Розробка і прийняття Конституції США. Білль про права 1791 р.

Декларація незалежності США мала юридичним наслідком утворення 13 незалежних державних утворень. Розпочався процес прийняття кожною колонією- штатом власних конституцій, кожна з яких містила норми про демократичні права і свободи людини та громадянина (свобода слова, друку, недоторканність житла, свобода виборів, право більшості на зміну уряду, заборона законів, що мають зворотну силу, швидкий і справедливий суд тощо).

У всіх штатах утверджено республіканську форму державного правління. У більшості штатів практикувалося верховенство законодавчої влади (дво- чи однопалатного парламенту). Виконавча влада надавалася губернатору або раді штату на чолі з президентом.

Потреби військового часу та неврегульованість питань щодо відносин між штатами зумовили підписання у листопаді 1777 р. союзного договору, що набрав чинності після ратифікації усіма штатами 1 березня 1781 р. і відомий під назвою “Статті конфедерації і вічного союзу”. Документ передбачав співпрацю і координацію зусиль штатів заради “спільних інтересів”. Створено конфедерацію Сполучених Штатів Америки. При цьому кожен штат зберігав власну державну незалежність, право. Не існувало і єдиного громадянства. Об'єднаним органом конфедерації став Конгрес, що складався з делегатів від кожного штату. Конгрес формально володів зовнішньополітичними повноваженнями. Він оголошував війну і укладав мир, посилав і призначав послів, укладав міжнародні договори, управляв торгівлею з індіанськими племенами. У внутрішній сфері його повноваження були незначними. Виконавчим органом був Комітет штатів, очолюваний Президентом.

Об'єднання штатів мало визначальний вплив на завершальний етап війни за незалежність. На допомогу штатам прийшли французькі війська.

За своїм характером війна за незалежність США стала буржуазною революцією, адже її головна рушійна сила буржуазія домоглася подолання залишків феодалізму (королівська влада, форми землеволодіння), гарантій свободи власності як однієї з фундаментальних демократичних прав і свобод. Завоювання незалежності стало здобутком всього народу колишніх англійських колоній. Однак революція залишила недоторканними суттєві елементи старих порядків: рабовласництво; обмеження прав корінного населення, жінок, робітників. Процес об'єднання штатів, кожен з яких мав свої особливості соціально-економічного і політичного укладу, перебував на півдорозі.

Перемога у війні за незалежність загострила проблему перспектив розвитку штатів в умовах фактичного розвалу “вічного союзу”, економічних проблем та загрози громадянської війни між північними промисловими і південними плантаторсько - рабовласницькими штатами. Північ виступала за посилення центрального уряду, встановлення єдиної грошової одиниці, центрального банку, об'єднання державних боргів окремих штатів у національний зовнішній борг. Південні штати виступали за широку автономію. Все це вимагало створення єдиної держави на базі 13 практично незалежних штатів.

У травні 1787 р. у Філадельфії зібрався конституційний Конвент з метою перегляду Статей конфедерації та розробки Конституції. Штати були представлені 55 делегатами, які згодом отримали назву “батьки Конституції”. Конституція готувалася протягом чотирьох місяців і була підписана 17 вересня 1787 р. Частина делегатів від південних штатів не підписала документу і покинула Конвент. Конституція вступила в силу 4 березня 1789 р. після ратифікації у штатах.

Конституція США за обсягом є невеликим документом, що складається з преамбули і 7 статей (з них 4 поділені на розділи). У ній знайшли висвітлення питання форми держави, структури і повноважень органів державної влади.

До основного тексту Конституції не були включені норми, які гарантували громадянські права і свободи, що викликало гостру критику з боку демократично налаштованих представників штатів та навіть поставило під загрозу її ратифікацію у ряді штатів. Під тиском громадськості новий склад Конгресу у червні 1789 р. прийняв перші 10 поправок до Конституції (“Білль про права”), які до грудня 1791 р. ратифікували штати.

3.