<<
>>

Стаття 84. Порядок обміну жилих приміщень

Порядок обміну жилих приміщень установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

1. Основним підзаконним нормативно-правовим документом щодо обміну жилих приміщень є постанова Ради Міністрів УРСР від 31 січня 1986 р.

N 31 "Про затвердження Правил обміну жилих приміщень в Українській РСР".

2. Порядок обміну жилими приміщеннями передбачає настання у визначеній послідовності юридично значимих дій як з боку фізичних осіб, так і з боку посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування. До цих дій слід віднести:

- вираження пропозиції (оферти) наймача або членів його сім'ї провести обмін жилого приміщення, яке вони займають;

- згода на обмін (акцепт), що виходить від конкретної особи-наймача іншого жилого приміщення.

На першому етапі сторони вільні у виборі способу поведінки, проявляється принцип приватного права - принцип диспозитивності. Законодавство не передбачає на цьому етапі якої-небудь форми згоди на обмін.

Наявність такого усного погодження є підставою для звернення до виконкому місцевої ради із заявою (див. Додаток N 1 до Правил обміну жилих приміщень в Українській РСР).

Обмін жилими приміщеннями, що знаходяться в межах одного населеного пункту, оформляється виконавчим комітетом міської, селищної, сільської ради, а при наявності бюро по обміну жилими приміщеннями - цим бюро. У місті з районним поділом оформлення обміну жилими приміщеннями, що знаходяться в межах одного району, виконавчим комітетом міської ради може бути покладено на виконавчі комітети районних у місті рад.

Якщо жилі приміщення знаходяться в різних населених пунктах, обмін оформляється виконавчим комітетом міської, селищної, сільської ради (бюро по обміну жилими приміщеннями) в одному з населених пунктів за вибором учасників обміну.

При міжміському обміні на жиле приміщення в м. Києві обмін оформляється виконавчим комітетом Київської міської ради, а на жиле приміщення в курортній місцевості - виконавчим комітетом відповідної ради (бюро по обміну жилими приміщеннями) у даній місцевості.

3. Подача заяви про обмін жилими приміщеннями є юридичним фактом, що породжує правовідносини між фізичною особою та виконкомом місцевої ради. Наступний етап - перевірка відсутності обставин, що забороняють проведення обміну (ст. 86 ЖК). Далі видається ордер встановленого зразка (див. Додаток N 2 до Правил обміну жилих приміщень в Українській РСР).

Ордери повинні бути отримані, по-перше, всіма учасниками обміну жилими приміщеннями, по-друге, одночасно, по-третє, особисто або їх представниками за довіреністю.

<< | >>
Источник: Амірова, Отраднова. Науково-практичний коментар до Житлового кодексу України. 2011

Еще по теме Стаття 84. Порядок обміну жилих приміщень:

  1. 1. Загальна характеристика законодавства щодо реалізації прав громадян на житло державного житлового фонду
  2. 1. Загальна характеристика реалізації права власності на житло
  3. 6. Збереження права на жиле приміщення державного чи комунального житлового фонду за громадянами у разі їх тимчасової відсутності
  4. 2. Припинення права власності на житло
  5. 2. Особливості цивільно-правової відповідальності за порушення у житловій сфері
  6. 3. Характеристика спорів, що розглядаються в судовому порядку
  7. ДОДАТК
  8. Економіко-правова характеристика капітального будівництва
  9. Г осподарсько-правове забезпечення залучення інвестицій у капітальне будівництво
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -