§ 3. Підприємець і держава

У передбачених законом випадках підприємець або громадянин, який працює у підприємця за наймом, може бути залучений до виконання в робочий час державних обов'язків. Орган, що приймає таке рішення, відшкодовує підприємцю відповідні збитки.

Гарантії майнових прав підприємця полягають у тому, що держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист права власності підприємця. Вилучення державою у підприємця його основних і оборотних фондів та іншого використовуваного ним майна не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами України.

Збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами, юридичними особами і державними органами його майнових прав, що охороняються законом, відшкодовуються підприємцю відповідно до чинного законодавства.

Державна підтримка підприємництва є важливим чинником його активізації в умовах побудови ринкової економіки. З метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва держава надає земельні ділянки, передає підприємцю державне майно (виробничі та нежитлові приміщення, законсервовані й недобудовані об'єкти та споруди, невикористовуване устаткування), необхідні для здійснення підприємницької діяльності. За допомогою економічних важелів (цільових субсидій, податкових пільг тощо) держава стимулює модернізацію технології, інноваційну діяльність, освоєння нових видів продукції та послуг.

Важливе значення для розуміння взаємовідносин між підприємцем і державою мають норми Закону «Про підприємництво» щодо державного регулювання підприємництва. Як зазначається в ст. 42 Конституції України, держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності, захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт.

В умовах побудови ринкової економіки докорінно змінюється характер організаційноправових відносин державних та інших органів із суб'єктами підприємництва. Сьогодні ці відносини будуються з використанням:

• податкової та фінансовокредитної політики, включаючи встановлення ставок податків і процентів по державних кредитах; податкових пільг; цін і правил ціноутворення; цільових дотацій; валютного курсу; розмірів економічних санкцій;

• державного майна і системи резервів, ліцензій, концесій, лізингу, соціальних, екологічних та інших норм та нормативів;

• науковотехнічних, економічних та соціальних республіканських і регіональних програм;

• договорів на виконання робіт і поставок для державних потреб.

Втручання державних органів у господарську діяльність підприємців не допускається, якщо воно не зачіпає передбачених законодавством України прав державних органів контролю за діяльністю підприємців.

З метою зменшення втручання державних органів у підприємницьку діяльність, усунення правових, адміністративних, економічних і організаційних перешкод у розвитку підприємництва, запровадження нових підходів до державного регулювання підприємництва, Указом Президента України від 3 лютого 1998 р. «Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності» (Урядовий кур'єр. 1998. 1 лютого) визнано за необхідне здійснити заходи щодо усунення обмежень, які стримують розвиток підприємницької діяльності, та щодо зменшення

надмірного державного регулювання підприємницької діяльності (дерегулювання).

Зазначені заходи, частина яких вже реалізована в чинному законодавстві, зокрема, включають:

• спрощення порядку створення, реєстрації та ліквідації суб'єктів підприємницької діяльності;

• скорочення переліку видів підприємницької діяльності, що підлягають ліцензуванню та патентуванню, вимагають одержання сертифікатів та будьяких інших дозволів на здійснення підприємницької діяльності;

• лімітування перевірок та контролю за діяльністю суб'єктів підприємництва;

• спрощення процедури митного оформлення вантажів при здійсненні експортноімпортних операцій;

• забезпечення послідовності та стабільності нормативноправового регулювання підприємницької діяльності.

Відповідно до чинного законодавства державні органи і службові особи можуть давати підприємцям вказівки тільки відповідно до своєї компетенції, встановленої законодавством.

Завдання та запитання на закріплення вивченого

1. Що таке підприємництво?

2. Хто може бути суб'єктом підприємницької діяльності?

3. Назвіть коло осіб, яким заборонено займатися підприємницькою діяльністю.

4. У чому полягає свобода підприємницької діяльності?

5. Назвіть основні види підприємницької діяльності, здійснення яких неможливе без спеціального дозволу (ліцензії).

6. Який порядок видачі ліцензій встановлено чинним законодавством?

7. На яких основних принципах грунтується підприємницька діяльність?

8. В якому порядку здійснюється реєстрація суб'єктів підприємництва?

9. Хто несе відповідальність за відповідність установчих документів чинному законодавству?

10. У чому полягають загальні гарантії прав підприємців?

11. У чому полягають майнові гарантії прав підприємців?

12. Що таке державна підтримка підприємництва і як вона реалізується?

13. Яким чином будуються відносини державних органів з підприємцями?

14. Яким чином підприємець може захистити свої права в разі порушення їх державними або іншими органами?