§ з. Підготовка справи до розгляду в суді апеляційної інстанції

Як і в суді першої інстанції, стадія підготовки справи до розгляду в суді апеляційної інстанції має дуже важливе значення для якісного вирішення цивільної справи з метою охорони наданих прав і законних інтересів громадянам, підприємствам, установам, організаціям, а також державі.

При розгляді цивільної справи в суді апеляційної інстанції важли­ве значення для правильного, повного та всебічного розгляду справи має підготовка розгляду справи судом, яка є обов'язковою при апеля­ційному розгляді будь-якої цивільної справи . У структурі апеляційно­го провадження проведення підготовки розгляду справи також має значення для ефективного розгляду апеляційної скарги по суті заявле­них вимог.

Важливість правильного проведення підготовки справи до розгля­ду в апеляційному суді має і велике практичне значення. Як свідчить практика Верховного Суду України, порушення апеляційним судом норм процесуального права, встановлених ЦПК щодо підготовки ци­вільної справи до розгляду в апеляційному порядку, є підставою для скасування ухвали апеляційного суду .

Прийняття апеляційної скарги до розгляду передбачає реєстрацію цивільної справи в апеляційному суді у порядку, встановленому час­тинами другою і третьою статті 11 ЦПК, та не пізніше наступного дня передачу її судді-доповідачу. Протягом трьох днів після надходження справи суддя-доповідач вирішує питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом шляхом винесення ухвали.

У ЦПК вперше введено норму, яка регулює порядок розподілу справ серед суддів апеляційного суду. Метою цієї норми є забезпечен­ня принципу незалежності суддів та унеможливлення незаконного впливу на суддів при відкритті апеляційного провадження. Тому по­рядок розподілу справ серед суддів набуває виключно важливого зна­чення, що позитивно позначається на зміцненні незалежності судців.

1Див.: Бондаренко-Зелінська, Н. Л. Підготовка цивільних справ до судового роз­гляду як стадія цивільного процесу [Текст]: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03

/ Н. Л. Бондаренко-Зелінська. - К.: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2007. - С. 4.

2

Ухвала колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 5 грудня 2007 р. [Текст] // Цивільне судочинство: судова практика у ци­вільних справах. -2008. -№ 1 (17). - С. 98-99.

848

Установлений порядок розподілу справ серед суддів відповідає реко­мендації № (92) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», ухваленій Комітетом міністрів Ради Європи на 518-му засіданні 13 жовтня 1994 р.

Прийняття правильного процесуального рішення судом апеляційної інстанції на етапі прийняття апеляційної скарги до провадження без­посередньо впливає на подальшу підготовку справи до розгляду в суді апеляційної інстанції та на ефективність апеляційного провадження в цілому. Так, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 295 ЦПК, а також у разі несплати суми судо­вого збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, застосовуються положення ст. 121 вказаного Кодексу. Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу.

Законодавством передбачено, що після вивчення апеляційної скар­ги у судді є можливість винести декілька варіантів ухвал. Так, у разі прийняття апеляційної скарги до розгляду суддя-доповідач постановляє ухвалу. При вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги суддя-доповідач не вправі давати оцінку обгрунтованості чи необґрун­тованості скарги. Із цього випливає те, що не можна відмовити у при­йнятті апеляційної скарги, наприклад, від особи, яка не брала участі у справі, з тих підстав, що рішення суду не порушує прав цієї особи .

Суд може винести ухвалу про залишення скарги без руху в разі невідповідності її формі та змісту, а також у випадку несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забез­печення розгляду справи.

Підготовка справи до розгляду в апеляційному суді ускладнюється надходженням неналежно оформленої справи, з нерозглянутими заува­женнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями

Рекомендація № (92) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів» [Текст] : ухвал. Ком. міністрів Ради Європи на 518 засіданні 13 жовт. 1994 р. // Вісн. Верхов. Суду

України. - 1997. - № 4. - С. 10-11.

2

Див.: Луспеник, Д. Особливості підготовки цивільних справ до розгляду в суді апеляційної інстанції: спірні питання [Текст] / Д. Луспеник // Право України. - 2007. - № 6 . - С . 70-71.

щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення. У таких випадках суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

Постановления ухвали про прийняття апеляційної скарги до роз­гляду означає початок провадження у справі судом апеляційної інстанції. Не пізніше наступного дня після винесення зазначеної ухвали апеляцій­ний суд, що переглядатиме цивільну справу, має надіслати особам, які беруть участь у справі, копії заяви про апеляційне оскарження, апеля­ційної скарги та доданих документів. Крім того, суд встановлює строк, протягом якого особи, яких стосується судове рішення, вправі подати заперечення на апеляційну скаргу. Виконуючи вказану дію, суду необ­хідно враховувати реальний строк для реалізації зазначеними особами права подання заперечень на заяву про апеляційне оскарження й апеля­ційну скаргу. Якщо особа з поважних причин несвоєчасно подала за­перечення чи пояснення, то вправі просити суд продовжити встановле­ні ним строки з наданням доказів, які б свідчили про поважність причин пропущення.

Відповідно до ст. 301 ЦПК протягом десяти днів з дня отримання справи суддя-доповідач вчиняє такі підготовчі дії:

1) з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;

2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює;

3) з'ясовує обставини, на які посилаються сторони й інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;

4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сторонами й іншими особами; 5) вирішує питання про поважність причин непо­дання доказів до суду першої інстанції; 6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових до­ручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліс­та, перекладача; 7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову; 8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.

З урахуванням чисельності підготовчих дій, визначених у ст. 301 ЦПК, уявляється можливим їх класифікувати, враховуючи правову ре­гламентацію останніх у ст. 301 ЦПК, на такі групи: 1) дії, спрямовані на 850

визначення суб'єктного складу справи; 2) дії, спрямовані на визначення характеру спірних правовідносин; 3) дії щодо дослідження законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції; 4) інші дії, пов'язані із забезпеченням належного апеляційного розгляду справи.

Стаття 301 ЦПК, як і відповідна норма, що регламентує підготовчі дії суду першої інстанції до розгляду справи по суті, не містить вичерп­них дій суду апеляційної інстанції з підготовки справи до розгляду. За­лежно від характеру та складності справи суд апеляційної інстанції може вчиняти і ті дії, які прямо не передбачені в переліку підготовчих дій, зазначених у ст.

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка в разі необхідності вирішує питання про про­ведення додаткових підготовчих дій та призначення справи до розгля­ду. Якщо підготовчі дії здійснює суддя-доповідач одноособово, то призначення справи до розгляду вже відбувається колегіально, судовою колегією. Це обумовлено необхідністю проведення додаткових підго­товчих дій за рішенням судової колегії в тому разі, якщо остання вва­жатиме проведені підготовчі дії недостатніми після доповіді судді- доповідача щодо їх проведення. Після вирішення питання про належ­ність проведених підготовчих дій судова колегія призначає справу до розгляду.