Стаття 336. Повноваження суду касаційної інстанції

1. За наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд касаційної інстанції має право:

1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін;

2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції;

3) постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного суду і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом;

4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;

5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

2. За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:

1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін;

2) скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої або апеляційної інстанції;

3) змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті;

4) скасувати ухвалу і залишити в силі ухвалу, що була помилково скасована апеляційним судом.

1. Коментована стаття визначає повноваження суду касаційної інстанції.

Відхилення касаційної скарги має місце тоді, коли суд касаційної інстанції визнає, що судові рішення відповідають прин­ципу законності, постановлені з додержанням вимог матеріального і проце­суального права, або з мотивів рішення вбачається, що мало місце порушення закону, але саме рішення є правильним за іншими підста­вами, що були чинними на час його постановлення, або допущені при постановленні рішення порушення закону носять формальний характер і не вплинули на правильність оскарженого судового рішення.

2. Повне або часткове скасування оскаржуваного рішення і направлення спра­ви на новий розгляд в суд першої або апеляційної інстанції має місце, якщо його незаконність виявилася в порушенні або неправильно­му застосуванні норм цивільного процесуального права.

Зазначені підстави співпадають з підставами для скасування рішення су­ду і передачі справи на новий розгляд, визначеними ст. 311 ЦПК для суду апеляційної інстанції, і які розглянуті у коментарі до відповідної статті.

3. Скасування оскарженого рішення і залишення в силі судового рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної інстанції має місце, коли касаційним судом буде встанов­лено, що апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, поста­новлене у відповідності з вимогами норм матеріального і процесуального права, правильно застосував належну норму матеріального права, яка регу­лює спірні правовідносини сторін, і розглянув справу відповідно до поряд­ку, встановленого нормами Цивільного процесуального права. В таких ви­падках суд касаційної інстанції скасовує помилково постановлене рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції.

4. Касаційна інстанція скасовує судове рішення і закриває провадження в справі з підстав, передбачених статтею 205 ЦПК або скасовує судове рішен­ня і залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених ст. 207 ЦПК, які були розглянуті вище. Відповідно до п. 6 ст. 205 ЦПК суд закриває провадження в справі, якщо після смерті громадянина, який був однією з сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Але якщо судом першої або апеляційної інстанції по­становлено законне, обґрунтоване і справедливе рішення, сама по собі смерть фізичної особи-сторони в спірних правовідносинах, після постанов­лення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підста­вою для скасування такого рішення і закриття провадження в справі.

5. Суд касаційної інстанції має право змінити рішення по суті справи, не передаючи її на новий розгляд за умов, визначених ст. 341 ЦПК, зокрема якщо об­ставини справи встановлено повно і правильно, але порушено або неправиль­но застосовано матеріальний закон.

Повне і правильне встановлення судом обставин справи має місце тоді, коли повністю з'ясовані судом обставини, що мають значення для справи; доведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважає встанов­леними; висновки суду, викладені у рішенні, відповідають обставинам справи.

Порушення або неправильне застосування закону має місце тоді, коли суд не­правильно застосував закон, який підлягав застосуванню до даних спірних правовідносин; не застосував закон, який підлягав застосуванню або непра­вильно витлумачив закон, неправильно застосував аналогію закону чи ана­логію права.

Повноваження суду касаційної інстанції реалізуються у рішеннях і ухва­лах, постановлених ним відповідно до ст. 19 ЦПК.

6. Частиною 2 коментованої статті встановлено повноваження суду касаційної інстанції щодо ухвал. Суд може: 1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін (якщо доводи скарги є необгрунтованими, а судом прийнято ухвалу з додержанням вимог закону); 2) скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої або апеляційної інстанції (якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення); 3) змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті (якщо воно було вирішено всупереч нормам процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування); 4) скасувати ухвалу і залишити в силі ухвалу, що була помилково скасована апеляційним судом.