§ 5. Відкриття касаційного провадження. Касаційний розгляд

Суд касаційної інстанції - Верховний Суд, що реалізує повнова­ження щодо відкриття касаційного провадження виключно у разі звер­нення до нього заінтересованої особи з касаційною скаргою, яка пов- ною мірою має відповідати законодавчо встановленим процесуальним вимогам щодо її оформлення та подання.

З власної ініціативи суд касаційної інстанції не може відкрити прова­дження, так само, як не можуть цього робити всі інші судові органи. Такий підхід ґрунтується на диспозитивній природі цивільного судочинства.

За формою та змістом касаційна скарга має відповідати вимогам ст. 392 ЦПК України. Вона подається у письмовій формі. У касаційній ска­рзі слід зазначити:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну ска­ргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та ор­ганізацій України, реєстраційний номер облікової картки платника по­датків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти за наявності;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місце­знаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебу­вання (для фізичних осіб);

4) рішення (ухвала), що оскаржується;

5) підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визна­ченням передбаченої (передбачених) ст. 389 ЦПК України підстави (підстав); у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 389 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій ви­кладено висновок про застосування норми права у подібних правовід­носинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні; у разі подання касаційної скарги на підставі п.

6) клопотання особи, яка подає скаргу;

7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги;

8) дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстан­ції, що оскаржується.

Касаційну скаргу підписує особа, яка її подає, або представник такої особи.

До касаційної скарги, поданої представником, мають додаватись до­віреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

До касаційної скарги додаються:

1) копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи;

2) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності;

3) документи, що підтверджують сплату судового збору у встанов­лених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави зві­льнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати су­дового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звіль­нення від сплати судового збору.

Зауважимо, що учасники справи мають право приєднатися до каса­ційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. Також до касаційної скарги мають право приєднатися особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов'язки.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір» сума судо­вого збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про при­єднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 % ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Положення ст. 398 ЦПК України надають можливість особі, яка по­дала касаційну скаргу, згодом її доповнити, змінити або ж відкликати, а також відмовитися від неї.

На підставі ст. 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резо­лютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирі­шення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначе­ний строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не вручили у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропуще­ного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга була по­дана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин (наприклад хвороба, перебування на строковій військовій службі тощо), крім випадків, зазначених у ч. 3 ст. 394 ЦПК України, а саме: незалежно від поважності причин про­пуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмов­ляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга була подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та/або обов'язки;

2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обста­вин непереборної сили.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга реєструється у день її надходження до суду каса­ційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-допові- дачу, визначеному в порядку, встановленому ст.

Суддя-доповідач серед іншого має вчинити низку первинних про­цесуальних дій у касаційному провадженні. Зокрема, якщо касаційна скарга за формою і змістом не відповідає вимогам, установленим ЦПК України, або за її подання не сплачено судовий збір, суддя-доповідач застосовує положення ст. 185 ЦПК України та ухвалою залишає касаційну скаргу без руху. Водночас особі, яка звернулася зі скаргою, надається строк для усунення допущених недоліків, про що також за­значається в цій ухвалі. Якщо скаржник відповідно до ухвали суду у вста­новлений строк усуне недоліки касаційної скарги чи сплатить суму судо­вого збору, скарга буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду. Якщо недоліки скарги не будуть усунуті у строк, установлений судом, вона вважається неподаною і повертається особі, яка з нею зве­рнулася. Ця процесуальна дія також фіксується у відповідній ухвалі суду.

Касаційна скарга залишається без руху також у разі, якщо її подали після закінчення строків, установлених ст. 390 ЦПК, й особа, яка її по­дала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підс­тави, наведені нею у заяві, визнано неповажними. При цьому протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені пі­дстави для поновлення строку касаційного оскарження буде визнано неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі п. 4 ч. 2 ст. 394 ЦПК.

Як уже зауважувалося, суддя-доповідач постановляє ухвалу про по­вернення касаційної скарги у разі невиконання особою вимог закону, зазначених в ухвалі про залишення скарги без руху. Але, крім цього, ка­саційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо:

1) касаційну скаргу подано особою, яка не має процесуальної діє­здатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її під­писувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

2) скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду касаційної інстанції;

3) до постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження від особи, яка подала скаргу, надійшла заява про її відкликання;

4) у касаційній скарзі не викладено передбачені ЦПК підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.

Питання про залишення касаційної скарги без руху суд касаційної інстанції вирішує протягом 20 днів з дня надходження касаційної скарги. Питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирі­шує також протягом 20 днів з дня надходження касаційної скарги або ж з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 5 ст. 393 ЦПК).

Копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учас­никам справи у порядку, визначеному ст. 272 ЦПК. Скаржнику надсила­ється копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами, а касаційна скарга залишається в суді касаційної інстанції.

Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог ст. 392 ЦПК, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касацій­ного провадження.

Частиною 2 ст. 394 ЦПК України встановлюються підстави для від­мови у відкритті касаційного провадження. Наприклад, суд відмов­ляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, або є ухвала про закриття касаційного провадження у зв'язку з відмо­вою цієї особи від поданої раніше касаційної скарги на це саме судове рішення тощо.

У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необгрунтованою та відмо­вити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосу­вання норми права є очевидним і не породжує розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Важливо зауважити, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження має містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про від­сутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження ра­зом із доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка пода­вала касаційну скаргу, а копія касаційної скарги залишається в суді каса­ційної інстанції.

За відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, по­вернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного прова­дження суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття касацій­ного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи. Указана ухвала надсилається скаржнику та учасни­кам справи, яким додаються копії касаційної скарги та доданих до неї документів.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються під­става (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для по­дання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (відзив на каса­ційну скаргу має відповідати вимогам ст. 395 ЦПК). Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відк­риття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого уча­сники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено ЦПК. За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі потреби вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Ухвалу про відкриття провадження у справі або про відмову у відк­ритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє не пізніше ніж через 20 днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Варто звернути увагу на те, що після відкриття касаційного прова­дження можуть виникнути обставини, які призводять до закриття такого провадження, про що має постановлятися ухвала. Зокрема, у відповід­ності до ст. 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває каса­ційне провадження, якщо:

1) після відкриття касаційного провадження особа, яка подала ка­саційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до цієї скарги;

2) після відкриття касаційного провадження виявилося, що каса­ційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття касаційного провадження за касаційною скар­гою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та/або обов'язки, встанов­лено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та/або обов'язки такої особи не вирішувалося;

4) після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верхов­ний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання засто­сування норми права у схожих правовідносинах, порушеного в касацій­ній скарзі, або відійшов від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного про­вадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відпо­відно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за потрібне відійти від такого висновку); якщо ухвала про відкриття каса­ційного провадження мотивується також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження за­кривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом;

5) після відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 389 ЦПК судом установлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладено у постанові Верховного Суду та на який посилався ска­ржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Після відкриття касаційного провадження розпочинається стадія касаційного розгляду. Порядок проведення касаційного розгляду регу­люється § 3 глави 2 розділу V ЦПК України. Він має свою специфіку і потребує деталізації.

Отже, передусім необхідно звернути увагу на те, що ще на етапі по- становлення ухвали про відкриття касаційного провадження суддя-до- повідач має вирішити в ній питання про витребування матеріалів справи. Після отримання справи суддя-доповідач протягом 10 днів готує доповідь, у якій викладає обставини, потрібні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції.

Також важливо зауважити, що у судовому розгляді за касаційною скаргою виділяються два етапи:

1) попередній розгляд справи;

2) розгляд справи судом касаційної інстанції.

Попередній розгляд справи є окремою процедурою касаційного провадження, що проводиться у формі попереднього судового засі­дання у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без по­відомлення учасників справи. Його треба провести протягом 5 днів пі­сля складення доповіді суддею-доповідачем. У попередньому судо­вому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про прове­дення підготовчої дії та обставини, потрібні для ухвалення судового рі­шення судом касаційної інстанції, тобто, як уявляється, суддя-доповідач має оголосити колегії суддів складену ним доповідь.

Керуючись ст. 401 ЦПК України, на цьому етапі суд касаційної ін­станції має право:

1) відхилити касаційну скаргу і залишити рішення без змін, якщо ві­дсутні підстави для скасування судового рішення;

2) скасувати судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за со­бою обов'язкове скасування судового рішення;

3) призначити справу до судового розгляду за відсутності вищеза­значених підстав, і якщо хоч один суддя із складу суду дійшов висновку про необхідність призначення справи до судового розгляду, про приз­начення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка під­писується всім складом суду.

Зауважимо, що касаційна скарга на судові рішення, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК, має бути розглянута протягом 60 днів, а на ухвали, передбачені пп. 2 і 3 ч. 1 ст. 389 ЦПК, - протягом 30 днів з дня постано- влення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.

Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції регулюється ст. 402 ЦПК. У суді касаційної інстанції скарга розглядається за прави­лами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного по­зовного провадження без повідомлення учасників справи, але у разі по­треби учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Розгляд справи в суді касаційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через 15 днів з дня відкриття касацій­ного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учас­ників справи.

Згідно з установленою процедурою головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа, за чиєю скаргою і на судове рішення якого суду розглядається. Суддя-доповідач доповідає в необхідному об­сязі зміст оскаржуваного судового рішення та доводи касаційної скарги і відзиву на касаційну скаргу. Після цього сторони та інші учасники справи, якщо їх викликали в судове засідання, дають свої пояснення. Першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рі­шення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Суд може обмежити тривалість пояснень, установивши для всіх учасників справи рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання. У своїх поясненнях сторони та інші учасники справи можуть наводити лише ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи. Вислухавши пояснення учасників справи, суд виходить до на- радчої кімнати для ухвалення постанови за наслідками розгляду каса­ційної скарги.

При цьому згідно зі ст. 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали су­дів першої чи апеляційної інстанцій, перелічені в пунктах 2 та 3 ч. 1 ст. 389 ЦПК, розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної ін­станції.

Цивільним процесуальним законодавством врегульовується і по­рядок розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інста­нції після закінчення касаційного розгляду справи (ст. 405 ЦПК).

Слід наголосити, що суд касаційної інстанції, переглядаючи у каса­ційному порядку судові рішення, має неухильно дотримуватися припи­сів ст. 400 ЦПК України, яка встановлює межі розгляду справи судом касаційної інстанції, про що вже говорилося раніше.

Як було зауважено, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги ухвалює постанову. Водночас процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, пи­тання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупи­нення провадження у справі тощо вирішуються судом касаційної інста­нції у вигляді постановлення ухвал в порядку, визначеному ЦПК України для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Постанова або ухвала суду касаційної інстанції оформлюється суддею- доповідачем або іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згоден з поста­новою чи ухвалою, і підписується всім складом суду, який розглядав справу, якщо інше не передбачено ЦПК. Під час оформлення постанови суду касаційної інстанції обов'язковим є дотримання вимог ст. 416 ЦПК.

Указівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Разом із тим постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про до­стовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги од­них доказів над іншими та про те, яка норма матеріального права має бути застосована і яке рішення має бути ухвалено за результатами но­вого розгляду справи.

Постанова суду касаційної інстанції проголошується за правилами, встановленими ст. 268 ЦПК, тобто загальними правилами, передбаче­ними для проголошення судових рішень.

У відповідності до ст. 419 ЦПК постанова суду касаційної інстанції набирає законної чинності з моменту її ухвалення. З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції скасовані або визнані нечинними рішення, постанови та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають. Пос­танова суду касаційної інстанції є остаточною й оскарженню не підлягає.

Після закінчення касаційного розгляду справа у п'ятнадцятиденний строк повертається до суду першої інстанції, який її розглядав, якщо інше не зазначено у судовому рішенні суду касаційної інстанції.