<<
>>

Стаття 84. Порядок обміну жилих приміщень

Порядок обміну жилих приміщень установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

1. Основним підзаконним нормативно-правовим документом щодо обміну жилих приміщень є постанова Ради Міністрів УРСР від 31 січня 1986 р.

N 31 "Про затвердження Правил обміну жилих приміщень в Українській РСР".

2. Порядок обміну жилими приміщеннями передбачає настання у визначеній послідовності юридично значимих дій як з боку фізичних осіб, так і з боку посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування. До цих дій слід віднести:

- вираження пропозиції (оферти) наймача або членів його сім'ї провести обмін жилого приміщення, яке вони займають;

- згода на обмін (акцепт), що виходить від конкретної особи-наймача іншого жилого приміщення.

На першому етапі сторони вільні у виборі способу поведінки, проявляється принцип приватного права - принцип диспозитивності. Законодавство не передбачає на цьому етапі якої-небудь форми згоди на обмін.

Наявність такого усного погодження є підставою для звернення до виконкому місцевої ради із заявою (див. Додаток N 1 до Правил обміну жилих приміщень в Українській РСР).

Обмін жилими приміщеннями, що знаходяться в межах одного населеного пункту, оформляється виконавчим комітетом міської, селищної, сільської ради, а при наявності бюро по обміну жилими приміщеннями - цим бюро. У місті з районним поділом оформлення обміну жилими приміщеннями, що знаходяться в межах одного району, виконавчим комітетом міської ради може бути покладено на виконавчі комітети районних у місті рад.

Якщо жилі приміщення знаходяться в різних населених пунктах, обмін оформляється виконавчим комітетом міської, селищної, сільської ради (бюро по обміну жилими приміщеннями) в одному з населених пунктів за вибором учасників обміну.

При міжміському обміні на жиле приміщення в м. Києві обмін оформляється виконавчим комітетом Київської міської ради, а на жиле приміщення в курортній місцевості - виконавчим комітетом відповідної ради (бюро по обміну жилими приміщеннями) у даній місцевості.

3. Подача заяви про обмін жилими приміщеннями є юридичним фактом, що породжує правовідносини між фізичною особою та виконкомом місцевої ради. Наступний етап - перевірка відсутності обставин, що забороняють проведення обміну (ст. 86 ЖК). Далі видається ордер встановленого зразка (див. Додаток N 2 до Правил обміну жилих приміщень в Українській РСР).

Ордери повинні бути отримані, по-перше, всіма учасниками обміну жилими приміщеннями, по-друге, одночасно, по-третє, особисто або їх представниками за довіреністю.

<< | >>
Источник: Амірова, Отраднова. Науково-практичний коментар до Житлового кодексу України. 2011

Еще по теме Стаття 84. Порядок обміну жилих приміщень:

  1. Стаття 89. Правила обміну жилих приміщень
  2. Стаття 82. Обмін жилих приміщень у будинках підприємств, установ, організацій
  3. Стаття 85. Обмін жилих приміщень у будинках, розташованих на території Української РСР та іншої союзної республіки
  4. Стаття 121. Порядок надання службових жилих приміщень
  5. Стаття 8. Переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі
  6. § 1. Житловий фонд України та порядок надання жилих приміщень
  7. Стаття 6. Призначення жилих будинків і жилих приміщень
  8. Стаття 7. Виключення з житлового фонду жилих будинків і жилих приміщень
  9. Стаття 53. Порядок надання жилих приміщень у будинках громадського житлового фонду
  10. Зразок позовної заявипро примусовий обмін житлового приміщення в разі відмови у згоді на обмін членів сім'ї
  11. Стаття 52. Порядок надання жилих приміщень у будинках відомчого житлового фонду
  12. § 5. Право на обмін жилого приміщення
  13. Стаття 112. Надання жилого приміщення у зв'язку з виселенням з будинків (жилих приміщень), що загрожують обвалом
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -