§ 4. Наслідки визнання боржника банкрутом

v* припиняється підприємницька діяльність боржника; ч.» право розпорядження майном, майнові права та обов'язки банкрута переходять до ліквідаційної комісії; ^ строки усіх боргових зобов'язань банкрута вважаються такими, що минули;

ч* нарахування пені та процентів з усіх видів заборгованості банкрута припиняється.

Арбітражний суд може визнати недійсною будьяку угоду щодо продажу майна боржником, здійсненого протягом трьох місяців до початку провадження у справі за умови, якщо її здійснено в інтересах зацікавленої особи з боку боржника.

Банкрутство це найсуворіша майнова санкція щодо боржника. Законом встановлено, що з метою погашення боргу стягнення може бути звернено на все майно банкрута, що належить йому на праві власності або повного господарського відання.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону «Про банкрутство» у випадках, передбачених законодавчими актами, стягнення за претензіями кредиторів може бути звернено і на інше майно. Тут йдеться, зокрема, про господарські товариства: з додатковою відповідальністю та повні.

Статутний фонд товариства з додатковою відповідальністю поділений на частки визначених установчими документами розмірів.

Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах. Це межі майнової відповідальності такого товариства.

Дещо інший механізм відповідальності повних товариств. Суть повного товариства полягає в тому, що всі його учасники «займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном» (ст. 66 Закону «Про господарські товариства»). Повна відповідальність у такому разі визначається як відповідальність усім майном повних товариств, на яке відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення.

Аналогічно регулюється відповідальність повних товаришів командитного товариства (ст. 75, 77 Закону «Про господарські товариства»).

Оцінка майна банкрута. Щодо оцінки майна банкрута Закон «Про банкрутство» користується бланкетною (відсилочною) нормою, роблячи посилання на Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Згідно зі ст. 9 зазначеного закону майно банкрута оцінюється за так званою відновною вартістю наявних основних і оборотних коштів з урахуванням кредиторської та дебіторської заборгованості цього підприємства. Що означає ця категорія та як вона обраховується, визначено в Методиці оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 1998 р. № 1114 (Офіційний вісник У країни1998.№29).

Майно банкрута оцінюється як цілісний майновий комплекс. Для цього:

• робиться повна інвентаризація відповідно до Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, що передається в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993р.

• розробляється передаточний баланс;

• визначається вартість майна згідно з даними інвентаризації та балансу;

• складається акт оцінки вартості майна як цілісного майнового комплексу.

До переліку майна включаються:

• основні засоби та інші позаоборотні активи (в тому числі незавершене будівництво);

• оборотні засоби запаси і затрати, грошові кошти, розрахунки та інші активи з урахуванням заборгованості.

Продане майна. Продавцем майна банкрута визначено ліквідаційну комісію. Цей орган приймає рішення про продаж майна за погодженням із зборами (комітетом) кредиторів.

Продаж майна банкрута є гласною акцією. Голова ліквідаційної комісії забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови і строки придбання майна.

У разі надходження двох і більше пропозицій голова ліквідаційної комісії призначає проведення конкурсу (аукціону). Порядок проведення конкурсу (аукціону) в такому випадку визначається ст. 8, 9, 1424 Закону «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Для майна, яке продається на аукціоні, оціночна вартість є початковою.