Стаття 264. Прийняття митної декларації.

1. Митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

2. Митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на па­перовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу до­ходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випа­дках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, ви­значені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповнова­женою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов’язані надати органу доходів і зборів оригі­нали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

3. Дата та час подання митної декларації фіксується органом доходів і зборів шляхом її ре­єстрації, у тому числі з використанням інформаційних технологій. Орган доходів і зборів не має права відмовити в реєстрації митної декларації.

4. Орган доходів і зборів зобов’язаний надати декларанту або уповноваженій ним особі мо­жливість самостійного фіксування в електронній системі митного оформлення факту і часу по­дачі органу доходів і зборів митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, на паперовому носії, а в разі електронного декларування - можливість одержання від органу доходів і зборів повідомлення про дату і час отримання цим органом електронної митної декларації або документа, який від­повідно до законодавства її замінює.

5. З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку ми­тної декларації.

6. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встанов­леною формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням ін­формаційних технологій.

7. У випадках, коли з причин, визнаних органом доходів і зборів обґрунтованими, окремі документи, визначені цим Кодексом, не можуть бути представлені разом з митною декларацією, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

8. З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

9. Орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо ви­конано всі умови, встановлені цим Кодексом.

10. Відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивова­ною, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

11. Орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких під­став:

1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;

2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов’язкових ре­квізитів;

3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

12. У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центра­льним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) де­кларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвід­ченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

13. Документи, відомості про які зазначені в митній декларації, повинні зберігатися декла­рантом або уповноваженою ним особою протягом не менше ніж 1095 днів. Декларант та упов­новажена ним особа несуть установлену цим Кодексом та іншими законами України відповіда­льність за подання недостовірних відомостей, внесених ними до митної декларації, за знищення або втрату документів, відомості про які зазначені в митній декларації, до закінчення строку зберігання, передбаченого цією частиною.

Згідно з правилом 3.16 стандартного правила розділу 3 Загального додатка до Міжнародної кон­венції про спрощення і гармонізацію митних процедур, на підтвердження декларації на товари органи доходів і зборів вимагають тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за да­ною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства.

На виконання цих норм, статтею визначено положення щодо подання разом з митною деклараці­єю тільки рахунку або іншого документа, який визначає вартість товару, та декларації митної вартос­ті.

Інші документи, необхідні для здійснення митного контролю й оформлення товарів, перелік яких визначає частина третя статті 335 Кодексу, декларантом не подаються. Відомості про такі документи зазначаються у встановленому порядку в митній декларації з покладенням на декларанта обов’язку зі зберігання таких документів протягом не менше ніж 1095 днів і надання їх органу доходів і зборів на його вимогу.

У процедурі прийняття митної декларації стаття відрізняє етапи реєстрації митної декларації та її прийняття.

Митна декларація реєструється органом доходів і зборів одночасно з поданням її органу доходів і зборів.

Стаття запроваджує можливість самостійного фіксування декларантом в електронній системі ми­тного оформлення факту і часу подачі органу доходів і зборів митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, на папе­ровому носії, а в разі електронного декларування - можливість одержання від органу доходів і зборів повідомлення про дату і час отримання цим органом електронної митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює.

Згідно зі стандартним правилом 3.30 розділу 3 Загального додатка до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, перевірка декларації на товари проводиться одночасно з реєстрацією декларації або в можливо короткий термін після цього.

Після реєстрації поданої митної декларації, з метою визначення правильності її заповнення та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює пере­вірку митної декларації.

У ході такої перевірки орган доходів і зборів установлює, чи подана митна декларація за встано­вленою формою, підписана особою, яка її подала, чи містить вона всі необхідні відомості і чи додано до неї всі документи, визначені цим Кодексом.

Стаття визначає виключні підстави для відмови в прийнятті митної декларації.

Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відмі­ток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо). При електронному декларуванні електронна митна декларація засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

У випадках неможливості прийняття митної декларації орган доходів і зборів вмотивовано повід­омляє декларанта про причини відмови.

З урахуванням положень стандартного правила 3.17 розділу 3 Загального додатка до Міжнарод­ної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, згідно з частиною сьомою статті 264 Митного кодексу України у випадках, коли з причин, визнаних органом доходів і зборів обґрунтова­ними, окремі документи, визначені цим Кодексом, не можуть бути представлені разом з митною де­кларацією, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визначається центральним ор­ганом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політи­^ку.