РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа N 521/7360/22
Провадження N 2-о/521/151/22
28.06.2022 року місто Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді - Леонова О.С., присяжних - Михайлюк О.В.
та Засипкіної Л.І. при секретарі судового засідання - Трояненко А.Ю., за участю: заявника - ОСОБА_1 заінтересованої особи - ОСОБА_2представник заінтересованої особи Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації - Майдебура Ю.В.
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1), за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_2 (іНфоРмАЦІЯ_2, РНОКНН: НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2), Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації (місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Ген. Петрова, 22), Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 30Б) про усиновлення дитини, -
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У травні 2022 року заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить оголосити його усиновлювачем ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини, посилаючись на те, що з 2018 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, у якої від попередніх шлюбних стосунків є неповнолітня дитина, яка проживає разом з ними і яку він вважає за свою рідну дитину, у зв'язку з чим бажає її усиновити.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 15.09.2018 року було укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. На теперішній час, мешкають разом в квартирі за адресою АДРЕСА_3. Разом з ними проживає малолітній син, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, біологічним батьком якого є - ОСОБА_4. Рідний батько дитини - ОСОБА_4 на теперішній час позбавлений батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Заявник веде здоровий спосіб життя, має гарні характеристики з місця мешкання та роботи, шкідливих звичок не має, займається вихованням дитини, забезпечую дитину всім необхідним, працює матросом на закордонних рейсах. Стан здоров'я відповідно до медичних довідок задовільний, хронічних захворювань та протипоказань щодо усиновлення дитини не має. До кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має, в розшуку не перебуває. Має все необхідне для нормального розвитку малолітнього ОСОБА_5, його усиновлення здійснюється в його інтересах, для забезпечення стабільних та гармонійних умов життя та розвитку. Заявник раніше в шлюбі не перебував, позашлюбних дітей не має, ніколи не позбавлявся батьківських прав, не був усиновлювачем іншої дитини, не зловживає спиртними напоями та наркотичними засобами. Зазначає, що дитина вважає його батьком, а мати дитини не заперечує проти усиновлення.Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 10.06.2022 року відкрито провадження по справі.
В судовому засіданні заявник просив заяву задовольнити із підстав, викладених в заяві.
В судовому засіданні заінтересована особа - ОСОБА_2 пояснила, що заперечень по справі не має, адже усиновлення буде в інтересах сина.
Представник Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації - Майдебура Ю.В. в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення заяви про усиновлення, посилаючись на інтереси дитини та підтримала висновок органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації ОМР.
Представник Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на адресу суду направив заяву з проханням справу розглянути без їх участі.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, є громадянином України (паспорт серія НОМЕР_3, виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 07.11.2005), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4.
ОсОбА_1 з 2018 перебуває у шлюбі з громадянкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, (а/з про шлюб від 15.09.2018 N 1821, зареєстрований Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області).
У ОСОБА_2 є малолітній син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, (а/з про народження від 24.05.2012 N 4267, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції), дитина проживає разом із матір'ю та її чоловіком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3.
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов служби у справах дітей Одеської міської ради від 16.05.2022, у квартирі створені всі умови для проживання, виховання та розвитку дитини.
ОСОБА_1 піклується про малолітнього ОСОБА_3, бере безпосередню участь у його вихованні та утриманні, ставиться до дитини, як до свого рідного сина.
Мати малолітнього - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, надала згоду на усиновлення її малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, чоловіком ОСОБА_1 (посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фадєєвою Д.Ю., зареєстровано в реєстрі за N 167, 07.04.2022).
Згідно рішення Київського районного суду м. Одеси від 07.12.2021 батько малолітнього ОСОБА_4 був позбавлений батьківських прав у відношенні малолітнього сина ОСОБА_3.
Згідно медичного висновку про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини КНП “Дитяча міська поліклініка N 5” Одеської міської ради від 17.05.2022 року, малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, має діагноз: змішаний астигматизм, Н52.2.
ОСОБА_1 надав посвідчення моряка про придатність до служби в якості матросу 1 класу та трудовий договір моряка від 21.09.2021 року.
Відповідно до висновку про стан здоров'я громадянина КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги N 16” Одеської міської ради від 16.02.2022 року, ОСОБА_1 заперечень стосовно усиновлення не має.
Відповідно до медичної довідки КНП “Міський психіатричний диспансер” Одеської міської ради від 15.02.2022, ОСОБА_1 без проявів психічних розладів.
Згідно з довідкою департаменту інформатизації МВС України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, на території України станом на 13.01.2022 до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
3. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права
Відповідно до положень частини пункту 4 частини 1 статті 219 СК України, усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється.
Перешкод, визначених статтею 212 СК України, для усиновлення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 судом не встановлено.
Відповідно до статей 3, 4, 5, 7 Сімейного Кодексу України кожна особа має право на проживання в сім'ї. Сім'я створюється, в тому числі, і на підставі усиновлення. Держава створює пріоритет сімейного виховання дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Відповідно до статті 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Відповідно до частини 1 статті 208 СК України, усиновленою може бути дитина.
Згідно з положеннями статті 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
У відповідності до статті 211 СК України усиновлювачем може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років.
Відповідно до статті 212 СК України, не можуть бути усиновлювачами особи, які: обмежені у дієздатності; визнані недієздатними; позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я; є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини; були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів; за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду; є особами без громадянства; перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем.
Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.Згідно положеннями статті 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків.
Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, крім їхньої згоди на усиновлення потрібна згода їхніх батьків. Письмова згода матері на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Статтею 218 СК України передбачено, що для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров'я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв'язку з віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.
Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року N 3 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав” вбачається, що вирішуючи заяву по суті, суд зобов'язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб'єктом усиновлення і чи виконано вимоги частин 1 - 3 статті 218
СК щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.
Відповідно до частини 1 пункту 4 статті 219 СК України усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони позбавленні батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється.
Відповідно до частини 1 статті 220 СК України на усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.
Згідно зі статтею 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до статті 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.
У відповідності зі статтею 223 СК України особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається. Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Відповідно до положень статті 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров'я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.
Суд, постановляючи рішення про усиновлення неповнолітньої особи, враховує мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення, можливість їхнього спільного проживання, їхній сімейний стан та стан здоров'я, а також інші обставини, що мають істотне значення.
При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.
Статтею 225 СК України передбачено, що усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Відповідно до статі 232 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.
У відповідності з частиною 1 статті 229 СК України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір'ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.
Згідно з частинами 2, 3, 4 статті 231 СК України якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини. Якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім'я та по батькові можуть бути змінені у зв'язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення. Відповідно до статті 234 CK України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.
Відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 N 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану. Згідно з пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року N 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до статті 228 СК України, особи, яким у зв'язку з виконанням службових обов'язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов'язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним. Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв'язку з цивільною справою чи кримінальним провадженням. Таємниця усиновлення забезпечується також відповідно до статей 229-231 цього Кодексу. Особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, враховуючи вік, стан здоров'я та матеріальне становище усиновлювача, суд установив, що будь-якої корисливої або іншої зацікавленості в усиновленні з боку заявника немає, його намір відповідає вимогам законодавства та моральним засадам суспільства, заявник є здоровою людиною, має стійке бажання виховувати та утримувати дитину, усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов життя.
Також суд установив, що заявник раніше не судимий, на обліку нарколога та психіатра не перебуває, веде здоровий спосіб життя, хронічних захворювань та протипоказань щодо усиновлення дитини не має. Є працездатною особою, має стабільний дохід, житло та належні житлові умови для проживання дитини.
Згідно зі статтею 314 ЦПК України за результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників). Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи. У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду. Усиновлення вважається здійсненим із дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що заявник виконав всі умови, встановлені законодавством для усиновлення, він має здібності особи, яка бажає усиновити дитину, може забезпечити стабільні та гармонічні умови для життя дитини, тому є всі підстави для задоволення заяви в повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами
Згідно ч. 4. ст. 314 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника.
На підставі статей 207, 208, 211, 214, 215, 219, 222-224, 229, 231, 233 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 13, 77-81, 259, 263-265, 268, 273, 313-314 Цивільного процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про усиновлення дитини - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, усиновлювачем малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Внести зміни до актового запису N 4267 від 24.05.2012, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в якому змінити прізвище дитини з “ ОСОБА_7 “ на “ ОСОБА_8 “, по батькові змінити з “ ОСОБА_9 “ на “ ОСОБА_10 “, та записати усиновлювача батьком дитини, в графі “відомості про батька” вказати: батько - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, про що видати нове свідоцтво про народження.Видати нове свідоцтво про народження дитини з урахуванням внесених змін.
Роз'яснити учасникам судового процесу, що усиновлення вважається здійсненим з дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя:
Еще по теме РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ:
- В яких випадках судові рішення ухвалюються іменем України?
- 89. Провадження з перегляду судових рішень Верховним Судом України: підстави, процесуальний порядок оскарження. Повноваження Верховного Суду України при перегляді судових рішень.
- Яким судом вирішується питання про видачу дубліката виконавчого листа у справі про визнання та виконання рішення іноземного суду: судом, що дозволив примусове виконання на території України зазначеного судового рішення чи судом, що ухвалив рішення?
- Чи може бути відмовлено у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, наприклад, Російської Федерації, про відібрання малолітньої дитини, якщо на час ухвалення рішення дитина проживала на території України?
- М. Руденко. Прокурор як суб'єкт оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб Державної виконавчої служби України // Вісник Національної академії прокуратури України №1, 2012, - С.17-22.
- Чи вправі оскаржити рішення суду особа, на користь якої ухвалено це рішення, наприклад, щодо мотивів рішення, які не впливають на його кінцевий висновок? Чи набирає рішення суду в неоскарженій частині законної сили в установленому порядку (як рішення, що не оскаржене)?
- § 4. Справи по скаргах на рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, територіальної, дільничної виборчої комісії по виборах Президента України та заявах про скасування реєстрації кандидатом у Президенти України
- § 3. Процедура перегляду рішень Верховним Судом України
- Указ Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 3 лютого 2010 року "Про заходи щодо підвищення ефективності державного управління у галузі геологічного вивчення і використання надр"
- § 1. Загальна характеристика перегляду судових рішень Верховним Судом України
- Відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. Кабінет Міністрів України постановляє:
- Стаття 360. Законна сила рішень і ухвал Верховного Суду України