Визначення поняття юридичної конструкції

Становлення теоретичного розуміння юридичної конструкції можна

представити як безперервний процес осмислення аналізованого явища.

Безперервність у цьому випадку означає змістовну спадкоємність між двома різними інтерпретаціями прийому юридичного конструювання:

початкової догматичної та подальшої науково-позитивістської.

Якщо розглянути механізм виникнення науково-позитивістсько­

го трактування докладніше, то можна побачити, що воно фактично

Лекція 5. ЮРИДИЧНІ КОНСТРУКЦІЇ

94 є переосмисленням, переоцінкою того ж прийому, який обговорювався в межах юридичної догматики. Іншими словами, якщо виділити прийом «юридична конструкція» в чистому вигляді, як інтелектуальну операцію, то її однаково розуміють і в науково-позитивістському, і в догматичному трактуванні.

Справді, в обох випадках під юридичною конструкцією розуміють прийом побудови абстракцій, що замінюють собою в юридичному мисленні хаотичну масу конкретного матеріалу. У межах догматичного трактування цим конкретним матеріалом виступає масив фактично даних розпоряджень позитивного права, на основі якого розташовуються поняття, які усувають його різноманіття і генетичну стихійність. У рамках же науково-позити­вістського трактування конкретним матеріалом виступають не юридичні норми, а фактично складені юридичні відносини, але так само зобража­ються в системі абстракцій, за допомогою яких нескінченно різноманітні юридичні відносини переносяться у сферу мислення в спрощеному вигляді.

Відмінність двох сформованих теоретичних трактувань юридичної конструкції обумовлена специфікою розуміння власне юридичного мис­лення, затребує і вибудовує ці абстракції. З погляду догматики, юридичне мислення, утворене, структуроване юридичними конструкціями, впоряд­ковує норми права для того, щоб полегшити їх застосування на практиці при юридичній кваліфікації фактичних ситуацій та визначенні правового статусу учасників цих ситуацій.

Це дає підстави виділити чинник, який визначав хід історії розу­міння юридичної конструкції в теоретичному правознавстві: від тради­ційної догматичної інтерпретації до науково-позитивістської, а від неї до синкретичного (догматико-науково-позитивістського) розуміння, яке закріпилося в радянському правознавстві. У цьому й полягає юридичне мислення, тобто розуміння й осмислення конструкції, оцінка її значення в юридичній діяльності.

Вперше поняття юридичної конструкції як артефакту юридично­го мислення було розкрито в догматичній традиції саме для того, щоб висловити ідею специфіки й самостійності юридичного мислення. Суть цієї ідеї полягала в тому, що юристи можуть розуміти право інакше, ніж неюристи, оскільки це диктується специфікою юридичної діяльності та її соціально-культурною роллю. Далі ця ідея була відкинута, замість неї юридичне мислення було проголошено приватним предметним випад­ком науково-позитивістського мислення, що пізнає явища та розкриває закономірності. Одним із словосполучень цієї ідеї було та змінило свій

Шутак І. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА: курс лекцій для бакалаврів

зміст поняття юридичної конструкції, під якою стали розуміти такий же

95

прийом утворення наукових понять, як і в інших природничих науках, в астрономії, у фізиці тощо. Цей же погляд на юридичне мислення був,

загалом, властивий і радянському правознавству.

Отже, говорячи про логіку історії поняття юридичної конструкції, можна сказати, що це логіка боротьби двох протилежних позицій на юри­дичне мислення. У певному сенсі історія осмислення юридичної конструкції є історією осмислення правознавством самого себе, своїх принципів й основ.

Юридична конструкція - це таке поняття, яке створюється у спе­ціальний спосіб. По-перше, в результаті певної інтелектуальної роботи, а по-друге, в розрахунку на виконання певної заздалегідь закладеної функції, яка є актуальною практичною необхідністю юридичного врегулювання тієї чи іншої галузі суспільних відносин.

дисциплін, але залученим у процесі юридичного регулювання соціальних відносин (наприклад, природно-наукові поняття, що використовуються

в криміналістиці). Та обставина, що зміст цих понять часто набуває ві­домого юридичного відтінку, не перетворює їх на юридичні конструкції. Юридичні конструкції спочатку і повністю формуються в рамках правоз­навства. У цьому аспекті юридичні конструкції як феномени, що мають штучну природу, відрізняються від таких правових утворень, які склада­ються в юридичній практиці без спеціальної участі юридичного мислення,

наприклад, від правових звичаїв.

Головна властивість юридичної конструкції, у якій найбільш повно

виражається її сутність - пряме юридико-практичне значення. Юридична конструкція завжди може бути виражена в системі норм права, які задають

конкретний механізм правового регулювання.

Характеризуючи юридичну конструкцію як розумову форму, як спосіб

мислення, відзначимо, що специфіка й сутність цього способу мислення така, що він завжди може отримати пряме регулятивне значення шляхом вираження в системі норм права і в юридичній практиці. Більше того, ця розумова форма і є юридична конструкція лише остільки, оскільки вона має безпосередній регулятивний потенціал.

Виходячи з цього, логічно протиставити юридичну конструкцію тим поняттям правознавства, які мають гносеологічну природу, тобто були

створені для того, аби проявляти свій потенціал у межах дослідження.

Наприклад, поняття «механізм правового регулювання», «джерело права», «правова держава», «функція права», «структура права», «юри­дична техніка» і їм подібні не можна визнати юридичними конструкці­ями, оскільки вони не зажадані юридичною практикою і не можуть бути

Лекція 5. ЮРИДИЧНІ КОНСТРУКЦІЇ

96 залучені в ній безпосередньо як конкретні регулятивні засоби. Із цієї ж причини і саме поняття «юридична конструкція» також не є юридичною конструкцією, оскільки воно, як і згадані вище поняття, має дослідниць­ко-описовий характер, дозволяє краще зрозуміти право й різноманітну юридичну діяльність як досліджувані об'єкти.

Виходячи із цього, критерієм ідентифікації такого поняття, як «юри­дична конструкція» можна запропонувати таку ознаку: юридичними кон­струкціями є тільки такі поняття, які забезпечують здійснення юридичної практики внаслідок того, що вони формально набувають безпосередньо правового значення.

Якщо поняття закріплене в джерелі позитивного права на рівні терміна і розкрите через норми права як система правових засобів (повноцінний механізм правового регулювання або його елемент), то це поняття є юри­дичною конструкцією. Ті ж конструкції, які не зафіксовані нормативно («правовідносини», «суб'єкт права», «об'єкт права» тощо), потрібно в такому випадку визнавати теоретичними конструкціями, які можуть за відповідних умовах стати юридичними.

Юридична конструкція - модель врегульованих правом суспільних відносин або окремих елементів, яка служить методом пізнання права та суспільних відносин, врегульованих ним⁷⁹.

Юридична конструкція - розумова форма, що дозволяє організувати правові засоби так, аби вони, доповнюючи один одного системно, утво­рювали цілісний регулятивний механізм, який забезпечує досягнення заданого правового результату.

Базовими конструкціями правової інформації є постановка цілей, до яких актуально прямує законодавець та потенційно керовані суб'єкти, які отримують засоби досягнення цих цілей. Надзвичайно важливим, з по­гляду максимальної оптимізації процесу правового регулювання, є техні- ко-юридичні аспекти, які показують параметри формалізації телеологічної (цільової) та інструментальної інформації в мові НПА.

Специфіка зображення цілей правового регулювання в законодавстві виражається в особливих логіко-нормативних конструкціях побудови відповідних правових положень.

Основний прийом юридичної конструкції полягає в тому, що юри­дичні відносини, які існують між людьми, об'єктивуються, розглядаються

⁷⁹ Шутак И.

Шутак І. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА: курс лекцій для бакалаврів

як самостійні істоти, що виникають, змінюються впродовж свого існування

97

і, нарешті, припиняються⁸⁰.

Специфічні наукові конструкції доповнюють методологічні знання

більш загального порядку (зокрема, закони поєднання можливих елементів

норм права, взаємозв'язків між нормою права і нормативно-правовими

приписами, категорії «суб'єкт права», «склад правопорушення» та ін.).

М. Давидова додає, що юридична конструкція слугує методом пізнання

права та суспільних відносин, врегульованих ним. Це гносеологічна кате­горія, інструмент пізнання права, різновид ідеальної моделі⁸¹.

Узагальнені в таких конструкціях знання здатні бути методологічним інструментом при осмисленні юридичною наукою і практикою відповідних явищ державно-правової дійсності. Юридичні конструкції виступають зовнішнім технічним прийомом конструювання: формулювання і структу-

рування тексту НПА. У такому сегменті юридичної техніки, як юридичне письмо, ЮК виявляють свою сутність максимально повно і закономірно.

Точне і неухильне додержання всіх вимог техніки юридичного письма

може характеризувати проект НПА як досконалий з технічного погляду та свідчити про належну юридичну культуру з його підготовки й оформ­лення. Використання однакових ЮК і формулювань, реквізитів НПА, сте­реотипної структури, єдиної термінології становить суть уніфікації форми

й структури НПА. Різнобіжність реквізитів і рубрик НПА, відсутність їх стереотипної структури, єдиного стилю викладення, неоднакова в різних

актах нумерація статей, пунктів і їх підрозділів, зміна актів і їх частин перешкоджають адекватному розумінню й ефективному застосуванню

норм права.

Предмет юридичного конструювання - побудова технологій, які

оперують об'єктами юридичної дійсності для досягнення наперед визна­чених цілей, для задоволення визначених інтересів у визначених вихідних

умовах⁸².

Визначення юридичної технології ґрунтується на використанні юри­дичної техніки, тому юридична технологія - це ресурсно забезпечена складна юридична діяльність, що охоплює систему логічно взаємозалежних операцій, обумовлена рівнем розвитку правової системи суспільства. Така

⁸⁰ Давыдова М. Л. Теоретические и методологические проблемы понятия и состава юри­дической техники: дис. . д-ра юрид. наук: 12.00.01 / Давыдова Марина Леонидовна. - Волгоград, 2010. - С. 152.

⁸¹ Онищук І. І. Вплив техніки юридичного письма на якість юридичних конструкцій та конструювання / І. І. Онищук // Митна справа. - 2011. - № 5 (77), ч. 2. - С. 96.

⁸² Болдырев М. Юридическое конструирование: курс лекций [Электронный ресурс] / М. Бол­дырев. - Режим доступа: http://www.drivehq.com/file/df.aspx/publish/singa/PublicFol-der/ iurconst.pdf.

Лекція 5. ЮРИДИЧНІ КОНСТРУКЦІЇ

98 юридична діяльність ґрунтується на знаннях про оптимальну взаємодію юридичних та юридично-технічних засобів, що використовується для досягнення певних правових цілей і має певні юридичні результати.

Операційне розмежування понять юридичної техніки і юридичної технології ґрунтується на розумінні юридичної діяльності, розглянутої з погляду інструментальної характеристики, як єдності статичної (техніч­ної) та динамічної (технологічної) сторін⁸³.

Якщо юридична технологія відповідає на запитання: як робити, в якій послідовності здійснювати певні юридичні операції, то юридична техніка відповідає на запитання: за допомогою яких прийомів та засобів повинні здійснюватися ті чи інші технологічні дії, операції. Специфіка матеріалу неминуче диктує специфіку інструмента. Тому потрібно шукати особливий інструментальний підхід до права.

Інструментальний підхід полягає в тому, що особа підбирає визначені об'єкти для розумового впливу нею на дещо зовнішнє щодо цієї особи задля досягнення цілі.

Юридичні конструкції виступають як засоби техніки юридичного письма для побудови нормативного матеріалу. ЮК надають нормам права логічну стрункість, обумовлюють послідовність їх письмового викладу, зумовлюють зв'язок між нормами права, сприяють повному, чіткому врегулюванню тих чи інших суспільних відносин. Використання юридич­ної конструкції націлює законодавця на те, щоб із достатньою повнотою регламентувати всі її елементи.

Юридична конструкція являє собою «схему», «скелет», на який нани­зується нормативний матеріал. Юридична конструкція - це таке структурне розташування правового матеріалу, яке характеризується внутрішньою єдністю прав, обов'язків і формами відповідальності відповідних осіб. Юридична конструкція зображає структурну будову врегульованих правом суспільних відносин.

Крім того, юридичні конструкції розглядаються як:

- юридична модель;

- метод пізнання права;

- метод тлумачення права;

- елемент юридичної «архітектури».

Вимоги до побудови юридичних конструкцій:

1) регулятивна норма має підкріплюватися охоронною нормою;

⁸³ Исаева Л. А. Юридические технологии в деятельности уголовно-исполнительной системы: дис. . канд. юрид. наук: 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» [Электронный ресурс] / Исаева Лилия Айратовна. - Владимир,

2008. - 200 с. - Режим доступа: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/288101.html.

Шутак І. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА: курс лекцій для бакалаврів

2) матеріальна норма повинна підкріплюватися процесуальною, інакше проблемно буде реалізувати матеріальні норми;

99

3) проголошення прав має супроводжуватися закріпленням обов'язків відповідних суб'єктів, що забезпечують їх реалізацію;

4) послідовність, повнота, несуперечність.

У правових системах багатьох країн з давніх часів використовується особлива конструкція юридичної особи, покликана позначити підприєм­ства, установи та організації, які відповідають певним вимогам. Поняття юридичної особи розкривається в ст. 80 ЦК України, хоча воно й має загальноправовий характер, оскільки має значення для підприємницько­го, податкового, земельного, міжнародного приватного та деяких інших галузей права, перетворюючись тим самим на одну з категорій загального вчення про право⁸⁴.

У деяких західних країнах допускається визнання юридичною особою однієї людини, що має певний статус. У Великобританії існують одноосібні корпорації (corporation sole), що складаються з однієї фізичної особи (ар­хієпископ, довірчий власник і деякі інші особи). У сучасній Росії довірчі власники, керівники трастів, приватні нотаріуси та індивідуальні підприємці також фактично займають становище юридичних осіб: мають відокремлене майно, самостійно вступають у правовідносини, виступають у ролі пози­вача або відповідача в суді. У Татарстані відомчим нормативно-правовим актом визнано, що керівники трастів діють на правах юридичної особи. Це, мабуть, не випадково, бо вказані вище суб'єкти права відносяться не до фізичних, а радше до юридичних осіб⁸⁵.

Конструкція застави, як речового права, полягає в тому, що цьому інституту відводиться місце в колі речових прав з поширенням на нього дії норм речового права, а потім встановлюється його відмінність від інших речових інститутів. Конструкція авторського права полягає в тому, що її відносять до права власності, до особистих прав або договорів.

3.