<<
>>

Висновки та рекомендації

Отже, це хибна теза з позиції міжнародного права, що Будапешт­ський меморандум є «юридично нікчемним» документом. Меморан­дум є повноцінним міжнародним договором, зобов’язання щодо якого Україна повністю та своєчасно виконала.

Небажання Росії визнавати очевидні факти власної агресії проти України, а також намагання інших підписантів Меморандуму ухилитися від своєї від­повідальності, спричиняють демагогічну риторику довкола цього міжнародно-правового документа, яку останнім часом озвучує насам­перед російська сторона.

Юридичні факти порушень Росією своїх зобов’язань, передба­чених Будапештським меморандумом, а також довгої низки інших принципово важливих міжнародно-правових документів мають ста­ти тією юридичною базою, на основі якої формуватимуться судові позови України проти Росії до міжнародних судових інституцій.

Відповідно до норм міжнародного права Будапештський меморан­дум є юридично зобов’язальним міжнародним договором. Водночас ним не передбачено ефективних засобів забезпечення його належ­ної імплементації. Зобов’язання в рамках Меморандуму юридично підтверджують і доповнюють зобов’язання в рамках Гельсінського заключного акту ОБСЄ. Існує також низка інших джерел міжнарод­ного права, які зобов’язують Росію поважати територіальну ціліс­ність України.

Спроби заперечення юридично зобов’язального характеру Буда­пештського меморандуму нині цілеспрямовано просуває, «аргумен­тує», фальсифікує та нав’язує світовій спільноті російська сторона. Таке заперечення автоматично спричинило б можливе виведення Росії з-під міжнародно-правової відповідальності, яка є набагато ді­євішою, ніж політична відповідальність, і може передбачати низку примусових заходів — аж до правомірного застосування сили проти агресора. Порушення ж політичного зобов’язання та політичної від­повідальності, як правило, викликає лише моральний осуд, що, влас­не, і намагаються нині нав’язати як єдино можливий варіант сатис­факції для України.

Складний комплекс проблем нерозповсюдження ядерної зброї, а також очевидний провал, здавалося б, надійних міжнародних га­рантій територіальної цілісності та непорушності кордонів України в обмін на добровільну відмову від ядерної зброї є серйозним деста­білізуючим фактором ерозії міжнародно-правових систем нерозпо­всюдження зброї масового знищення. Головним фактором, що спри­чиняє тенденції дестабілізації, є формування стійкої недовіри до міжнародних гарантій, які, зіштовхуючись на практиці зі зухвалою агресією та відвертим ігноруванням міжнародних норм і принци­пів, демонструють неефективність та безпорадність. Беручи участь у представницьких міжнародних форумах із проблем нерозповсю- дження, офіційні представники України, фахівці, а також науковці повинні активніше наголошувати на такій небезпеці та її глобальних руйнівних наслідках.

Вимагати сьогодні від світу додаткових юридично зобов’язальних гарантій безпеки, територіальної цілісності та непорушності кор­донів України, як це пропонують окремі українські політики, неак­туально, адже, по-перше, час реалістичності таких вимог утрачено 21 рік тому, і, по-друге, це може спричинити хвилю аналогічних ви­мог із боку інших держав так званої сірої зони, які не входять до сис­тем колективної безпеки. А найголовніше — цього й не треба робити, необхідно лише вимагати від наших іноземних партнерів сумлінного виконання вже досягнутих домовленостей і реалізації гарантованих Україні будапештських запевнень.

Насамперед необхідно вжити більш активних, рішучих і безком­промісних заходів економічного та політичного тиску, зокрема у формі санкцій, на Росію з боку західних «гарантів», ядерних держав і постійних членів РБ ООН із метою наближення її зовнішньої та безпекової політики на пострадянському просторі до цивілізованих норм міжнародних відносин.

Незважаючи на важливість надійного функціонування міжнарод­но-правових механізмів гарантування безпеки, найефективнішим шляхом вирішення гострих безпекових проблем, що стоять перед Україною, є нарощування власних оборонних і безпекових потуж­ностей, продовження активної інтеграції до євроатлантичної систе­ми колективної безпеки демократичних націй, ефективність і надій­ність якої перевірено часом.

1. Лоссовський І.Є. До 20-ї річниці будапештських «гарантій»: Агресія Росії проти України як фактор ерозії міжнародно-правових режимів нерозповсюдження // Зовнішні справи. — 2014. — № 11. — С. 6-11.

2. Зленко А.М. Дипломатія і політика. — X.: Фоліо, 2003. — 559 с.

3. Лоссовський І.Є. Зовнішньополітична стратегія Росії щодо України як реалізація «нової доктрини обмеженого суверенітету» («доктрини Путіна») // Зовнішні справи. — 2015. — № 5. — С. 12-15.

4. Резолюція № 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. un.org/ru/documents/decl_conv/ conventions/aggression. shtml

5. Von Clausewits C. On War. — Oxford, USA: Oxford University Press,

2008. -284 p.

6. Текст Будапештського меморандуму на офіційному сайті Верхо­вної Ради України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws / show/998_158

7. Травников А. Коса Тузла и стратегические интересы России. - Ростов-на-Дону: Феник, 2005. — 268 с.

8. Литвиненко О., Горбулін В. Європейська безпека: можливий шлях послабити виклики та загрози // Дзеркало тижня. — № 43. —

2009.

9. Попкова А. Про «Документ із “шафи”» // День. — № 220. — 4 грудня 2009 року.

10. Василенко В. Про гарантії без гарантій «документа в шафі» // День. — № 224. — 10 грудня 2009 р.

11. Pifer S. Ukraine crisis’ impact on nuclear weapons [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://edition.cnn.coni/2014/03/04/ opinion / pifer-ukraiiie-budapest-memorandum /

12. Конституция РФ [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: / / www.constitution.ru /

13. Федеральный закон о международных договорах РФ от 15.07.1995 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. rg.ru/1995/07/21/mejduiiarodnye-dogovory-dok.html

14. Віденська конвенція про право міжнародних договорів [Елек­тронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show /995_118/print1360011924541931

15. Российско-украинские отношения. 1990-1997 гг.: сборник до­кументов.

- Μ.: МИД РФ, 1998. - С. 210-211.

16. Ядерное нераспространение: учебное пособие для студентов ВУЗ. — В 2 т. — Т. 2. (под. ред. В.А. Орлова). — 2-е изд. — Μ.: ПИР-Центр, 2002. - С. 406-408.

17. Документ ГА і РБ ООН A/49/765*S/1994/1399* від 19 грудня 1994 р [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://daccess-dds-ny. un.org/doc/UNDOC/GEN/N9450764.pdf

18. Документ постійно діючої Конференції ООН з роззброєння CD/1285 від 21 грудня 1994 р [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: / / daccess-dds-ny.un.org/ doc/UNDOG / GEN / G94/652/94.pdf

19. Закон України Про приєднання України до Договору про не- розповсюдження ядерної зброї від 16 листопада 1994 р. [Електро­нний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show /248/94-вр

20. Закон України Про міжнародні договори України від 22.12.1993 р. № 3767-ХІІ (чинний до 3 серпня 2004 року) [Електро­нний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/3767-12

21. Збірник чинних міжнародних договорів України. — 1994. — Том

4. — Книга 2 (липень-грудень 1994р.). — К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2004. - G. 603-604.

22. The North Atlantic Treaty. Washington D.G. — 4 April 1949 [Елек­тронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nato.int/nato_static/ assets/pdf/stock_publications/20120822_nato_treaty_en_light_2009. pdf

23. SynovitzR. Explainer: The BudapestMemorandum Audits Relevance To Crimea [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.rferl. org/ content/ukraine-explainer-budapestmemorandum/25280502.html

24. Веб-сайт M3G Російської Федерації [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.mid.ru.

25. Кортунов G.B. Крушение Вестфальской системы и становление нового мирового порядка // Мировая политика. — Москва: Изд. дом ГУ-ВШЭ, 2007. - С. 75-117.

26. Кокошин А. Реальный суверенитет в современной мирополити­ческой системе. — Москва: Изд. «Европа», 2006. — 175 с.

27. Full text of Poroshenko’s speech to joint session of US Congress / / Kyiv Post. — September, 19, 2014.

28. Безопасность Европы (монография под ред. В.В. Журкина). — Институт Европы РАН. — Москва: Весь Мир, 2011. — 752 с.

29. Лоссовський І.Є. Історія, сучасний стан і перспективи корей­ського врегулювання // Зовнішні справи. — № 4. — 2014. — G. 44-49.

30. Agenda: former NATO boss Lord Robertson // Herald Scotland. — 19 February, 2015 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.heraldscotland.com/comment/columnists/agenda. 118839437

31. Орлов B.A. Стеклянный зверинец нераспространения. Почему не удалась Обзорная конференция // Россия в глобальной полити­ке. — № 4 (июль-август), 2015.

32. Офіційний веб-сайт ООН [Електронний ресурс]. — Режим досту­пу: http: / / www.un.org/en / conf/npt/2015 / statements/

33. Веб-сайт M3G України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.mfa.gov.ua

34. Інтерв’ю Посла Великої Британії в Україні Дж. Гоф [Електро­нний ресурс].—Режим доступу: http: / / www.unian.ua/politics/1141545- britaniya-gotova-spivpratsyuvati-v-ramkah-budapeshtskogo-memoran- dumu-dlya-vidnovlennya-suverenitetu-ukrajini-posol.html

<< | >>
Источник: Ігор Лоссовський. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ: ДОГОВІР, ОБОВ’ЯЗКОВИЙ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ВСІМА ЙОГО СТОРОНАМИ. Київ, 2015. 2015

Еще по теме Висновки та рекомендації:

  1. Відповідно до ч. 2 ст. 311 ЦПК висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи. Що розуміється під такими висновками і мотивами?
  2. Рекомендації
  3. СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ: ПЛАНИ, МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
  4. Рекомендації
  5. Рекомендації
  6. D. Рекомендації
  7. Рекомендації
  8. D. Рекомендації
  9. D. Рекомендації
  10. D. Рекомендації
  11. D Рекомендації
  12. Рекомендації
  13. Рекомендації
- Европейское право - Международное воздушное право - Международное гуманитарное право - Международное космическое право - Международное морское право - Международное обязательственное право - Международное право охраны окружающей среды - Международное право прав человека - Международное право торговли - Международное правовое регулирование - Международное семейное право - Международное уголовное право - Международное частное право - Международное частное право - Международное экономическое право - Международные отношения - Международный гражданский процесс - Международный коммерческий арбитраж - Мирное урегулирование международных споров - Основы международного права - Политические проблемы международных отношений и глобального развития - Право международной безопасности - Право международной ответственности - Право международных договоров - Право международных организаций - Территория в международном праве -
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -