Стаття 314. Гарант.

1. Гарантом може виступати:

1) банківська установа, яка надає гарантії безпосередньо або може застосовувати їх як фі­нансове забезпечення гарантій, що надаються органам доходів і зборів незалежними фінансо­вими посередниками;

2) незалежний фінансовий посередник - юридична особа, створена у формі повного або ко- мандитного товариства.

2. Зазначена у частині першій цієї статті банківська установа, інша юридична особа, яка має намір одержати від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в установленому цим Кодексом порядку повно­важення гаранта, повинна відповідати таким критеріям:

1) для банківських установ - мати відповідну чинну ліцензію (дозвіл, витяг з реєстру) Наці­онального банку України;

для інших юридичних осіб - мати відповідні укладені угоди з банками та/або страховими компаніями щодо фінансового забезпечення гарантій, що надаються цими юридичними особа­ми;

2) мати досвід роботи у здійсненні банківської чи іншої фінансової діяльності не менше п’яти років;

3) для банківських установ - мати доведену за останні три календарні роки платоспромож­ність шляхом підтвердження виконання встановлених нормативів, які забезпечують безумовне виконання платіжних зобов’язань перед державним бюджетом;

4) для банківських установ - протягом останніх трьох календарних років не бути об’єктом застосування Національним банком України заходів впливу за порушення нормативів (крите­ріїв) у вигляді обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів діяльності, примусової реорганізації установи, призначення тимчасової адміністрації;

для інших юридичних осіб - протягом останніх трьох календарних років не бути об’єктом застосування спеціальних санкцій, передбачених Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», і не мати випадків притягнення їх посадових осіб до адміністративної відповідаль­ності за порушення митних правил за статтями 472, 482-485 цього Кодексу;

5) не мати збитковості за останні три календарні роки (крім банківських установ);

6) не мати заборгованості із сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;

7) для банківських установ - мати можливість формування в повному обсязі грошових ре­зервів для відшкодування можливих втрат у розмірі визначеної ними самими суми усіх одноча­сно наданих органам доходів і зборів фінансових гарантій;

8) не мати заборгованості перед органами доходів і зборів за попередньо наданими гаранті­ями;

9) мати електронну систему накопичення і обміну інформацією з органами доходів і зборів, яка забезпечує захист цієї інформації від несанкціонованого використання, копіювання та/або модифікації, зокрема, систему застосування та передачі електронного гарантійного документа незалежного фінансового посередника чи листа банку в єдину автоматизовану інформаційну систему органів доходів і зборів України;

10) мати уповноважених представників в усіх пунктах пропуску через державний кордон України.

3.

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр гарантів та форм фінансових гарантій, що надаються ними відповідно до укладених угод, які затверджуються цим органом, та забезпечує регулярне (не рідше чотирьох разів на рік) оприлюднення зазначеного реєстру на своєму офіційному веб- сайті. Включення гарантів до реєстру здійснюється безоплатно.

5. Строк прийняття рішення про включення гарантів до реєстру не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня надання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує фор­мування та реалізує державну податкову і митну політику, документів, що підтверджують ви­конання умов частини другої цієї статті.

6. У разі порушення строку, встановленого частиною п’ятою цієї статті, юридична особа, що набуває статусу гаранта, повинна бути включена до реєстру гарантів і може бути виключе­на з нього лише у разі недотримання нею критеріїв, визначених у другій частині цієї статті.

Гарантом може виступати банківська установа та юридична особа, створена у формі повного або командитного товариства. Форма повного або командитного товариства гарантує додаткову відпові­дальність гаранта перед державою.

Довідково:

Банківська установа - банки України, їх філії (відділення), філії іноземних банків.

Командитне товариство - товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства.

Повне товариство - товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсиді­арну) відповідальність за його зобов’язаннями усім майном, що їм належить.

Окремо положеннями статті визначені конкретні та вичерпні критерії, яким повинна відповідати особа, яка має намір отримати статус гаранта.