6.1.2. Питання корпоративного управління у Регламенті про ЄТ

Найбільш цікавим на сьогодні документом, що відбиває сучасні європейські тенденції у регулюванні питань корпоративного управління, може вважатися Регламент про ЄТ.

Регламент припускає можливість існування ЄТ з однорівневою та дворівневою моделями управління, враховуючи відповідний поділ країн ЄС на дві значні групи.

Щодо однорівневої системи у Регламенті встановлюється, що орган управління має здійснювати управління ЄТ. При цьому в органі управління окремо виділяється група виконавчих директорів. Регламент не визначає їх повноваження, однак закріплює право держави-члена передбачити, що виконавчий директор або виконавчі директори мають бути відповідальними за поточну діяльність з управління, за тих же умов, що застосовуються до акціонерних товариств з зареєстрованим місцезнаходженням на території відповідної держави-члена. Із цього формулювання можна зробити висновок про те, що поточне управління товариством покладається на виконавчих директорів, а стратегічне керівництво – на орган управління в цілому.

Член або члени органу управління призначаються загальними зборами. Проте, члени першого виконавчого органу можуть призначатися в установчому документі. Кількість членів органу управління або правила їх призначення визначаються в статуті ЄТ. Проте, держава-член може встановлювати мінімальну, та, якщо необхідно, максимальну кількість членів органу управління. Орган управління обирає голову серед своїх членів.

Орган управління має проводити засідання з періодичністю, встановленою у статуті, але не рідше як кожні три місяці, для вивчення чинного стану та перспектив діяльності ЄТ.

Відносно дворівневої системи Регламент чітко розмежовує повноваження наглядового та виконавчого органів. Виконавчий орган є відповідальним за управління ЄТ (ч. 1 ст. 39). Наглядовий орган здійснює нагляд за діяльністю виконавчого органу. Він не може сам здійснювати повноваження з управління ЄТ (ч. 1 ст. 40). Таким чином, у регламенті відбивається європейська тенденція обмеження наглядового органу виключно контрольними повноваженнями – він не має права втручатися в питання управління товариством.

Виконавчий орган має звітувати перед наглядовим органом принаймні кожні три місяці стосовно чинного стану та перспективних напрямків діяльності ЄТ. Окрім періодичної інформації виконавчий орган має негайно надавати наглядовому органу усю інформацію щодо подій, які можуть істотно вплинути на ЄТ. Наглядовий орган може вимагати від виконавчого органу будь-яку інформацію, яка необхідна для здійснення нагляду. Держава-член може передбачати, що кожний член наглядового органу має право користуватися такою можливістю. Наглядовий орган може розпочинати будь-які перевірки, необхідні для виконання своїх обов’язків. Кожному члену наглядового органу має бути забезпечене право знайомитися з будь-якою інформацією, наданою цьому органу.

Регламент визначає і порядок формування органів управління товариства при дворівневій системі. Член або члени виконавчого органу мають призначатися та звільнятися наглядовим органом. Проте, держава-член може вимагати або дозволяти включення до статутів положень, згідно яких член або члени виконавчого органу мають призначатися та звільнятися загальними зборами за тих же умов, які застосовуються до акціонерних товариств з зареєстрованим місцезнаходженням у цій державі-члені. Члени наглядового органу призначаються загальними зборами. Проте, члени першого наглядового органу можуть призначатися в установчому документі. Наглядовий орган обирає голову серед своїх членів.

Жодна особа не може бути одночасно членом виконавчого органу та наглядового органу одного й того ж ЄТ. Проте, наглядовий орган може призначати одного з своїх членів для здійснення функцій в якості члену виконавчого органу, за умови існування вакантної посади. Протягом цього періоду, повноваження відповідної особи як члена наглядового органу призупиняються. Держава-член може встановлювати обмеження на тривалість такого періоду. Кількість членів виконавчого та наглядового органів або правила їх призначення мають бути визначені у статуті ЄТ. Проте, держава-член може встановлювати мінімальну та/або максимальну кількість їх членів.

Регламент не забороняє обрання юридичних осіб до складу органів управління. У такому разі юридичні особи мають призначити своїх представників – фізичних осіб.

У Регламенті регулюються питання щодо кворуму та прийняття рішень органами ЄТ:

- кворум: хоча б половина членів має бути присутньою або представленою;

- прийняття рішень: більшість присутніх або представлених членів.

Ці правила діють якщо самим Регламентом або статутом ЄТ не встановлено інше.

За відсутності відповідних положень у статуті в цій сфері, голос голови кожного органу є вирішальним у разі рівності голосів.

Статутом ЄТ має визначатися перелік операцій, які потребують дозволу наглядового органу при дворівневій системі або спеціального рішення органу управління при однорівневій системі. Проте, держава-член може передбачати, що при дворівневій системі наглядовий орган може сам встановлювати певні категорії операцій, які потребують дозволу. Регламент передбачає, що держава-член може визначити види операцій, які щонайменше мають бути передбачені в статутах ЄТ, зареєстрованих на її території.

Таким чином, основними функціями наглядового органу ЄТ, визнаними у Регламенті є: обрання членів виконавчого органу; надання дозволу на здійснення товариством певних господарських операцій; нагляд за діяльністю виконавчого органу (заслуховування його звітів, отримання інформації, проведення розслідувань).

Регламент встановлює, що члени органів управління або наглядових та виконавчих органів відповідно до положень держави-члена зареєстрованого місцезнаходження ЄТ, які застосовуються до акціонерних товариств, мають нести відповідальність за збитки або шкоду, завдані ЄТ внаслідок порушення ними законних, статутних або інших обов’язків, які випливають з їхніх функцій.

Щодо загальних зборів Регламент відображає концепцію обмеження їх компетенції питаннями, визначеними законодавством (ст. 52).

Регламент містить вимоги до періодичності скликання зборів. Вони мають проводитися як мінімум один раз на календарний рік, протягом шести місяців після закінчення фінансового року, якщо правом держави-члена зареєстрованого місцезнаходження ЄТ, яке застосовується до акціонерних товариств, що здійснюють подібну до ЄТ діяльність, не встановлено вимоги частішого проведення зборів. Проте, держава-член може передбачити, що перші загальні збори можуть бути проведені в будь-який час протягом 18 місяців після реєстрації ЄТ.

Загальні збори можуть скликатися у будь-який момент органом управління, виконавчим, наглядовим органом або іншим органом чи уповноваженою організацією відповідно до національного права держави-члена за зареєстрованим місцезнаходженням ЄТ, яке застосовується до акціонерних товариств.

Один або більше акціонери, які разом володіють як мінімум 10% підписного капіталу ЄТ, можуть вимагати від ЄТ скликання загальних зборів з визначеним порядком денним; менший відсоток може передбачатися статутами або національним правом за тих же умов, що застосовуються до акціонерних товариств. Вимога про скликання загальних зборів має зазначати питання, що вносяться до порядку денного. Якщо, після подання вимоги загальні збори не відбулися у відповідний час та, у будь-якому разі, протягом двох місяців, уповноважений судовий або адміністративний орган відповідної юрисдикції, у рамках якої ЄТ має своє зареєстроване місцезнаходження, може постановити, що загальні збори мають бути скликані у встановлений строк, або уповноважити на скликання загальних зборів акціонерів, які вимагали цього, або їх представників.

Один або більше акціонерів, які у сукупності володіють як мінімум 10% підписного капіталу ЄТ, можуть вимагати внесення одного чи більше додаткових питань до порядку денного будь-яких загальних зборів. Про­цедури та строки, що застосовуються до таких вимог, встановлюються націо­нальним правом держави-члена зареєстрованого місцезнаходження ЄТ, або, за відсутністю цього, статутом ЄТ. Вищезазначений відсоток може бути змен­шено статутом або правом держави-члена зареєстрованого місцезнаходження ЄТ, за тих самих умов, що застосовуються до акціонерних товариств.

За виключенням випадків, коли Регламент, або, за відсутністю у ньому відповідних положень, закон, який застосовується до акціонерних товариств в державі-члені зареєстрованого місцезнаходження ЄТ, вимагає вищу більшість, рішення загальних зборів приймаються більшістю голосів, дійсно поданих. Дійсно подані голоси не включають голоси, що надаються акціями акціонера, який не брав участі у голосуванні, утримався від голосування або повернув чистий чи зіпсований бюлетень.

Внесення змін до статуту ЄТ вимагає кваліфікованої більшості, яка не може бути меншою за дві третини дійсно поданих голосів, за винятком випадків, коли право, що застосовується до акціонерних товариств у державі-члені зареєстрованого місцезнаходження ЄТ, вимагає або дозволяє вищу більшість. Проте, держава-член може передбачати, що, коли на зборах представлена принаймні половина підписного капіталу, проста більшість голосів є достатньою. Зміни, внесені до статуту ЄТ, мають бути оприлюднені.