Боротьба за незалежність і утворення США
Формування державності США веде свої витоки з початку XVII ст. - часу заснування у Північній Америці перших англійських колоній. У 1607 р. англійські переселенці заснували першу колонію Вірджинія.
До лав цих переселенців входили переважно англійці, які або не мали роботи на батьківщині, або представляли пуритан, яких переслідувала монархічна влада. У пошуках кращої долі вони взяли курс на активну колонізацію відкритих земель. Переселенню сприяли королівська влада і торгові компанії. Тоді ж до Америки почали завозити перших негрів-рабів.Перші колонії (Вірджинія, Плімут, Масачусетс) були комерційними проектами, а їх правовий статус визначався колоніальними хартіями, що були своєрідними договорами між Британською короною і підприємцями. Надалі відносини між короною і колоніями все більше набували політичного характеру.
На початок XVIII ст. у Північній Америці існувало 13 англійських колоній. Королівські грамоти надавали їм широку автономію у внутрішніх справах, але неодмінно передбачали підпорядкування короні.
Таблиця 11.1. Групи англійських колоній за правовим статусом
| Колонія | Правовий статус |
| Род-Айленд Коннектикут | Своєрідні самоврядні республіки з виборними органами управління |
| Пенсільванія, Меріленд, Делавер | Перебували у приватній власності |
| Масачусетс, Нью-Гемпшир, Нью- Джерсі, Нью-Йорк, Вірджинія, Північна Кароліна, Південна Кароліна, Джоржія | Володіння Британської корони, управління якими здійснювали губернатори з участю місцевих законодавчих зборів (легіслатур) |
З цього переліку англійських володінь у Північній Америці лише Вірджинія управлялася безпосередньо королем.
Англія як метрополія намагалася контролювати економічне життя колоній через стримування розвитку капіталістичних відносин, обмеження економічної активності буржуазії.
Англія вбачала у своїх заокеанських володіннях джерело сировини і ринок збуту готової продукції. Навігаційний акт, закони про торгівлю, про гербовий збір та інші акти, прийняті англійським парламентом, викликали обурення в колоніях. До економічних утисків додався військово-адміністративний: введено нові податки; ліквідовано суди присяжних і недоторканність житла; обмежено повноваження колоніальних асамблей; посилено військове втручання у цивільні справи.На середину XVIII ст. населення колоній фактично сформувалося у самостійну націю зі своїми політичними, економічними, релігійними і культурними особливостями. Тому подальше унезалежнення від метрополії стало питанням часу. У патріотичному русі визріла ідея державно-правової автономії північноамериканських колоній в рамках
Британської імперії. Завершеного вигляду цій ідеї надав на початку 70-х рр. XVIII ст. американський політичний діяч і просвітитель Б. Франклін.
Так визріли передумови для початку т. зв. “американської революції”, що мала характер боротьби за незалежність.
У 1770 рр. відбулися перші збройні сутички. Остаточний розрив з метрополією і переорієнтація автономістського руху на незалежницькі позиції відбулися після прийняття у 1773 р. т. зв. “чайного закону”, що обмежував права колоністів у сфері торгівлі, підвищивши податки на ввіз чаю в колонії. Як відповідь 16 грудня 1773 р. у Бостонському порту обурені колоністи викинули в море весь чай з англійського корабля. За це влада метрополії закрила порт і позбавила місцеве населення права мати органи самоврядування.
За ініціативою законодавчих зборів Вірджинії, які звернулися до всіх колоній із закликом скликати конгрес для обговорення спільних інтересів Америки, 5 вересня 1774 р. у Філадельфії зібрався Перший Континентальний конгрес, в якому були представлені всі колонії, окрім Джорджії.
Конгрес ухвалив рішення, які неминуче вели до розриву з британською метрополіє - бойкотувати ввезення англійських товарів і експорт з колоній. Виконання рішень Конгресу покладалося на виборні комітети колоній. Битва при Лексінгтоні (квітень 1775 р.) поклала початок війні за незалежність (1775 - 1783 рр.).Другий Континентальний конгрес (розпочав роботу 10 травня 1775 р. у Філадельфії) прийняв рішення про об'єднання військ колоній і призначення Джорджа Вашингтона головнокомандувачем. Великий вплив на хід революційних подій і на політико-правову свідомість колоністів мала Декларація прав Вірджинії (червень 1776 р.), яка стала одним з найважливіших документів в історії американського конституціоналізму. У ній містилися положення про права і свободи громадян.
Велике значення для розвитку американської демократії і конституціоналізму мала Декларація незалежності США (4 липня 1776 р.), прийнята Третім Континентальним конгресом в м. Філадельфії. Авторство тексту належить публіцисту і політику Т.Джефферсону. Документ проголосив повну свободу і незалежність колишніх колоній Англії. Проголошено рівність і невід'ємність прав людини від природи, що дозволяє вважати Декларацію одним з найбільш прогресивних актів в історії людства.
2.