

Президія обласного суду, розглянувши справу, визнала таку кваліфікацію дій М. неправильною. Як було встановлено, в салоні автобуса і поблизу від нього людей не було. Той факт, що сам М. вирішив у такий спосіб заподіяти собі смерть, не може свідчити про те, що він хотів знищити державне майно загальнонебезпечним способом. Оскільки М., скеровуючи автобус на дерево, умисно пошкодив державне майно і заподіяв збитки на суму 582 крб., його дії належить кваліфікувати за ч. 1, а не за ч. 2 ст. 194 КК.

Умисне знищення або пошкодження чужого майна способом підпалу чи іншим загальнонебезпечним способом, яке спричинило людські жертви (за умови необережної загибелі хоч би однієї особи; умисно заподіяна смерть за таких обставин утворює сукупність злочинів),

1 Постанова президії Кримського обласного суду від 22 травня 1984 р. у справі М. // Практика...- С. 72-73.

284

бо завдало особливо великої шкоди (зруйнування важли-ого об'єкта, заподіяння тілесних ушкоджень кільком потерпілим і т. ін.) кваліфікується за ч. 2 ст. 194 КК. До особливо великої шкоди внаслідок знищення або пошкоджен-я чужого майна належать, зокрема, виведення з ладу повністю або на тривалий час виробничих підприємств (окремих цехів, дільниць) та інших важливих споруд (гребель, систем водо- та енергопостачання, зв'язку тощо), загибель великої кількості худоби, спалення або пошкодження лісових масивів на значних площах або інше заподіяння матеріальних збитків у особливо великих розмірах.1 Іншими тяжкими наслідками є заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній або кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом та більше потерпілим або заподіяння значної матеріальної шкоди державній, громадській організації або громадянам. При вирішенні питання про те, чи є матеріальні збитки значними або особливо великими, враховується не тільки вартість, розмір знищеного або пошкодженого майна у натуральному вигляді (вага, обсяг, кількість предметів), а і його значимість для народного господарства.

Кримінальна відповідальність за необережне знищення або пошкодження чужого майна настає тільки тоді, коли це спричинило: а) людські жертви - загибель хоч би однієї людини; б) інші тяжкі наслідки — значне руйнування важливих об'єктів, заподіяння особливо великої матеріальної шкоди, тяжких тілесних ушкоджень кільком потерпілим і т.

За ст. 196 КК були кваліфіковані, зокрема, дії О., який на порушення правил безпеки в газовому господарстві у своїй квартирі, розташованій на другому поверсі восьми-квартирного будинку, самовільно намагався підключити до газової плити балон із зрідженим газом. Внаслідок несправності балона газ витік і згодом загорівся. Стався вибух, яким було пошкоджено державне майно на суму 3800 крб., а мешканцям будинку К., С., М. і В. заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.

П. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 2 лип-976 р. // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.- С.313-314

3 П. 6 цієї ж постанови // Там само- С. 313. Ухвала судової колегії Верховного Суду України від 12 жовт-;9 р. у справі О. // Практика...- С. 73-74.

285