Стаття 541. Виконання постанови суду (судді) про конфіскацію.

1. Постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення мит­них правил у частині конфіскації виконується державним виконавцем в установленому зако­ном порядку.

2. У разі неможливості конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, з осіб, які вчинили порушення митних правил, державним виконав­цем за рішенням суду в установленому законом порядку може стягуватися вартість цих това­рів, транспортних засобів.

3. Витрати органу доходів і зборів, пов’язані із зберіганням товарів, транспортних засобів, щодо яких прийнято постанову про конфіскацію, до моменту винесення такої постанови пови­нні бути відшкодовані особою, яка вчинила порушення митних правил. Порядок відшкодуван­ня зазначених витрат встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Розмір суми, що підлягає від­шкодуванню, розраховується в порядку, передбаченому законодавством України для визна­чення собівартості платних послуг.

4. 1 коментованої статті та стаття 313 КУпАП встановлюють, що постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопору­шення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.

Майно, зазначене у пункті 1 цього Порядку, передається органом доходів і зборів державному виконавцеві на підставі акта опису та арешту майна безпосередньо в місцях зберігання конфісковано­го майна для подальшого розпорядження ним.

Державний виконавець під час виконання рішення суду про конфіскацію майна, вилученого ор­ганами доходів і зборів, зобов’язаний не пізніше ніж протягом десяти днів з дня відкриття виконавчо­го провадження провести опис та арешт майна, що підлягає конфіскації.

Акт опису та арешту майна складається державним виконавцем у присутності понятих за участю представника органу доходів і зборів.

У разі коли неможливо конфіскувати товари, що є безпосередніми предметами порушення мит­них правил, або товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транс­портні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, з осіб, які вчинили порушення митних правил, стягується вар­тість зазначених товарів, транспортних засобів у порядку, встановленому законодавством України.

Витрати органу доходів і зборів, пов’язані зі зберіганням товарів, транспортних засобів, щодо яких винесено постанову у справі про порушення митних правил, відшкодовуються особою, яка вчи­нила порушення митних правил, у порядку, встановленому законом.

Якщо у строки, передбачені для добровільного виконання постанови про накладення адміністра­тивного стягнення, постанову у справі про порушення митних правил у частині відшкодування по­рушником витрат органу доходів і зборів у справі не виконано, така постанова повинна бути надісла­на до відповідного органу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Кошти, одержані від реалізації вилученого органами доходів і зборів майна, щодо якого винесено рі­шення суду про конфіскацію, та податки й збори у визначених законом випадках зараховуються до Дер­жавного бюджету з вирахуванням сум комісійної винагороди, що виплачується підприємству (організа­ції), якому доручено розпоряджатися майном згідно з угодою, укладеною відповідно до законодавства

Транспортні засоби, передані органам державної виконавчої служби, які заборонені для експлуа­тації за висновком технічної експертизи, підлягають розукомплектуванню з подальшою реалізацією приладів, вузлів, агрегатів.

У разі скасування рішення суду про конфіскацію майна орган, у якого воно знаходиться на збері­ганні чи у розпорядження якого надійшло (у тому числі органи Державного казначейства), повертає майно або відшкодовує його вартість власникові в порядку, встановленому законодавством.

У разі відсутності в Україні майна, що належить особам, які притягуються до відповідальності, порядок виконання постанови органу доходів і зборів про накладення на них стягнення визначається законодавством України й міжнародними договорами з державами, на території яких проживають або перебувають ці особи.