<<
>>

§ 3. ЗАХИСТ ІНТЕРЕСІВ ВІДПОВІДАЧА від пред'явленого позову

Цивільне процесуальне законодавство гарантує відповідачу право на захист від пред'явленого позову. Це право випливає з принципів про­цесуальної рівноправності сторін, диспозитивності, змагальності.

Захист відповідача проти пред'явленого до нього позову може здійснюватися різними засобами, передбаченими законом. До них на­лежать: заперечення проти позову і зустрічний позов.

Заперечення проти позову — це пояснення відповідача, які стосу­ються правомірності виникнення і розвитку процесу по справі або матеріально-правової вимоги позивача по суті. У зв'язку з цим запере­чення відповідача проти позову можуть бути матеріально-правовими або процесуально-правовими.

Відповідно до ст. 128 ЦПК після одержання копій ухвали про від­криття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати до суду письмове заперечення проти позову із зазначенням до­датків, що підтверджують його заперечення. Відповідач може запере­чувати проти позову, посилаючись на незаконність вимог позивача, їх необґрунтованість, відсутність у позивача права на звернення до суду або наявність перешкод для відкриття провадження у справі. Запере­чення проти позову можуть стосуватися всіх заявлених вимог чи їх певної частини або обсягу.

Матеріально-правове заперечення полягає в тому, що відповідач, не заперечуючи проти законності порушення провадження у справі, оспо­рює матеріально-правову вимогу позивача. Використовуючи матеріально- правове заперечення, відповідач може наводити факти і обставини, які спростовують вимогу позивача і підтверджують відсутність у позивача права на задоволення позову повністю або в його частині.

Суть процесуально-правового заперечення полягає в тому, що від­повідач, не торкаючись матеріально-правової вимоги позивача, ви­словлює сумнів щодо правомірності виникнення процесу по справі, тобто звертає увагу суду на відсутність у позивача права на звернення до суду та на неправомірність відкриття провадження у справі.

Вико­ристовуючи процесуально-правове заперечення проти позову, відпо­відач намагається довести, що процес по справі виник незаконно і підлягає закриттю. Такими запереченнями можуть бути: невіднесен- ня розгляду справи до компетенції загального суду; наявність по цій справі рішення суду, яке набрало законної сили; наявність по даній справі такої, що набрала законної сили, ухвали суду про закриття про­вадження у справі; наявність по даній справі рішення третейського суду, прийнятого в межах його компетенції тощо. Процесуальні запере­чення відповідача ґрунтуються на недотриманні процесуальних норм, які передбачають неможливість відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 123 ЦПК позивач має право до початку розгляду справи по суті пред'явити зустрічний позов. Зустрічний позов при­ймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли вимоги за позо­вами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позо­ву. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічний позов — це звернення до суду відповідача із самостій­ною вимогою до позивача про захист прав, свобод чи інтересів у про­цесі, який порушений позивачем. При поданні зустрічного позиву позивач за первісним позовом стає відповідачем за зустрічним позовом, а відповідач займає процесуальне становище позивача.

При зверненні до суду відповідача із зустрічним позовом він ста­вить собі за мету, по-перше, захистити своє порушене чи оспорене право. У цьому розумінні зустрічний позов є самостійним позовом і повинен відповідати всім вимогам, які ставляться до будь-якого по­зову. По-друге, відповідач захищається проти вимог позивача. Як правило, зустрічний позов використовується відповідачем для того, щоб нейтралізувати первісний позов повністю або в частині.

У тих випадках, коли відповідач, пред'являючи зустрічний позов, не ставить собгза мету захиститися від первісного позову, а направляє його на задоволення самостійних вимог, суд може прийняти такий по­зов до сумісного розгляду лише тоді, коли первісна і зустрічна вимоги взаємопов'язані і це приведе до більш швидкого і правильного роз­гляду та вирішення справи. У протилежному випадку суд відмовляє у прийнятті зустрічної позовної заяви і роз'яснює відповідачу, що він може звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Зустрічні позови пред'являються до суду в письмовій формі з до­триманням передбачених законом реквізитів позовної заяви (ст. 119 ЦПК), порядку подання позову. При пред'явленні зустрічного позову сплачується судовий збір та оплачуються витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи. Зустрічний позов повинен пред'являтися з таким розрахунком, щоб відповідач (позивач по справі) міг своєчасно ознайомитися з ним і підготуватися до захисту. Тому зустрічний позов може бути пред'явлений до початку розгляду справи по суті (ч. 1ст. 123 ЦПК).

Після розгляду справи по суті в судовому засіданні суд ухвалює єдине рішення, в якому має бути дана конкретна відповідь як на пер­вісну вимогу позивача, так і на зустрічну вимогу відповідача.

<< | >>
Источник: В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін.. Курс цивільного процесу: підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін. ; за ред. В. В. Комарова. - X.,2011. - 1352 с.. 2011

Еще по теме § 3. ЗАХИСТ ІНТЕРЕСІВ ВІДПОВІДАЧА від пред'явленого позову:

  1. Право на позов, право на пред’явлення позову та процесуальний порядок його реалізації
  2. Первісний та зустрічний позови
  3. Стаття 32. Участь у справі кількох позивачів або відповідачів.
  4. Стаття 33. Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів
  5. Стаття 45. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
  6. Стаття 118. Пред'явлення позову
  7. § 2. Порядок порушення цивільної справи на захист прав, свобод та інтересів інших осіб
  8. § 1. Поняття позову та його елементи. Види позовів
  9. § 2. Право на пред'явлення позову
  10. § 3. ЗАХИСТ ІНТЕРЕСІВ ВІДПОВІДАЧА від пред'явленого позову
  11. § 1. Розгляд справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -