<<
>>

Стаття 30. Заява про відвід (самовідвід)

1. За наявності підстав, зазначених у статтях 27 - 29 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

2. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі.

3. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу. Заяви про відвід (самовідвід), подані після початку розгляду, судом не розглядаються.

Повторне звернення з заявою про відвід з тих самих підстав забороняється.

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає порядок заявлення відводів суддею, секретарем судового засідання, експертом, спеціалістом, перекладачем самим собі (самовідводів), а також заявлення їм відводів особами, які беруть участь у справі.

2. Стаття спрямована, зокрема, на дисциплінування учасників адміністративного процесу, зокрема й з тією метою, щоб не затягувати розгляд справи зловживаючи правом на заявлення відводів.

Порядок заявлення відводу (самовідводу)

3. У разі наявності підстав, визначених у статтях 27, 28 і 29 КАСУ, заявити собі самовідвід є обов'язком судді, секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача. Заявити відвід за тих самих підстав є правом осіб, які беруть участь у справі.

4. Відвід (самовідвід) може бути заявлений не лише в суді першої інстанції, а й у суді апеляційної, касаційної інстанцій, при перегляді справи за винятковими чи нововиявленими обставинами.

5. Відвід, у тому числі самовідвід, повинен бути вмотивованим. Оскільки форму заяви законом не визначено, то відвід можна заявляти як у письмовій, так і в усній формі.

6. У суді першої інстанції відвід, у тому числі самовідвід, можна заявляти до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. За аналогією - заявляти відвід у суді вищої інстанції можна до початку надання суду пояснень особами, які беруть участь у справі. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, коли про підставу відводу стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами (після початку надання суду пояснень особами, які беруть участь у справі).

7. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів та/чи доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу (самовідводу).

8. Процедуру розгляду і вирішення заяви про відвід (самовідвід) визначає стаття 31 КАСУ.

Наслідки незаявлення відводу

9. У разі незаявлення самовідводу за наявності підстав відводу, визначених законом, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судове рішення, оскільки це могло вплинути на результат розгляду справи. Однак це справедливо лише за умови, що такі особи самі не знали про наявність підстав відводу до ухвалення судового рішення у справі.

10. Якщо особа, яка бере участь у справі, своєчасно (у строки, визначені частиною третьою коментованої статті) не заявила відвід, але знала про наявність підстав для цього, вона втрачає право заявляти відвід, а наявність таких підстав не може бути використано нею для оскарження судового рішення.

<< | >>
Источник: Банчук О.А.. НАУКОВО – ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР ДО КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ Київ. 2011753 с.. 2011

Еще по теме Стаття 30. Заява про відвід (самовідвід):

  1. Стаття 27. Підстави для відводу (самовідводу) судді
  2. Стаття 30. Заява про відвід (самовідвід)
  3. Стаття 32. Наслідки відводу (самовідводу) судді
  4. Стаття 50. Сторони
  5. Стаття 66. Експерт
  6. Стаття 75. Заява про забезпечення доказів та порядок її розгляду
  7. Стаття 112. Відмова від адміністративного позовута визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження
  8. Стаття 116. Об'єднання і роз'єднання позовів
  9. Стаття 136. Відмова від адміністративного позову, визнання адміністративного позову, примирення сторін під час судового розгляду
  10. Стаття 185. Право на апеляційне оскарження
  11. Стаття 192. Приєднання до апеляційної скарги
  12. Стаття 217. Приєднання до касаційної скарги
  13. Стаття 23. Заяви про самовідвід та відводи
  14. Стаття 121. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви
  15. Стаття 122. Відкриття провадження у справі
  16. Стаття 136. Заява про виклик свідка
  17. Стаття 223. Набрання рішенням суду законної сили
  18. Стаття 295. Форма і зміст заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги
  19. § 3. Позовна заява т аї ї реквізити. Порядок виправлення недоліків позовної заяви. Повернення заяви
  20. 2.2. Правовий статус прокурор, який звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадженняу справах щодо захисту прав та інтересів дітей
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -