<<

ДОДАТОК

Додаток А

ПРОЕКТ НОВОЇ РЕДАКЦІЇ ЗАКОНУ “ПРО ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ”

Пояснювальна записка

Кордон є невід'ємною ознакою (атрибутом) суверенітету будь-якої держави. Тому одним з першочергових завдань при її утворенні є його юридичне закріплення.

При цьому, це повинно відбутися як на державному (національному), так і на міжнародному рівні. Проте, крім закріплення (визначення) свого кордону, перед державою, яка щойно утворилась, постає проблема встановлення їх правового статусу.

Постала ця проблема і з утворенням незалежної Української держави в 1991 році. Що стосується визначення кордону новоутвореної держави, то воно позначилося прийняттям 12 вересня 1991 року Закону “Про правонаступництво України”. Встановлення ж його правового статусу відбулося в основному з прийняттям 4 листопада 1991 року Закону “Про державний кордон України”.

Усвідомлюючи всю складність ситуації, що склалася у перші місяці становлення держави, не можна не віддати належне важливості і значущості прийнятого Закону, його ролі в утвердженні незалежності України. Він став базою для укладення договорів України з суміжними державами про спільний міждержавний кордон і його режим, а також для прийняття інших актів законодавства з прикордонних питань. Проте це не означає, що згадуваний Закон позбавлений недоліків і прогалин.

Проаналізувавши зміст чинного Закону, практику його застосування, а також досвід інших країн в цій сфері, доводиться визнати, що він потребує удосконалення до рівня, на якому на сьогоднішній день можна було б належно забезпечувати ефективне правове регулювання державного кордону, створював необхідні умови для забезпечення надійної його охорони. Окремо варто зазначити, що Закон України 1991 року містить до певної міри повторення союзного Закону “Про державний кордон СРСР” 1982 року. Зрозуміло, що останнє, враховуючи реальні зміни у суспільних відносинах, прийняття в 1996 році Конституції України, не завжди відіграє позитивну роль.

Прогалинами чинного Закону “Про державний кордон України” є відсутність в ньому положень, які б визначали: 1) принципи встановлення і зміни державного кордону України, взаємовідносин України з іншими державами з прикордонних питань;

2) коло суб'єктів охорони державного кордону, їх повноваження; 3) порядок ресурсного забезпечення охорони державного кордону. Не згадує Закон про те, що охорона державного кордону в підводному середовищі забезпечується Військово-морськими ситами України, хоча фактично вони таку діяльність здійснюють.

Серед основних недоліків чинного Закону: 1) невідповідність елементів режиму державного кордону змісту, що вкладається у це поняття; 2) колізії між положеннями, що стосуються прикордонного режиму; 3) невиправдане поміщення норм про режим у пунктах пропуску через державний кордон України в розділ “Прикордонний режим”.

Окремо слід сказати про проблему забезпечення охорони державного кордону України. Головним тут є питання оптимізацїї діяльності в цій сфері. На сьогодні основним суб'єктом, що здійснює повноваження в цій сфері, є Прикордонні війська України. Державний комітет у справах охорони державного кордону України є центральним органом державної виконавчої влади, на який покладено реалізацію державної прикордонної політики, управління Прикордонними військами.

На підставі аналізу зовнішньополітичної, у тому числі і воєнно-політичної, обстановки на кордонах України та в суміжних державах, соціально-економічної ситуації всередені країни, можна зробити висновок, що основні загрози національним інтересам і безпеці України на її кордонах і в прикордонному просторі переходять з воєнної сфери у невоєнну. Сучасні міжнародні відносини характеризуються відсутністю колишнього гострого ідеологічного протистояння. Сьогодні об'єктивно існують чинники пом'якшення воєнно-політичної обстановки в Європі, скорочується чисельність збройних сил держав, що входили до різних блоків, їхніх воєнних бюджетів, укладаються угоди про скорочення наступальної зброї.

Натомість окреслилися нові загрози національній безпеці на державному кордоні: нелегальна міграція, контрабандна діяльність, відкрите грабування природних ресурсів України у її виключній (морській) економічній зоні, незавершеність процесу договірно-правового оформлення державного кордону України.

В зв'язку зі складними внутрішніми процесами, що відбуваються в Україні, значно послабилися економічні можливості держави щодо забезпечення охорони своїх кордонів такою громіздкою структурою як Прикордонні війська.

Такі чинники і зумовлюють нагальну потребу у зміні військового аспекту охорони кордону на правоохоронний. Прикордонні війська України в їх теперішньому вигляді вже не відповідають ситуації, що склалася, і не здатні достатньо ефективно виконувати весь комплекс завдань з охорони державного кордону. Виходом з такого становища могло б стати створення багатопрофільного державного правоохоронного органу спеціального призначення, який би надійно захищав національні інтереси України у її прикордонному просторі - Державної прикордонної служби України.

Створення такого органу відповідало б Конституції України, відповідно до ч. З ст. 17 якої, забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначається законом.

Ідея створення подібного державного органу вже висунута. Вона знайшла своє закріплення у проектах Концепції державної прикордонної політики України, Програми поетапного реформування Прикордонних військ України. Проте вони вимагають ще значного доопрацювання. Саме така мета стояла перед автором при розробленні пропонованого проекту нової редакції Закону “Про державний кордон України”.

Державна прикордонна служба України повинна стати спеціальним центральним правоохоронним органом державної виконавчої влади України, який покликаний забезпечувати реалізацію державної політики у сфері охорони державного кордону України.

Державна прикордонна служба України має очолювати єдину централізовану систему, що включала б в себе: 1) органи прикордонного контролю; 2) прикордонну варту; 3) прикордонні війська; 4) оперативні органи; 5) процесуально-слідчі органи; 6) прикордонно-представницькі органи; 7) органи розробки нормативно-правової бази; 8) навчальні заклади та підрозділи; 9) науково-дослідні установи; 10) підприємства, установи та організації, що підпорядковані Державній прикордонній службі України.

Основними позитивними результатами створення Державної прикордонної служби повинні стати такі положення:

вона забезпечила б виконання законодавства з прикордонних питань; якіснішою і ефективнішою стала б боротьба з нелегальною міграцією і злочинністю на державному кордоні України;

з'явилася б можливість розробляти та впроваджувати в життя таку прикордонну політику, яка максимально відповідала б інтересам України як складової частини Європейського співтовариства;

підвищилася б культура і якість прикордонного контролю.

Вищевикладені міркування і зумовили необхідність розроблення проекту нової редакції Закону '‘Про державний кордон України”.

Проект

ЗАКОН

ПРО ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ РОЗДІЛ І

Загальні положення Стаття 1. Державний кордон України

Держвний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, повітряного простору. Державний кордон України недоторканний.

Стаття 2. Визначення державного кордону України

Державний кордон України визначається міжнародними договорами України і рішеннями Верховної Ради України.

Стаття 3. Принципи встановлення і зміни державного кордону України, взаємовідносин України з іншими державами з прикордонних питань

Принципами встановлення і зміни державного кордону України, взаємовідносин України з іншими державами з прикордонних питань є:

1) територіальна цілісність і недоторканність України;

2) непорушність державного кордону України;

3) правонаступництво державного кордону України;

4) забезпечення безпеки України та міжнародної безпеки;

5) взаємна повага до суверенітету держав;

6) мирне вирішення прикордонних питань;

7) взаємовигідне багатостороннє співробітництво з іноземними державами.

Стаття 4. Проходження державного кордону України

Проходження державного кордону України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, встановлюється:

1) на суші - по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах;

2) на морі - по зовнішній межі територіального моря України;

3) на судноплавних річках - по середині головного форватеру або тальвегу річки; на несудноплавних річках (ручаях) - по їх середині або по середині головного рукава річки; на озерах та інших водоймах - по прямій лінії, що з'єднує виходи державного кордону України до берегів озера або іншої водойми. Державний кордон України, що проходить по річці (ручаю), чи озеру чи іншій водоймі, не перемішується як при зміні обрису їх берегів або рівня води, так і при відхиленні русла річки (ручаю) в той чи інший бік;

4) на водосховищах гідровузлів та інших штучних водоймах - відповідно до лінії державного кордону України, яка проходила на місцевості до їх заповнення;

5) на залізничних і атодорожних мостах, греблях та інших спорудах, що проходять через прикордонні ділянки судноплавних і несудноплавних річок (ручаїв),- по середині цих споруд або по їх технологічній осі, незалежно від проходження державного кордону України на воді.

Стаття 5. Територіальне море України

До територіального моря України належать прибережні морські води шириною 12 морських миль, відлічуваних від лінії найбільшого відпливу як на материку, так і на островах, що належать Україні, або від прямих ліній, які з'єднують відповідні точки. Географічні коорденати цих точок затверджуються в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. В окремих випадках інша ширина територіального моря України може встановлюватись міжнародними договорами України, а при відсутності договорів - відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.

Стаття 6. Внутрішні води України

До внутрішніх вод України належать:

1) морські води, розташовані в бік берега від прямих вихідних ліній, прийнятих для відліку ширини територіального моря України;

2) води портів України, обмежені лінією, яка проходить через постійні портові споруди, які найбільше виступають у бік моря;

3) води заток, бухт, губ і лиманів, гаваней і рейдів, береги яких повністю належать Україні, до прямої дінії, проведеної від берега до берега в місці, де з боку моря вперше утворюється один або кілька проходів, якщо ширина кожного з них не перевищує 24 морських милі;

4) води заток, бухт, губ і лиманів, морів і проток, що історично належать Україні;

5) обмежена лінією державного кордону частина вод річок, озер та інших водойм, береги яких належать Україні.

Стаття 7. Позначення державного кордону України

Державний кордон України на місцевості позначається ясно видимими при- крдонними знаками, форми, розмір і порядок встановлення яких визначаються законодавством України і міжнародними договорами України.

Стаття 8. Охорона державного кордону України

Охорона державного кордону України є невід'ємною складовою частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки України і полягає в здійсненні політичних, правових, економічних, військових, оперативних, організаційних, технічних, екологічних, соціальних та інших заходів з метою:

недопущення протиправної зміни державного кордону;

забезпечення дотримання режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України;

захисту на державному кордоні інших національних інтересів України від внутрішніх і зовнішніх загроз.

Охорона державного кордону України забезпечується шляхом здійснення державної прикордонної політики.

Суб'єкти охорони державного кордону України визначаються даним Законом, їх повноваження - даним Законом, іншими законодавчими актами України.

Загальну координацію діяльності державних кордонів в сфері охорони державного кордону України здійснюють Президент України і Кабінет Міністрів України.

Стаття 9. Законодавство про державний кордон України

Законодавство про державний кордон України складається з цього Закону, інших актів законодавства України, а також міжнародних договорів України з прикордонних питань.

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені внутрішнім законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

РОЗДІЛ II

РЕЖИМ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ

Стаття 10. Зміст і встановлення режиму державного кордону України

Режим державного кордону включає:

1) порядок перетинання державного кордону особами і транспортними засобами;

2) порядок переміщення через державний кордон торарів та іншого майна;

3) порядок утримання державного кордону;

4) порядок провадження на державному кордоні господарської та іншої діяльності (робіт);

5) порядок вирішення питань, пов'язаних з підтриманням режиму державного

кордону.

Режим державного кордону встановлюється цим Законом, іншими актами законодавства України і міжнародними договорами України з метою забезпечення порядку на державному кордоні і підтримання добросусідських відносин з прикордонними державами.

З врахуванням державних інтересів України і суміжних держав окремі правила режиму державного кордону України можуть не застосовуватися, а характер встановлюваних правил може бути спрощеним.

Стаття 11. Перетинання державного кордону України особами і транспортними засобами

Перетинання державного кордону на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також в повітряному просторі особами і транспортними засобами здійснюються на шляхах міжнародного залізничного, автомобільного, морського, річкового, поромного, повітряного сполучення, або в інших місцях, які визначаються міжнародними договорами України і рішеннями Кабінету Міністрів України, - в пунктах пропуску через державний кордон України.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних і автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Відкриття нових пунктів пропуску через державний кордон України, а також припинення їх діяльності чи тимчасове закриття визначаються міжнародними договорами України.

Перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску здійснюється на умовах і за правилами, що визначаються міжнародними договорами України.

Морські та річкові невійськові судна і військові кораблі перетинають державний кордон України відповідно до цього Закону, інших актів законодавства України, а також правил, що видаються уповноваженими на те державними органами України і публікуються у встановленому порядку.

Судноплавство на прикордонних річках, озерах та інших водоймах з перетинанням державного кордону України без заходження у порти (на рейди) України і суміжних держав регулюється договорами України з суміжними державами.

Невійськовим суднам при слідуванні від державного кордону України до пунктів пропуску через державний кордон України і в зворотному напрямку, інземним невійськовим суднам при мирному проході через територіальне море України без заходження у внутрішні води України і плаванні в українській частині вод прикордонних річок, озер та інших водойм без заходження в порти ( на рейди) України забороняється (крім випадків, передбачених даним Законом):

1) заходження в порти (на рейди) України, не відкриті для міжнародних сполучень;

2) вихід з портів (з рейдів), не відкритих для міжнародних сполучень;

3) заходження в заборонені для плавання райони, про які повідомлено налнж- ним чином;

4) зупинення, висадка (посадка) людей, розвантаження (завантаження) товарів (вантажів) та іншого майна у невстановлених для цього місцях або у встановлених місцях, але без відповідного на те дозволу, спуск на воду плавучих засобів, підняття в повітря літальних апаратів і прийняття їх на борт, провадження промислової, дослідної та іншої діяльності;

5) інші дії, заборонені законодавством України та міжнародними договорами України.

Повітряні судна перетинають державний кордон України у спеціально виділених повітряних коридорах перельоту відповідно до цього Закону, інших актів законодавства України, а також правил, що видаються уповноваженими на те державними органами України і публікуються у встановленому порядку.

Переліт державного кордону України поза повітряними кордонами допускається тільки з дозволу уповноважених на те державних органів України.

Виліт українських та іноземних повітряних суден з території України, а також їх посадка після вльоту на територію України провадяться в аеропортах (на аеродромах), відкритих для міжнародних польотів, де є контрольно-пропускні пункти Державної прикордонної служби України і митні установи. Інший порядок вильоту і посадки повітряних суден допускається тільки з дозволу компетентних органів України.

Під час надзвичайних ситуацій, зумовлених великими аваріями, катастрофами і стихійним лихом, аварійно-рятувальні та аварійно-відновлювальні формування перетинають державний кордон України для локалізації та ліквідації таких ситуацій у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України.

Не є порушенням правил перетинання державного кордону України вимушене перетинання державного кордону особами і транспортними засобами на суші, заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів в територіальне море України, українську частину вод прикордонних річок, озер та інших водойм, вимушений вліт в повітряний простір України повітряних суден, що здійснені внаслідок надзвичайних обставин: нещасного випадку, аварії, стихійного лиха, льодових умов, буксировки пошкоджених суден (кораблів), доставки врятованих людей, надання швидкої медичної допомоги членам екіпажу або пасажирам, а також з інших вимушених причин.

Капітан судна, командир військового корабля, командир повітряного судна, громадяни, у випадку вимушеного перетинання державного кордону України або вимушеного недотримання визначеного цим Законом порядку перебування у водах, повітряному транспорті України зобов'язаний негайно повідомити про це адміністрацію найближчого українського морського (річкового), порту (пристані), аеропорту (аеродрому) або найближчого підрозділу Державної прикордонної служби і надалі діяти згідно з її вказівками або вказівками військового корабля, морського, річкового, повітряного судна України, що прибуло для надання допомоги чи з'ясування обставин події.

Стаття 12. Мирний перехід через територіальне море України

Іноземні невійськові судна та військові кораблі користуються правом мирного проходу через територіальне море України відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України.

Мирний прохід через територіалне море України здійснюється з метою його перетинання без заходження у внутрішні води України або з метою проходу у внутрішні води і порти України чи виходу з них у відкрите море. Прохід вважається мирним, якщо при цьому непорушується мир, а також правопорядок або безпека України.

Іноземні невійськові судна, здійснюючи мирний прохід, повинні прямувати звичайним навігаційним курсом або курсом, рекомендованим компетентними органами України, а також морськими коридорами або відповідно до схеми поділу руху. Морські коридори і схеми поділу руху вказуються на морських картах, що публікуються у встановленому порядку. Капітан іноземного невійськового судна, яке порушило правила мирного проходу, несе відповідальність згідно з законодавством України.

Іноземні військові кораблі, а також підводні транспортні засоби здійснюють мирний прохід через територіальне море України в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому підводні човни, інші підводні транспортні засоби повинні йти на поверхні і під своїм прапором. У разі недодержання законодавства України, що стосується походу іноземного невійськового судна або військового корабля (підводного човна, іншого підводного транспортного засобу) через територіальне море України, та нехтування звернутою до них вимогою про необхідність додержання законодавства компетентні органи України вправі зажадати від судна (корабля) негайно залишити територіальне море України.

Стаття 13. Переміщення через державний кордон України товарів та іншого майна

Переміщення через державний кордон України товарів та іншого майна здійснюється в порядку, встановленому міжнародними договорами і актами законодавства України.

Стаття 14. Пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, товарів та іншого майна

Пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду в Україну або виїзду з України.

Не підлягають пропуску через державний кордон України особи з дійсними документами, але за наявності підстав, передбачених законодавством України.

Пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, товарів та іншого майна включає:

1) здійснення прикордонного контролю, який полягає в:

а) перевірці й оформленні документів на право в'їзду в Україну чи виїзду з України;

б) догляді транспортних засобів, товарів та іншого майна з метою виявлення порушників правил перетинання державного кордону, а також прихованих від догляду і заборонених до ввезення чи вивезення наркотичних засобів, психотропних, сильнодіючих отруйних, радіоактивних і вибухових речовин, шкідливих відходів, зброї, вибухових пристроїв, вогнестрільної зброї та боєприпасів, культурних, історичних та інших цінностей;

в) спостереженні за транспортними засобами і в необхідних випадках їх супроводження з метою недопущення завантаження (розвантаження) будь-яких товарів та іншого майна під час їх догляду або після його закінчення;

г) контролі за особами, яким закритий в'їзд в Україну або виїзд з України;

д) проведення в необхідних випадках особистого огляду громадян, які слідують через державний кордон України. Правила і порядок особистого догляду громадян визначаються законодавством;

2) здійснення митного контролю товарів та іншого майна, що належить громадянам, які перетинають державний контроль, підприємствам, установам, організаціям, що здійснюють зовнишньоекономічну діяльність, згідно з положенням Митного кодексу України;

3) здійснення у відповідних випадках санітарно-карантинного, ветеринарного, фітосанітарного і екологічного контролю, контролю за вивезенням з України культурних цінностей та інших видів контролю.

Стаття 15. Тимчасове припинення сполучення через державний кордон України у разі загрози поширення інфекційних хвороб. Карантин

У разі загрози поширення особливо небезпечних інфекційних хвороб на території України або іноземної держави сполучення через державний кордон України на загрожуючих ділянках за рішенням Кабінету Міністрів України може бути тимчасово обмежено чи припинено, або встановлено карантин для людей, тварин, вантажів, насінного, садивного матеріалу та іншої продукції тваринного і рослинного походження, що перетинають державний кордон України.

Стаття 16. Утримання державного кордону України

Порядок і правила утримання державного кордону України визначається договорами України з сусідніми державами. В них відображається порядок збереження і підтримання у справному стані прикордонних знаків, їх контрольних оглядів, облаштування і утримання прикордонних просік, проведення спільних з сусідніми державами перевірок проходження державного кордону. Документи спільних перевірок проходження державного кордону, які не містять його змін, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 17. Порядок здійснення господарської діяльності на державному кордоні України

Судноплавство, користування водними об'єктами для потреб лісосплаву та інші види водокористування, створення різних гідроспоруд, провадження інших робіт у внутрішніх водах України, користування землею, лісами, тваринним світом, ведення гірничої справи, геологічних розвідувань та інша господарська діяльність на державному кордоні України провадяться відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України і здійснюються таким чином, щоб забезпечувався належний порядок на державному кордоні України. Компетентними органами України за погодженням з органами Державної прикордонної служби України з урахуванням місцевих умов установлюється порядок здійснення всіх видів господарської діяльності на державному кордоні України.

Стаття 18. Порядок вирішення питань, пов'язаних з порушенням режиму державного кордону України

Порядок вирішення питань, пов'язаних з порушенням режиму державного кордону України, відесення їх до компетенції прикордонних представників України, Міністерства оборони України, Міністерства закордонних справ України визначаються договорами України з суміжними державами про спільний міждержавний кордон, його режим, іншими міжнародними договорами України, цим Законом, актами Кабінету Міністрів України.

Особи, повітряні судна, невійськові морські, річкові судна і військові кораблі, інші транспортні засоби, що перетнули або намагалися перетнути державний кордон України з порушенням правил, встановлених даним Законом, визнаються порушниками державного кордону України.

Незаконне перетинання державного кордону України тягне за собою адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України. У випадках, коли щодо порушників державного кордону України відсутні підстави для порушення кримінальних справ або провадження в справах про адміністративні правопорушення і вони не користуються правом політичного притулку, наданого Конституцією України, органи Державної прикордонної служби в офіційному порядку передають їх властям держави, з території якої вони перетнули державний кордон. Якщо передача порушників властям іншої держави не передбачена договором України з цією державою, органами Державної прикордонної служби спільно з органами внутрішніх справ видворяють їх за межі України, повідомляючи про це власті держави, на (через) територію якої вони видворяються. В такому ж порядку видворяються за межі України порушники державного кордону, які притягнуті

до адміністративної відповідальності і відносно яких прийнято рішення про їх адміністративне видворення.

Громадяни України, які прибули в пункт пропуску через державний кордон України і втратили документи на право в'їзду в Україну в період перебування за кордоном, залишаються в пунктах пропуску через державний кордон України на час, необхідний компетентним органам для встановлення їх особи і з'ясування обставин втрати документів. Умови їх перебування в пунктах пропуску через державний кордон України визначаються спільно Державною прикордонною службою України і транспортними міністерствами (відомствами) України за погодженням з Генеральною прокуратурою України.

Стаття 19. Прикордонні представники України

Для вирішення питань, пов'язнаних з підтриманням режиму державного кордону України, а також врегулювання прикордонних інцидентів на певній ділянці державного кордону України відповідно до міжнародних договорів України у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку призначаються прикордонні представники України.

Прикордонні представники України у своїй діяльності керуються законодавством України і міжнародними договорами України.

Перехід (переїзд) державного кордону прикордонні представники здійснюють на підставі спеціальних повноважень, що надаються Державним комітетом у справах охорони державного кордону України.

Врегулювання прикордонних інцидентів, пов'язаних з діями українських або іноземних військових об'єктів (повітряних суден, кораблів тощо) або військовослужбовців, здійснюються представниками Міністерства оборони України, а при потребі - за участю прикордонних представників України.

Не врегульовані прикордонними представниками України чи представниками Міністерства Оборони України питання (інциденти) вирішуються у дипломатичному порядку.

РОЗДІЛ пі

ПРИКОРДОННИЙ РЕЖИМ

Стаття 20. Зміст і встановлення прикордонного режиму

Прикордонний режим-режим прикордонної смуги і контрольованого при- крдонного району - служить виключно інтересам створення необхідних умов для охорони державного кордону України.

Прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

Контрольований прикордонний район - це ділянка місцевості, яка визначена в межах території району, міста, прилеглої до державного кордону або до узбережжя моря, що охороняється Прикордонними військами, а також у межах територіального моря, внутрішніх вод, частини вод прикордонних річок, озер та інших водойм і розташованих у цих водах островів.

Прикордонний режим включає правила:

1) в'їзду (проходу), тимчасового перебування, пересування осіб і транспортних засобів у прикордонній смузі і контрольованому прикордонному районі;

2) провадження господарської, промислової та іншої діяльності (робіт) у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі;

3) обліку та тримання на пристанях і в пунктах базування самохідних і несамохідних суден, плавзасобів і засобів для пересування по льоду, їх плавання та перебування у внутрішніх водах України.

Встановлення інших правил прикордонного режиму не допускається. Будь-яке обмеження прав і свобод громадян можливе лише на підставах та в порядку, передбачених законом.

Встановлення прикордонної смуги і контрольованих прикордонних районів і запровадження в них прикордонного режиму здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Конкретний зміст, просторові та часові межі дії передбачених цим Законом правил прикордонного режиму, коло осіб, щодо яких відповідні правила діють, встановлюються обласними державними адміністраціями за погодженням зі старшими посадовими особами Державної прикрдонної служби на території цих областей і підлягають опублікуванню.

Стаття 21. В'їзд (прохід), тимчасове перебування осіб і транспортних засобів в прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі

В'їзд (прохід) у прикордонну смугу та контрольований прикордонний район, перебування і пересування в їх межах здійснюється громадянами України за наявності документів, що посвідчують їх особу, а іноземним громадянам та особам без громадянства, крім цього, відміток органів Державної прикордонної служби та інших компетентних органів про реєстрацію.

Пропуск у прикордонну смугу здійснюється органами Державної прикордонної служби України самостійно або спільно з органами внутрішніх справ України.

Відповідні органи Державної прикордонної служби України за погодженням з органами місцевого самоврядування встановлюють місця і час в'їзду (проходу) в прикордонну смугу, маршрути пересування, тривалість та інші умови перебування осіб і транспортних засобів у прикордонній смузі.

У необхідних випадках органами Державної прикордонної служби України можуть запроваджувати тимчасові обмеження на в'їзд (прохід), тимчасове перебування і пересування осіб і транспортних засобів у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі.

Стаття 22. Провадження господарської, промислової та іншої діяльності (робіт) у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі

Господарська, промислова та інша діяльність, пов'язана з користуванням землями, лісами, надрами, водами і повітряним простором, проведенням масових громадсько-політичних, культурних та інших заходів в прикордоннвй смузі та контрольованому прикордонному районі (в тому числі промислова, дослідна, пошукова та інша діяльність в територіальному морі та внутрішніх водах України) регулюються законодавством України, а також прийнятими за погодженням з відповідними органами Державної прикордонної служби України - рішеннями обласних державних адміністрацій.

Господарська, промислова та інша діяльність, роботи в прикордонній смузі здійснюється за дозволом відповідного органу (підрозділу) Державної прикордонної служби України, а у разі використання при цьому повітряного простору, крім цього, - Військ повітряної оборони України.

Стаття 23. Облік та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, плавзасобів і засобів для пересування по льоду, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України

Українські самохідні та несамохідні судна, плавзасоби і засоби пересування по льоду, що використовуються у межах територіального моря і внутрішніх вод України, де встановлено прикордонну смугу і контрольований район, підлягають обов'язковому обліку і тримання на пристанях і в пунктах базування, а також реєстрації їх в органах, що здійснюють нагляд за такими суднами і засобами, а також у відповідних підрозділах Державної прикрдонної служби України.

Правилами прикордонного режиму встановлюється порядок виходу цих суден і засобів з пристаней, причалів і пунктів базування і повернення - з повідомленням підрозділів Державної прикордонної служби України, обмежуються час виходу, перебування на воді (льоду), віддалення від пристаней, причалів чи пунктів базування і берега.

РОЗДІЛ IV

РЕЖИМ У ПУНКТАХ ПРОПУСКУ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН

УКРАЇНИ

Стаття 24. Зміст і встановлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон України

Режим в пунктах пропуску через державний кордон України включає правила в'їзду в ці пункти, перебування і виїзду з них осіб, транспортних засобів, введення, знаходження і вивозу товарів та іншого майна.

Режим в пунктах пропуску через державний кордон України встановлюється відповідно до законодавства України транспортними міністерствами і відомствами України за погодженням з Державною прикордонною службою України виключно з метою створення необхідних умов для здійснення прикордонного, митного та інших видів контролю.

З урахуванням місцевих умов режим в кожному окремому пункті пропуску через державний кордон України на підставі нормативного акту транспортного міністерства, відомства встановлюється наказом (інструкцією) начальника аеропорту, аеродрому, морського, річкового порту, залізничного, автомобільного вокзалу (станції), керівника іншого транспортного підприємства.

Стаття 25. В'їзд (виїзд) осіб, транспортних засобів, ввезення (вивезення) товарів та іншого майна в пунктах пропуску через державний кордон України

В'їзд в пункти пропуску через державний кордон України і виїзд з них осіб, транспортних засобів, а також ввезення (вивезення) товарів та іншого майна здійснюється в спеціально виділених для цього місцях за погодженням з органами Державної прикордонної служби України і Державної митної служби України місцях, що виключають можливість посадки (висадки) людей, завантаження (розвантаження) товарів та іншого майна після здійснення прикордонного і митного контролю.

Стаття 26. Перебування в пунктах пропуску через державний кордон України осіб і транспортних засобів

Місця і тривалість стоянок в пунктах пропуску через державний кордон України транспортних засобів закордонного слідування визначаються адміністрацією транспортних об'єктів за погодженням з органами Державної прикордонної служби України і Державної митної служби України.

Доступ осіб до транспортних засобів і на транспортні засоби закордонного слідування під час здійснення прикордонних та інших видів контролю обмежується, а в необхідних випадках забороняється.

Посадка пасажирів в транспортні засоби при відбутті з України, висадка при прибутті в Україну, а також завантаження (розвантаження багажу, пошти, товарів та іншого майна) здійснюється з дозволу органів Державної прикордонної служби України і Державної митної служби України.

Транспортні засоби закордонного слідування можуть починати рух для відбуття з території України або слідувати вглиб території України, а також змінювати місце стоянки лише з дозволу органів Державної прикордонної служби України та Державної митної служби України.

Посадові особи транспортних підприємств, володільці транспортних засобів зобов'язоні на вимогу представників Державної прикордонної служби України та Державної митної служби України відкривати для догляду опломбовані (опечатані) вагони, автомобілі, контейнери, вантажні відділення, трюми та інші приміщення транспортних засобів і вантажі, що на них перевозяться.

Стаття 27. Заходження іноземних невійськових кораблів і військових кораблів у порти (на рейди) України та перебування в них

Іноземні невійськові судна можуть заходити на рейди і в порти України, відкриті для заходження таких суден. Перелік відкритих для заходження іноземних невійськових суден рейдів і портів, порядок заходження і перебування в них, провадження вантажних і пасажирських операцій, сполучень суден з берегом, сходу на берег членів екіпажу судна, відвідання суден особами, які не є членами екіпажу судна, та інші правила, зв язані з заходженням іноземних невійськових суден у порти (на рейди) і перебування у цих водах, встановлюються законодавством України і правилами, що публікуються у встановленому порядку.

Іноземні військові кораблі, якщо не передбачено іншого порядку, заходять у внутрішні води і порти України за попереднім дозволом Кабінету Міністрів України. Порядок заходження і перебування іноземних військових кораблів у внутрішніх водах і регулюється правилами, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 28. Додаткові режимні правила в пунктах пропуску через державний кордон України

У пунктах пропуску через державний кордон України визначаються території, приміщення, де безпосередньо здійснюються прикордонні та інші види контролю - зони прикордонних та інших видів контролю. В цих місцях запроваджуються додаткові режимні обмеження, які встановлюються в межах правил і в порядку, передба- ченному цим Законом.

РОЗДІЛ V

ЗМІНА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ.

ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ

Стаття 29. Зміна території України. Повноваження вищих органів державної влади

Порядок зміни території України, повноваження вищих органів державної влади передбачені Конституцією України і цим Законом.

Стаття ЗО. Повноваження Державної прикордонної служби України

Державна прикордонна служба України є спеціальним центральним правоохоронним органом державної виконавчої влади України, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони державного кордону України.

Державна прикордонна служба України очолює єдину централізовану систему, що включає в себе:

1) органи прикордонного контролю;

2) прикордонну варту;

3) прикордонні війська;

4) оперативні органи;

5) процесуально-слідчі органи;

6) прикордонно-представницькі органи;

7) органи розробки нормативно-правової бази;

8) навчальні заклади та підрозділи;

9) науково-дослідні установі;

10) підприємства, установі та організації, що підпорядковані Державній прикордонній службі України.

Функції Державної прикордонної служби України:

1) охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах;

2) охорона біоресурсів та контроль за дотриманням правил проведення робіт у територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України;

3) реалізація державної політики з прикордонних питань;

4) здійснення пропуску громадян, транспортних засобів та вантажів у пунктах пропуску через державний кордон України;

5) здійснення контролю за дотриманням законодавства з прикордонних питань в прикордонному просторі України;

6) здійснення оперативно-розшукової і процесуально-слідчої діяльності з ви

значених законодавством питань;

7) забезпечення участі України в міжнародному співробітництві з прикордонних питань і виконання відповідних зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів України;

8) проведення прикордонно-представницької роботи;

9) координація відповідно до законодавства України діяльності інших державних органів, що здійснюють свої повноваження у прикордонному просторі;

10) забезпечення видповідно до законодавства України безпеки і захисту осіб, які беруть участь в охороні державного кордону України.

Відповідно до цих функцій Державна прикордонна служба України здійснює наступні повноваження:

1) розробляє правовий, економічний та військово-спеціальний механізм охорони державного кордону України та її виключної (морської) економічної зони;

2) здійснює керівництво всіма видами діяльності органів охорони державного кордону України та її виключної (морської) економічної зони, забезпечує їх бойову і мобілізаційну готовність;

3) забезпечує додержання режиму державного кордону України, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України;

4) провадить дізнання в справах про незаконне перетинання державного кордону України;

5) розслідує і розглядає справи про порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, здійснює адміністративне затримання осіб за вчинення таких правопорушень;

6) розробляє пропозиції щодо правового оформлення кордонів України з суміжними державами, реалізації та вдосконалення законодавства з прикордонних питань;

7) здійснює військову, розвідувальну, контррозвідувальну, оперативно- розшукову, режимно-пропускну, військово-технічну діяльність, діяльність по забезпеченню власної безпеки системи Державної прикордонної служби України;

8) сприяє іншим правоохоронним органам у боротьбі з міжнародним тероризмом, вживає заходів до припинення злочинної діяльності на державному кордоні груп організованої злочинності і контрабандної діяльності через кордон;

9) організовує в пунктах пропуску через державний кордон України оформлення іноземним громадянам і особам без громадянства віз для тимчасового перебування в Україні;

10) визначає склад прикордонно-представницького апарату України і керувати його діяльністю;

11) бере участь у міжнародному співробітництві з прикордонних питань;

12) охороняє дипломатичні установи та консульські представництва України за кордоном;

13) бере участь в охороні об'єктів та місць перебування вищих посадових осіб України, які знаходяться в прикордонних районах держави;

14) сприяє громадянам та органам державної виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян у розширенні торгівельно- економічних та інших міжнародних зв'язків;

15) інформує Верховну Раду України, Президента України, Кабінет Міністрів України, державні органи, засоби масової інформації про стан охорони державного кордону України;

16) проводить роботу з підготовки і перепідготовки особового складу, комплектування Державної прикордонної служби України кадрами;

17) організовує матеріально-технічне забезпечення служби;

18) здійснює у випадках, передбачених законодавством, спеціальні заходи забезпечення безпеки працівників органів охорони державного кордону та їх близьких родичів;

19) забезпечує правовий і соціальний захист осіб, які беруть участь в охороні державного кордону України, та членів їх сімей;

20) здійснює редакційно-видавничу діяльність.

Стаття 31. Повноваження інших центральних органів державної виконавчої влади України.

1. Міністерство закордонних справ України.

1) на основі рішень вищих органів державної влади України - веде переговори про встановнення і закріплення державного кордону, готує необхідні документи і матеріали;

2) здійснює зовнішньополітичне, міжнародно-правове забезпечення охорони державного кордону України;

3) оформляє в межах своєї компетенції документи на право в'їзду в Україну і виїзду з України громадянам України, іноземним громадянам та особам без громадянства;

4) вирішує питання дотримання режиму державного кордону, інциденти на державному кордоні, які не врегульовані прикордоними представниками України або Міністерством оборони України.

2. Міністерство оборони України;

1) несе відповідальність за охорону державного кордону України в повітряному просторі і підводному середовищі;

2) забезпечує участь Збройних Сил України в охороні державного кордону на суші, морі, прикордонних річках, озерах та інших водоймах у випадках і порядку, передбачених законодавством України;

3) сприяє Прикордонним військам в ресурсному, развідувальному та іншому забезпеченні охорони державного кордону на основі законодавства України і міжвідомчих угод.

3. Служба безпеки України:

1) забезпечує захист життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави на державному кордоні в загальній системі забезпечення національної безпеки України;

2) здійснює аналіз і прогнозування політичної, соціально-економічної і криміногенної ситуації в прикордонних районах України, на каналах міжнародних сполучень, а також кризових ситуацій в суміжних державах, які зачіпають безпеку України на державному кордоні, організовує отримання інформації в цих цілях;

3) скеровує оперативно-розшукову діяльність органів державної безпеки по виявленню, попередженню і припиненню нелегальної діяльності через державний кордон іноземних спеціальних служб і організацій, злочинних груп і окремих осіб;

4) взаємодіє зі спеціальними службами іноземних держав в інтересах охорони державного кордону України;

5) бере участь у забезпеченні безпеки при проведенні на державному кордоні і в прикордонних районах масових заходів загально-державного чи міжнародного характеру;

4. Міністерство внутрішніх справ України:

1) сприяє Прикордонним військам України в проведенні заходів по охороні державного кордону, боротьбі з нелегальною діяльністю через нього, розшуку осіб, які порушили режим державного кордону, в з'ясуванні і перевірці обставин правопорушень громадян, затриманих в адміністративному чи кримінально-процесуальному порядку;

2) інформує Прикордонні війська про стан правопорядку в прикордонних районах України, виявлені протиправні діяння і осіб, які мають протиправні устремління відносно державного кордону і Прикордонних військ;

3) забезпечує участь органів внутрішніх справ в контролі за дотриманням прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон;

4) забезпечує за поданням Прикордонних військ тимчасове обмеження чи заборону доступу громадян на окремі ділянки місцевості чи об' єкти поблизу державного кордону під час пошуку порушників державного кордону, відбиття збройного втрогнення чи масових переходів громадян суміжних держав на територію України;

5) забезпечує громадський порядок при проведенні на державному кордоні і в прикордонних районах України масових заходів;

6) забезпечує правопорядок в прикордонних районах при виникненні надзвичайних ситуацій, введення надзвичайного стану;

7) бере участь у правовому вихованні населення прикордонних районів України, профілактиці спільно з Прикордонними військами правопорушень на державному кордоні і в пунктах пропуску через нього.

5. Міністерства і відомства, які здійснюють на державному кордоні митний, санітарно-карантинний, ветеринарний, фітосанітарний, екологічний контроль, контроль за вивезенням з України культурних цінностей та інший контроль;

1) організують і проводять заходи по захисту на державному кордоні економічних, екологічних та інших інтересів особи, суспільства і держави;

2) видають в межах своєї компетенції нормативні акти, які є обов'язковими для виконання всіма юридичними і фізичними особами на території України;

3) контролюють дотримання підприємствами, установами, організаціями, об’єднаннями громадян і громадянами вимог міжнародних договорів України, законодавства України з питань, що належать до їх компетенції;

4) створюють в необхідних випадках в пунктах пропуску через державний кордон контрольні органи (пункти) і організують їх роботу, визначають засоби і методи контролю;

5) взаємодіють між собою і сприяють Прикордонним військам в охороні державного кордону;

6) співробітничають в охороні державного кордону з відповідними органами іноземних держав.

Стаття 32. Повноваження місцевих органів державної виконавчої влади України.

Місцеві органи державної виконавчої влади:

1) забезпечують умови для охорони державного кордону уповноваженими на те законом військами і органами, приймають з цією метою нормативні і розпорядчі акти в межах свої компетенції;

2) інформують Прикордонні війська з питань, що стосуються обстановки в прикордонних районах України;

3) сприяють Прикордонним військам у залученні громадян на добровільних засадах до охорони державного кордону України;

4) контролюють на своїх територіях виконання всіма органами, підприємствами, установами, організаціями, об' єднаннями громадян, а також посадовими особами і громадянами законодавства про державний кордон України.

РОЗДІЛ VI

УЧАСТЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ, ОРГАНІЗАЦІЙ, ОБ'ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН І

ГРОМАДЯН В ОХОРОНІ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ

Стаття 33. Участь органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і об'єднань громадян в охороні державного кордону України

Органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації і об'єднання громадян:

1) подають допомогу Прикордонним військам, Військам повітряної оборони, Військово-морським силам України, державним органам, що здійснюють різні види контролю на державному кордоні, виконують їх законні приписи, надають необхідну для їх діяльності інформацію;

2) сприяють Прикордонним військам у залученні громадян на добровільних засадах до охорони державного кордону.

Органи місцевого самоврядування, крім цього, надають згідно із законодавством України земельні ділянки для потреб охорони державного кордону України, здійснють контроль за використанням землі, дотриманням на цих ділянках природоохоронного законодавства України.

Стаття 34. Участь громадян в охороні державного кордону України.

Громадяни беруть участь на добровільних засадах в охороні державного кордону в складі громадських організацій, в якості позаштатних співробітників Державної прикордонної служби України та в інших формах.

Порядок залучення громадян до охорони державного кордону України визначається законодавством України.

РОЗДІЛ VII

ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ І ВІЙСЬК ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ

СЛУЖБИ УКРАЇНИ, ВІЙСЬК ПОВІТРЯНОЇ ОБОРОНИ УКРАЇНИ, ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ УКРАЇНИ, ІНШИХ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ

Стаття 35. Повноваження органів і військ Державної прикордонної служби України

Для виконання завдань і здійснення функцій, передбачених ч. ч. З і 4 ст. ЗО цього Закону, у межах прикордонної смуги, контрольованого прикордонного району, в пунктах пропуску через державний кордон України, а також на території, де прикордонну смугу та контрольований прикордонний район не встановлено, але органи і війська Державної прикордонної служби здійснюють охорону державного кордону України або прилеглої до охоронюваного ними узбережжя моря території району, міста, селища, сільради, в територіальному морі України, внутрішніх водах, що належать Україні, органи і війська Державної прикордонної служби України мають право:

1) розташовувати прикордонні наряди, пересуватися при виконанні службових обов'язків по будь-яких ділянках місцевості, користуватися безоплатно усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), залізничного і водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських сполучень; вимагати від володільців, користувачів земельних ділянок в прикордонній смузі виділення місць для пересування прикордонних нарядів, обладнання і утримання в належному стані проходів через загородження, переходів через інші перешкоди; супроводжувати невійськові судна та інші транспортні засоби і розташовувати на них прикордонні наряди;

2) з метою недопущення і припинення порушень режиму державного кордону України, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України перевіряти необхідні документи в осіб і документи транспортних засобів та вантажів, що на них перевозяться; не пропускати через державний кордон України осіб, які не мають дійсних документів на право в'їзду в Україну або виїзду з України, до належного оформлення ними документів на право перетинання державного кордону України або до уточнення обставин втрати документів громадянами України в період перебування за кордоном і встановлення їх особи;

3) вести дізнання у справах про порушення державного кордону України, здійснювати оперативно-розшукову діяльність відповідно до чинного законодавства;

4) здійснювати затримання і особистий огляд осіб, щодо яких є підстави підозрювати їх в порушенні режиму державного кордону України, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску черех державний кордон України, запрошувати, а при необхідності доставляти таких осіб в розташування органів і військ Державної прикордонної служби України чи в інші місця для з'ясування обставин вчиненого порушення, а також оглядати і при необхідності вилучати наявні при них речі; зупиняти, оглядати і затримувати транспортні засоби, оглядати (доглядати) і затримувати вантажі, що на них перевозяться;

5) здійснювати адміністративне затримання осіб, які порушили режим державного кордону України, прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон України, на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадця ти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, які посвідчують їх особу;

6) здійснювати на строки, передбачені пунктом 5 цієї статті, адміністративне затримання громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства, які порушили державний кордон України, при відсутності достатніх підстав для порушення проти них кримінальних справ, а якщо щодо цих осіб прийнято у встановленому порядку рішення про передачу їх прикордонним властям суміжної держави, з санкції прокурора затримувати цих осіб на час, необхідний для їх передачі;

7) тримати осіб, підданих адміністративному затриманню, в ізоляторах тимчасового тримання або в інших приміщеннях, спеціально обладнаних для цих цілей. Про кожний випадок адміністративного затримання, особистого огляду затриманого, огляду і вилучення речей, що є при ньому, складається протокол і повідомляється прокурору;

8) розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням режиму державного кордо ну України, прикордонного режиму і режиму у пунктах пропуску через державний кордон України;

9) виламати у встановленому порядку заборонені до ввезення в Україну або вивезення з України предмети, а також предмети контрабанди, які переміщаються через державний кордон України;

10) визначати спільно з заінтересованими підприємствами, установами та організаціями місця і тривалість зупинок (стоянок) транспортних засобів закордонного прямування в пунктах пропуску через державний кордон України;

11) обмежувати у випадках, які спричиняються обставинами, пов'язаними з забезпеченням охорони державного кордону України, провадження різних робіт у прикордонній смузі, за винятком робіт на будовах, здійснюваних відповідно до міжнародних договорів України, на будовах державного значення і проведення заходів, пов'язаних із стихійним лихом та особливо небезпечними інфекційними хворобами;

12) використовувати засоби електричного зв'язку міністерств, інших органів державного управління, транспортні засоби підприємств, установ, організацій під час відбиття вторгнень на територію України, припинення збройних та інших провокацій на державному кордоні, розшуку і затримання порушників державного кордону, а також в інших випадках, спричинених обставинами , на умовах, погоджених у встановленому порядку;

13) здійснювати інші дії щодо охорони державного кордону України, виключної (морської) економічної зони відповідно до законодавства України, її міжнародних догворів. У необхідних випадках, пов'язаних з розшуком і затриманням порушників державного кордону України, органи і війська Державної прикордонної служби України можуть здійснювати на території України надані їм права і за межами територій прикордонної смуги і пунктів пропуску через державний кордон України;

14) у випадках і в порядку, встановлених законодавством України, не допускати в'їзду' в Україну іноземних громадян, а також виїзду з неї громадян України та іноземних громадян;

15) використовувати в порядку, передбаченому законодавством України, земельні ділянки;

16) одержувати безплатно за письмовими запитами начальників оперативно- розшукових та процесуально-слідчих підрозділів Державної прикордонної служби України від державних органів, підприємств, установ і організацій, а також об'єднань громадян інформацію, необхідну для виконання покладених на Державну прикордонну службу України війська обов'язків, за винятком випадків, коли законодавством України встановлено спеціальний порядок одержання інформації;

17) використовувати у порядку, встановленому законодавством України, водний і повітряний простір України, морські та річкові порти, аеропорти і аеродроми (посадочні майданчики), розташовані на території України, незалежно від їх відомчої належності і призначення; одержувати навігаційну, метеорологічну, гідрографічну та іншу інформацію, необхідну для забезпечення польотів і кораблеводіння, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

18) залучати до вирішення завдань з охорони державного кордону України на добровільних засадах громадян;

19) здійснювати спеціальні заходи забезпечення безпеки осіб, які беруть участь в охороні державного кордону України та їх близьких родичів, недоторканності житла, а також збереження їх майна згідно з чинним законодавством;

20) застосовувати зброю, бойову техніку і спеціальні засоби у випадках і порядку, передбачених законодавством України.

Крім цього, у територіальному морі і внутрішніх водах України органи і війська Державної прикордонної служби України при виконанні покладених на них завдань щодо іноземних та українських невійськових суден мають право:

1) запропонувати судну показати національний прапор, якщо його не підято, провести опит про цілі заходження судна у води України;

2) запропонувати судну змінити курс, якщо він веде в закритий для плавання

район;

3) зупинити судно і провести його огляд, якщо воно не відповідає на сигнал опиту, перебуває в закритому для плавання районі, порушує інші правила заходження у води України, плавання і перебування в них, а також займається промисловою та іншою діяльністю на порушення законодавства України, міжнародних договорів України. Огляд судна включає перевірку судових та навігаційних документів, документів членів екіпажу' і пасажирів, документів на вантаж, а в необхідних випадках - і суднових приміщень. Після огляду судна йому може бути дозволено продовжити плавання у водах України з додержанням установлених правил, або запропоновано покинути води України, або його може бути затримано відповідно до чинного законодавства України;

4) поміщати на судно в необхідних випадках прикордонний наряд для супроводження його в порт або з порту до державного кордону України;

5) знімати з судна і затримувати осіб, які вчинили злочин і підлягають кримінальній відповідальності за законодавством України, передавати цих осіб органам дізнання і слідства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;

6) заборонити сходити на берег і перебувати на березі членам екіпажів іноземних невійськових суден та іншим особам, які перебувають на них і які допустили правопорушення при плаванні та перебуванні в територіальному морі, внутрішніх водах України, а також під час стоянки суден у портах України;

7) переслідувати і затримувати у відкритому морі судно-порушник державного кордону України або судно, яке порушило закони чи правила плавання і перебування у водах України, до заходження його в територіальне море своєї країни або третьої держави в разі, якщо переслідування почато в територіальному морі або внутрішніх водах України і велося безперервно.

Стаття 36. Повноваження Військ повітряної оборони України

Війська повітряної оборони України охороняють державний кордон України в повітряному просторі. З цією метою вони:

1) здійснюють контроль за дотриманням правил перетинання державного кордону;

2) припиняють польоти і вживають заходів для посадки на території України повітряних суден, що незаконно перетнули державний кордон або порушили порядок використання повітряного простору України;

3) сприяють повітряним суднам, що незаконно перетнули державний кордон у випадках форс-мажорних обставин або ненавмисних дій екіпажів цих суден, шляхом допомоги в орієнтуванні, виводу на аеродром посадки на території України, або за межі повітряного простору України.

Війська повітряної оборони України мають право:

1) використовувати наявні у них засоби для впізнання повітряних суден у повітряному просторі України і повітряному просторі за межами територіальних вод України до кордонів іноземних держав при виникненні загрози незаконного перетинання державного кордону;

2) у необхідних випадках залучати у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку сили і засоби інших видів Збройних Сил України, державних органів для з'ясування обстановки в повітряному просторі і вжиття заходів для попередження або припинення перетинання державного кордону в повітряному просторі;

3) запрошувати членів екіпажів повітряних суден, що незаконно перетнули державний кордон, після їх посадки на території України в підрозділи Збройних Сил України або в інші місця для з'ясування обставин незаконного перетинання і передачі органам дізнання і слідства, якщо інше не передбачено законодавством У країни;

4) застосувати бойову техніку і зброю відповідно до законодавства України.

Стаття 37. Повноваження Військово-морських сил України

Військово-морські сили України здійснюють охорону державного кордону у підводному середовищі. В своїх зонах відповідальності по підтриманню оперативного режиму на військово-морських театрах вони:

1) контролюють перетинання державного кордону;

2) здійснюють протичовнову, в тому числі і підводно-диверсійну, оборону в інтересах національної безпеки України;

3) при виявленні підводних об'єктів в територіальному морі України, а також за їх межами (у випадках виявлення загрози незаконного перетинання цими об' єктами державного кордону) відповідно до норм міжнародного права і міжнародних договорів України у військовій сфері вживають заходів для припинення чи попередження дій виявлених об'єктів;

4) застосовувати бойову техніку і зброю відповідно до законодавства України.

Стаття 38. Участь Збройних Сил України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших військових формувань в охороні державного кордону України

Збройні Сили України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, Національна гвардія України та інші військові формування виділяють органам та військам Державної прикордонної служби України сили і засоби, необхідні їм для виконання покладених на них завдань в порядку, що визначається спільними рішеннями відповідних міністерств та відомств України.

Інша участь Збройних Сил України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших військових формувань в охороні державного кордону України здійснюється відповідно до законодавства України.

Стаття 39. Взаємодія в охороні державного кордону України.

Органи та війська Державної прикордонної служби, Війська повітряної оборони, Військово-морські сили України в охороні державного кордону взаємодіють між собою. З цією метою вони:

1) сприяють один одному при виконанні покладених на них обов'язків по охороні державного кордону;

2) в межах своїх повноважень координують дії державних органів, що здійснюють різні види контролю на державному кордоні, не втручаючись в ці дії;

3) організують безпосередньо на державному кордоні взаємодію своїх сил і державних органів, підприємств (незалежно від форм власності), установ, організацій, об'єднань громадян, які беруть участь в охороні державного кордону або здійснюють діяльність, що зачіпає інтереси охорони державного кордону. Командуючі Прикордонними військами, Військами повітряної оборони, Військово-морських сил України в межах своєї компетенції видають розпорядження з питань дотримання режимів на державному кордоні, які є обов'язковими для виконання всіма органами, підприємствами, організаціями, об'єднаннями громадян, посадовими особами і громадянами на території України;

4) здійснюють взаємодію в охороні державного кордону з відповідними органами, військами іноземних держав в порядку, що встановлюється міжнародними договорами України міжвідомчого характеру.

Стаття 40. Застосування зброї, бойової техніки та спеціальних засобів під час охорони державного кордону України і виключної (морської) економічної зони України.

Прикордонні війська України і Війська повітряної оборони України у порядку, передбаченому законодавством України, під час охорони державного кордону України і виключної (морської) економічної зони мають право застосувати зброю, бойову техніку та спеціальні засоби для:

1) відбиття збройного нападу і вторгнення на територію України військових груп і банд, припинення збройних провокаційних дій на державному кордоні України;

2) відбиття нападу та припинення опору неозброєних осіб, коли життю прикордонників або населенню загрожує небезпека і запобігти їй іншими засобами немає можливості;

3) запобігання викраданню повітряних, морських та річкових суден, що належить Україні;

4) захисту населення від збройних нападів та інших дій, що становлять загрозу життю і здоров'ю людей, а також майну, коли інші засоби захисту виявилися марними;

5) запобігання спробі втечі осіб, затриманих за порушення державного кордону, у разі неможливості перешкодити цьому іншими способами;

6) запобігання спробі порушників державного кордону України переховатися на території суміжної держави або прорватися вглиб території України, коли всі інші засоби для їх затримання вичерпано;

7) подання допомоги кораблям Державної прикордонні' служби України під час вібиття збройного нападу на них, припинення ворожих дій іноземних суден щодо українського узбережжя, українських підводних суден-порушників державного кордону України.

У разі необхідності можуть застосовуватися зброя і бойова техніка Військово- морських сил України та інших видів Збройних Сил України в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Зброя, бойова техніка та спеціальні засоби застосуються під час охорони державного кордону України і виключної (морської) економічної зони України у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

РОЗДІЛ VIII

ПРАВОВИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ІНШИХ ОСІБ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ В ОХОРОНІ ДЕРЖАВНОГО

КОРДОНУ УКРАЇНИ

Стаття 41. Правовий і соціальний захист військовослужбовців та інших громадян, які беруть участь в охороні державного кордону України

Військовослужбовці, які безпосередньо беруть участь в охороні державного кордону України, наділяються статусом військовослужбовців, які виконують спеціальні обов'язки і перебувають у постійній бойовій готовності встановленій Законом України “Про правовий статус і соціальний захист військовослужбовців”.

Військовослужбовці Дерхавної прикордонної служби України під час виконання покладених на них обов'язків діють як представники влади від імені держави і перебувають під її захистом. їх життя, честь і гідність охороняються законом.

Держава гарантує соціальний і правовий захист військовослужбовців Державної прикордонної служби України та членів їх сімей відповідно до законодавства України.

Соціальний захист працівників, які уклали трудовий договір із Державною прикордонною службою України, забезпечується на загальних підставах відповідно до законодавства про працю України.

РОЗДІЛ IX

РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ

Стаття 42. Фінансове забезпечення охорони державного кордону України

Фінансове забезпечення охорони державного кордону України здійснюється за рахунок засобів державного бюджету України; засобів позабюджетного фонду розвитку Державної прикордонної служби України, що утворюється відповідно до законодавства України.

До Фонду розвитку Державної прикордонної служби України зараховуються двадцять п'ять відсотків сум, стягнених в якості штрафів за виявлені органами і військами Державної прикордонної служби України правопорушення, пов'язані з порушенням режиму державного кордону України, прикордонного режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, а також коштів виручених від реалізації майна, конфіскованого за такі порушення.

Засоби Фонду розвитку Державної прикордонної служби України є додатковим джерелом фінансування діяльності системи Дежавної прикордонної служби України понад засоби, що виділяються з державного бюджету України на її утримання і підлягають використанню на облаштування державного кордону України, оснащення і розвиток системи Державної прикордонної служби України, покращення соціального забезпечення військовослужбовців, цивільного персоналу Державної прикордонної служби України і членів їх сімей в порядку, що визначається законодавством України.

Положення про Фонд розвитку Державної прикордонної служби України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 43. Матеріально-технічне забезпечення охорони державного кордону України

Матеріально-технічне забезпечення охорони державного кордону України здійснюється з державних земельних, матеріально-технічних та інших фондів.

Норми і порядок матеріально-технічного забезпечення охорони державного кордону України встановлюються Кабінетом Міністрів України.

РОЗДІЛ X

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 44. Відповідальність за пороушення законодавства про державний кордон України

Особи, винні у порушенні режиму державного кордону України, прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або (та) іншу відповідальність згідно з законодавством України.

Стаття 45. Нагляд за додержанням законодавства про державний кордон України

Нагляд за додержанням законодавства про державний кордон України здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.

<< |
Источник: ЦИМБАЛІСТИЙ ТАРАС ОЛЕГОВИЧ. КОНСТИТУЦІЙНО - ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Хмельницький - 1998. 1998

Скачать оригинал источника

Еще по теме ДОДАТОК:

  1. Додаток І
  2. Додаток А ( обов’язковий) Структурні підрозділи, посадові особи, відповідальні за ведення претензійної роботи
  3. Додаток Б ( обов’язковий) ЖУРНАЛ реєстрації претензій, які пред’являються підприємствам
  4. Додаток В ( обов’язковий) ЖУРНАЛ реєстрації претензій, які пред’являються до підприємства
  5. Додаток Г ( обов’язковий) ЖУРНАЛ реєстрації позовних заяв, які подаються підприємством
  6. Додаток Е ( обов’язковий)
  7. Додаток Ж
  8. Додаток И
  9. Додаток К
  10. Додаток Л
  11. Додаток М
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -