ТЕМА 21 Держава та право Франції в новітній час
1. Третя республіка у Франції між світовими війнами.
2. Четверта і П'ята республіки у Франції.
3. Розвиток французького права.
Ключові поняття: кабінет міністрів, парламент, мажоритарна система, референдум, республіка, президент, Національні збори, Рада міністрів, делегування повноважень, кодекси Наполеона, довічне ув'язнення.
1. Третя республіка у Франції між світовими війнами. У державному устрої Франції після Першої світової війни зовнішньо мало що змінилося. Продовжувався процес посилення влади кабінету міністрів, особливо його голови. На його політику впливали фінансові групи.
У 1919 р. було проведено виборчу реформу, в якій передбачалося поєднання принципів мажоритарної і пропорційної систем. Тоді ж нижньою палатою парламенту був прийнятий законопроект про жіноче виборче право, але вже в 1922 р. його відмінив сенат. Повернення до мажоритарної системи голосування в 1929 р. ставило за мету внутрішньополітичну стабілізацію, проте цього не сталося. Економічна криза 1930-х рр. лягла в основу подальшого загострення соціальних протиріч. У цих умовах значно знизилася роль парламенту, оскільки із середини 1930-х рр. він, намагаючись перекласти на виконавчу владу вирішення непопулярних заходів, майже щорічно надавав уряду надзвичайні повноваження. У результаті парламентському законодавству було протиставлене законодавство, що здійснювалося в адміністративному порядку.
У1940 р. Франція капітулювала перед військами Німеччини. Внаслідок у країні з'явився маріонетковий уряд і Третя республіка перестала існувати. За новою Конституцією вся влада (і виконавча, і законодавча) належала президенту.
2. Четверта і П'ята республіки у Франції. Після Другої світової війни у Франції були скликані Установчі збори (1945), на засіданнях яких було розроблено нову Конституцію, затверджену референдумом (1946). У ній підтверджувалися права і свободи громадян, передбачалася націоналізація підприємств, проголошувалася рівність колоніальних володінь, був оформлений державний устрій.
Парламент складався з двох палат (Рада республіки і Національні збори). Уряд (Рада міністрів) мав досить широкі права, але ніс відповідальність тільки перед Національними зборами. Президент обирався парламентом на 7 років, він мав обмежені повноваження; діяв принцип контрасигнатури. 31951 р. у виборчій системі основою став мажоритарний принцип.Із-за загрози громадянської війни і небезпеки державного перевороту' Національні збори надали генералу Шарлю де Голлю надзвичайні повноваження, майже необмежену владу (1958). Тоді ж після референдуму з'явилася Конституція П'ятої республіки. У ст.5 зазначалося, що саме президент „...забезпечує своїм арбітражем нормальне функціонування державних органів..." Він мав широкі повноваження в законодавчому процесі; призначав прем'єр-міністра і міністрів. Парламент залишався двопалатним (Національні збори і Сенат). Передбачалася недоторканність депутатів, допускалась можливість делегування своїх законодавчих повноважень уряду. Конституція передбачала пріоритет урядових законопроектів при обговоренні в палатах парламенту.
3. Розвиток французького права. У період між Першою та Другою світовими війнами у Франції, як і раніше, діяли Кодекси Наполеона. Проте в 1925 р. до них були внесені суттєві поправки: дозволялося створення товариств із обмеженою відповідальністю; уряд, пославшись на інтереси безпеки повітряного сполучення, міг зруйнувати будь-яку споруду; без дозволу держави не можна було використовувати рушійну силу води. Характерною рисою розвитку цивільного права була відмова від принципу безумовної обов'язкової сили договору: посилаючись на непередбачувані обставини, одна із сторін могла через суд розірвати контракт або змінити його умови. Досить довгий час за межами законодавчої сфери залишалися міжнародні зв'язки монополій, і лише в 1967 р. було встановлено, що будь-яке товариство повинне підкоритися французьким законам, якщо його органи знаходяться на території Франції. Жінка була визнана повністю дієспроможною в 1938 р., лише в 1965 р.
їй було надане право займатися професійною діяльністю незалежно від волі чоловіка. У галузі кримінального права суттєві зміни почали вноситися в 1980-х рр. З деякими поправками кримінальний кодекс 1810 р. діяв аж до 1994 р. Смертна кара була скасована в 1982 р., а в 1983 р. встановлена можливість заміни ув'язнення виконанням „громадсько корисної роботи". Деякі покарання обмежуються штрафами, але досить значними. По багатьох злочинах, без урахування строку давності, призначається довічне ув'язнення. Це стосується тероризму, геноциду, рекету, депортації, наркобізнесу та ін.Питання для самоконтролю:
1. Роль делегованого законодавства в державному житті Франції 1930-х рр.
2. Державний устрій Франції за Консти гуцією 1946 р.
3. Державний устрій Франції за Конституцією 1958 р.
4. Розвиток цивільного законодавства Франції в XX ст.
5. Розвиток кримінального права Франції в XX ст.
Рекомендована література:
1. Ардан Ф. Франция: государственная система,- М„ 1994.
2. Арзаканян М.Де Голль и голлисты на пути к власти. - М„ 1990.
3. Борисов Ю. Новейшая история Франции. 1917-1964- М., 1966.
4. Демииіель А., Демишель Ф„ Пикельмалъ М. Институты и власть во Франции. - М., 1977.
б.Джеджула К. Історія Франції-К., 1954.
6. История Франции / Отв. ред. А.Манфред.-М., 1973. - Т.З.
7. Керимов А. О своеобразии государственной системы современной Франции // Государство и право. -2001. -Л?7.
8. Ковалев М. Современное состояние Конституции V Республики во Франции И Государство и право-1977.-№4.
9. Михайленко О. Прокуратура Франції: становлення та повноваження // Право України. -2000. -№2.
10. Оболонский А. Государственная служба во Франции И Государство и право. -2000. -ЛІТІ.
11. СмирновВ. Новейшая история Франции. 1918-1975-М„ 1979.
12. Французская Республика. Конституция и законодательные акты/ Подред. В.Туманова. -М., 1989.
13. Шаповал В. Зарубіжний парламентаризм. - К., 1993.
14. Шишкін В. Система судів загальної юрисдикції у Франції// Право України. -1996.-№6.