<<
>>

Додаток U

(обов’язковий)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Про залишення апеляційної скарги без змін

18.02.2008 Справа № 19/309

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого - судді Якімець Г.

Г.

суддів Дубник О. П.

Продовження додатка U

Оришин Г. В.

секретаря Горбач Ю.Б.,

за участі представників:

від позивача: – Бушта В. О.;

від відповідача (скаржник) – Новіцька О. С.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Захід» № 01-07 від 16.11.2007 р. на рішення господарського суду Рівненської області від 02.11.2007 р., суддя Тимошенко О. М. у справі № 19/309 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІО ЛАТ» (с. Шаповалівка Конотопського району Сумської області) до відповідача Товариства з

обмеженою відповідальністю «Агро-Захід» (м. Рівне) про стягнення

58 197,52 грн,

ПОСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 02.11.2007 у справі № 19/309 позов ТзОВ «БІО ЛАТ» задоволено частково (уточнені позовні вимоги задоволені повністю), стягнено з ТзОВ «Агро-Захід» на користь ТзОВ «БІО ЛАТ» 54 100 грн – основного боргу, 2731,68 грн – пені, 1365,84 грн – відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Суд першої інстанції свій висновок мотивує тим, що відповідач зобов’язання згідно з договором № 014-СТ від 16.04.2007 перед позивачем не виконав, товар упродовж 5 робочих днів з дати надходження оплати не передав та, керуючись ст. 526 ЦК України, визнає підставними вимоги позивача про стягнення з відповідача сплаченої за товар суми в розмірі 54 100 грн. Поряд із цим господарський суд, керуючись ст. 611, ч. 2 ст. 536, ч. 1 ст. 1048 ЦК України визнає такими, що підлягають стягненню пеню та відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ "Агро-Захід" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 02.11.2007 р. у справі № 19/309, зазначаючи про те, що судом не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Зокрема, скаржник відмічає, що не мав можливості виконати свої зобов'язання та передати товар покупцеві, оскільки позивач в односторонньому

Продовження додатка U

порядку відмовився від його виконання. Крім того, скаржник вважає неправомірними нарахування пені та відсотків за користування чужими коштами.

Представник скаржника (відповідача) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги та додаткових обґрунтувань апеляційної скарги (вих. № 15-2/1-юр від 15.02.2008 р.) підтримав у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема зазначала про те, що позивачем 19.04.2007 року перераховано на рахунок відповідача 100% ціни договору –

54 грн платіжним дорученням № 233, чим виконав свої обов’язки щодо оплати товару, відповідач, порушуючи умови договору № 14-СТ від 16.04.2007 р., товар упродовж 5 робочих днів із дати надходження оплати не передав. Крім того, представник позивача зазначив, що 07.08.2007 р. на адресу відповідача заявлялася претензія щодо невиконання останнім умов договору, проте вона залишена без відповіді.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази в справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

16 квітня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІО ЛАТ» (у тексті договору – Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Захід» (у тексті договору – Продавець) укладений договір № 14-СТ купівлі-продажу сільськогосподарської техніки.

Відповідно до умов зазначеного договору (п. 1.1 договору) відповідач (продавець) зобов’язувався передати у власність позивача (покупець) сільськогосподарську техніку (товар), найменування, кількість та вартість якої визначається в специфікації № 1, що є невід’ємною частиною цього договору, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити його вартість на умовах цього договору.

Згідно зі специфікацією № 1 до договору від 16.04.2007 р. № 14-СТ відповідач зобов’язувався передати позивачу обприскувач ОПШ-2000 зі штангою шириною захвату 21,6 м у комплекті з цінним маркером, міксером, системою промивання бака, штангою з активною підвіскою, важільним гідравлічним складанням в кількості 1 шт за ціною 541 00,00 грн.

Продовження додатка U

19 квітня 2007 р. позивачем перераховано на рахунок відповідача 54 100,00 грн, що підтверджується дорученням № 233 і не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 3.6 Договору відповідач зобов’язаний передати товар позивачу впродовж 5 робочих днів із дати надходження оплати товару. Проте станом позовної заяви (20.08.2007) товар позивачу переданий не був.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку .

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов не припускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у визначений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7 договору визначено, що за порушення строків передачі товару продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочки виконання зобов’язання.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме заяви про уточнення позовних вимог, позивачем проведений розрахунок пені в розмірі подвійної облікової картки НБУ.

Разом з цим ч. 3 ст. 693 ЦК України встановлено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня

Продовження додатка U

фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Частина 2 ст. 536 ЦК України вказує, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Слід зазначити, що визначення розміру процентів, передбачених ч. 3 ст. 693 та ст. 536 ЦК України, не врегульоване законодавством та не визначено укладеним між сторонами договором.

Частиною 1 статті 8 ЦК України передбачено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Правова природа сплати процентів за користування чужими грошовими коштами є подібною за змістом з правовою природою зі сплати процентів за договором позики, оскільки предметом даних правовідносин є грошові кошти, які знаходяться в іншої особи, та за користування якими слід сплачувати проценти.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позивачем нараховані проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ за період з 27.04.2007 по 17.08.2007 в сумі 1365,84 грн. Правильність нарахування процентів судом перевірена.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 2731,68 грн та процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 1365,84 грн є обґрунтованими.

Слід також зазначити, що ухвалою від 15.01.2008 р. Львівський апеляційний господарський суд зобов'язував відповідача надати суду докази відмови позивача від прийняття товару і докази поставки товару на територію (склад) позивача згідно з п. 3.1 договору № 14-СТ від 16.04.2007 р., які ТзОВ «Агро-Захід» суду не надані.

З огляду на наведене доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Продовження додатка U

Рішення місцевого суду прийняте згідно з вимогами чинного законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 02.11.2007 р. у справі № 19/309 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Захід» – без задоволення.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий – суддя Г. Г. Якімець

Судді О. П. Дубник

Я. В. Дух

<< | >>
Источник: Горевий В. І.. Господарський процес. Практикум : навчальний посібник / В. І. Горевий, А. М. Куліш, В. Д. Чернадчук. – 3-тє видання, виправлене і доповнене. – Суми : Сумський державний університет,2013. – 308 с.. 2013

Еще по теме Додаток U:

  1. Додаток І
  2. Додаток А ( обов’язковий) Структурні підрозділи, посадові особи, відповідальні за ведення претензійної роботи
  3. Додаток Б ( обов’язковий) ЖУРНАЛ реєстрації претензій, які пред’являються підприємствам
  4. Додаток В ( обов’язковий) ЖУРНАЛ реєстрації претензій, які пред’являються до підприємства
  5. Додаток Г ( обов’язковий) ЖУРНАЛ реєстрації позовних заяв, які подаються підприємством
  6. Додаток Е ( обов’язковий)
  7. Додаток Ж
  8. Додаток И
  9. Додаток К
  10. Додаток Л
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -