ТЕМА 23 Держава та право США в новітній час
1. Централізація управління і політична система США в XX ст.
2. „Новий курс" Ф.Рузвельта і його ревізія.
3. Основні риси розвитку правової системи.
Ключові поняття: лібералізм, демократизація, централізація, департаменти, „Новий курс", уніфікація права, федеральна влада.
1. Централізація управління і політична система США в XX ст. Розвиток американської державності в XX ст. мав риси ліберально-демократичні, при цьому основи конституційної структури не змінювалися. Уже з 1920-х рр. прослідковувалась подальша демок-ратизація виборчої системи. Згідно з 21-ю поправкою до Конституції жінки отримали право не тільки обирати, але й бути обраними (1920), визнано необхідність утворення виборчих округів з приблизно рівною кількістю виборців (1962), заборонено обмежувати виборчі права громадян через несплату податків за 24-ю поправкою (1964), за 26-ю виборчі права отримали всі громадяни з 18-річного віку (1971). У 1960- 1970-х рр. приймаються закони проти расової дискримінації.
Партійна система в США пройшла шлях вдосконалення, зокрема юридично були регламентовані фінансові і структурні основи діяльності партій (1965, 1970). Разом з тим принципова різниця між Демократичною і Республіканською партіями зникла.
На формування державної політики значний вплив почали справляти різноманітні підприємницькі союзи, асоціації та ін. (наприклад, Національна асоціація промисловців, Торгова палата), що виступають з меморандумами, рекомендаціями, іноді готують тези законопроектів, використовують партійний апарат.
Відбувається централізація державної влади, розширяються повноваження загальнофедеральної влади на чолі з президентом. Формування бюрократичного апарату держави закінчилося лише до кінця XIX ст. і вже в XX ст. в США діяли три типи державних установ: департаменти (міністерства), що очолюють окремі галузі управління; „національні агентства", досить близькі за своїм значенням до міністерств: численні і різноманітні комісії, бюро, ради, колегії, адміністрації.
Президент має досить значну вагу в питанні призначення вищих посадових осіб, хоча формально вимагається згода або затвердження сенату. Принципи комплектування федеральних державних служб визначаються законом про громадянську службу (1883), яким передбачались відкриті конкурси на заміщення посад і заборона звільнення з політичних мотивів. Пізніше було заборонено участь державних службовців у політичних кампаніях (1939).Слід відмітити, що формально єдина державна служба в США не склалася. Це зумовлено федеральним устроєм. Кожен штат має свій власний адміністративний апарат.
Централізація влади призвела до посилення виконавчої влади на чолі з президентом, проте підміни інших гілок влади не відбулося завдяки існуванню системи „стримування і противаг".
2. „Новий курс" Ф.Рузвельта і його ревізія. Одним із нових напрямів у діяльності держави в XX ст. стало регулювання економіки і соціальних відносин. Необхідність цього була викликана економічною кризою 1930-х рр.
У 1932 р. президентом США став кандидат від Демократичної партії Ф.Д.Рузвельт, який запропонував програму виходу із кризи - «Новий курс». У ході її реалізації було заборонено вивіз золота за кордон, проведено девальвацію, реорганізовано банківську систему. Для відновлення національної економіки створено Національну адмі-ністрацію відновлення промисловості, Адміністрацію регулювання сільського господарства, Адміністрацію розвитку громадських робіт. Вони мали право визначити квоти продукції, регулювати ціни, вживати заходів з метою зменшення безробіття.
Водночас відбувається розвиток трудового і соціального законодавства. Зокрема, була легалізована діяльність профспілок (1935), прийнято закон із соціального забезпечення (1935), зафіксовано максимальну тривалість робочого дня і встановлено мінімальну заробітну плату (1938). Проте після Другої світової війни спостерігався відступ від попередніх досягнень. Так, права профспілок були значно обмежені (1947).
Після подолання економічної кризи деякі заходи Ф.Д.Рузвельта були визнані неконституційними, а законодавство „Нового курсу" відмінене.
3. Основні риси розвитку правової системи. З кінця XIX ст. в СШАпочинається рух за уніфікацію права в штатах. Перш за все цього потребували підприємницькі кола. Тому в 1892 р. була створена Національна конференція уповноважених по уніфікації права штатів, яка рекомендувала штатам схвалити близько 200 проектів законів, зокрема Єдиний торговий кодекс (1952). У XX ст. з'явилася потреба проведення кодифікаційних робіт і у сфері федерального права. Так, у 1909 р. з'явився федеральний Кримінальний кодекс. У 1926 р. було створено федеральний Звід законів.
З кінця XIX ст. і особливо в XX ст. значний розвиток у США отримало корпоративне (акціонерне) право. Правове положення підприємницьких корпорацій встановлюється головним чином законодавством окремих штатів. Федеральна влада може впливати па підприємницьку діяльність корпорацій фактично лише побіжно (антитрестівське, податкове законодавство та ін.).
Найбільший розвиток серед цивільно-правових інститутів отримало договірне право. Так, були узаконені окремі види картельних угод, що обмежують договірну свободу їх учасників. Для договірних відносин особливе значення мали норми анти- трестівського законодавства (1890,1914,1936). Останнє було тісно пов'язане із законодавством про захист прав споживачів. Ще в 1914 р. в закон про Федеральну торгову комісію були внесені відповідні положення щодо „якості" конкуренції. Перші ж спеціалізовані закони в цьому напрямі з'явилися в 1950-х рр.
З кінця XIX ст. розвивається й економічне право. Конгресом був прийнятий ряд законів по заповідниках (1918, 1958, 1966). Одночасно відбувалося правове забезпечення господарчого використання природних ресурсів.
У шлюбно-сімейні відносини федеральне право практично не вмішується, воно належить до компетенції штатів. Тому в 1970 р. більшість штатів відхилила Єдиний закон про шлюб і розлучення.
У трудовому законодавстві, крім вже згадуваних у зв'язку з „Новим курсом", важливу роль відігравали такі спеціалізовані закони, як закони про рівність оплати праці чоловіків і жінок (1963), про дискримінацію в у трудових стосунках за віком (1967), про права інвалідів (1990).
Кримінальне право, за виключенням норм загальнофе- дерального значення, було віднесене до юрисдикції окремих штатів. У середині XX ст. паралельно з рухом за модернізацію федерального Кримінального кодексу розгорнувся рух за уніфікацію кримінального законодавства на рівні штатів. У результаті нові кримінальні кодекси з'явилися більше ніж у 40 штатах. Загалом вони відрізняються більш високим рівнем систематизації, одноманітністю і загальною ліберальною спрямованістю.
Питання для самоконтролю:
1. Виборче законодавство США в XX ст.
2. Політична система США в XX ст.
3. Централізація державної влади США в XX ст.
4. Трудове і соціальне законодавство США в період „Нового курсу" Ф.Рузвельта.
5. Уніфікація права в США.
6. Розвиток цивільного права США в XX ст.
7. Кримінальне право США в XX ст.
Рекомендована література:
1. Барабаїиев Г. О хартиях местного самоуправления в США И Государство и право. -1994. -№5.
2. Государственный строй США.-М., 1976.
3. Зайчук О. Правовая система США (историко-теоретический анализ). - К., 1992.
4. Зубок Л., Яковлев Н. Новейшая история США. 1917-1968 - М., 1972.
5. КарріД.П. Конституція Сполучених Штатів Америки. - К., 1993.
6. Коломойцев В. Подолання кризи: досвід виконавчої влади США. 1929-1932 рр. -Луганськ, 1997.
7. Коломойцев В. Формування ідеології "нового курсу" президента США Ф.Д.Рузвельта. -Луганськ, 1997.
8. Косопкин А., Нефедова Т. Президент, конгресе, законодательство (опыт взаимодействия исполнительной и законодательной ветвей в США) // Государство и право. - 1998. -№1.
9. Лан В. США от первой до второй мировой войны - М., 1976.
10. Мишин А., Власихин В. Конституция США: политико-правовой комментарий. -М„ 1986.
11. Политические институты США.-М., 1988.
12. СивачевН., Языков Е. Новейшая история США.-М., 1980.
13. Старцев Ю. Государственный аппарат США в условиях подготовки и ведения войн (1939-1960). - Свердловск, 1971.
14. Шишкін В. Судова система штатів у США И Право України. - 1995. -№7.
15. Яковлев Н. Новейшая история США (1917-1960).-М., 1961.