<<
>>

2.1.Поняття і значення закону про кримінальну відповідальність

Термін "закон" походить від слова "кон", що означає і початок і кінець, тобто певну межу, за яку ніхто не може виходити. Закон немовби встановлює межу правам і обов'язкам фізичних і юридичних осіб.

Закон — це нормативний акт, прийнятий вищим представницьким органом державної влади (Верховною Радою) або безпосередньо волевиявленням населення (референдумом) і який регулює найбільш важливі суспільні відносини.

Закон є основою системи права держави, інші нормативні акти не можуть суперечити закону, вони видаються тільки як розвиток його положень.

Тобто закон має вищу порівняно з іншим нормативними актами юридичну силу.

Закон про кримінальну відповідальність — це нормативний акт, прийнятий Верховною Радою, який містить у собі юридичні норми, що встановлюють підставу й принципи кримінальної відповідальності, визначають, які суспільно небезпечні діяння визнаються злочинами, які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили, а також регламентують випадки, коли можливе звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Особливості закону про кримінальну відповідальність (або кримінального закону — що є тотожним поняттям):

Закон про кримінальну відповідальність — єдине джерело кримінального права.

Всі кримінально-правові норми повинні відповідати Конституції України та загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права.

Закон України про кримінальну відповідальність повинен відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (ч. 1, 5 ст. 3 КК).

Рішенням Конституційного Суду України окремі норми кримінального права можуть бути визнані неконституційними (ст. 152 Конституції). У такому випадку вони втрачають юридичну силу.

Положення постанов Пленуму Верховного Суду України не є джерелом кримінального права. З позицій цього авторитетного органу вони дають тлумачення кримінально-правовим нормам, розкривають їх дійсний зміст. У Законі України від 7 лютого 2002 р. "Про судоустрій України" зазначено, що Пленум Верховного Суду України "дає роз'яснення судам загальної юрисдикції з питань застосування законодавства" (п. 6 ч. 2 ст. 55).

Не може бути джерелом кримінального права судовий прецедент (від лат. praecedens — той, що передує), тобто вироки, постанови, ухвали будь-яких судів у конкретних кримінальних справах. Вони розкривають дійсне значення правових норм лише стосовно конкретної життєвої ситуації й обов'язкові тільки щодо кримінальної справи, якої вони стосуються. Отже, вирок будь- якого суду у конкретній справі, не може бути обов'язковим для іншого суду при вирішенні ним аналогічної або близької за суттю справи.

Усі норми про кримінальну відповідальність містяться в КК України.

Законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України. Закони України про кримінальну відповідальність, прийняті після набуття чинності КК, включаються до нього після набрання ними чинності.

Злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом (ч. 1, 2, 3 ст. 3 КК).

Отже, за "межами" КК не може існувати жодних кримінальних законів. У разі їх прийняття як окремого закону або у складі закону міжгалузевого, вони, після набрання ними чинності, інтегруються у КК.

Отже, всі нові закони в галузі кримінального права будуть вноситись у діючий КК, замінюючи відповідні норми або доповнюючи КК новими нормами. Таку ж позицію займає КК Російської Федерації. У більшості ж країн, поряд з КК, існують кримінальні закони, які діють окремо (Німеччина, Франція, Іспанія, Китай та інші).

Закон про кримінальну відповідальність, якщо він не суперечить положенням Конституції, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, а також рішенням Конституційного Суду — має вищу юридичну силу. Саме його застосування породжує юридичні наслідки. Жоден нормативний акт не повинен суперечити кримінальному закону. Протиріччя, які можуть з'явитися з прийняттям нового закону, не пов'язаного з кримінальною відповідальністю, мають бути усунені Верховною Радою. За наявності протиріч між законом про кримінальну відповідальність та іншим нормативним актом (не законом) застосовується саме кримінальний закон.

До осіб, які порушили закон про кримінальну відповідальність, застосовуються судом специфічні й притаманні тільки цій галузі права заходи державного примусу — кримінальне покарання, яке тягне за собою наявність у засудженої особи судимості, як специфічного інституту, притаманного також тільки кримінальному праву.

Значення кримінального законодавства в цілому й окремих його норм полягає, насамперед, в тому, що вони відбивають найважливіші напрямки політики держави у галузі боротьби зі злочинністю. Адже чітке визначення кола криміналізованих діянь (злочинів) є тією основою, на якій базується вся діяльність правоохоронних органів і судів. Ця діяльність має відповідати вимогам суворого дотримання законності, а це можливо тільки при високому рівні кримінального законодавства.

<< | >>
Источник: Александров Ю. В.. Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. — К.: МАУП,2004. — 328 с.. 2004

Еще по теме 2.1.Поняття і значення закону про кримінальну відповідальність:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -