§ 4. Правовий статус промислово-фінансових груп

Чільне місце серед актів цього законодавства займають Закон України від 21 листопада 1995 р.

Згідно із зазначеним Законом промисловофінансова група становить собою об'єднання, до якого можуть входити промислові підприємства, сільськогосподарські підприємства, банки, наукові і проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, і яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції.

Особливістю ПФГ є наявність у ній головного підприємства, тобто підприємства, створеного відповідно до законодавства України, яке виготовляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податки в Україні і офіційно представляє інтереси ПФГ в Україні та за її межами.

Крім головного підприємства, до складу ПФГ входять її учасники. Учасником ПФГ може бути підприємство, банк або інша наукова і проектна установа, організація, створена згідно із законодавством України, чи іноземна юридична особа, що входить до складу ПФГ, виробляє проміжну продукцію ПФГ або надає банківські та інші послуги учасникам і головному підприємству ПФГ і має на меті отримання прибутку.

Учасники ПФГ, серед яких обов'язковою є наявність банківської установи, зберігають статус юридичної особи, тоді як ПФГ статусу юридичної особи не мас.

Ініціаторами створення ПФГ виступають підприємства, банки, наукові і проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності. Ініціатори на добровільних засадах проводять загальні збори, на яких вони:

• приймають протокольне рішення про намір створення ПФГ;

• приймають Генеральну угоду про сумісну діяльність у виробництві кінцевої продукції ПФГ;

• розробляють та затверджують технікоекономічний проект обгрунтування створення ПФГ;

• розробляють проекти двосторонніх угод про поставки проміжної продукції ПФГ (або надання відповідних послуг);

• визначають уповноважену особу ініціаторів створення ПФГ.

Генеральна угода про сумісну діяльність підписується керівниками всіх ініціаторів створення ПФГ і засвідчується їхніми печатками.

Генеральна угода включає: назву ПФГ; перелік затверджених в установленому порядку державних програм, з метою реалізації яких створюється ПФГ; визначення головного підприємства ПФГ; місцезнаходження головного підприємства ПФГ; кандидатуру президента ПФГ, його права та обов'язки, порядок звільнення з посади; перелік учасників ПФГ; перелік кінцевої продукції ПФГ; термін дії угоди; взаємні зобов'язання учасників ПФГ; порядок прийняття рішень; порядок виходу зі складу ПФГ; інші умови діяльності ПФГ, які визнають необхідними ініціатори її створення.

Уповноважена особа подає Генеральну угоду та технікоекономічне обгрунтування створення ПФГ відповідному галузевому міністерству чи відомству, Мінекономіки, Фонду державного майна та Антимонопольному комітету, які у двомісячний термін повинні скласти висновки стосовно поданих документів.

З метою визначення можливості монополізації ринків у результаті створення ПФГ і складання відповідних висновків Антимонопольный комітет відповідно до встановлених законодавством повноважень може запитати також інші документи, перелік і порядок розгляду яких визначається Комітетом.

Уповноважена особа подає на ім'я Прем'єрміністра України такі документи:

• доручення ініціаторів представляти в Кабінеті Міністрів України проект створення ПФГ;

• Генеральну угоду про сумісну діяльність у виробництві кінцевої продукції, підписану всіма ініціаторами створення ПФГ;

• технікоекономічний проект обгрунтування створення ПФГ;

• висновки відповідного галузевого міністерства чи відомства, Мінекономіки, Фонду державного майна та Антимонопольного комітету про доцільність створення ПФГ, стосовно технікоекономічного обгрунтування та Генеральної угоди;

• документ про перерахування до державного бюджету державного мита. Кабінет Міністрів України приймає до розгляду проекти створення ПФГ за умов розрахункового обсягу реалізації кінцевої продукції ПФГ, еквівалентній сумі в сто мільйонів доларів США за рік, починаючи з другого року після створення ПФГ.

Кабінет Міністрів України в місячний термін приймає рішення про створення ПФГ або відмову в її створенні.

Щодо створення транснаціональної ПФГ рішення приймається у двомісячний термін.

Реєстрація ПФГ проводиться Мінекономіки на підставі постанови Кабінету Міністрів України про створення ПФГ та затвердженої Генеральної угоди про сумісну діяльність у двотижневий термін. Після реєстрації ПФГ видається свідоцтво встановленого зразка.

Ліквідація ПФГ здійснюється шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України:

• у зв'язку із закінченням затвердженого терміну її діяльності;

• через неможливість реорганізації ПФГ у випадках, передбачених ст. 6 Закону «Про промисловофінансові групи в Україні»;

• з ініціативи учасників ПФГ.

• Пропозиції щодо ліквідації ПФГ надсилаються до Кабінету Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України про ліквідацію ПФГ є підставою для виключення ПФГ з Реєстру промисловофінансових груп України.

Завдання та запитання на закріплення вивченого

1. Назвіть основні ознаки господарського об'єднання, за якими воно відрізняється від підприємства.

2. Дайте визначення поняття господарського об'єднання.

3. Якими основними нормативними актами визначається правове становище об'єднань?

4. Назвіть основні види господарських об'єднань.

5. Які об'єднання називаються договірними?

6. Чим договірні об'єднання відрізняються від статутних?

7. Які види статутних об'єднань ви знаєте?

8. У чому полягає особливість правового становища консорціуму?

9. Які основні функції виконує господарське об'єднання?

10. Назвіть основні функції управлінського характеру, що їх виконує об'єднання стосовно підприємств.

11. Ким і в якому порядку створюються промисловофінансові групи в Україні?

12. В якому порядку здійснюється реєстрація промисловофінансових груп?