Стаття 57. Використання земель лісогосподарського призначення

(Назва статті 57 в редакції Закону №3404-IV від 08.02.2006)

1. Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

(Частина перша статті 57 в редакції Закону №3404-IVвід 08.02.2006)

2.Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

(Стаття 57 із змінами, внесеними згідно із Законом № З 404-1Vвід 08.02.2006)

До частини першої. На сьогодні згадані в коментованій частині "спеціалізовані підприємства" існують у формі держлісгоспів (державних лісогосподарських підприємств) та держлісомисгоспів (державних лісомисливських господарств). Держлісгоспи та держлісомисгоспи с підприємствами, проте одночасно здійснюють певні державні функції (цікаво, що, наприклад, у РФ лісгоспи прямо визнані органами федерального органу лісового господарства"1). Наприклад, посадові особи цих підприємств уповноважені накладати адміністративні стягнення за лісопорушення (ст. 241 КУпАП). Лісгоспи поділяються на лісництва (технічні підрозділи), а останні - на дільниці. У складі лісгоспів також можуть існувати виробничі цехи тощо.

До державних і комунальних підприємств, установ та організацій, "у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства" і які також можуть набувати земельні ділянки лісогосподарського призначення на праві постійного користування, нале­жать насамперед природоохоронні установи (природні заповідники, національні парки тощо).

За даними Державного комітету лісового господарства, на 2006 р. лише у сфері його управління діяло 233 лісогосподарських підприємства та 51 лісомисливських господарства, 6 природних заповідників та 3 національних парки"2.

Законодавство не називає оренду серед можливих правових форм користування землями лісогосподарського призначення, що перебувають у державній власності. Разом із тим, не заборонена оренда земель лісогосподарського призначення, що перебувають у приватній власності.

Альтернативою оренді є землекористування у формі "користування лісами", яке є похідним від права спеціального лісокористування і, в силу положень закону, спеціального оформлення використання земельної ділянки не потребує - див. ст. 18 ЛК України. За цією статтею, для користування лісами цілком достатньо оформлення права користування ними. Земельна ділянка у власників або користувачів не вилучається, право користування земельною ділянкою окремо не оформлюється, хоча використання лісових ресурсів, поза сумнівом, передбачає і використання відповідних ділянок.

Ст. 23 ЛК України передбачає існування лісових сервітутів. Незважаючи на деяку нечіткість норми, видається, що лісовий сервітут - це різновид земельного сервітуту (див. ст.ст. 98-102 ЗКУ та коментар до них). Про це свідчать положення ч.ч. 4-6 ст. 23 ЛК України.

Використання лісових ресурсів неможливе без використання земельних ділянок, на яких ці ресурси розташовані. Пропонуємо своє бачення того, як у випадку використання лісових ресурсів повинно вирішуватися питання належної правової форми використання земель.

До частини другої.

<< | >>
Источник: Мірошниченко А. М., Марусенко Р. І.. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України. - К., 2009. - 496 с.. 2009

Еще по теме Стаття 57. Використання земель лісогосподарського призначення:

  1. Стаття 55. Визначення земель лісогосподарського призначення
  2. 1. Загальна характеристика правового режиму земель лісогосподарського призначення.
  3. Стаття 52. Використання земель рекреаційного призначення
  4. Стаття 49. Використання земель оздоровчого призначення
  5. Стаття 54. Використання земель історико-культурного призначення
  6. Стаття 22. Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання
  7. § 3. Умови і порядок використання земель оздоровчого призначення
  8. 2. Правове регулювання використання та охорони земель історико-культурного призначення
  9. 6. Склад і використання земель оборони та іншого призначення
  10. 2.1. Землеустрій як форма забезпечення використання земель сільськогосподарського призначення
  11. 2. Правове регулювання використання та охорони окремих земель рекреаційного призначення
  12. Стаття 170. Особливості використання техногенно забруднених земель сільськогосподарського призначення
  13. Розділ 20 Правове регулювання використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення
  14. Стаття 56. Власність на землі лісогосподарського призначення
  15. 2. Правове регулювання охорони і використання земель оздоровчого призначення в межах окремих зон округів санітарної (гірничо-санітарної) охорони
  16. Стаття 209. Використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва
  17. Глава 11 Землі лісогосподарського призначення
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -