17.1. Зловживання владою або посадовими повноваженнями

Зловживанням владою чи посадовими повноваженнями називається використання посадовою особою2 влади чи наданих їй посадових повноважень всупереч інтересам служби для отримання матеріальної чи іншої особистої вигоди, поєднане із заподіянням істотної шкоди державним чи громадським інтересам або охоронюваних законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб (ч.

Як зловживання владою або посадовими повноваженнями діяння може кваліфікуватися лише у випадках, коли посадова особа, діючи з корисливих спонукань або іншої особистої заінтересованості, використовує надані їй по службі повноваження. Якщо при вчиненні діяння суб'єкт не використовував наданих йому по службі прав і повноважень, то він діяв як приватна особа і не може бути відповідальним за посадовий злочин.3

1 Постанова президії Харківського обласного суду від 3 квітня 1988 р. у справі P.- Практика судів України в кримінальних спра вах.-К., 1993.-С. 154-155.

2 У КК України - службова особа. (Див. КК статті 171, 173, 176,343,397,426).

В. А. Клименко, M. І. Мельник і М. І. Хавронюк вважають, Що зловживанням є також використання посадовою особою можливостей, пов'язаних з її посадою. (В. А. Клименко, H. И. Мель-HUK, H. И. Хавронюк. Уголовная ответственность за должностные преступления.- К., Блиц-Информ, 1996.- С. 32-33). По-перше, ««зрозуміло, про які можливості йдеться, поєднані ці можливості з використанням посадовою особою наданих їй повноважень чи

• По-друге, закон не називає використання можливостей злочином. По-третє, якщо особа, вчинюючи певні дії, не використовує 1аДаних їй повноважень, то вона не є посадовою особою, бо чим

е Іншим відрізняється посадова особа від приватної. (М. Й. Кор-^санський. П'ять статей - сім помилок// Юридичний Вісник України.-1996.-№8).

553

Головною ознакою злочину, передбаченого ст. 364 КК України, є зловживання посадовою особою своїми посадовими повноваженнями, тобто використання їх на шкоду інтересам служби.

Суспільна сутність зловживання владою або посадовими повноваженнями полягає в тому, що посадова особа діє всупереч інтересам служби, вчинює дії, які суперечать державним інтересам чи інтересам фізичних або юридичних осіб, суперечать завданням і призначенням діяльності установи, підприємства чи організації. Такі дії можуть полягати у використанні державного чи колективного майна з корисливих мотивів (машин, механізмів), праці робітників або службовців, незаконної витрати фінансових чи матеріальних фондів підприємства, установи, організації, приховування розкрадання тощо.

Обов'язковою ознакою злочину, передбаченого ст. 364 КК України, є заподіяння посадовою особою істотної шкоди державним, фомадським чи охоронюваним законом правам та інтересам окремих осіб.

При визначенні істотності заподіяної посадовою особою шкоди враховуються: характер наслідків, що настали, розмір і значущість матеріальних збитків, а також порушення особистих немайнових прав та інтересів громадян, кількість потерпілих від злочину і т. ін. (прихову-

1 Постанова президії Закарпатського обласного суду 16 серпня 1990 р. у справі Л.- Практика судів України в крим нальних справах.- К., 1993.-С. 155-156.

554

вання розкрадання, перерва роботи підприємства, установи, невиконання виробничого плану, порушення конституційних прав громадян тощо).

Істотною шкодою, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, згідно з приміткою до ст.

Порушення посадовою особою своїх посадових обов'язків або зловживання своїми посадовими повноваженнями не утворює складу злочину і не може кваліфікуватися за ст. 364 КК України, якщо цим не було заподіяно істотної шкоди державним чи громадським інтересам або правам та інтересам громадян.1

Наприклад, безпідставно було засуджено за ч. І ст. 364 КК України Смолякова, який працював завідуючим лісовим складом райспоживспілки, не вів кількісного обліку у складі, внаслідок чого заплутав облік матеріальних цінностей і створив лишки на 3070 крб. Судова колегія Верховного Суду України, розглянувши справу, зазначила, що у справі не встановлено, що Смоляков створив лишки навмисно і мав при цьому корисливу мету чи якусь іншу особисту зацікавленість. Навпаки, суд у вироку кваліфікував звинувачення Смолякова як зловживання, хоча зазначив при цьому, що ні інвентаризаційні комісії, ні органи попереднього слідства не встановили витоків і причин утворення лишків на лісоскладі і прагнення Смолякова викрасти ці лишки. З матеріалів справи не видно, що внаслідок дій Смолякова райспожив-спілці була заподіяна не тільки істотна шкода, але й взагалі будь-яка шкода, або що внаслідок його дій постраждали інтереси громадян. На підставі викладеного судова колегія Верховного Суду України справу про звинувачення Смолякова закрила за відсутністю в його діях складу злочину.2

Постанова президії Волинського обласного суду від 17 лис-опада 1988 р. у справі 3,- Практика судів України в кримінальних справах.- С. 153-154; постанова президії Київського облас-огр суду від 13 вересня 1990 p. y справі Г.- С. 157-158.

Практика прокурорского надзора при рассмотрении судами УГОЛОВНЫХ дел,- М, 1987.- С. 371; постанова Пленуму Верховно-Суду України у справі Ц.- Практика судів України в кримі-»льних справах.- С. 362-362.

555

Заподіяння посадовою особою істотної шкоди державним, громадським або приватним інтересам внаслідок зловживання нею своїми посадовими повноваженнями утворює склад злочину і кваліфікується за ст.

Корисливістю у кримінальному праві називається прагнення до отримання матеріальної (майнової") вигоди без затрат власної суспільно корисної праці.

При вчиненні посадового злочину винна особа, яка діючи з корисливих мотивів, прагне отримати матеріальну вигоду за рахунок використання наданих їй по службі прав і повноважень. Для цього посадова особа може використовувати працю підлеглих працівників на власній садовій ділянці, на будівництві дачі, житлового будинку або використовувати на цих роботах безоплатно машини, механізми, що належать підприємству, установі тощо.

Зловживання владою або посадовими повноваженнями, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, кваліфікується за ч. 2 ст. 364 КК України. У слідчо-судовій практиці тяжкими наслідками визнаються такі, якими внаслідок зловживання владою чи посадовими повноваженнями заподіяні особливо великі матеріальні збитки, настала смерть потерпілих чи їм були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, приховування особливо тяжких злочинів тощо. Згідно з приміткою до ст. 364 КК України заподіяння матеріальної шкоди визнається тяжкими наслідками, якщо розмір заподіяної шкоди у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Тяжкими також можуть бути визнані і такі наслідки, як повне банкрутство підприємства, аварія або катастрофа, масові отруєння людей, поширення епідемій і т. ін.

Зловживання владою або посадовими повноваженнями при обтяжуючих обставинах може кваліфікуватися за ч. 2 ст. 364 КК України лише за умови, що тяжкі наслідки настали безпосередньо від дій посадової особи, тобто коли між діями посадової особи і тяжкими наслідками, що настали, є причинний зв'язок.

Стаття 364 КК України містить загальні норми про відповідальність за зловживання владою або посадови-

556

ми повноваженнями. У чинному Кримінальному кодексі України, крім того, є чимало спеціальних норм про відповідальність за зловживання посадовими повноваженнями.

За наявності у діянні, вчиненому посадовою особою, ознак цих спеціальних норм воно кваліфікується за спеціальною нормою згідно Із загальним правилом: при конкуренції загальної і спеціальної норми застосовується спеціальна норма.

Найбільш складною є конкуренція ч. 2 ст. 191 КК і ст. 364 КК України, оскільки передбачені ними діяння мають переважну більшість тотожних ознак - вони вчинюються з корисливих мотивів, з використанням посадових повноважень і заподіюють майже подібну матеріальну або майнову Шкоду. Відмінність між цими злочинами полягає, головним чином, у способах їх вчинення і в характері заподіюваної ними шкоди. Викрадення чужого майна зловживанням посадовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК України) характеризується тим, що зловживання владою чи посадовими повноваженнями є способом вчинення цього злочину, що посадова особа, зловживаючи владою чи посадовими повноваженнями, протиправне і безоплатно вилучає з фондів власника гроші або майно (матеріальні цінності) і звертає їх на свою користь, у свою власність. Злочинні наслідки цього діяння полягають у зменшенні фінансових чи майнових фондів власника, тобто в заподіянні прямої майнової шкоди.

За ч. 2 ст. 191 КК України кваліфікується навмисне незаконне одержання посадовою особою чужих коштів у виді премій, надбавок до заробітної плати, а також пенсій та інших виплат вчиненням з цією метою зловживання посадовими повноваженнями.

Таким же чином кваліфікується за ч. 2 ст. 191 КК України і завідомо незаконне призначення або виплата посадовою особою з корисливою метою або з іншої особистої заінтересованості державних або колективних коштів у вигляді різних виплат особам, які не мають права на їх отримання.

Від розкрадання чужого майна (ч. 2 ст. 191 КК України) способом зловживання посадовими повноваженнями зловживання владою або посадовими повноваженнями

557

(ст. 364 КК України) відрізняється тим, що воно хоча і вчинюється з корисливих спонукань, але не поєднане з безпосереднім вилученням майна (грошей) із чужих фондів і безоплатним зверненням його у свою власність чи з передачею його у власність інших осіб.

Дії посадових осіб кваліфікуються за ст. 364 КК України і в тих випадках, коли вони вчинюються із корисливих спонукань, які задовольняються за рахунок незаконного отримання платежів при розподілі їх між окремими особами за фактично виконані роботи зі зверненням посадовою особою в свою власність частини нарахованих сум.

Таким же чином кваліфікується за ст. 364 КК України і зловживання владою і посадовими повноваженнями, яке не переслідувало мети безоплатного отримання чи виплати державних, колективних або приватних коштів, але внаслідок мало своїм результатом незаконне отримання чи виплату премій, надбавок до заробітної плати або інших платежів.

Зловживання владою чи наданими посадовими повноваженнями, вчинене працівником правоохоронного органу, кваліфікується за ч. З ст. 364 КК.

Зловживання владою або посадовими повноваженнями у багатьох випадках утворює сукупність злочинів з іншими діяннями, що посягають на власність, систему господарювання та інші суспільні відносини.

Зокрема, систематичне придбання чи збут майна, вчинене посадовою особою з використанням своїх поса дових повноважень, кваліфікується за сукупністю ст. 364 КК і ст. 198 КК та ст. 185 КК чи ст. 191 КК або ст. 364

558

КК і ст. 198 КК України як зловживання посадовими повноваженнями і співучасть у викраденні чужого майна.

Посадові особи підприємств (організацій) торгівлі або підприємств громадського харчування (завідуючі магазинами, їдальнями, їхні заступники, завідуючі відділами, секціями та ін.), які обманюють покупців чи беруть участь у їх обмані, за наявності в їхніх діях також і ознак зловживання службовим становищем, підлягають відповідальності за сукупністю ст. 364 КК і ст. 225 КК України. Таким же чином кваліфікуються дії посадових осіб торговельних підприємств або підприємств громадського харчування, які дали підлеглим їм по службі працівникам вказівку про обман покупців.1

Якщо обман покупців вчинювався у поєднанні з посадовим підлогом або з метою покриття нестачі, яка виникла внаслідок халатного ставлення посадової особи підприємства торгівлі чи громадського харчування до своїх посадових обов'язків, дії винного у таких випадках кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених відповідно статей 225 КК, 366 КК або ст. 225 КК і ст. 367 КК України.2