<<
>>

Стаття 307. Умови надання фінансових гарантій.

1. Юридичні особи, які мають намір виступати гарантом забезпечення особою своїх зо­бов’язань перед органами доходів і зборів України зі сплати митних платежів, уповноважують­ся на це і вносяться до реєстру гарантів у порядку, визначеному цим розділом.

2. Взаємовідносини між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формуван­ня та реалізує державну податкову і митну політику, та гарантами регулюються на підставі укладених угод.

3. Фінансова гарантія видається гарантом і надається органам доходів і зборів особою, від­повідальною за сплату митних платежів, або будь-якою іншою особою на користь особи, відпо­відальної за сплату митних платежів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Фінансова га­рантія діє на всій митній території України.

4. Інформаційна взаємодія між гарантами та органами доходів і зборів здійснюється за до­помогою засобів електронного зв’язку шляхом надсилання авторизованих повідомлень в елек­тронній формі, засвідчених електронним цифровим підписом гарантів та/або посадових осіб ор­ганів доходів і зборів, цілодобово, з періодичністю не більше 30 хвилин. При здійсненні інфор­маційного обміну гарантам надається інформація про статус усіх отриманих фінансових гаран­тій, а саме про:

1) прийняття або відмову у прийнятті, припинення дії виданих гарантами фінансових гарантій;

2) реквізити (номер і дата оформлення) митних декларацій або документів контролю за пе­реміщенням товарів, до яких прикріплені фінансові гарантії із зазначенням дати та часу при­кріплення;

3) дату початку переміщення товарів (та/або початок переміщення кожної партії товару або її частини) із зазначенням номерів транспортних засобів, дати кінцевого строку доставки това­рів до органів доходів і зборів призначення, кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, кількість товарів (в основних та додаткових одиницях виміру), суму митних платежів;

4) недостатність фінансових гарантій для оформлення митних декларацій або документів контролю за переміщенням товарів із зазначенням суми нестачі забезпечення сплати митних платежів;

5) номер та дату складення акта про настання гарантійного випадку за виданими гаранта­ми фінансовими гарантіями;

6) вивільнення фінансових гарантій із зазначенням дати та часу доставки товарів (кожної партії товару або її частини) до органів доходів і зборів призначення та реквізитів (номер і дата оформлення) митних декларацій або документів контролю за переміщенням товарів, за якими відбулося підтвердження виконання зобов’язань, забезпечених фінансовими гарантіями.

5.

У разі невиконання особою зобов’язання із сплати митних платежів, забезпеченого фі­нансовою гарантією, наданою у вигляді документа, орган доходів і зборів із залученням пред­ставників гаранта, що видав таку гарантію, з’ясовує обставини невиконання зобов’язання, піс­ля чого направляє цьому гарантові вимогу щодо сплати належної суми митних платежів. До вимоги додаються завірені органом доходів і зборів копії документів, що підтверджують неви­конання зобов’язання. Процедура направлення вимоги та перелік обов’язкових документів, що до неї додаються, визначаються в угоді, передбаченій частиною третьою статті 314 цього Кодексу.

6. Фінансова гарантія як забезпечення сплати митних платежів не надається, якщо сума митних платежів, що підлягають сплаті, не перевищує суму, еквівалентну 1000 євро.

7. Вивільнення (повернення) фінансової гарантії здійснюється не пізніше двох годин після отримання відповідним органом доходів і зборів підтвердження фактичного виконання зо­бов’язань, забезпечених гарантією.

8. Вивільнення (повернення) фінансової гарантії у разі часткового надходження товарів до органу доходів і зборів призначення здійснюється:

1) після завершення переміщення усієї кількості товарів, зазначених у митній декларації або в документі контролю за переміщенням товарів;

2) на підставі заяви декларанта або уповноваженої ним особи про відсутність подальшого переміщення товарів, зазначених у митній декларації або в документі контролю за переміщен­ням товарів.

У статті, крім умов надання фінансових гарантій, визначено також регулювання взаємовідносин між органами доходів і зборів та гарантами, а саме шляхом укладання індивідуальних угод. Окремим наказом Міністерства фінансів України затверджено Типові Угоди між органами доходів і зборів та гарантами про надання фінансових гарантій органам доходів і зборів, де крім іншого, визначено про­цедуру направлення вимоги щодо сплати належної суми митних платежів та перелік документів, що до неї додаються. Метою такої Угоди є в першу чергу забезпечення безумовного перерахування до державного бюджету всіх необхідних платежів у разі настання гарантійного випадку.

Фінансова гарантія як забезпечення сплати митних платежів не надається, якщо сума митних платежів, що підлягають сплаті, не перевищує суму, еквівалентну 1000 євро.

<< | >>
Источник: Митний кодекс України: практичні аспекти : навчально-методичний посібник / ред. кол. : А. Д. Войцещук, І. О. Іващук, А. І. Крисоватий, О. М. Омельчук, П. В. Пашко та ін. - Терно­піль : ТНЕУ,2016. - 516 с.. 2016

Еще по теме Стаття 307. Умови надання фінансових гарантій.:

  1. Стаття 310. Порядок надання фінансових гарантій органам доходів і зборів.
  2. Забезпечення сплати митних платежів фінансовими гарантіями
  3. Стаття 311. Фінансова гарантія, що надається у вигляді документа.
  4. Стаття 309. Форми забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією. Види фі­нансових гарантій.
  5. Стаття 313. Фінансова гарантія у вигляді грошової застави.
  6. 9.3. Особливості регулювання надання фінансових послуг і діяльності кредитних установ
  7. § 2. Умови і порядок надання земель лісового фонду
  8. if( !cssCompatible ) { document.write(" 25.7. Гарантії прав і свобод особи Гарантії прав і свобод особи — це юридичні засоби забезпечення повного, неухильного і безперешкодного здійснення кожним своїх прав і свобод, охорони прав і свобод від можливих протиправних посягань і їх захисту від будь-яких незаконних порушень. Дуже часто під гарантіями розуміють також певні фактори або різноманітні умови забезпечення прав і свобод особи. Проте фактори та умови самі по собі не належать до га
  9. § 4. Умови і порядок надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування та в оренду
  10. Стаття 174. Порядок надання квартир, відшкодування вартості будинків (квартир), будівель та пристроїв, що зносяться, і умови їх перенесення
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -