§ 1. Житловий фонд України та порядок надання жилих приміщень

Згідно із статтею 4 Житлового кодексу України жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях становлять житловий фонд, який складається з державного житлового фонду, громадського житлового фонду, фонду житловобудівельних кооперативів та приватного житлового фонду.

Державний житловий фонд знаходиться у віданні місцевих Рад народних депутатів та віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

У цій главі розглянуто порядок надання жилих приміщень та зобов'язання, що виникають у зв'язку з наданням громадянам житла в будинках державного і громадського житлового фонду.

Облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов, ведеться, як правило, за місцем їх проживання в органах державної адміністрації районних (міських) Рад народних депутатів;

потреба в житлі визначається певними критеріями, що передбачені у статті 34 Житлового кодексу:

— забезпечення житловою площею нижче рівня, який визначається виконавчими комітетами обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів спільно з радами профспілок;

— проживання у приміщенні, яке не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

— тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим хворий не може проживати в комунальній квартирі чи в одній кімнаті з членами своєї сім'ї;

— проживання у гуртожитках;

— проживання в одній кімнаті двох і більше сімей, незалежно

141

від родинних відносин, чи осіб різної статі старше 9 років, крім подружжя, тощо.

Громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку загальної черги, крім осіб, що мають право на першочергове одержання жилих приміщень.

Крім того, жилі приміщення можуть надаватися позачергово:

— громадянам, чиє житло стало непридатним для проживання у зв'язку із стихійним лихом;

— громадянам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість;

— особам, реабілітованим внаслідок незаконного засудження;

— особам, вибраним на виборну посаду, якщо це пов'язано з переїздом в іншу місцевість, та в деяких інших випадках (ст.46 Житлового кодексу).

Заяви громадян про взяття на квартирний облік розглядаються житловими комісіями органів державної адміністрації місцевих Рад народних депутатів; спори про відмову у взятті на облік судам не підвідомчі, вони розглядаються тільки в адміністративному порядку.

Надання жилих приміщень у будинках місцевих Рад народних депутатів проводиться на підставі рішення органів державної адміністрації місцевої Ради з участю представників громадських організацій, але рішення про надання житлової площі ще не тягне за собою права на її зайняття. Вселення громадян на надану їм рішенням органів державної адміністрації житлову площу проводиться тільки за ордерами, що видаються органами державної адміністрації на підставі цього рішення.

Ордер — це адміністративний акт (письмове розпорядження, наказ) органів державної адміністрації місцевої Ради народних депутатів на вселення громадянина (та його сім'ї) в зазначене в ньому жиле приміщення. З одного боку, ордер породжує адміністративноправові відносини між виконкомом та житловоексплуатаційною організацією, куди він передається, а з другого — цивільноправові відносини між громадянином та зазначеною організацією, що зобов'язана укласти договір найму жилого приміщення з цим громадянином.

142

Спори про видачу ордера судам не підвідомчі, але у тих випадках, коли жиле приміщення надається громадянам за цивільноправових підстав, наприклад, при приєднанні жилого приміщення, що звільнилось у квартирі, іншому наймачу (ст.54 Житлового кодексу), при виселенні з наданням іншого жилого приміщення (ст 109 Житлового кодексу), тощо, громадяни вправі по суду вимагати видачі ордера.

Ордер може бути виданий лише на вільне жиле приміщення.