Основи трудового права.

Трудове право регулює відносини, пов’язані з трудовою діяльністю людей. Його предметом є індивідуальні трудові відносини щодо укладання, зміни та припинення трудового договору, нормування праці та її оплати, робочого часу та часу відпочинку тощо.

Особливістю трудових правовідносин є те. що їх учасниками є здебільшого наймані працівники й власники підприємств чи уповноважені ними органи або фізичні особи, з якими укладаються трудові договори. Трудові правовідносини виникають унаслідок укладання трудового договору, акта про призначення на посаду, виданого уповноваженим органом (міністерством, іншим органом державної влади чи місцевого самоврядування), виборів на посаду тощо.

Трудові правовідносини базуються на певних принципах, серед яких — принцип свободи праці; принцип рівноправності в галузі праці; принцип договірного характеру праці; принцип визначеності трудової функції; принцип стабільності трудових відносин; принцип матеріальної зацікавленості в результатах праці; принцип безпеки праці; принцип участі трудових колективів і профспілок у вирішенні питань установлення умов праці й здійсненні контролю за дотриманням законодавства про працю; принцип свободи об'єднання для здійснення і захисту своїх прав і свобод; принцип матеріального забезпечення в разі непрацездатності, настання старості, при хворобі й у зв’язку з материнством.

Одним з основних джерел трудового права є Конституція України.

Знайдіть норми Конституції України, які регулюють трудові правовідносини та визначають принципи трудового права.

Надзвичайно важливу роль у регулюванні трудових правовідносин відіграє Кодекс законів про працю. Необхідно зазначити, що КЗпП є одним із найдавніших серед діючих кодексів України — він був прийнятий ще в 1971 р. Зрозуміло, що нині чимало його норм вже застаріли й не відповідають сучасному соціально-економічному стану суспільства.

Трудові відносини регулюють не лише закони, а й численні підза- конні акти.

Назвіть відомі вам види підзаконних нормативно-правових актів.

Існують також правові норми, які регулюють відносини лише на певному конкретному підприємстві, в установі, організації. Такими є правила внутрішнього розпорядку, які приймаються на кожному підприємстві, накази та розпорядження керівника установи, організації, підприємства тощо.

Пригадайте, як Конституція України визначає місце норм міжнародного права в правовій системі України.

Нині наша держава ратифікувала чимало міжнародних правових актів, зокрема значну кількість актів Міжнародної організації праці. Вони діють на території України та визначають вимоги до організації праці, норм безпеки при виконанні різних видів робіт тощо.

Норми трудового права регулюють відносини, що виникають при використанні найманої праці незалежно від організаційної форми та форми власності місця роботи. Муляр державного будівельного управління, ткаля акціонерного товариства, учитель приватної школи — на всіх них поширюється трудове законодавство. Так само діятиме КЗпП для водія, який працює в представництві іноземної фірми в Україні, виховательки, яка працює в приватної особи, продавця, який працює в приватного підприємця.

Водночас майстер по ремонту взуття, водій приватного таксі на власній машині, які працюють самостійно, не наймаючи інших осіб, не підлягають під дію КЗпП.

Закон установлює мінімальні гарантії для працівників. Будь-яке підприємство може забезпечити для своїх співробітників кращі умови Меншу тривалість робочого часу, більшу відпустку, додаткові пільги й виплати тощо. Проте погіршувати умови працівників порівняно

з нормами КЗпП не можна. Будь-які угоди, договори, що погіршують становище працівників порівняно з нормами КЗпП, визнаються недійсними.

Отже, навіть якщо під час прийому на роботу громадянин підписав угоду, що обмежує його права (установлено більшу тривалість робочого часу, ніж передбачено КЗпП, треба відмовитися від відпусток протягом кількох років тощо), вона не діятиме, і працівник не зобов’язаний дотримуватися її умов. Так само недійсними будуть подібні пункти, записані в колективних угодах.

1.