Стаття 216. Заперечення на касаційну скаргу

1. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом касаційної інстанції строку.

2. Заперечення на касаційну скаргу містить:

1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції;

2) ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

3) номер адміністративної справи в суді касаційної інстанції, якщо він повідомлений судом касаційної інстанції;

4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги;

5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу.

3. Заперечення на касаційну скаргу може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

4. Заперечення на касаційну скаргу підписується особою, яка його подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо це не було зроблено в судах першої або апеляційної інстанції.

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає порядок реалізації права особи, яка бере участь у справі, подати заперечення на касаційну скаргу іншої особи. Стаття покликана забезпечити змагальність й суді касаційної інстанції як гарантії всебічного й об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Заперечення на касаційну скаргу

2. Заперечення на касаційну скаргу - це вияв активної позиції особи, яка бере участь у справі і висловлює незгоду зі змістом (обґрунтуванням), вимогами касаційної скарги, яку подала інша особа, або з можливістю оскарження цією особою, або цього рішення, або до цього адміністративного суду тощо.

Особа, яка бере участь у справі, не позбавлена права заперечувати проти касаційної скарги іншої особи, навіть якщо вона сама подала касаційну скаргу на це ж судове рішення. Адже часом трапляється, коли судові рішення не влаштовують обидві сторони, і обидві вони їх оскаржують, при цьому вони мають право заперечувати проти вимог касаційних скарг одна одної.

У запереченні на касаційну скаргу не можна висувати вимог до суду касаційної інстанції щодо самих судових рішень, що оскаржені (наприклад, скасувати їх чи змінити), оскільки такі вимоги може містити лише касаційна скарга. Водночас особа, яка подає заперечення, може просити суд касаційної інстанції залишити оскаржені судові рішення без змін.

Порядок і строки подання заперечення на касаційну скаргу

3. Заперечення на касаційну скаргу подається (надсилається) безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції. Його належить подати протягом встановленого суддею-доповідачем строку (цей строк зазвичай встановлюється в ухвалі про відкриття касаційного провадження або в іншій ухвалі, що суддя-доповідач постановляє під час підготовки справи до касаційного розгляду, і має бути достатнім для підготовки заперечення). Водночас КАСУ не встановлює негативних наслідків пропущення цього строку. Однак якщо заперечення надійде після касаційного розгляду, суд касаційної інстанції вже не зможе його врахувати.

Форма і структура заперечення на касаційну скаргу

4. Заперечення на касаційну скаргу подається відповідно до частини першої коментованої статті у письмовій формі, тобто виготовлене на аркуші (аркушах) паперу рукописним або друкарським способом. Цей документ викладається державною мовою (або з перекладом на державну мову) і подається в одному примірнику.

Водночас коментована стаття не перешкоджає висловлювати заперечення проти доводів та вимог касаційної скарги в усній формі під час касаційного розгляду у судовому засіданні.

5. У запереченні на касаційну скаргу мають бути зазначені:

1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції, до якого подається заперечення на касаційну скаргу (Вищий адміністративний суд України);

2) прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи або повне найменування юридичної особи чи органу, які подають заперечення, поштова адреса, а також номер телефону, факсу тощо, адреса електронної пошти, якщо такі є, одночасно бажано також зазначити процесуальний статус особи, яка подає заперечення, хоча законом цього і не вимагається;

3) номер адміністративної справи в адміністративному суді касаційної інстанції, якщо він повідомлений судом касаційної інстанції (за цим номером можна буде легко ідентифікувати справу, до якої необхідно приєднати заперечення на касаційну скаргу);

4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги (у такому обґрунтуванні обов'язково слід навести мотиви, чому особа вважає вимоги касаційної скарги безпідставними чи незаконними);

5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу (наприклад, клопотання особи про розгляд справи за її участю; за відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції; якщо такого клопотання не заявить жодна особа, яка бере участь у справі, тоді касаційний розгляд відбувається у письмовому провадженні);

6) перелік матеріалів, які додаються (наприклад, довіреність на представництво).

6. Якщо заперечення на касаційну скаргу подає представник, який раніше не брав участі у справі, то у ній (як правило, після зазначення інформації про особу, яка бере участь у справі і в інтересах якої подається заперечення) слід зазначити прізвище, ім'я, по батькові представника, його поштову адресу, а також номер телефону, факсу тощо, адресу електронної пошти, якщо такі є.

7. Наприкінці заперечення на касаційну скаргу має бути підписане особою, яка її подає, чи її представником (частина четверта коментованої статті) із зазначенням дати підписання.

8. Якщо у справі відсутній документ, що посвідчує повноваження представника, представник, якщо він подає заперечення на касаційну скаргу, повинен додати оформлений належним чином документ про свої повноваження, передбачений статтею 58 КАСУ. За подання заперечення на касаційну скаргу судовий збір не сплачується.