РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа N 522/4813/21 Провадження N 2/522/6019/21 11 травня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючої судді - Ковтун Ю.І., за участі секретаря - Лахматової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,

ВСТАНОВИВ:

22.03.2021 року позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2), в якому просить: стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень до досягнення дитиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4.

В обґрунтування позову зазначила, що з 07.02.2019 перебуває у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає разом з позивачкою. Шлюбні відносини між сторонами припинено, внаслідок чого відповідач фактично відмовився від належної допомоги на утримання родини. На даний час позивачем подано позов про розірвання шлюбу. Позивач перебуває у декретній відпустці до досягнення молодшим сином трьох років та отримує кошти у розмірі 860 гривень. Також разом з позивачкою проживає та знаходиться на її утриманні син від першого шлюбу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5. Позивач зазначає, що відповідач працює керівником проекту та програм у сфері матеріального (нематеріального) виробництва ТОВ “ЕНЕРДЖІ БІЛДІНГ” отримує заробітну плату, а тому може надавати матеріальну допомогу на утримання дружини.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

27.04.2021 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, відповідно до яких просить залишити позовну заяву без задоволення.

Також 11.05.2021 відповідачем були надані письмові пояснення, відповідно до яких зазначає, що термін фактичного припинення сімейних відносин, на момент подання позовної складає менше місяця та він ніколи не відмовлявся піклуватися про свою сім'ю. До пояснень додано виписку за картковим рахунком клієнта ОСОБА_2 за період з 22.10.2020 по 17.02.2021.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав та просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 07 лютого 2019 року у Малиновському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_3 (а. с. 4).

Від шлюбу у сторін є син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_4 від 19.04.2019 (а. с. 5).

Як вбачається з наказу Одеської філії ПАТ “Укртелеком” N 426-к від 12.06.2019 ОСОБА_1 - спеціаліст з охорони праці Відділу охорони праці, пожежної та екологічної безпеки перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до довідки N 0Е00-000002 від 26.02.2021 ОСОБА_2 працює в ТОВ “ЕНЕРДЖІ БІЛДІНГ” з 15.07.2020. На даний момент займає посаду керівник проекту та програм у сфері матеріального (нематеріального) виробництва та його дохід за період з 15.07.2020 по 31.12.2020 склав 35917,39 грн. (а. с. 11).

Дитина проживає разом із матір'ю, що також підтверджено відповідачем.

Відповідно до наданих платіжних документів відповідач здійснює періодичні перерахування на картку позивача на утримання малолітнього ОСОБА_6, 2019 р.н. Цей факт не оспорюється позивачем.

Разом з тим, позивач посилається на те, що відповідач не надає допомоги на утримання матері дитини, яка потребує такої допомоги та може бути надана відповідачем.

Статтею 75 Сімейного кодексу України визначено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Згідно із частиною 2 статті 84 Сімейного кодексу України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Стаття 85 Сімейного кодексу України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”, при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов’язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

При визначенні розміру аліментного платежу суд враховує, що ОСОБА_2 є працездатною особою, інших неповнолітніх дітей немає, доказів наявності непрацездатних членів сім’ї на утриманні відповідача, останнім не надано. Також відповідачем не надано даних щодо відсутності можливості надавати позивачу матеріальну допомогу, а також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення його від обов’язку утримувати дружину до досягнення дитиною трьох років.

Виходячи зі встановлених доказів, фактичних обставин справи та вищевказаних норм матеріального права, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на утримання позивача до досягнення дитиною трьох років аліментів у розмірі 1000 грн.

Аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви частина 1 статті 79 СК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання судового рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Так, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів (пункт 3 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір”), а тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню 908 грн. 00 коп. судового збору.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 79, 80, 84 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10­13, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1) аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень починаючи з 22 березня 2021 року та до досягнення дитиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2) на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 14 травня 2021 року.

Суддя: Ковтун Ю.І.