<<
>>

§ 2. Право на пред'явлення позову

Право на звернення за судовим захистом тісно пов'язане із суб'єктивним матеріальним правом, яке підлягає захисту. З порушен­ням матеріального суб'єктивного права заінтересованої особи виникає право на позов.

Засобом реалізації цього права є звернення заінтересо­ваної особи з позовом до суду, який у певному порядку розглядає ви­могу позивача і дає відповідь у вигляді судового рішення.

У теорії цивільного процесу поняття права на позов визначається по-різному. В одному випадку право на позов визначається як проце­суальне поняття, у другому — зводиться до матеріального, у третьо­му — матеріально-правові і процесуально-правові можливості судо­вого захисту об'єднуються в єдине поняття права на позов.

Аналіз матеріального і процесуального законодавства та судової практики дозволяє зробити висновок, що право на позов — це єдине матеріальне і цивільно-процесуальне поняття, яке має матеріальний зміст і процесуальну форму. В цивільному процесуальному праві не може бути самостійного права на звернення до суду, відірваного від права на позов у матеріальному розумінні. І навпаки, матеріальне пра­во не може існувати без притаманної йому можливості бути реалізо­ваним у примусовому порядку. Єдність матеріально-правового змісту права на позов і його процесуальної форми визначається тим, що пра­во на позов — це право на відновлення порушеного права в певній, встановленій законом, процесуальній формі, у певному процесуально­му порядку, який забезпечує об'єктивність і реальність захисту.

522

Таким чином, право на позов є единим поняттям, яке включає: пра­во на пред'явлення позову і порушення справи в суді і право на задо­волення матеріально-правової вимоги позивача. Право на пред'явлення позову до суду є засобом реалізації права на позов. Однак, виступаючи процесуальною формою права на позов, право на пред'явлення позову користується певною самостійністю.

Це виявляється в тому, що про­цесуальний порядок реалізації права на позов виступає як особливий вид діяльності, яка регулюється цивільним процесуальним правом, що надає учасникам процесу особливі процесуальні права і обов'язки, які забезпечують реальну можливість одержання правового захисту.

Тому під правом на пред'явлення позову слід розуміти право на звернення до суду з метою порушення цивільної процесуальної діяль­ності по захисту прав, свобод чи інтересів.

Правом на звернення до суду з позовом наділені всі фізичні і юри­дичні особи, а також держава (ст. ЗО ЦПК). Така широка можливість звернення до суду, надана процесуальним законодавством, може бути реалізована лише за наявності певних передумов, встановлених зако­ном (ст. 122 ЦПК).

У теорії цивільного процесуального права передумови права на пред'явлення позову підрозділяються на дві групи: суб'єктивні та об'єк­тивні. Об'єктивні передумови права на пред'явлення позову, в свою чергу, поділяються на позитивні та негативні. Передумови права на пред'явлення позову необхідно розглядати у контексті права на звернення до суду за судовим захистом, тому детальніше ці передумови розглядаються у від­повідному розділі, в якому йдеться щодо передумов права на звернення до суду за судовим захистом та порядку його реалізації.

Передумови права на звернення до суду з позовом мають виключ­но процесуальний характер і не стосуються питань про наявність чи відсутність у позивача суб'єктивного матеріального права. Право на звернення до суду з позовом — це право вимагати, щоб заявлений по­зов був прийнятий до судового провадження, розглянутий ним у вста­новленому процесуальному порядку і щоб по ньому суд ухвалив своє рішення. У зв'язку з цим суддя не вправі відмовити у відкритті про­вадження у справі за позовом з тих причин, що у позивача відсутнє матеріальне право, тобто право на задоволення позову, якщо дана ка­тегорія справ віднесена законом до юрисдикції загальних судів.

У тому випадку, коли суддя встановить відсутність необхідних передумов права на звернення до суду з позовом, він відмовляє у від­критті провадження у справі.

Якщо ж відсутність необхідних перед­умов буде встановлена при розгляді справи в судовому засіданні, суд не вправі розглядати таку справу по суті, а постановляє ухвалу про закриття провадження у справі або залишає заяву без розгляду.

На практиці трапляються випадки, коли одна особа пред'являє до іншої декілька позовних вимог, які інколи випливають із тих самих правовідносин. У таких випадках позивач вправі об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою. Суддя також впра­ві постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позива­ча до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовами різних позивачів до одного й того самого відповідача (ч. 1 ст. 126 ЦПК). якщо це приведе до більш швидкого і правильного розгляду спору між сторонами.

Якщо об'єднання кількох вимог в одне провадження ускладнює процес і затримує розгляд і вирішення справи по суті, то суддя вправі постановити ухвалу про роз'єднання одного або кількох поєднаних в одне провадження позовів у самостійні провадження, якщо їх спіль­ний розгляд ускладнює вирішення справи (ч. 2 ст. 126 ЦПК).

<< | >>
Источник: В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін.. Курс цивільного процесу: підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін. ; за ред. В. В. Комарова. - X.,2011. - 1352 с.. 2011

Еще по теме § 2. Право на пред'явлення позову:

  1. Стаття 104. Пред'явлення адміністративного позову
  2. Право на позов, право на пред’явлення позову та процесуальний порядок його реалізації
  3. Стаття 118. Пред'явлення позову
  4. Стаття 265. Строк пред’явлення позову заявником до держателя втраченого цінного паперу або векселя
  5. § 2. Право на пред'явлення позову
  6. § 3. ЗАХИСТ ІНТЕРЕСІВ ВІДПОВІДАЧА від пред'явленого позову
  7. Яким є співвідношення місцезнаходження сторони у справі в розумінні п. 2 ч.2 ст. 119 ЦПК та її фактичного місцезнаходження з точки зору права на пред'явлення позову, якщо позивачеві невідоме фактичне місцезнаходження іншої сторони?
  8. Частиною 1 статті З ЦПК передбачено, що правом на звернення до суду має кожна особа, але за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (крім осіб, яким законом надано право захищати інших осіб). Яким чином у ЦПК врахована зазначена передумова права на пред'явлення позову як юридична заінтересованість?
  9. Чи вправі суд оцінювати обґрунтування підстави пред'явлення позову прокурором на захист прав інших осіб?
  10. Чи не буде вважатися тотожним позовом пред'явлення тієї самої вимоги, але після скасування призупиненої дії певної норми права?
  11. У ч. 1 ст. 124 ЦПК зазначено, що зустрічна позовна заява повинна відповідати вимогам, статей 119 і 120 цього Кодексу, а також подається до суду з додержанням загальних правил пред'явлення позову. Про які конкретно правила йде мова та чи потрібно по ньому проводити попереднє судове засідання?
  12. Що робити із заявою про забезпечення позову, поданою до пред'явлення позову за правилами ч. 4 cm. 151 ЦПК, однак не про захист права інтелектуальної власності?
  13. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
  14. Право на позов. Передумови права на пред'явлення позову
  15. Умови реалізації права на пред'явлення позову
  16. Правові наслідки відкриття провадження у справі
  17. Основні інститути цивільного права країн англо-американської правової сім’ї
  18. 10. Суд як обов’язковий суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин. Правове положення суду. Склад суду. Підстави для відводу судді. Порядок вирішення заяви про відвід судді.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -