Про затвердження Гірничої хартії держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА
від 24 листопада 1997 р. N 1306 Київ
Про затвердження Гірничої хартії держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав
Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1.
Затвердити Гірничу хартію держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, підписану від імені Кабінету Міністрів України 27 березня 1997 року в м. Москві з таким застереженням:"Україна бере на себе зобов'язання застосовувати положення Гірничої хартії з урахуванням національного законодавства, за винятком розділу II".
2. Міністерству закордонних справ надіслати депозитарію Гірничої хартії повідомлення про виконання внутрішньодержавних процедур.
Прем’єр-міністр України В. ПУСТОВОЙТЕНКО
ГІРНИЧА ХАРТІЯ
держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав
ДАТА ПІДПИСАННЯ: 27.03.97 р.
ДАТА НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ: 25.02.98 р.
(витяг)
Дополнительно см. Справку по состоянию на 1 сентября 2004 года,
Сведения
по состоянию на 15 января 2008 года Офіційний переклад.
Держави - учасниці цієї Гірничої хартії в особі урядів (далі - Сторони), прагнучи забезпечити формування та ефективну діяльність
Економічного союзу в галузі вивчення, розвідки, використання та охорони надр в умовах різночасності й своєрідності процесів структурних та інших змін, які відбуваються в народному господарстві Сторін та які зумовлюють доцільність спільних зусиль із забезпечення цих змін та сприяння ним;
будучи переконаними в тому, що послідовна реалізація
взаємодоповнювальних можливостей гірничодобувних і геологічних галузей Сторін позитивно вплине на вирішення проблем забезпечення народного господарства мінерально-сировинними ресурсами, безпеки робіт й охорони навколишнього середовища та здійснить вплив, що стабілізує, на економіку Сторін у цілому;
визнаючи державний суверенітет і суверенні права Сторін на надра; будучи сповненими рішучості сприяти створенню та розвиткові спільного ринку мінерально-сировинних ресурсів шляхом установлення взаємовигідних торговельних відносин та здійснення спільних інвестиційних проектів і програм;
будучи переконаними в необхідності організації спільних науково- дослідних, проектних та дослідно-конструкторських робіт у галузі гірничої справи та геології;
виражаючи готовність координувати свою політику в галузі розвитку гірничо-геологічного сектора економіки, співробітничати в здійсненні відповідних практичних заходів на основі викладених нижче принципів;
керуючися Статутом Співдружності Незалежних Держав та Договором про створення Економічного союзу, іншими документами, підписаними в рамках багатостороннього співробітництва держав - учасниць Співдружності, прийняли Гірничу хартію держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі - Гірнича хартія).
I. Цілі, принципи, основні напрями та завдання співробітництва
Сторони визначають головною метою співробітництва - взаємодопомогу та координацію спільних дій у сфері вивчення, розвідки, використання та охорони надр за такими напрямами:
поетапного зближення та гармонізації законодавчих та інших нормативних актів у сфері вивчення, розвідки, використання та охорони надр;
удосконалення правової бази господарського співробітництва в умовах становлення та розвитку ринкових відносин;
здійснення на взаємоприйнятній основі геологічного вивчення надр та відтворення мінерально-сировинної бази, забезпечення зростання
ефективності виробництва, транспортування та використання корисних копалин і продуктів їхньої переробки (перетворення) за умови одночасного підвищення рівня безпеки та зведення до мінімуму проблем забруднення навколишнього середовища;
розробки та пропонування нових механізмів ефективного
співробітництва органів державної влади та управління, а також суб'єктів господарської діяльності у сфері вивчення, розвідки, використання та охорона надр.
Сторони у своєму співробітництві керуються принципами взаємної поваги, довіри, взаємодопомоги, недискримінації, невтручання у справи одна одної, відповідальності за взяті зобов'язання, мирного вирішення спорів.
Сторони створюють обстановку, сприятливу для функціонування підприємств гірничопромислового комплексу та припливу інвестицій та сучасних технологій за допомогою впровадження ринкових підходів до організації діяльності у сфері вивчення, розвідки, використання та охорони надр, контролю держави за раціональним відпрацюванням запасів родовищ корисних копалин.
Для досягнення цієї мети й відповідно до зазначених принципів Сторін сприяють вирішенню таких завдань:
1. Становлення та розвитку ринку мінерально-сировинних ресурсів та продуктів їхньої переробки (перетворення) у рамках формованого спільного економічного простору держав - учасниць Співдружності, у тому числі шляхом створення сприятливих умов для відновлення взаємовигідних коопераційних зв'язків суб'єктів господарської діяльності Сторін.
2. Забезпечення доступу до надр, їхньої розвідки та розробки відповідно до національного законодавства Сторін.
3. Розробки та реалізації спільних програм робіт у галузі геологічного вивчення надр, відтворення та якісного поліпшення мінерально-сировинної бази.
4. Гармонізації політики розвитку та розміщення підприємств гірничопромислового комплексу.
5. Здійснення заходів для розвитку промислових інфраструктур гірничопромислового комплексу.
6. Полегшення доступу до транспортних інфраструктур для цілей міжнародного транзиту потоку мінерально-сировинних ресурсів, а також продуктів їхньої переробки (перетворення).
7. Полегшення доступу на комерційних умовах до нових технологій, що застосовуються в галузі розвідки, видобутку, переробки (перетворення) та використання мінерально-сировинних ресурсів.
8. Створення умов, що забезпечуюсь раціональне та комплексне використання запасів родовищ корисних копалин.
9. Сприяння в здійсненні заходів, спрямованих на розробку й впровадження ресурсозберігаючих технологій і виробництв.
10. Розробки та реалізації спільних програм робіт у галузі техніки безпеки, спрямованих на досягнення та (або) підтримку високих рівнів безпеки, співробітництво в недопущенні та ліквідації наслідків великих аварій на підприємствах з видобутку й переробки (перетворення) мінерально- сировинних ресурсів.
11. Розробки та реалізації взаємопогоджених підходів до вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища та конкретних спільних програм робіт у цій галузі.
12. Сприяння залученню інвестицій і кредитів до гірничопромислових комплексів Сторін; створення механізмів та умов залучення коштів з позабюджетних джерел Сторін.
13. Створення спільних підприємств із видобутку, переробки (перетворення) корисних копалин, виробництва устаткування для гірничодобувної промисловості, матеріалів, приладів, гірничорятувальної та іншої техніки, паливно-енергетичних, вугільно-металургійних, нафто- газохімічних та гірничопромислових комплексів.
14. Виявлення пріоритетних напрямів наукових досліджень, перспективних проектних і дослідно-конструкторських розробок, координації зазначених досліджень і розробок, фінансування на пайовій основі робіт, проектів, програм, що становлять взаємний інтерес.
15. Координації заходів удосконалення та погодження нормативно- методичних документів, які регламентують геологорозвідувальні роботи на базі прийнятих у світовій практиці вимог до змісту робіт за стадіями, класифікації запасів корисних копалин, форми та змісту геологічних звітів, балансів запасів корисних копалин та іншої геологічної інформації.
16. Аналізу кон'юнктури світового ринку мінерально-сировинних ресурсів, а також світових досягнень у галузі науки, техніки, технології, вироблення взаємоприйнятої стратегії й тактики дій на світовому гірничо- геологічному ринку товарів та послуг.
17. Сприяння в співробітництві підприємств гірничопромислового комплексу з підприємствами інших галузей, у тому числі оборонними, готовими розмістити в себе замовлення на модернізацію, ремонт
і виготовлення гірничого устаткування, розробку технологій і виконання послуг, зв'язаних з геологорозвідкою, видобутком, переробкою
(перетворенням) корисних копалин, їхнім транспортуванням та
використанням.
18. Сприяння в здійсненні скоординованих заходів з підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, у тому числі в навчальних закладах третіх країн, організації шкіл і курсів бізнесу, маркетингу, менеджменту.
19. Здійснення заходів, спрямованих на створення банку даних у галузі гірничої справи, структурованого за напрямами гірничої науки й техніки, конкретними виробниками устаткування, постачальниками матеріалів, виконавцями робіт і послуг і т. д.
20. Створення та застосування механізмів правового захисту й забезпечення соціальних гарантій спеціалістів, яких залучають для роботи на гірничо-геологічні об'єкти Сторін.
21. Створення умов, які сприяють виконанню в повному обсязі та в установлені строки договорів про взаємні поставки найважливіших видів корисних копалин, продуктів їхньої переробки (перетворення), гірничого устаткування, матеріалів, приладів, гірничорятувальної та іншої техніки.
22. Сприяння в проведенні симпозіумів, конкурсів, виставок та інших аналогічних заходів гірничо-геологічного профілю.
23. Заохочення робіт, виконуваних у галузі гірничої справи та геології, міжнародними та державними преміями.
24. Розробки прогнозів соціально-економічних наслідків відпрацювання родовищ корисних копалин.
II. Базові роботи
Для досягнення зазначених вище завдань Сторони докладають зусиль з поетапного зближення та гармонізації законодавства в галузі вивчення, розвідки, використання та охорони надр.
Сторони будуть співробітничати під час виконання необхідних для створення та вдосконалення законодавчих та інших нормативних актів базових робіт, склад яких наведено в додатку, що є невід'ємною частиною цієї Гірничої хартії.
III. Прикінцеві положення
1. Сторони беруть до уваги специфічні умови розвитку держав - учасниць Співдружності й визнають можливість поступового здійснення цілей і завдань Гірничої хартії.
2. До цієї Гірничої хартії можуть бути внесені зміни та доповнення за спільною згодою Сторін.
3. Через 2 місяці після набрання чинності цією Гірничою хартією Сторони проведуть нараду відповідних національних органів для визначення першочергових заходів з її реалізації.
4. Ця Гірнича хартія набирає чинності з дня її підписання, а для держав, законодавство яких потребує виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності, з дня здачі депозитарієві відповідного повідомлення.
5. Ця Гірнича хартія відкрита для приєднання до неї інших держав, які поділяють її цілі та принципи.
6. Кожна Сторона може вийти із цієї Гірничої хартії, надіславши письмове повідомлення про це депозитарієві не пізніше, ніж за 12 місяців до дати виходу.
Учинено в місті Москва 27 березня 1997 року в одному оригінальному примірнику російською мовою. Оригінальний примірник зберігається у Виконавчому Секретаріаті Співдружності Незалежних Держав, який надішле кожній державі, яка підписала цю Гірничу хартію, її засвідчену копію.
Еще по теме Про затвердження Гірничої хартії держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав:
- Ашгабатська декларація про розвиток співробітництва і зміцнення довіри у відносинах між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав (24 грудня 1993 р.)
- Угода про створення Співдружності Незалежних Держав (8 грудня 1991 р.)
- Декларація Ради Республік Верховної Ради СРСР у зв'язку з створенням Співдружності Незалежних Держав (26 грудня 1991 р.)
- Типологія держав. Історичні типи держав: сутність, характеристика рабовласницької, феодальної, буржуазної, соціалістичної держав, держави соціальної демократії
- §7 Співдружність Незалежних Держав (СНД)
- Додаток 5 Перелік держав, що зникли, та невизнаних держав
- if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 7 ТИПОЛОГІЯ ДЕРЖАВ 7.1. Поняття і основні критерії типології держав Держава — явище винятково різнобічне і багатогранне. Це обумовлює створення різних систем її класифікації. У цьому плані здійснюються численні, різні за своїми підставами спроби, але всі вони зводяться до необхідності виділення із сукупності всіх, що будь-коли існували, теперішніх і тих, котрі з'являться в майбутньому держав і правових систем, певних типів держа
- Судовий орган якої держави - учасниці Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, укладеною державами — членами»СНД у м. Мінську 22 січня 1993р. (далі - Конвенція), вправі розглядати справи про розірвання шлюбу, якщо подружжя являються громадянами однієї держави, але проживають на території різних держав?
- Додаток 20 Перелік держав, державоподібних утворень та інших адміністративних і територіальних одиниць, довідки про які містяться в шеститомнику "Юридична енциклопедія
- § 5. Типологія держав
- §4 Міжнародне правонаступництво держав
- 7.1. Поняття і основні критерії типології держав