2.3. Двостороннє міжнародно-правове регулювання сфери спрощення та гармонізації митних процедур

Міжнародно-правове регулювання сфери спрощення та гармонізації митних процедур здійснюється як на багатосторонньому (універсальному та регіональному) рівні, так і на двостороньому (білатеральному) рівні.

2009 р. у листі № 22/1-1010 «Щодо міжнародних договорів з питань співробітництва у митній сфері» [270] Державна митна служба України (зараз - Державна фіскальна служба України) висловила позицію щодо класифікації міжнародних договорів у митній сфері на:

1) двосторонні міжнародні договори міждержавного та міжурядового характеру;

2) двосторонні міжнародні договори міжвідомчого характеру;

3) багатосторонні міжнародні договори міжурядового та міжвідомчого характеру [270].

Цей лист було розроблено для використання у роботі працівниками митних органів, але для нашого дослідження він є цікавим тому, що не лише теоретики міжнародного митного права виділяють двосторонній рівень міжнародно- правового митного регулювання, але й практики.

Зазначимо, що двосторонні договори у сфері спрощення та гармонізації митних процедур у більшості випадків схожі як за змістом, так і за структурою, оскільки вони ґрунтуються на Рекомендації РМС про взаємну адміністративну допомогу від 05.12.1953 р. [271]. Як правило, ці двосторонні договори називаються «Про співробітництво у митних справах» і складаються з преамбули та переважно 17-20 статей, іноді мають додатки [273; 274; 276].

По суті, можна погодитися із висновком Перепьолкіна С. М. про те, що двосторонні угоди укладаються, як правило, з метою належного застосування митного законодавства, зокрема в частині запобігання, виявлення, припинення та розслідування порушень митного законодавства, удосконалення пасажирського і вантажного сполучення, забезпечення правильного стягнення мита, зборів та інших платежів, застосування митних пільг, а також гарантування безпеки міжнародного торговельного ланцюга постачання товарів [2, с.

Прикладом міждержавної угоди є підписаний у листопаді 2009 р. між Україною та ЄС «Порядок денний асоціації Україна - ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію» [275]. Цей двосторонній договір, містить перелік реформ, які повинна здійснити Україна у співпраці з ЄС [275, розд. 3]. У цьому міжнародному договорі особлива увага приділяється співробітництву та подальшому розвитку митного законодавства України та його імплементаційних положень відповідно до міжнародних інструментів і стандартів, що стосуються митної сфери й торгівлі, включаючи розроблені ЄС, ВМО (зокрема оновленої Кіотської конвенції), СОТ, ООН [275, 2.3 п. 3, 2.4 п. 8, п. 4, 8].

Прикладом міжурядової угоди є Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України, Урядом Республіки Молдова та Європейською Комісією щодо її місії в наданні допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова від 07.10.2005 р. [276]. Згідно з цим договором місія ЄС із прикордонної допомоги Молдові й Україні (The European Union Border Assistance Mission to Moldova and Ukraine - EUBAM [277; 328, с.142]) надає всебічну підтримку із впровадження передового досвіду ЄС через свою штаб-квартиру в м. Одесі i шість польових офісів по обидва боки молдавсько-українського кордону (3 - в Україні: Одеса, Кучурган і Котовськ і 3 - у Молдові: Отач, Кишинів та Басарабяска) [276, ст. 2 п. 3; 277]. Основне прагнення місії ЄС полягає у тому, щоб прикордонні й митні процедури в Молдові та Україні в результаті дзеркально відображали аналогічні процедури ЄС. За допомогою EUBAM на українсько-молдовському кордоні з 2008 р. була впроваджена «Система попереднього обміну інформацією» (СОПІ) [392], яка допомагає виявити митні правопорушення і сприяє міжнародній торгівлі, а також підвищує прозорість організації руху товарів, які прямують через Придністров’я. СОПІ дозволила значно покращити митний контроль, аналіз ризиків та прискорити процедури на кордоні [277].

Іншим прикладом міжурядової угоди може бути й Угода між Урядом України та Урядом Республіки Азербайджан про співробітництво у митних справах від 24.03.1997 р.

1) із питань митного оформлення: удосконалення пасажирського та вантажного сполучення між Сторонами; вжиття необхідних заходів щодо спрощення митного оформлення; визнання митних забезпечень (пломб, відбитків печаток, штампів) і митних документів одна одної, а за необхідності, застосовують власні митні забезпечення до товарів, які переміщаються;

2) із питань справляння митних платежів: забезпечення правильного стягнення мита, зборів та інших платежів, а також застосування митних пільг;

3) із питань митного контролю: розслідування та припинення митних правопорушень.

Сторони Угоди також домовилися про те, що товари і транспортні засоби, які прямують транзитом, звільняються від митного огляду за винятком випадків, коли є підстави вважати, що їх ввезення, вивезення і транзит заборонені згідно із законодавством Сторін або є наявне митне правопорушення [308, ст. 3 п. 2].

Ще одним прикладом міжурядової двосторонньої угоди є Угода про взаємну адміністративну допомогу в митних справах між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Бельгія [273].

Договірні сторони Угоди домовилися надавати одна одній допомогу:

1) щодо питань митного контролю: з метою запобігання, розслідування та припинення будь-якого порушення митного законодавства [273, ст. 2 п. 1];

2) щодо справляння митних платежів: за запитом однієї з митних адміністрацій відповідно до Угоди допомога передбачає також надання будь-яких даних, що мають забезпечити правильне стягнення митними органами мита та інших податків [273, ст. 2 п. 2];

3) щодо митного оформлення: будь-яка допомога подається кожною із Договірних сторін відповідно до їх національних законодавств і в рамках наявних ресурсів своїх митних адміністрацій [273, ст.

Двосторонньою міжурядовою угодою з митних питань також є Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ісламської Республіки Іран про взаємну допомогу в митних справах [274]. Сторони Угоди домовилися надавати одна одній допомогу:

1) щодо питань митного контролю: вживають заходів для поліпшення митного контролю пасажирів, товарів і поштових відправлень між державами, надають допомогу у виявленні, попередженні та припиненні порушень митного законодавства; за запитом допомагають одна одній шляхом надання інформації та аналітичних даних, які можуть бути використані при контролі отримання та застосування митного законодавства [274, ст. 2 п. 1];

2) щодо справляння митних платежів: митні адміністрації інформують одна одну про застосування заборон і обмежень при імпорті, експорті і транзиті товарів або звільнення товарів від сплати мита, митних податків та інших митних платежів [274, ст. 4 п. 2];

3) щодо питань митного оформлення: надають одна одній допомогу у дослідженні, розробленні й тестуванні нових митних процедур, у навчанні особового складу та обміні досвідом, а також у інших випадках, які потребуватимуть вжиття спільних заходів; прагнуть до спрощення та вдосконалення митних формальностей між Сторонами та вирішення питань, пов'язаних із розбіжностями у національному законодавстві [274, ст. 2 п. 1].

Характерним прикладом міжвідомчої двосторонньої угоди є Протокол між Державною митною службою України і Федеральною митною службою (ФМС) Росії щодо організації обміну попередньою інформацією про товари та транспортні засоби, які переміщаються через митний кордон України і Російської Федерації, від 11.11.2008 р. [279], який охоплює: здійснення на постійній основі обміну відомостями, отриманими при митному оформленні товарів і транспортних засобів, що вивозяться з митної території держави однієї Сторони, якщо пункт призначення (шлях транзиту) знаходиться на митній території держави іншої Сторони, у формі електронних документів про товари і транспортні засоби до перетину ними кордону (попередня інформація) [279, ст.

Іншим прикладом міжвідомчої двосторонньої угоди може бути Протокол між Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Державною митною службою України і Департаментом прикордонних військ Республіки Молдова, Митним департаментом Республіки Молдова про організацію спільного контролю в міжнародному пункті пропуску автомобільного сполучення «Россошани - Брічень» від 12.01.2004 р. [280], який регулює здійснення спільного прикордонного, митного й інших видів контролю осіб, транспортних засобів і вантажів у міжнародному пункті пропуску «Россошани - Брічень» для автомобільного сполучення на українсько-молдовському державному кордоні [280, ст. 1 п. 1;].

На зазначеному пункті пропуску у 2012 р. місією ЄС із прикордонної допомоги Молдові й Україні (EUBAM) був упроваджений успішний пілотний проект щодо спільного керованого прикордонного пункту пропуску, який скоротив час на переміщення через кордон товарів і фізичних осіб на 15-20 %. Зазначений проект став першою спробою молдавських та українських митних та прикордонних органів спільно створити прикордонний пункт пропуску, який функціонує згідно із стандартами ЄС [278].

У ході проведеного аналізу двосторонніх міжнародних угод можна виокремити декілька основних напрямків у сфері спрощення та гармонізації митних процедур, які досягаються державами при їх укладанні, а саме щодо митного контролю:

- визнання митних документів та митного забезпечення (пломби, відбитки печаток, штампів);

- здійснення попереднього обміну інформацією про об’єкти залежно від їх виду й мети переміщення через митний кордон, а також іншими відомостями щодо митної справи;

- звільнення від митного огляду об’єктів залежно від їх виду й мети переміщення, які переміщаються транзитом через територію держав - сторін договору;

- здійснення спільного митного контролю у міжнародних пунктах пропуску;

- адаптація митного законодавства держав - сторін договору;

щодо митного оформлення:

- узгодження заходів спрощеного митного оформлення, які прискорюють пасажирське й вантажне сполучення (наприклад, уведення єдиних бланків митних документів на обох мовах держав - сторін договору);

щодо справляння (сплати) передбачених законодавством податків і зборів:

- звільнення від стягнення митних зборів багажу фізичних осіб, які переміщаються транзитом через територію держав - сторін договору.

Отже, досліджені міжнародні двосторонні (білатеральні) договори регулюють питання співпраці, що стосуються різних аспектів митної справи, у тому числі й у сфері спрощення та гармонізації митних процедур.