Стаття 209. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал, їх форма

1. Суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

2. Рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду - суддями, які розглядали справу.

3. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну і резолютивну частини суд повинен проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Проголошені вступна і резолютивна частини рішення мають бути підписані всім складом суду і приєднані до справи.

4. Ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

5. Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до журналу судового засідання.

6. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення.

7. Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.

1. Коментована стаття регулює форму та порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал. Звертаємо увагу, що рішення суду ухвалюються, а ухвали – постановляються.

Рішення суду ухвалюються іменем України. В цьому проявляється публічний характер рішення, як владного акту. Вирішуючи спір, суд діє від імені держави Україна.

Рішення ухвалюється негайно після закінчення судового розгляду. Після закінчення судових дебатів суд видаляється до нарадчої кімнати, складає текст рішення і проголошує його публічно. Тому слово “негайно” не обмежує суд часом, протягом якого він повинен ухвалити рішення. Вказівка на негайність ухвалення рішення означає, що суд не повинен вчиняти інших дій та не може розпочинати інших справ до ухвалення рішення.

2. Складення повного тексту рішення, тобто рішення, яке містить усі відомості, передбачені ст. 215 ЦПК, може бути відкладено на строк не більше ніж 5 днів з дня закінчення розгляду справи у виняткових випадках залежно від складності справи. Винятковість випадків та складність справи – це поняття оціночні. Фактично суд може відкласти складення повного тексту у будь-якій справі. Згоди сторін на проголошення лише резолютивної частини рішення не потрібно.

На практиці судді часто користуються ч. 3 коментованої статті, не бажають витрачати час на складення повного (мотивованого) рішення.

У будь-якому випадку, вступну і резолютивну частини суд повинен проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Проголошені вступна і резолютивна частини рішення мають бути підписані всім складом суду і приєднані до справи. Таке рішення, яке містить лише вступну і резолютивну частину, на практиці називають коротким.

3. Рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується виключно в нарадчій кімнаті. Оформлення та підписання рішення в іншому приміщенні, а так само порушення таємниці нарадчої кімнати вважається істотним порушенням процесуального права, і може бути підставою для скасування рішення. Рішення суду оформлюється суддею, а у разі колегіального розгляду - одним із суддів. Текст рішення виготовляється в одному примірнику і підписується усіма суддями, які розглядали справу.

4. Порядок постановлення ухвал залежить від того, до якого виду вони належать. Ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним документом, постановляються виключно в нарадчій кімнаті за правилами, передбаченими ч.2 коментованої статті. Інші ухвали (протокольні) суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

5. Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвала складається повністю і не може бути короткою (як рішення). Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до журналу судового засідання.

6. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення. Оголошення ухвали відбувається шляхом зачитування її повного тексту учасникам процесу, присутнім в засіданні, одразу після виходу суду з нарадчої кімнати.

7. Під час оформлення судового рішення можуть бути допущені граматичні помилки, описки та неточності. Хгідно загальним праивл діловоства, виправлення помилок відбувається шляхом закреслення помилкового елементу (літери, слова, цифри) і написання правильного, якщо він потрібний. Закреслений текст повинен читатися. Усі виправлення повинні бути застережені перед підписом судді. Для цього на тексті судового рішення робиться запис, наприклад, такого змісту: “Закреслене “Львов” не читати. Виправленому на “Львів” вірити”. Цей напис засвідчується підписом судді (суддів).