<<
>>

Первісний та зустрічний позови

Первісний позов відрізняється від всіх наступних позовів лише часом подання до суду, оскільки він подається першим і визначає статус суб’єктів у справі. Так, позивач за первісним позовом зберігає свій статус незалежно від пред’явлення позову третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору та зустрічного позову. Зміна стутусу відбувається лише в тому разі, якщо первісний позов залишається без розгляду чи провадження по ньому закривається, тоді становище осіб, які беруть участь у справі, змінюється залежно від того, чий позов продовжує розглядатися.

Зустрічний позов - звернення відповідача з самостійною вимогою до позивача через суд з вимогою про припинення правопорушення, оспорювання чи невизнання його права у процесі, а також відшкодування шкоди, коли провадження у справі було відкрито за заявою позивача.

Згідно зі ст, 123 ЦПК зустрічний позов може бути пред’явлений на стадії до попереднього судового засідання, тобто після відкриття провадження у справі (протягом одного місяця - ст. 129 ЦПК), і під час попереднього судового засідання.

Виходячи з принципу рівності прав та обов’язків сторін, які закріплені у ч, 1 ст. 31 ЦПК, позивач має право на пред’явлення позову. В свою чергу, його право повинно бути врівноважене правом відповідача, яке може виявлятися у двох процесуальних формах: заперечення відповідача проти позову чи пред’явлення ним зустрічного позову. Хоча ст. 123 ЦПК іменується «Зустрічний позов*, але у ній йдеться про процедуру пред'явлення зустрічного позову. Вдалою була назва ст. 140 ЦПК 1963 р., а саме: «Пред’явлення зустрічного позову».

Зустрічний позов є одним із основних процесуальних засобів відповідача як у захисті від первісного позову, так і в одночасному задоволенні особистих вимог відповідача до позивача.

Тому питання пред’явлення зустрічного позову відповідачем та його прийняття судом безпосередньо пов’язане з гарантованим відповідачеві правом на судовий захист від претензій позивача та задоволенням особистих вимог відповідача, які сформульовані останнім у його зустрічній позовній заяві.

Відповідач може захищати свої права та інтереси шляхом пред’явлення заперечень, які можуть бути як матеріального, так і процесуального характеру. Але на практиці мають місце випадки:

1) одночасного пред’явлення заперечень проти позову та зустрічного позову;

2) пред’явлення заперечень проти позову;

3) пред’явлення зустрічного позову.

Розглянемо заперечення проти позову.

Матеріально-правові заперечення спрямовані проти суті

позову.

Процесуально-правові заперечення - це доводи відповідача, якими він намагається довести неправомірність виникнення даного судового процесу, наприклад, неналежність справи до компетенції суду, непідсудність даної справи суду тощо.

Щодо зустрічного позову, то він пред’являється шляхом подання зустрічної позовної заяви, яка подається з додержанням загальних правил пред’явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 119 і 120 ЦПК.

У ст. 123 ЦПК йдеться не лише про форму і зміст зустрічної позовної заяви, а про процедуру її пред’явлення, тобто підсудність. Щодо підсудності, то при пред’явленні до суду зустрічної позовної заяви застосовуються положення ч. 2 ст. 113 ЦПК, якою регламентується підсудність кількох вимог, пов’язаних між собою. Так, зустрічний позов незалежно від його підсудності пред’являється в суді за місцем розгляду первісного позову. Це зумовлене тим, що фактично зустрічний позов - це позов первісного відповідача до первісного позивача, та такі позови взаємно пов’язані, оскільки, виходячи із принципу рівності сторін, зустрічний позов є способом захисту інтересів відповідача.

Тому спільний розгляд таких позовів є доцільним, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватись, або коли задоволення первісного позову може виключити повністю або частково задоволення зустрічного позову.

У ч. 2 ст. 123 ЦПК йдеться про те, що до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених ч. 1 даної статті щодо форми та змісту, застосовуються положення статті 121 ЦПК, тобто якщо заява не відповідає вимогам щодо змісту та форми та не сплачено державне мито (судовий збір) чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суд постановляє ухвалу та надає відповідачеві строк для усунення недоліків заяви. Якщо у встановлений строк недоліки зустрічної позовної заяви не будутъ усунуті, суддя повертає цю заяву відповідачу, про що виносить ухвалу. Така ухвала може бути оскаржена (п. З ч. 1 ст. 293 ЦПК).

Вважається доцільним звернути увагу на наслідки повернення зустрічної позовної заяви у порядку ст. 121 ЦПК, як такої, що не відповідає вимогам закону. Частиною 5 ст. 121 ЦПК передбачено, що повернення позовної заяви (зустрічної позовної заяви. - С.Ф.) не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. Але при цьому слід враховувати положення ст. 123 ЦПК, де йдеться про порядок пред’явлення зустрічного позову. Так, відповідач згідно з ч. 1 ст. 123 ЦПК має право до або під час попереднього судового засідання пред’явити зустрічний позов. У цьому контексті розглянемо ситуацію, коли зустрічний позов було пред’явлено до попереднього судового засідання та він був повернений відповідачу у порядку ст. 121 ЦПК. У такому разі відповідач за ч. 5 ст. 121 може повторно його пред’явити на стадії попереднього судового розгляду. Якщо зустрічний позов було пред’явлено на стадії попереднього судового розгляду та зустрічна позовна заява не відповідала вимогам статей 119, 120 ЦПК, суд надав строк для усунення недоліків. Але попереднє судове засідання вже закінчилось. Почалася підстадія підготовки, передбачена ч. б ст. 130 ЦПК, особа не усунула недоліки, суд їй повернув її зустрічну заяву. Виникає запитання: чи може особа після усунення недоліків, скористатись своїм правом та у порядку ч. 5 ст. 123 ЦПК пред’явити зустрічний позов на стадії судового розгляду, оскільки у ч, 1 ст. 123 ЦПК зазначено, що зустрічний позов відповідач має право пред’явити до або під час попереднього судового засідання? Прийняття зустрічного позову на стадії судового розгляду можливе, якщо особа доведе суду поважність пропуску строку на усунення недоліків зустрічної позовної заяви. Але виходом із цієї ситуації є пред’явлення до того самого суду самостійного позову з урахуванням правил підсудності (якщо це можливо, тобто позови є однорідними, сторони проживають за однією адресою чи має місце виключна підсудність) та заявити суду клопотання про об’єднання позовів в одне провадження на підставі ст. 126 ЦПК.

4,4.

<< | >>
Источник: Авторський колектив. Цивільний процес України : академічний курс ; [підручник для студ, юрид. спец. вищ. навч. закл.]; КНТ. 848 с. 2009

Еще по теме Первісний та зустрічний позови:

  1. 5.5. Об’єднання позовних вимог. Відмова від позову. Зустрічний позов
  2. Принципи, що визначають процесуальну діяльність суду та осіб, які беруть участь у справі
  3. Види позовів та їх класифікація
  4. Сторони як суб’єкти позовного провадження
  5. Роз'єднання позовів
  6. Первісний та зустрічний позови
  7. Провадження у справі до судового розгляду (підготовка справа до судового розгляду)
  8. Процесуальний порядок заочного розгляду справи
  9. Стаття 123. Зустрічний позов
  10. § 3. ЗАХИСТ ІНТЕРЕСІВ ВІДПОВІДАЧА від пред'явленого позову
  11. § 2. Зміст і порядок проведення попереднього судового засідання
  12. § 2 . Умови заочного розгляду справи
  13. § 4 . Порушення провадження п о справах та їх розгляд господарськими судами
  14. ЗМІСТ
  15. Суд першої інстанції ухвалив рішення, яким задовольнив як первісний, так і зустрічний позови про стягнення грошової суми, проте клопотання відповідача провести зарахування вимог залишилось нерозглянутим. Яким чином можливо усунути зазначений недолік?
  16. ДОДАТК
  17. 45. Захист інтересів відповідача. Заперечення проти позову, їх вили.
  18. 46. Зустрічний позов. Порядок і умови пред’явлення зустрічного позову.
  19. Порядокрозгляду цивільно-правових спорів у третейському суді
  20. Економіко-правова характеристика капітального будівництва
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -