Стаття 87. Види судових витрат

1. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає перелік витрат, що покриваються в адміністративному процесі сторонами. Стаття має інформаційний характер для сторін, оскільки повідомляє їх про витрати, які вони зобов'язані нести під час розгляду їхньої адміністративної справи. Після закінчення розгляду справи ці витрати можуть бути перекладені судом на сторону, яка програла справу.

Види судових витрат

2. Судові витрати, передбачені коментованою статтею, є комплексним поняттям, що охоплює два види судових витрат:

1) судовий збір (його розмір визначається законодавством і сплачується на користь держави з метою часткового відшкодування видатків на суди і здійснення судочинства);

2) витрати, пов'язані з розглядом справи (їх розмір залежить від фактичних грошових видатків і повинен бути підтверджений письмовими документами).

Судовий збір

3. Судовий збір - це різновид обов'язкового платежу до Державного бюджету України, який сплачується при зверненні до суду. В адміністративному судочинстві судовий збір належить сплачувати при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, скаргою за винятковими обставинами, заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами (частина перша статті 89 КАСУ).

4. Відповідно до частини другої коментованої статті розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати повинен бути встановлений законом. Сьогодні судовий збір включено до системи оподаткування (див. пункт 27 частини першої статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року в редакції Закону України від 6 жовтня 2005 року N 2960-IV114), але спеціального закону про нього ще не прийнято. Тому до його прийняття та набрання чинності розмір судового збору та порядок його сплати визначаються відповідно до пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ. Детальніше про розмір судового збору, порядок його сплати, порядок повернення судового збору див. статтю 89 КАСУ і коментар до ст. 89 КАСУ.

Витрати, пов'язані з розглядом справи

5. У частині третій коментованої статті наведено вичерпний перелік витрат, пов'язаних з розглядом справи. Докладніше кожна з категорій цих витрат характеризується у статтях 90 - 93 КАСУ. До них належать:

1) витрати на правову допомогу (стаття 90);

2) витрати сторін та їх представників, що пов'язані із прибуттям до суду (стаття 91);

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз (стаття 92);

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи (стаття 93).

Перспективне законодавство

6. На виконання частини другої коментованої статті має бути прийнято закон про судовий збір, який врегулює відносини зі сплати цього виду судових витрат. На цей час питання судового збору - державного мита, яке справляється за звернення до суду, - регулюються Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року115. Але цей Декрет регламентує відносини, пов'язані зі всіма видами державного мита (за подання позовних заяв, вчинення нотаріальних дій, реєстрацію актів цивільного стану тощо), а зазначений закон буде регулювати питання, що стосуватимуться виключно судового збору. Мета запровадження судового збору - спрямування надходжень від нього на потреби судів та здійснення судочинства. Тобто це має бути обов'язковий платіж із цільовим призначенням.