6.1. Прийняття позовної заяви. Порушення провадження у справі. Права представників суб’єктів господарювання

Суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п’яти днів з дня її надходження, виносить і надсилає сторонам ухвалу про порушення провадження у справі, у якій зазначається про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду на засіданні (додаток D, H, J).

Ухвала надсилається також іншим підприємствам та органам у випадках, коли від них витребуються документи, відомості та висновки або їх посадові особи викликаються до господарського суду.

Слід мати на увазі, що справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства. Довіреність видається за підписом керівника та посвідчується печаткою підприємства (додаток К).

Відповідно до Загального положення про юридичну службу остання представляє в установленому законодавством порядку інтереси підприємства в судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів. Із цього випливає, що працівникам юридичних служб, як і іншим представникам підприємства, видається довіреність для ведення справ у господарських судах.

Працівники юридичної служби підприємства, представляючи інтереси останнього в господарському суді, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, подавати свої доводи й міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм ГПК України.

Працівники юридичної служби зобов’язані в період судового засідання добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів для всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Юридична служба підприємства або його законний представник повинні знати, що спір має бути вирішений господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви (ст. 69 ГПК України).

У виняткових випадках голова господарського суду або заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць. За клопотанням обох сторін або клопотанням однієї сторони, погодженим із іншого стороною, спір може бути вирішений в більш тривалий строк. Про продовження строку вирішення спору виноситься ухвала (додаток L).

Вирішення спорів у господарських судах відкрите, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної чи банківської таємниці або коли сторони або одна зі сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи й подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті. Про розгляд справи на закритому засіданні або про його відхилення з цього приводу виноситься ухвала. Судовий процес фіксується технічними засобами та відображається в протоколі судового засідання.

Відповідно до ст. 74 ГПК України порядок проведення засідання визначається суддею, а в разі розгляду справи трьома суддями – суддею, який головує на засіданні. Суддя оголошує склад господарського суду, роз’яснює учасникам судового процесу їх права та обов’язки і сприяє здійсненню належних їм прав. На засіданні заслуховуються представники позивача, відповідача та інші особи, які беруть участь у засіданні.

Якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подані, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 65 ГПК України суддя господарського суду з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору вчиняє в необхідних випадках такі дії з підготовки справи до розгляду:

- вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача;

- викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому самому населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали можуть бути подані додатково;

- зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, або знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження;

- вирішує питання про призначення судової експертизи;

- здійснює огляд і дослідження письмових та речових доказів у місці їх знаходження;

- вирішує питання про визнання явки представників сторін на засідання господарського суду обов'язковою;

- вирішує питання про виклик посадових та інших осіб для надання пояснень по суті справи;

- вирішує питання про розгляд справи безпосередньо на підприємстві, в організації;

- вирішує питання про вживання заходів до забезпечення позову;

- вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Відповідно до роз’яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 31.05.1997 р.

Згідно із п. 5 ст. 83 ГПК України суддя господарського суду, у разі нез’явлення на засідання суду представника позивача, якщо його присутність була визнана обов’язковою, вправі притягти позивача до відповідальності, або залишити позов без розгляду, або вжити обох цих заходів одночасно.

Відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України суддя має право в разі нез’явлення представника відповідача за викликом господарського суду відкласти розгляд справи.

Згідно з роз’ясненням Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. № 04-5/609 суддя господарського суду має право вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 ГПК України або ст. 90 ГПК України, в яких відповідно зазначено про стягнення в дохід Державного бюджету України з винної сторони штрафу або винесення окремої ухвали.

Засідання господарського суду можна поділити на три частини – підготовчу, розгляд справи по суті та прийняття рішення в справі.

На думку В. С. Васильєва, підготовча частина судового розгляду є системою процесуальних дій, спрямованих на встановлення можливості розгляду справи по суті.

В. С. Васильєв зазначає, що в підготовчій частині слід вирішити два завдання:

1) установити наявність або відсутність умов, які є необхідними для забезпечення правильного вирішення справи в судовому засіданні. Саме на це спрямовані вимоги закону, що передбачають здійснення процесуальних дій щодо перевірки явки учасників процесу і вирішення питання з розгляду справи за відсутності когось із них; щодо виявлення згоди на розгляд справи суддею одноособово; щодо вирішення питань про відвід; щодо відкладення розгляду справи;

2) створення необхідних умов для всебічного, повного та об’єктивного дослідження доказів у справі, для здійснення судочинства на основі змагальності й рівності сторін.

У цій частині здійснюються такі процесуальні дії:

- голова відкриває судове засідання й оголошує, яка справа підлягає розгляду;

- встановлюються особи, які з’явилися на засідання;

- голова оголошує склад суду, інших учасників розгляду (прокурора, експерта, секретаря), роз’яснює особам, що беруть участь у справі, їх права та обов’язки;

- суд розглядає заяви осіб, які беруть участь у справі;

- розглядає питання про відкладення розгляду справи (за наявності підстав).

Основною частиною судового засідання є розгляд справи по суті, де вирішуються такі завдання:

- визначення обсягу та межі дослідження обставин справи в судовому засіданні;

- встановлення наявності чи відсутності підстав для припинення провадження у справі в стадії судового розгляду. Наприклад, голова здійснює процесуальні дії щодо виявлення наявності бажання позивача відмовитися від своїх позовних вимог або бажання сторін укласти мирову угоду;

- дослідження доказів у справі, які входять у структуру господарського процесуального доказування. До структури також входять дії щодо встановлення предмета доказування, збору, надання та оцінки доказів.

Для цієї частини властиве здійснення таких процесуальних дій:

- доповідь голови, з’ясування питань щодо підтримки позивачем своїх позовних вимог, визнання відповідачем вимог позивача, укладення мирової угоди;

- встановлення порядку дослідження доказів;

- заслуховування пояснень осіб, що беруть участь у справі;

- дослідження письмових доказів;

- дослідження речових доказів;

- дослідження висновку експерта.

Провівши дослідження матеріалів справи і оцінивши всі наявні докази, господарський суд може дійти відповідного висновку по суті спору і прийняти рішення.

На судовому засіданні складається протокол. У протоколі судового засідання зазначаються:

- рік, місяць, число і місце судового засідання;

- найменування суду, що розглядає справу, та склад суду;

- номер справи й найменування сторін;

- відомості про явку в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу або про причини їх неявки;

- відомості про роз’яснення господарським судом сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав і обов’язків, зокрема, права заявляти відводи, та попередження перекладача про відповідальність за свідомо неправильний переклад, судового експерта – за давання свідомо неправильного висновку або відмову від давання висновку;

- усні заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

- усні роз’яснення судовими експертами своїх висновків і відповіді на поставлені їм додаткові запитання.