Резолюція 1481 (2006)

НЕОБХІДНІСТЬ МІЖНАРОДНОГО ЗАСУДЖЕННЯ ЗЛОЧИНІВ ТОТАЛІТАРНИХ КОМУНІСТИЧНИХ РЕЖИМІВ*

1.

2. Усі без винятку тоталітарні комуністичні режими, які панували в Центральній та Східній Європі в минулому столітті та які ще й досі залишаються при владі в деяких країнах світу, характеризуються численними порушеннями прав людини. Порушення мали різний характер залежно від культури, країни та історичного періоду. Це були ін­дивідуальні та масові вбивства і страти, смерть у концентраційних таборах, голодомори, депортації, катування, примусова праця та інші форми масового фізичного терору, пере­слідування з етнічних або релігійних мотивів, порушення свободи совісті, думки й вира­ження поглядів, порушення свободи преси, а також відсутність політичного плюралізму.

3. Злочини виправдовували теорією класової боротьби й принципом диктатури про­летаріату. Тлумачення обох принципів узаконювало „ ліквідацію» людей, які, як вважа­лось, стояли на заваді побудові нового суспільства і, відповідно, були ворогами тоталі­тарних комуністичних режимів. Переважну частину жертв у кожній відповідній країні становили її власні громадяни. Зокрема, це стосується населення колишнього СРСР, кіль­кість жертв якого значно перевищує кількість жертв населення інших країн.

4. Асамблея визнає, що, незважаючи на злочини тоталітарних комуністичних ре­жимів, деякі європейські комуністичні партії сприяли розбудові демократії.

5. Падіння тоталітарних комуністичних режимів у Центральній та Східній Європі не завжди супроводжувалося міжнародним розслідуванням їхніх злочинів. Більше того, між­народне співтовариство не притягнуло виконавців цих злочинів до суду, як це було з жах­ливими злочинами націонал-соціалізму (нацизму).

6. Відповідно, широкій громадськості майже не відомі злочини тоталітарних комуніс­тичних режимів. У деяких країнах комуністичні партії легально існують та все ще актив­но діють, попри те, що інколи вони навіть не відмежувалися від злочинів, учинених у ми­нулому тоталітарними комуністичними режимами.

7. Асамблея впевнена, що знання історії є однією з передумов запобігання подібним злочинам у майбутньому. До того ж, моральна оцінка й засудження вчинених злочинів мають велике значення для виховання молодих поколінь. Чітко визначене ставлення міжнародного співтовариства до минулого може стати орієнтиром на майбутнє.

8. Крім того, Асамблея впевнена, що жертви злочинів тоталітарних комуністичних ре­жимів, які продовжують жити сьогодні, або їхні родини заслуговують на співчуття, ро­зуміння й визнання їхніх страждань.

9. У деяких країнах світу тоталітарні комуністичні режими продовжують існувати і скоювати злочини. Так звані національні інтереси не повинні заважати країнам вислов-

РЕЗОЛЮЦІЯ 1481 (2006)

лювати справедливу критику щодо сучасних тоталітарних комуністичних режимів. Асам­блея суворо засуджує подібні порушення прав людини.

10. Обговорення та обвинувачення, висунуті на національному рівні деякими держа­вами — членами Ради Європи, не позбавляють міжнародне співтовариство необхідності зайняти чітку позицію щодо злочинів тоталітарних комуністичних режимів. Міжнародне співтовариство має моральне зобов’язання зробити це без будь-якої подальшої затримки.

11. Рада Європи займає гарну позицію для того, щоб провести таке обговорення на міжнародному рівні. Всі колишні комуністичні країни Європи, за винятком Білорусі, сьо­годні є членами Ради Європи, а права людини та верховенство права залишаються основ­ними цінностями, які захищає Рада Європи.

12. Відтак, Асамблея суворо засуджує численні порушення прав людини, вчинені то­талітарними комуністичними режимами, висловлює жертвам цих злочинів свої співчут­тя, розуміння та визнає їхні страждання.

13. Крім того, Асамблея закликає всі комуністичні та посткомуністичні партії у дер­жавах — членах Ради Європи — якщо вони ще не зробили цього — дати нову оцінку іс­торії комунізму та своєму власному минулому, чітко відмежуватись від злочинів тоталі­тарних комуністичних режимів та однозначно їх засудити.

14. Асамблея впевнена, що така чітка позиція міжнародного співтовариства сприяти­ме подальшому примиренню. До того ж треба сподіватися, що вона надихатиме істориків в усьому світі продовжувати дослідження з метою встановлення та об’єктивної перевір­ки фактів.

http://www.coe.int/T/r/Parliamentary_Assembly/%5bRussian_documents%5d/

%5b2006%5d/%5bJan2006%5d/Res1481_rus.asp