<<
>>

Тактика затримання підозрюваних у приміщенні

Затримання підозрюваних за місцем проживання є досить складною операцією. Це обумовлено тим, що опір можуть чинити не тільки затримувані особи, а й інші заінтересовані особи (батьки, родичі, друзі), які мають можливість знищити або замінити речові докази, активно протидіяти групі захоплення.

Затримання у помешканні важко повести раптово, оскільки не завжди існує можливість наблизитись до будинку або квартири непомітно. Злочинець, відчувши небезпеку, може за досить незначний проміжок часу знищити усі речові докази. Тому необхідно заздалегідь розробити план проведення усієї операції. У цьому випадку під час підготовки до затримання доцільно ретельно обстежити приміщення, а також продумати спосіб проникнення до нього.

При затриманні підозрюваних у приміщеннях (спорудах, будівлях) керівник операції має вжити заходів для непомітного прибуття групи захвату до об’єкта з метою забезпечення раптовості та запобігання протидії й знищенню слідів злочину і речових доказів, зокрема:

- транспортні засоби, на яких прибула оперативна група, залишати на певній відстані від місця затримання;

- наближатися до об’єкта, в якому приховується особа, групами по дві-три особи (особи, які беруть участь в операції, не повинні виділятись ані зовнішнім виглядом, ані поведінкою серед оточуючих їх сторонніх громадян);

- непомітно проникнути до об’єкта через входи, невідомі підозрюваному (підвальні приміщення, балкони, горища), або за допомогою осіб, які не викликають у цієї особи підозр;

- забезпечити завчасне візуальне спостереження за об’єктом, де переховується злочинець (дверима, вікнами, переходами, балконами, пожежними східцями, горищем, підвальними приміщеннями);

- перед проникненням у приміщення група захвата повинна розташовуватися біля вхідних дверей таким чином, щоб у полі зору була одна особа, бажано знайома злочинцям (сусід, представник ЖЕКу, паспортист);

- прибувши на службову територію, вжити заходів щодо маскування мети візиту і повідомити про нього безпосередньо перед затриманням.

Якщо власник приміщення відмовляється відкривати двері, керівник операції вдається до примусових заходів - злам дверей, замків або запорів. Будь- яке зволікання з проникненням у приміщення тягне за собою можливість втечі злочинців з місця затримання, застосування фізичного або збройного опору, знищення або приховання предметів та документів, що мають значення для справи. У деяких випадках доцільно не поспішати із примусовим проникненням у приміщення, а вступити зі злочинцями у переговори (діалог) та переконати їх у безглуздості зайнятої позиції. Це обумовлюється тим, що злочинці можуть перебувати у неврівноваженому, нервовому стані, відчувати психологічну напругу та вдаватися до імпульсивних дій аж до застосування вогнепальної зброї. Якщо переговори не досягають мети, можуть бути застосовані спеціальні хімічні засоби, технічні засоби подолання перепони, після чого оперативна група спритно здійснює захват.

Після проникнення до приміщення та затримання злочинців керівник операції повинен провести ретельний обшук приміщень й осіб, які їх займають, з метою виявлення об’єктів, що вказують на причетність затриманих до учиненого кримінального правопорушення та злочинної діяльності.

<< | >>
Источник: М. Ю. Будзієвський. Криміналістика (курс лекцій) : навчальний посібник / М. Ю. Будзієвський,О. В. Лускатов, І. В. Пиріг, В. М. Плетенець, К. О. Чаплинський, Ю. А. Чаплинська. - Д. : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ,2013. - 397 с.. 2013

Еще по теме Тактика затримання підозрюваних у приміщенні:

  1. Проведення окремих слідчих (розшукових) дій
  2. Проведення окремих слідчих (розшукових) дій
  3. Проведення окремих слідчих (розшукових) дій
  4. Проведення окремих слідчих (розшукових) дій
  5. Проведення окремих слідчих (розшукових) дій
  6. Проведення окремих слідчих (розшукових) дій
  7. ПОЛОЖЕННЯ про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України
  8. ІНСТРУКЦІЯ з організації діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України
  9. Інформаційні системи підрозділів Експертної служби МВС України
  10. Лекція 14 Тактика затримання підозрюваного
  11. Тактика затримання підозрюваних у приміщенні
  12. Тактика затримання підозрюваних на транспорті
  13. Поняття, завдання та види обшуку
  14. Пред’явлення для впізнання: поняття, види та етапи проведення
  15. Історія оперативно-розшукової діяльності
  16. Спостереження за особою, річчю або місцем та аудіо-, відеоконтроль місця
  17. Використання конфіденційного співробітництва
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -