§J Зовнішні зносини в сучасному світі
Відносини між суб'єктами міжнародного права постійно розширюються та поглиблюються. Особливою галуззю цих відносин є зовнішні зносини152. Поряд з дипломатичними, консульськими зносинами, спеціальними місіями, здійснюваними державами, усе більшу активність у галузі зовнішніх зносин виявляють міжнародні міжурядові організації, що здійснюють зносини не тільки з державами-членами, але й між собою.
Виникають нові форми офіційних міжнародних зносин за участю різних суб'єктів міжнародного права (військові інспекції, місії іноземних і міжнародних спостерігачів та ін.). Усе це складає галузь зовнішніх зносин суб'єктів міжнародного права. Діяльність у галузі зовнішніх зносин має особливості, що відрізняють її від інших форм підтримки відносин між суб'єктами міжнародного права. Насамперед це зовнішньополітична діяльність, тобто діяльність у галузі здійснення політики, пов'язана з відносинами між визначеними видами цих суб'єктів, що виникає або із приводу, або внаслідок цих відносин. Іншими словами, учасниками зовнішньополітичних відносин є не всі та не будь-які суб'єкти міжнародних відносин, а також не будь-які суб'єкти міжнародного права (дипломатичні чи консульські відносини неможливі між міжнародними міжурядовими організаціями). Далі, діяльність у галузі зовнішніх зносин є офіційною. Її здійснюють органи, наділені відповідною компетенцією. Нарешті, зовнішні зносини врегульовані міжнародним правом.З огляду на особливе значення органів зовнішніх зносин для здійснення зовнішньополітичної діяльності вони утворюють, як правило, систему, де співвідношення компе- тенцій органів урегульовано міжнародними договорами та внутрішніми нормативними актами суб'єктів. У державах органи зовнішніх зносин можна розділити на внутрішньодержавні та закордонні.
Внутрішньодержавні органи зовнішніх зносин - органи держави, розташовані на її території та наділені компетенцією в галузі зовнішньої політики. Зазвичай це глава держави, парламент, уряд, відомство іноземних справ, інші центральні міністерства та відомства держави. У різних державах обсяг компетенції внутрішньодержавних органів зовнішніх зносин різний і залежить переважно від внутрішнього законодавства153, хоча в деяких випадках має бути враховане міжнародне право.
Закордонні органи зовнішніх зносин - органи держави, розташовані поза її територією і наділені компетенцією в галузі зовнішньої політики. Вони можуть бути постійними (дипломатичні та консульські представництва, представництва міжнародних міжурядових організацій) і тимчасовими (спеціальні місії).
Еще по теме §J Зовнішні зносини в сучасному світі:
- УРСР у післявоєнному світі
- 5.4. Основні зовнішні функції держави
- §1. Виникнення держави в античному світі
- 2.1. Розвиток ораторського мистецтва у Стародавньому світі
- Міжнародне право:2. Органи зовнішніх зносин держави
- Зовнішні функції держави
- Частина 4 ЗОВНІШНІ ВІДНОСИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
- Зовнішні функції держав соціально-демократичної орієнтації
- 13.4. Джерела інформації про зовнішній вигляд людини
- 4.4. Кваліфікація статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості
- Розділ 11.ПРАВО ЗОВНІШНІХ ЗНОСИН
- Стаття 155. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
- § 14 Привілеї й імунітети органів зовнішніх зносин за участю міжнародних організацій і їхнього персоналу
- 1. Загальна характеристика державної політики у сфері зовнішніх зносин